УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

48 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 22.09.2010 р. № 262/10

м. Харків

Про затвердження «Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр.»

З метою підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, досягнення сучасного технічного, економічного, організаційного рівня у житлово-комунальному господарстві, транспортній та бюджетній сферах міста, відповідно до Закону України «Про енергозбереження», керуючись ст. ст. 42, 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Комплексну програму енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр.» (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.

Секретар міської ради Г.А. Кернес

Додаток до

рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження «Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр.»

від «22» вересня 2010р. № 262/10

Комплексна програма енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр.

Харків, 2010

Зміст

«Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові

На 2010-2015 р. р.»

1. Паспорт

2. Характеристика сучасного стану підприємств житлово-комунального господарства, транспорту, бюджетної сфери

2.1 Підприємства комунального господарства

2.1.1 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»

2.1.2 Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод»

2.1.3 Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода»

2.1.4 Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»

2.2 Житлове господарство

2.3 Підприємства електротранспорту

2.3.1 Комунальне підприємство «Міськелектротранс»

2.3.2 Комунальне підприємство «Харківський метрополітен»

2.4 Бюджетна сфера

3. Мета програми

4. Завдання програми

5. Перелік показників, за якими здійснюється оцінка досягнення мети програми

6. Шляхи розв'язання енергетичних проблем в житлово-комунальному господарстві міста

6.1 Напрям організаційного характеру

6.2 Напрям технічного (технологічного) характеру

7. Визначення строків та етапів програми

8. Заходи спрямовані на виконання Комплексної програми

8.1 Перелік заходів з енергозбереження підприємств житлово-комунального господарства, траспорту та бюджетної сфери м. Харкова на 2010-2015 рр.

9. Фінансове забезпечення програми

10. Моніторинг та контроль виконання програми

11. Очікувані результати

ПАСПОРТ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В МІСТІ ХАРКОВІ на 2010-2015 рр.»

2. Характеристика сучасного стану підприємств житлово-комунального господарства міста, транспорту та бюджетної сфери

2.1 Підприємства комунального господарства

2.1.1 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»

У місті Харкові прийнята закрита схема теплопостачання, теплоносієм в якій є вода. Вона, включає декілька зон, взаємопов'язаних між собою або функціонуючих самостійно. Найбільш розвинена система централізованого теплопостачання, що дозволяє здійснювати взаємодію різних джерел вироблення тепла, - теплоелектроцентралей з районними і квартальними котельнями.

До магістральних камер і розподільчих теплових мереж підключені центральні теплорозподільчі станції (ТРС), на яких здійснюється підготовка води на потреби централізованого гарячого водопостачання і відбувається розподіл теплоносія по внутрішньоквартальним тепловим мережам до теплових пунктів місцевих систем опалювання споживачів.

Теплопостачання споживачів у м. Харкові здійснюється:

ЗАТ «Теплоелектроцентраль - 3» - 19%.

ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» -20%

КП «Харківські теплові мережі» -61%

ЗАТ «Теплоелектроцентраль - 3», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» здійснюють комбіноване виробництво теплової та електричної енергії. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснює виробництво теплової енергії на власних теплоджерелах та транспортування всієї теплової енергії.

Послуги з гарячого водопостачання надаються понад 880 тисячам мешканцям міста.

Щорічна потреба міста в теплофікації - 6,3-6,9 млн. Гкал

Виробництво теплової енергії котельними - 4,1-4,3 млн. Гкал

Виробництво теплової енергії ТЕЦ - 2,2-2,6 млн. Гкал

Споживання природного газу котельними 540 - 570 млн. м

Споживання природного газу на виробництво теплової енергії ТЕЦ- 340-400 млн. м3

Сумарне споживання природного газу - 880 - 970 млн. м

Споживання електроенергії в системі теплопостачання міста -155 млн. кВт/ч.

Теплову енергію виробляють 248 котелень загальною тепловою потужністю 3143,9 Гкал/годину, у тому числі:

- 4 районних котелень:

- ТЕЦ-4 Орджонікідзевського району -680 Гкал/годину;

- котельня Московського району - 780 Гкал/год;

- котельня Дзержинського району - 300 Гкал/год;

- котельня Комінтернівського району -400 Гкал/год;

- 246 квартальних і локальних котелень -983,9 Гкал/годину. Котельні по кількості та за продуктивністю розподіляються наступним чином:

до 3 Гкал/год - 206 шт. (загальна теплопродуктивність 112,9 Гкал/год);

від 3 до 20 Гкал/год - 33 шт. (загальна теплопродуктивність 347,8 Гкал/год);

від 20 до 100 Гкал/год - 2 шт. (загальна теплопродуктивність 49,0 Гкал/год);

вище 100 Гкал/год - 7 шт. (загальна теплопродуктивність 2634,2 Гкал/год).

Транспортування теплової енергії споживачам здійснюється по магістральним та розподільчим тепловим мережам загальною довжиною 1645,5 км у 2-х трубному обчисленні. Найбільший діаметр трубопроводів 1220 мм.

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми теплопостачання

Технічний стан котелень і теплових мереж існуючої системи теплозабезпечення на сьогоднішній день знаходиться у критичному стані. Значною залишається частка котлів з терміном експлуатації понад 20 років, що характеризуються низьким коефіцієнтом корисної дії - значна частина котлів має коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) менше 82%.

Квартальні та локальні котельні КП «ХТМ» побудовані ще до 60-х років, тому термін їх експлуатації складає більш ніж п'ятдесят років. Обладнання цих котелень вичерпало свій фізичний і моральний ресурс і працює з низьким коефіцієнтом корисної дії, який в середньому становить 70-80%.

За даними бухгалтерського обліку нарахований знос по всім котельням становить в середньому 58 %. Тому однією з найголовніших проблем у тепловій енергетиці міста, загостреній граничним зносом основних фондів, є реконструкція індивідуальних вбудованих та прибудованих до будинків газових котелень.

Значною проблемою теплового господарства є зростаючий рівень пошкодження теплотрас та їх незадовільна теплоізоляція. Теплові мережі прокладені переважно в непрохідних залізобетонних каналах різних конструкцій з ізоляцією з мінеральної вати. Вони не захищені від проникнення ґрунтових та інших вод з супутніх комунікацій, що призводить до руйнування теплоізоляції, інтенсивної зовнішньої корозії металу труб і, як наслідок, до пошкоджень.

Дані по термінах служби магістральних мереж становлять:

більш 30 років - 182 км (44,5%),

25-30 років - 84 км (20,5%);

5-25 років -125 км (30,7%),

до 5 років - 18 км (4,3%).

Таким чином, 65% магістральних мереж вичерпали свій розрахунковий ресурс.

Багаторічний досвід експлуатації виявив ряд недоліків у системі розподілу теплової енергії через центральні теплові пункти:

• розвинута система внутрішньоквартальних чотирьохтрубних мереж обумовлює втрати тепла при транспортуванні;

• більші втрати тепла й електроенергії, обумовлені витратами на перекачування значних обсягів гарячої води від ЦТП до споживача, долаючи гідравлічний опір;

• труднощі якісного регулювання параметрів теплоносія для конкретного споживача й пов'язане із цим зниження к. к. д. системи;

• значна металоємність абонентської мережі (від ЦТП до споживача - чотири труби).

Закордонний досвід свідчить, що цих недоліків можна уникнути при диференційному підходу та модернізації системи теплопостачання із заміною чотиритрубної мережі від ЦТП на 2-трубну мережу з ІТП, при цьому економія тепла складе:

• за рахунок місцевого регулювання 10%;

• за рахунок зменшення теплових втрат у мережах 10%;

• за рахунок втрат теплоносія 5%.

Більшість з теплових пунктів, які обслуговують будинки та підприємства, були введені в експлуатацію вже досить давно. Звичайно, з часом обладнання зношується, технології застарівають, з'являються нові технічні рішення, поступово запроваджується автоматика. А центральні теплові пункти (ЦТП) потребують реконструкції та модернізації.

Реконструкція ЦТП полягає в заміні теплообмінного обладнання, яке вийшло з ладу або застаріло, на сучасне. Крім того, реконструкція ЦТП потребує впровадження автоматичних систем регулювання, вітчизняного або імпортного виробництва, які підтримують необхідний режим роботи теплового пункту.

Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції по КП «ХТМ» для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання на 7 - 10 % перевищують зарубіжні показники. Питомі витрати енергетичних ресурсів на вироблення 1 Гкал тепла по підприємству становлять у середньому 158 кг у. п., у той час, як у розвинутих країнах - 145-150 кг у. п.

Крім того, внаслідок дії міжвідомчих суперечок комбіноване виробництво теплової та електричної енергії у місті зменшилось з 40-43% на початку сторіччя до 33,5% за 2009 рік. Для порівняння, у Фінляндії, Данії та Німеччині когенерація забезпечує вироблення 75-80% теплової енергії для централізованого теплопостачання, а котельні, що виробляють лише тепло, використовуються для пікового навантаження.

Для сталого розвитку системи теплозабезпечення необхідно затвердження та фінансування державних програм з енергозбереження в розмірі не менш 50-60 млн. грн/рік.

2.1.2 Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод»

Експлуатацію інженерних систем водовідведення, прийняття, перекачування та здійснення повного біологічного очищення стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств міста Харкова здійснює КП КГ «Харківкомуночиствод».

Обсяг послуг з водовідведення і біологічного очищення стічної рідини складає 11% від загального об'єму очищення стічної рідини усіх підприємств водовідведення України.

Система водовідведення м. Харкова - повна роздільна, децентралізована. Загальна довжина колекторів - 1603,3 км, враховуючи тунелі глибокого закладання - 55,57 км, напірних трубопроводів - 96 км.

Під час перекачування стічної рідини експлуатується 30 насосних станцій, в т.ч. Головна каналізаційна насосна станція (ГКНС) - друга в Європі по глибині закладання - 38 м, і найбільша в Україні, з потужністю перекачування 1500 тис.м3 стічної рідини на добу. Введення її в експлуатацію дозволило відмовитись від експлуатації близько 20 малопотужних насосних станцій.

Стічна рідина системами самопливних и напірних трубопроводів подається на дві станції біологічної очистки - «Диканівську» і «Безлюдівську». Загальна проектна потужність очисних споруд близько 1,1 млн. м3/доб.

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми підприємства

Основним завданням комунального підприємства є забезпечення надійної роботи системи водовідведення й зниження впливу антропогенної діяльності на навколишнє середовище не тільки м. Харкова, але й для частини Східної України.

Підприємство експлуатує мережі водовідведення, зношеність яких складає до 70%. Необхідна санація та перекладка мереж з використанням корозійностійких матеріалів. Потребує реконструкції з застосуванням енергозберігаючого обладнання значна частина насосних станцій, очисних споруд. Поки не вирішені проблеми повної утилізації осаду, ліквідації існуючих мулових полів.

Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням інвестиційного проекту «Покращення муніципальної інфраструктури системи водовідведення та очистки стоків в м. Харкові» (2006 р.), проведеного фінськими спеціалістами, обсяг необхідних капіталовкладень в модернізацію системи водовідведення міста Харкова для приведення її у відповідність зі стандартами Європейського союзу в період 2009-2020 рр. становить - 388 млн. євро, у тому числі : мережі - 300 млн. євро, насосні станції - 8 млн. євро, очисні споруди - 80 млн. євро.

2.1.3 Комунальне підприємство «Виробниче-технологічне підприємство «Вода»

Система подачі та розподілу води в м. Харкові є однією із самих розвинених в Україні. Загальна довжина водогонів і водогінних мереж становить 2550,6 км, у тому числі 737,0 км магістральних водогонів: Тільки по м. Харкову експлуатується 2125,4 км водогонів і водогінних мереж.

Для водопостачання використовується три незалежних джерела, два із яких розташовані на значній відстані від м. Харкова:

- Печенізьке водоймище (р. Сіверський Донець) з ємністю більше 383 млн. м3 - на відстані 40 км від м. Харкова. Проектна продуктивність очисних споруд ВУВГ «Донець» 750 тис. м3 на добу.

У 2009 році в систему водопостачання ВУВГ «Донець» було подано 172476,0 тис. м3 питної води, що становить 74,04 % від усього обсягу поданої питної води КП «ВТП «Вода»;

- Краснопавлівське водоймище (вода з каналу «Дніпро-Донбас»), ємністю близько 400 млн. м3 - на відстані 155 км від м. Харкова. Вода в це водоймище надходить із каналу «Дніпро-Донбас». Очищення води відбувається на очисних спорудах ВУВГ «Дніпро»

В 2009 році в систему водопостачання ВУВГ «Дніпро» подано 56532,7 тис. м3 питної води або 24,27 % від всієї поданої питної води КП «ВТП «Вода», у тому числі по магістральному водогону з каналу «Дніпро-Донбас» у м. Харків 51821,2 тис. м3 за рік (22,25%);

- Артезіанські свердловини, глибиною 80-800 м, що перебувають у м. Харкові та за його межами. У 2009 році в систему ПРВ м. Харкова подано 2166,0 тис. м3 питної води (0,93 % від загальної подачі питної води).

Система водопостачання м. Харкова є енергоємним господарством. У його склад входять 137 понижуючих трансформаторів, 51 розподільних пристроїв 6(10) кВ, 115 високовольтних та 1095 низьковольтних електродвигунів, довжина живильних кабельних ліній становить 227,2 км високовольтних, 167,4 км низьковольтних та 173,28 контрольних. Впровадження сучасних систем автоматичного регулювання режимів роботи насосних станцій усіх підйомів на базі перетворювачів частоти дозволило знизити витрати електроенергії при збереженні якості послуг населенню, як за обсягом, так і за напором подаваної води. На підприємстві експлуатується 49 регуляторів швидкості обертання насосних агрегатів з електродвигунами від 0,5 кВт до 5 МВт.

Динаміка споживання електроенергії спорудами КП «ВТП «Вода»

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми підприємства

Довжина технічно зношених водогонів і водогінних мереж, що потребують термінової санації та перекладки, становить більше 879 км або більше 33 % від загальної довжини водогонів і водогінних мереж, у тому числі по м. Харкову - більше 733,3 км.

Такий стан водогінної мережі веде до витоків, а також неврахованих витрат води, які в 2009 році склали 31,88 % від загального обсягу питної води поданої в мережу КП «ВТП «Вода». При розрахунковій мінімальній нормі проведення заміни та санації мереж водогонів 50 км на рік, фактично щорічно перекладається 5-8 км, тобто 10-16%.

Більшість насосних станцій системи подачі й розподілу води й підвищувальних насосних станцій міста Харкова були запроектовані і побудовані 30-60 років тому зі значним запасом на перспективу розвитку міста. Однак на теперішній час насосне устаткування внаслідок фізичного зношування працює зі зниженим ККД.

Технологічна схема подачі води споживачам області організована таким чином, що водопостачання частини споживачів, що перебувають в області, здійснюється безпосередньо від магістральних водогонів на м. Харків, а інших - через систему подачі та розподілу води в м. Харкові. У системі подачі та розподілу води в м. Харкові всі насосні станції мають взаємне резервування по водопостачанню суміжних зон.

Динаміка зміни подачі води

Внаслідок зменшення потреби в питній воді ( економічні побутові прилади, прилади обліку у абонентів) і неконтрольоване буравлення свердловин привело до надмірності парку насосного та силового устаткування. Необхідні кошти на устаткування для компенсації та генерації реактивної енергії.

2.1.4 Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»

На балансі підприємства перебуває 2320,73 км мереж зовнішнього освітлення, 68126 світлоточок. Керування зовнішнім освітленням здійснюється центральним пунктом через виконавчі пункти, у яких розміщені комутуючі пристрої й прилади обліку електроенергії. 253 виконавчих пунктів з 641 обладнані многотарифними приладами обліку.

На теперішній час 52709 працюючих світлоточок забезпечують освітленість міста на 77,3%.

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми підприємства

Необхідна системна модернізація обладнання, враховуючи історичні особливості міста. Наприклад освітлення центральної частини міста (пл. Рози Люксембург (1938), пл. Конституції (1938), майдан Незалежності (1954)), яке знаходиться в аварійному стані и потребує заміни освітлювальних опор з урахуванням архитектурного стилю та кабельних мереж.

Система моніторингу зовнішнього освітлення, яка створена в 1960-1970 роках, не дозволяє здійснювати зняття параметрів роботи установок у поточному режимі. Необхідне створення ефективної системи моніторингу, що забезпечить економічний ефект завдяки зниженню витрат на експлуатаційні витрати, автоматичної локалізації несправностей і підвищення надійності.

2.2 Житлове господарство

Житловий фонд міста налічує 8921 будинок (24803,5 тис. кв. м.), у тому числі комунальної власності - 7819 житлових будинків (20387,5 тис. кв. м.), відомчого фонду - 432 житлових будинки (576,7 тис. кв. м.), об'єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), житлово-будівельних кооперативів - 670 житлових будинків (3839,2 тис. кв. м.).

У житлових будинках (400486 квартир) комунальної власності обладнано системою холодного водопостачання 396747 квартир, гарячого водопостачання - 308557 квартир, системою водовідведення - 395575 квартир.

Основні проблеми житлового господарства

Досвід країн - нових членів ЄС у цій сфері довів, що найбільші втрати теплової енергії припадають на кінцеве споживання у житловому секторі, що надає високої актуальності розв'язанню завдання підвищення енергоефективності будівель.

Існують невирішені проблеми, що перешкоджають запровадження енергозберігаючих заходів у сфері теплозабезпечення житлових та адміністративних будівель, серед яких:

- недосконалість тарифної політики, що не стимулює енергозберігаючі заходи;

- відсутність ефективного власника житлових будинків, нерозвиненість інституту об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);

- недостатній рівень культури ощадливого використання енергоресурсів серед населення;

- низький рівень забезпечення будинків приладами побудинкового обліку теплової енергії;

- нерозвиненість фінансових механізмів залучення інвестицій на енергозберігаючі заходи в будинках;

- невизначеність у питаннях фінансової, у тому числі бюджетної підтримки енергозбереження у- житлових та адміністративних будинках на перспективу.

Світовий досвід підтверджує важливість вирішення проблеми модернізації житлового фонду. Одним із першочергових кроків у цьому напрямку повинно стати створення ефективного інституту енергоаудиту і впровадження енергопаспортизації будівель. Зниженню фактичного споживання енергетичних ресурсів у житлових будинках сприяє впровадження засобів обліку та регулювання споживання води та теплової енергії.

У більшості житлових будинків надзвичайно неефективно використовується теплова енергія. За оцінкою експертів потенціал енергозбереження у таких будинках сягає до 40% від споживання ними теплової енергії. Через низькі теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій житлових будинків масової забудови минулих років втрати теплової енергії розподіляються наступним чином: через стіни - 42%, через вікна - 16%, через дах - 7%, через підвал - 5%, повітрообмін - 30%.

Забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання води та теплової енергії є одним з принципів державної політики у сфері енергозбереження. Однак проблемним питанням контролю за обсягами споживання енергоресурсів в комунальній сфері залишаються незадовільні темпи оснащення житлового фонду приладами обліку споживання енергоресурсів.

Наприклад, з 7 684 будівель, теплозабезпечення яких здійснює КП «ХТМ» лише 41 обладнані автоматизованими вузлами погодного регулювання, 3 142 будівлі обладнані будинковими вузлами обліку теплової енергії.

Удосконалення законодавства та забезпечення 100-відсоткового встановлення приладів обліку створить реальні передумови для скорочення понаднормативних втрат енергоресурсів, здійснення оплати споживачами лише фактично спожитих ресурсів.

2.3 Підприємства електротранспорту

Транспортне обслуговування населення міста електротранспортом забезпечує два комунальних підприємства: КП «Міськелектротранс» та КП «Харківський метрополітен».

2.3.1 Комунальне підприємство «Міськелектротранс»

Комунальне підприємство «Міськелектротранс» забезпечує близько 31,6% пасажирських перевезень в місті. Для задоволення потреб населення маршрутна мережа міського електротранспорту передбачає 41 маршрут, у тому числі 14 трамвайних та 24 тролейбусних. Щодобово перевозиться близько 450 тисяч пасажирів.

Рухомий склад працює в звичайному режимі та забезпечує перевезення мешканців та гостей міста, і в першу чергу соціально незахищених верств населення, яким державою надано право безкоштовного проїзду.

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми підприємства

Протяжність трамвайних колій становить 230,9 км, з них потребує капітального ремонту 82 км (35,5%), 94 одиниці стрілочних переводів (20,9%) та 20 одиниць перехресть (17,9%), які на них розташовані.

Згідно з діючими Правилами технічної експлуатації трамвая та тролейбуса, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.12.96 р. № 103 (зі змінами та доповненнями) щорічно потребують капітального ремонту не менш 12 км колій. З метою продовження терміну їх експлуатації доцільно проведення капітальних ремонтів з застосуванням новітніх технологій, при цьому знижується рівень шуму при русі трамваїв, зменшується знос механічної та електричної частини рухомого складу, підземні комунікації міста захищаються від поразки блукаючими токами, а головне термін служби такої конструкції становить 20-25 років, в той час як традиційної - 10 років.

Енергозабезпечення підприємства здійснюють 59 тягових підстанцій, 94,9% з яких потребують заміни обладнання, в зв'язку з тим, що воно знаходиться в експлуатації більш 25-30 років, фізично та морально зношено.

Потребує заміни:

- 128,8 км контактної мережі (16,9%) з 769,2 км;

- 132 км кабельної мережі (20,1%) з 658,2 км.

Крім того, інвентарний парк рухомого складу становить 566 одиниць, з них: трамваїв 305 одиниць, тролейбусів -261 од., з яких відпрацювали амортизаційний термін і підлягають списанню 289 од. (94,8%) трамваїв та ІбЗод. (62,5%) тролейбусів.

2.3.2 Комунальне підприємство «Харківській метрополітен»

Комунальне підприємство «Харківській метрополітен» забезпечує 48,2% пасажирських перевезень у місті.

На сьогоднішній день метрополітен включає в себе три самостійні лінії експлуатаційною довжиною 35,59 км, на яких розміщені 28 станцій із трьома пересадними вузлами загальною площею 164,1 кв. м. (із переходами).

Крім того, на балансі метрополітену перебувають 2 електродепо з парком рухомого складу 321 вагон, тунельні споруди довжиною 94,2 км, силові кабельні лінії довжиною 5200 км, лінії зв'язку - 869 км, 47 одиниць ескалаторів, інженерні мережі водо-, теплопостачання, та водовідведення - 199,8 тис. п. м., а також об'єкти спеціального призначення (для забезпечення життєдіяльності метрополітену в умовах надзвичайних ситуацій).

Лінії метрополітену оснащені системами автоматичного регулювання швидкості руху поїздів при відключеному автоматичному блокуванні і погашених вогнях світлофорів.

Всі станції обладнанні системами телеспостереження за станом переміщення пасажирів від вестибюлів до посадки у вагони поїздів і навпаки.

Пристрої електропостачання, ескалатори, основна вентиляція, система водопостачання, підігрів східців пішохідних виходів на базі персональних електронно-обчислювальних машин, об'єднанних в Єдиний диспетчерський центр управління технологією перевезень.

Фактичне споживання підприємством паливно-енергетичних ресурсів

Основні проблеми підприємства.

Знос рухомого складу перевищує 81% з них третина вагонів має знос 85-92%, знос ескалаторів-90%, технологічного транспорту -83%.

Щорічно у відповідності до вимог діючої системи ремонтів необхідно виконувати капітальні, середні та поточні ремонти рухомого складу, ескалаторів та іншого обладнання метрополітену.

2.4 Бюджетна сфера

На території міста функціонують 69 комунальних закладів (установ) охорони здоров'я м. Харкова та 3 комунальних підприємства, які підпорядковані управлінню охорони здоров'я Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради і розташовані у 125 будівлях.

Будівлі комунальних закладів (установ) охорони здорово'я та комунальних підприємств обладнані системами водопостачання від міської водогінної мережі, господарсько-побутовою каналізацією з скиданням стоків у міську каналізаційну мережу, 144 системами центрального опалення.

На балансі комунальних установ охорони здоров'я міської клінічної лікарні № 27, «Міська поліклініка № 2», «Міська клінічна лікарня № 1» знаходяться 3 газові котельні, які подають теплоносії до поліклінічних відділень вищевказаних установ охорони здоров'я.

Споживання енергоресурсів комунальними закладами (установами) охорони здоров'я м Харкова у 2009 році склало:

На території міста знаходиться 405 закладів освіти комунальної форми власності, з них 191, загальноосвітній навчальний заклад різних типів, 185 дошкільних навчальних закладів та міський дитячій будинок «Родина». Також у комунальній власності міста знаходяться 18 спортивних закладів (дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи Олімпійського резерву).

Мережа закладів культури м. Харкова становить 126 одиниць, в тому числі

- Бібліотек -86

- Школи естетичного виховання -25

- Клубні заклади -5

- Парки культури та відпочинку -4

- Зоопарк -1

- Театр народної музики України «Обереги» -1

- Музеї, художня галерея -3

- Меморіальний парк «Дробицький яр» - 1

Оснащення приладами обліку установ і організацій бюджетної сфери міста

3. Мета програми

Основна мета Програми - досягнення сучасного технічного, економічного, організаційного рівня у житлово-комунальному господарстві, транспортній та бюджетній сферах міста за рахунок системного і комплексного вирішення завдань Програми щодо:

- підвищення енергоефективності використання енергетичних ресурсів та скорочення енергетичних витрат в житлово-комунальному господарстві, транспорті та бюджетній сфері;

- зменшення на постійній основі питомих витрат енергоносіїв при виробництві продукції, робіт і послуг;

- створення системи збору інформації в частині оцінки рівня енергоефективності.

4. Завдання програми

Головними завданнями Програми є:

- забезпечення систематичного (щорічного) зменшення енергоємності продукції, робіт і послуг у сфері житлово-комунального господарства;

- зменшення витрат енергоносіїв організаціями і установами, що фінансуються з місцевого бюджету;

- удосконалення системи управління виробництвом, постачанням та споживанням теплової енергії, холодної та гарячої води та електричної енергії в місті;

- впровадження інноваційних технічних, технологічних, економічних рішень у сфері енергоефективності та енергозбереження;

- оснащення житлового фонду та будівель комунальної власності автоматизованими приладами обліку і регулювання постачання і споживання теплової енергії, води;

- реалізація комплексу заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження на підприємствах та організаціях комунальної власності міста;

- реалізація пілотних проектів з найбільш ефективних рішень щодо виробництва і споживання енергоресурсів, енергозбереження, з поширенням набутого досвіду;

- залучення вітчизняних та іноземних інвестицій на реалізацію заходів з енергозбереження в міському господарстві та формування сприятливого інвестиційного клімату;

- формування енергоефективної повідінки у населення;

- моніторинг виконання заходів програми.

5. Перелік показників, за якими здійснюється оцінка досягнення мети програми

Завдання Комплексної програми з енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 роки передбачає вирішення проблем в транспортній і бюджетній сферах, в житлово-комунальному господарстві міста шляхом виконання організаційних заходів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів теплового господарства, водопостачання та водовідведення, зовнішнього освітлення, житлового фонду, оновлення основних засобів комунальних підприємств, створення умов для інвестування інноваційних технічних та технологічних заходів з енергозбереження.

Кінцева оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямована Програма, здійснюватиметься на основі кількісних та якісних показників, у тому числі:

- зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах житлово-комунального господарства (на 1 - 2% щорічно);

- зменшення енергоємності продукції, робіт і послуг у сфері житлово-комунального господарства (щорічно на 3 - 5% відповідно до завдань Енергетичної стратегії України до 2030 року);

зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах житлово-комунального господарства, транспортній і бюджетній сферах;

- забезпечення наскрізного обліку і контролю за виробленням, транспортуванням та рівномірним споживанням теплової енергії, питної води споживачами за рахунок 100-відсоткового оснащення об'єктів теплового господарства міста, житлового фонду, будівель і споруд комунальної власності приладами обліку і регулювання постачання і споживання енергетичних ресурсів.

6. Шляхи розв'язання енергетичних проблем в житлово-комунальному господарстві міста

Визначення шляхів розв'язання проблем енергоефективності в житлово-комунальному господарстві міста базується на принципах системності, комплексності, технічної та економічної спроможності.

Проблеми передбачено розв'язати завдяки реалізації заходів за наступними напрямами:

6.1. Напрям організаційного характеру

Напрям організаційного характеру включає науково-технічне, організаційне забезпечення Комплексної програми з енергозбереження м. Харкова.

Науково-технічне забезпечення передбачає впровадження новітніх енергоефективних технологій і обладнання, призначених для переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення витрачання енергетичних та матеріальних ресурсів.

Організаційне забезпечення передбачає координацію роботи виконавчих органів Харківської міської ради, підприємств і організацій незалежно від форм власності, пов'язаних з виконанням заходів Комплексної програми з енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 роки, а також коригування передбачених цією програмою основних заходів з енергозбереження.

6.2. Напрям технічного (технологічного) характеру

Напрям технічного (технологічного) характеру включає переоснащення, оновлення основних фондів підприємств житлово-комунального господарства:

1) переоснащення підприємств на базі новітніх наукових і технічних досягнень, вітчизняного, міжнародного досвіду, наближення до вимог Євросоюзу щодо показників використання енергетичних та матеріальних ресурсів, зменшення емісії парникових газів та шкідливих викидів в атмосферу;

2) зменшення на постійній основі питомих витрат енергоресурсів комунальними підприємствами;

3) ліквідація невиправданих втрат енергоносіїв;

4) наскрізний облік і контроль використання енергетичних ресурсів, питної води;

5) забезпечення нормативної енергетичної ефективності житлових будинків на базі технічно обґрунтованих витрат енергоресурсів, впровадження енергетичних паспортів;

6) використання електроенергії, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії для теплопостачання житлових і громадських будинків.

Важливим напрямом: виконання Комплексної програми є міжнародне співробітництво, використання міжнародного досвіду енергоефективності. З метою залучення інвестиційних коштів на реалізацію заходів з енергозбереження в міському господарстві має бути продовжена робота з інвесторами.

7. Визначення строків та етапів програми

Комплексна програма з енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 роки передбачає реалізацію таких заходів.

На першому етапі ( 2010-2012 роки) передбачається:

- створити умови для інвестування інноваційних технологічних проектів;

- реалізувати заходи щодо ліквідації невиправданих втрат енергоносіїв у тепловому господарстві, водопровідно-каналізаційному, житловому фонді комунальної власності, транспортній та бюджетній сфері;

- подальше впровадження приладів обліку споживання води і теплової енергії;

- заміна фізично зношених та застарілих насосних агрегатів на агрегати з високим коефіцієнтом корисної дії з впровадженням пристроїв частотного регулювання.

На другому етапі ( 2013-2015 роки) передбачається:

- подальша модернізація та технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства;

- впровадження у повному обсязі наскрізного обліку води та теплової енергії в точках розподілу та на вводах до багатоквартирних житлових будинків;

- заміна зношених трамваїв на нові з транзитно-імпульсною системою;

- впровадження використання нетрадиційних і відновлюваних видів енергії та технологій.

8. Заходи спрямовані на виконання Комплексної програми

За результатами моніторингу споживання енергоресурсів в житлово-комунальному господарстві міста в минулі роки підприємствами житлово-комунального господарства визначено обсяги робіт, спрямовані на виконання заходів з енергозбереження, реалізація яких має сприяти покращанню стану енергетичної інфраструктури, високому технічному рівню постачання та упорядкуванню споживання енергоресурсів.

В комплекс заходів Комплексної програми з енергозбереження включено роботи з впровадження новітніх прогресивних технологій реконструкції (капітального ремонту) об'єктів житлово-комунального господарства, транспорту та бюджетної сфери м. Харкова.

8.1 Перелік заходів з енергозбереження підприємств житлово-комунального господарства, транспорту та  бюджетної сфери м. Харкова на 2010-2015 р. р.

Графа 2:

(1) - кошти державного бюджету

(2) - кошти міського бюджету

(3) - кошти підприємств (бюджетні заклади)

(4) - інши кошти

9. Фінансове забезпечення виконання програми

Фінансування заходів Програми передбачається здійснити за рахунок власних коштів комунальних підприємств, коштів державного і місцевого бюджетів, грантів та інших коштів, залучених відповідно до чинного законодавства.

Обсяги видатків на фінансування організаційно-технічних заходів Програми, наведені у переліку Заходів, спрямованих на виконання Комплексної програми з енергозбереження в місті Харкові на 2010 - 2015 роки, є орієнтовними і щорічно визначаються при формуванні показників державного, міського бюджетів на наступний бюджетний рік.

Головними розпорядниками коштів бюджету міста Харкова визначаються Департамент комунального господарства, Департамент житлового господарства, Департамент транспорту і зв'язку, Департаменту з питань сім'ї, молоді, спорту та підготовки Євро 2012 з футболу; Департамент освіти, Департамент культури, Департамент охорони здоров'я та соціальних питань міської ради.

10. Моніторинг та контроль виконання програми

Моніторинг реалізації заходів Комплексної програми з енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 роки здійснюється щоквартально за показниками, визначеними в заходах Програми. А також за показниками оцінки досягнення мети Програми:

- зменшення енергоємності продукції, робіт і послуг у сфері житлово-комунального господарства (у відсотках);

зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах житлово-комунального господарства;

- зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах житлово-комунального господарства (у відсотках).

Контроль за виконанням заходів Комплексної програми з енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 роки здійснюють профільні постійні комісії Харківської міської ради.

Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання заходів Програми, здійснюється в порядку, встановленому бюджетним законодавством.

11. Очікувані результати

Реалізація Комплексної програми дасть можливість:

• виконати план заходів на 2010-2015 рр. у сферах: житлово-комунального господарства, транспортній та бюджетній;

• скоротити нераціональні витрати енергетичних ресурсів;

• досягти оптимального співвідношення рівня витрат та ефекту від капіталовкладень в енергозберігаючі заходи;

• забезпечити суттєве зменшення питомих витрат енергоресурсів у всіх підгалузях житлово-комунального господарства;

• забезпечити наскрізний облік і контроль та урахування витрат енергоресурсів у галузі;

• провести комплексну модернізацію і технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою підвищення надійності роботи інженерних комунальних систем життєзабезпечення, зменшити ресурсоспоживання, забезпечить дотримання екологічних нормативів та підвищення комфортності та безпеки умов проживання громадян;

• створити сприятливі умови для залучення інвестицій, позабюджетних коштів у розвиток об'єктів житлово-комунального господарства;

• обладнати багатоквартирні будинки побудинковими приладами обліку теплової енергії та води.

Очікуваний економічний ефект від впровадження заходів міської програми за один рік

Впровадження заходів Програми дасть можливість кожен рік економити ПЕР біля 53,56 тис. т. у. п. (88 760,34 тис. грн.), а на кінець 2015 року досягти економії ПЕР 321,36 тис. т. у. т. (у грошовому виразі 532 562,04 тис. грн.).

Директор Департаменту комунального

господарства В.О.Кітанін