УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2 сесія 6 скликання

РІШЕННЯ

Із змінами та доповненнями, внесеними

рішеннями Харківської міської ради

5 сесія 6 скликання від 23.02.2011 р. № 177/11

11 сесія 6 скликання від 16.11.2011 р. № 496/11

21 сесія 6 скликання від 19.12.2012 р. № 978/12

24 сесія 6 скликання від 22.05.2013 р. № 1156/13

34 сесія 6 скликання від 06.08.2014 р. № 1624/14

Від 22.12.2010 р. № 47/10

м. Харків

Про затвердження Комплексної програми розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки

На виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Указу Президента України від 30.09.2010 р. № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» в частині створення умов для забезпечення населення м. Харкова доступною та якісною освітою, розвитку матеріально-технічної бази навчальних закладів міста, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Комплексну програму розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки (додається).

2. Фінансування Комплексної програми розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки здійснювати згідно із затвердженим кошторисом окремо на кожен рік.

3. Визнати рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 р. № 374/08 «Про затвердження Програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті м. Харкова на 2009-2011 роки» таким, що втратило чинність.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт) та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання

«Про затвердження Комплексної програми розвитку

освіти м. Харкова на 2011-2015 роки»

від 22.12.2010 р. № 47/10

(із змінами та доповненнями внесеними рішеннями

5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 р. № 177/11

11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 р. № 496/11

21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 р. № 978/12

24 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.05.2013 р. № 1156/13

34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 р. № 1624/14)

 

ХАРКІВСЬКА  МІСЬКА РАДА
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ДЕПАРТАМЕНТ  ОСВІТИ

 

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ ОСВІТИ м. ХАРКОВА на 2011-2015 роки

м. Харків
2010 р.

ЗМІСТ

1. ПАСПОРТ  ПРОГРАМИ        3

2.   ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ        6

3. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ М. ХАРКОВА, МЕТА ПРОГРАМИ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ        6

3.1. Удосконалення змісту освіти        6

    3.1.1. Дошкільна освіта.        6

    3.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта        7

    3.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти        21

3.2. Створення умов розвитку системи освіти        24

    3.2.1. Кадрова політика        24

    3.2.2. Науково-методичний супровід реалізації Програми        25

    3.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти        28

    3.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти        30

3.3. Реалізація комплексних проектів освіти        33

4. НАПРЯМКИ ТА ЗАХОДИ ПРОГРАМИ        41

4.1. Удосконалення змісту і технологій освіти        41

    4.1.1. Дошкільна освіта        41

    4.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта        43

    4.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти        52

4.2. Створення умов розвитку системи освіти        56

    4.2.1. Кадрова політика        56

    4.2.2. Науково-методичних супровід реалізації програми        57

    4.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти        61

    4.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти        63

4.3. Реалізація комплексних проектів освіти        66

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ        73

6. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ        74

7. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ        74

8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ        74

8.1. Удосконалення змісту освіти        74

    8.1.1. Дошкільна освіта        74

    8.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта        74

    8.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти        76

8.2. Створення умов розвитку системи освіти        76

    8.2.1. Кадрова політика        76

    8.2.2. Науково-методичний супровід реалізації Програми        76

    8.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти        76

    8.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти        77

8.3. Реалізація комплексних проектів освіти        77

1. ПАСПОРТ  ПРОГРАМИ

Назва Програми:                                             «Комплексна програма розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки»

2.   ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Комплексна програма розвитку освіти м. Харкова на 2011-2015 роки розроблена з метою створення умов та інноваційних механізмів розвитку системи освіти м. Харкова на виконання Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Указу Президента України від 30.09.2010 №926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».

3. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ М. ХАРКОВА, МЕТА ПРОГРАМИ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ 

3.1. Удосконалення змісту освіти

3.1.1. Дошкільна освіта.

Функціонують 215 навчальних закладів різних типів і форм власності, в яких здійснюється дошкільне виховання майже 38 тисяч дітей. З них:

- 186 дитячих садків комунальної форми власності (129 - загального розвитку, 10 - компенсуючого та 47 - комбінованого типу);

- 7 закладів приватної форми власності;

- 2 відомчих дитячих садки;

- 20 дошкільних підрозділів навчально-виховних комплексів різної форми власності.  

Охоплення дошкільною освітою дітей віком від 1-го року до 6-ти складає 69,4%. Охоплення дітей п'ятирічного віку всіма формами дошкільної освіти – 98,3%. По охопленню дітей дошкільною освітою м. Харків займає провідне місце в Україні.

Разом з тим, існує потреба в нових місцях в дошкльних навчальних закладах, дефіцит яких з'явився вже в 2002 році, але лише з 2006 року почалося планове відкриття раніше закритих дошкільних закладів і відновлення нефункціонуючих груп у діючих дитячих садках.

За час дії попередньої цільової програми «Розвиток дошкільної освіти у м. Харкові на 2007-2010 роки» відновлено роботу 8 дитячих садків і 213 груп в діючих садках (для майже 4,5 тис. дітей). У більшості районів міста знята соціальна напруга по влаштуванню дітей в дитячі садки.

З 2008 року всі дитячі садки забезпечені комп'ютерною технікою, мають доступ до мережі Інтернет, запроваджено управлінський програмний комплекс «Міська освітня мережа: Дошкілля», який підтримує єдину систему збору, обробки та зберігання інформації на різних управлінських рівнях.

Успішно реалізується державна мовна політика.

З 01.09.2009 в роботу дошкільних закладах поетапно впроваджується Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі».

За три останні роки витрати на розвиток матеріальної бази дошкільних навчальних закладів збільшились у 4 рази. Здійснена часткова заміна технологічного обладнання; придбано меблі для груп, які відкрилися; проведені ремонтно-відновлювальні роботи у 88 дитячих садках (50% від загальної кількості дитячих садків); в 140 ДНЗ (80% від загальної кількості ДНЗ) замінено пральні машини (171 од.); для 40 садків придбано фізкультурне обладнання, у 32 дошкільних закладах встановлені сучасні дитячі майданчики.

Проблеми:

- кількість місць у деяких функціонуючих закладах є недостатньою для забезпечення освітніх запитів;

- існує потреба у педагогічних працівниках з вищою фаховою освітою;

- матеріально-технічна база дошкільних навчальних закладів потребує подальшого оновлення і поповнення.

Отже, метою Програми є створення умов для здобуття доступної та якісної дошкільної освіти. 

Завдання:

- продовжити розширення мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до потреб населення;

• забезпечити якісне харчування та медичне обслуговування;
• оновити та поповнити матеріально-технічну базу дошкільних навчальних закладів;
• збільшити охоплення дошкільною освітою до 80% від загальної кількості дітей відповідного віку;
• забезпечити дошкільні навчальнів заклади кваліфікованими спеціалістами.

3.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта

Мережа. Загальна середня освіта перебуває на важливому етапі розвитку. Перехід на одинадцятирічний термін навчання співпадає з процесами реформування усієї системи освіти і держави.

У місті створена система загальної середньої освіти, яка здійснюється у 213 загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності системи освіти, де навчається більше 101 тисячі учнів:

• 180 загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності (31 спеціалізована школа, 9 навчально-виховних комплексів, 10 ліцеїв, 22 гімназії, 108 загальноосвітніх шкіл);
• 18 приватних загальноосвітніх навчальних закладів;
• 2 відомчих навчальних заклади. 

Охоплення навчанням

Ведеться систематична робота щодо забезпечення обов’язковості загальної середньої освіти, результатом чого є зменшення кількості дітей шкільного віку, які не охоплені навчанням від 69 до 16, здійснити розшук дітей, відомості про яких відсутні – з 1035 у 2006 році до 117 у 2010 році. Хоча ця проблема цілком ще не вирішена.

За останні 4 роки збільшилася кількість випускників 11-х класів, які продовжують здобуття освіти у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації: з 92% до 93,9% у 2010 році.

Разом із тим, кількість учнів у мережі загальноосвітніх навчальних закладів все ще продовжує скорочуватись: з 118314 учнів у 2006 році до 101950 учнів у 2010 році.

Більшість навчальних закладів міста перейшли на п’ятиденний режим роботи.

Поступово здійснюється перехід на навчання в одну зміну за рахунок:

-  упорядкування загальної мережі класів;

-  оптимального використання шкільних приміщень;

-  використання вільних приміщень дошкільних навчальних закладів.

У другу зміну ще навчаються у 8 школах 1162 учні, у 2006-2007 навчальному році таких закладів було 12 шкіл (2209 учнів).

Проблема: у деяких навчальних закладах ІІ зміна може бути ліквідована тільки за рахунок побудови або виділення додаткових приміщень (Гімназії № 39, 116, 144; ліцей мистецтв № 133, ліцей № 161 «Імпульс»; загальноосвітні школи №№ 122, 156).

Форми навчання. Право громадян на доступну освіту реалізується шляхом запровадження різних форм навчання.

Індивідуальним навчанням охоплені учні, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад. Таких учнів було: у 2006-2007 навчальному році – 1653, у 2007-2008 н.р.  – 1699, у 2008-2009 н.р. – 1466, у 2009-2010 н.р. – 1190. Станом на 05.09.2010 учнів, які навчаються за індивідуальною формою – 756.

Екстернат – одна з форм навчання, яка організована у м. Харкові, для здобуття базової та повної загальної середньої освіти для всіх повнолітніх громадян, які своєчасно не отримали відповідний рівень освіти і для неповнолітніх, які самостійно опанували навчальний матеріал відповідного класу, рівня. Протягом останніх років кількість бажаючих навчатися за даною формою поступово зменшується: у 2006-2007 н.р. таких учнів було 383, у 2007-2008 н.р. – 314, у 2008-2009 – 190, у 2009-2010 – 121, у2010-2011 – 000 .

Вечірня (заочна) форма навчання запроваджена для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою навчання, у місті працюють 5 вечірніх (змінних) шкіл. Ці заклади мають свої особливості і здобутки. Спеціалізована вечірня школа № 23 навчає глухих і слабочуючих.

Крім цього, у 4 загальноосвітніх школах №№ 59, 102, 127, 136 працюють класи з вечірньою (заочною) формою навчання.

Охоплення учнів вечірньою  формою навчання:

Європейськими пенітенціарними правилами (прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 1 лютого 1987 року) передбачено, що в кожному місці позбавлення волі  розробляються та впроваджуються різносторонні програми навчання, що дозволяють ув’язненим задовольнити, по крайній мірі, деякі зі своїх інтересів та потреб. 

Освіта є одним з основних засобів виправлення правопорушників, сприяє їх ресоціалізації в період відбування покарання та прагнення до правослухняної поведінки, створює передпосилку для успішної адаптації до життя на волі.

Динаміка контингенту засуджених до позбавлення волі, які навчаються у вечірніх (заочних) класах при установах кримінально-виконавчої системи:

Державним Департаментом України з питань виконання покарань у грудні 2009 - січні 2010 року було проведено огляд-конкурс на кращу організацію загальноосвітнього навчання осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах.

Результати обласного етапу огляду-конкурсу:

• 1 місце - ХВШ № 3 (ДВК № 12), ХВШ № 16 (ХВК № 43), ХЗОШ № 127 (СІЗО № 27), ХЗОШ № 102 (КВК № 54);
• 2 місце  -  ХВШ № 37 (ОВК № 25),  ХЗОШ № 127 (ХВК № 18).

За результатами республіканського конкурсу з 12 призових місць Харківська область посіла 5. З них навчальні заклади м. Харкова - 4:

• 1 місце - ХВШ № 3 (ДВК № 12), ХЗОШ № 127 (СІЗО № 27);
• 2 місце  -  ХВШ № 37 (ОВК № 25),  ХЗОШ № 102 (КВК № 54).

Проблеми:

• оплата праці при організації навчання за індивідуальною та екстернатною формою не може бути точно запланована тому, що кількість учнів змінюється протягом навчального року і це призводить до незапланованої витрати бюджетних коштів;
• пенітенціарні установи підпорядковані обласним органам управління, а оплата праці вчителів здійснюється з міського бюджету.

Організація профільного навчання. Профілізація передбачає створення рівного доступу до якісної освіти школярам різних категорій у відповідності до їх нахилів та потреб; розширення можливості соціалізації учнів, що має значення для побудови успішної професійної кар’єри.

Діюча у місті система профільного навчання реалізується різними шляхами: через мережу гімназій, ліцеїв, загальноосвітніми навчальними закладами з класами з поглибленим вивченням предметів та профільними класами, міжшкільними навчально-виробничими комбінатами.

На сьогодні у місті функціонує 10 ліцеїв і 22 гімназії комунальної форми власності, що становить 17,8% від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів (по Україні - 916, 4,4%). Вони охоплюють 10465 учнів – 10,8% від загальної кількості учнів (по Україні – 6,4%).

Поглиблено вивчають предмети у 107 навчальних закладах, у 1106 класах (30,3%), 26163 учня – 27,0%.

На сьогодні діють 154 (90,1%) загальноосвітніх навчальних заклади комунальної форми власності, у яких організовано профільне навчання. Ним охоплено 8438 учнів, що складає 83,0% від загальної кількості учнів 10-11 класів.

Коли починалося впровадження профільного навчання у 2001-2002 навчальному році середній показник по Україні складав 20,5%, а у Харкові – 41,6%. За всі роки впровадження профільного навчання відсоток охоплення учнів у м. Харкові збільшився більше. ніж на 40%, у той же час по Україні – тільки приблизно на 10%.

Аналіз впровадження допрофільного навчання за останні 5 років показує,  що у 2010-2011 навчальному році відсоток учнів, охоплених допрофільним навчанням, збільшився на 16,4% у порівнянні з минулим навчальним роком.

Як свідчить практика закладів освіти міста, ефективну допрофільну і профільну підготовку забезпечує поєднання професійного, допрофесійного та профільного навчання за допомогою створення навчально-виховних комплексів (об’єднань) на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК). У місті Харкові їх – 5.

З метою координації взаємодії між управлінням освіти (Департаментом) Харківської міської ради та Харківським міським центром зайнятості щодо забезпечення зайнятості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які після їх закінчення не навчаються та не працевлаштовані та з метою здійснення більш якісної профорієнтаційної роботи у вересні 2009 року підписана відповідна угода про співпрацю.

У м. Харкові проводиться толерантна мовна політика. Процес впровадження державної мови в усі сфери життєдіяльності міста відбувається з урахуванням історичних та територіальних умов нашого регіону. Згідно з потребою населення впроваджується українська та російська мови і в закладах освіти міста. Харківською міською радою прийняті Програми розвитку української мови та російської мови і культури на 2008-2012 роки.

        Мережа закладів освіти щодо мов навчання за останні п`ять років розподіляється таким чином:

  Простежується тенденція щодо зменшення кількості двомовних шкіл. Два роки поспіль збільшується кількість російськомовних та україномовних ЗНЗ. Не зважаючи на те, що збільшується кількість російськомовних шкіл, зменшується відсоток учнів, які навчаються російською мовою. Разом з тим, при збільшенні кількості україномовних шкіл, загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів, де діти можуть здобувати освіту українською мовою зменшується.

   Харчування. З 1 січня 2010 року створена єдина система організації харчування школярів, Харківською міською радою прийнята програма «Шкільне харчування» на 2009-2011 роки. Лише за перше півріччя завдяки зменшенню закупівельних цін та раціональному використанню бюджетних коштів економія по КП «Комбінат дитячого харчування» склала майже 800 тис. грн., що дало можливість до нового навчального року додатково закупити посуд, кухонний інвентар, частково замінити застаріле технологічне обладнання, а крім цього з 1 вересня збільшити вартість харчування в школах на 50 коп., що дасть можливість покращити виконання натуральних норм.

З 1 вересня 2009 року всі першокласники безкоштовно одержують молоко гарантованої якості.

Здоров'я дітей. На виконання рішення 28 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.12.2008 № 329/08 «Про затвердження плану заходів щодо організації та проведення профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та форм власності м. Харкова», з метою  вивчення стану здоров'я дітей, що навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, розподілу школярів на групи для занять на уроках фізичної культури, своєчасного виявлення хворих та запобігання розповсюдженню захворювань в організованих колективах, вже третій рік поспіль проводяться  профілактичні медичні огляди учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова всіх типів і форм власності.

       За підсумками проведеної роботи із загальної кількості оглянутих:

У порівнянні з минулим роком майже на 2 % збільшилась кількість дітей, яких можна вважати практично здоровими. Зменшилась на 1,2% кількість дітей, поставлених на диспансерний облік. Але на 13% зменшилась кількість учнів у основній групі та відповідно збільшилась у підготовчій.

За підтримки Національного Олімпійського комітету з 2008 року серед школярів проводяться Малі олімпійські ігри Харкова. Цей масштабний захід проходить упродовж навчального року, охоплює понад 50 тисяч школярів щорічно.

Команди-переможці за кошти міського бюджету мають змогу відпочивати у Криму.

З 1 вересня 2010 року 45 шкіл (25%) мають тренажерні майданчики. У  3-х школах створені сучасні шкільні стадіони.

Школи сприяння здоров’ю. Одним із пріоритетних завдань світи м.Харкова є виховання в учнів відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих як до найвищої цінності, формування у школярів свідомої мотивації здорового способу життя.

Відповідно до сучасної концепції ефективного навчання здоровому способу життя і безпечній життєдіяльності учнів на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова впроваджуються освітньо - просвітницькі, оздоровчо-спортивні програми формування зорового способу життя: «Школа проти СНІДу», «Діалог», «Рівний – рівному», до участі у проекті «Покращення життя ВІЛ-позитивних дітей та їх сімей» залучені дошкільні навчальні заклади (ДНЗ) міста.

Дієвим механізмом впровадження інноваційного досвіду формування мотивації культури здоров’я, здорового способу життя учнів, вихованців є діяльність Шкіл сприяння здоров’ю. Сьогодні 57 навчальних закладів міста включено до Європейської, Національної та обласної мережі, 6 з них –учасники регіональної програми дослідно-експериментальної роботи з проблеми “Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації системи загальної середньої освіти в Харківській області”.

Водночас залишаються актуальними проблеми, пов’язані з погіршенням стану здоров’я школярів. За час навчання у школі збільшуються відхилення у стані здоров’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Серед неповнолітніх поширені шкідливі звички, тютюнопаління, вживання алкоголю, зростає захворюваність на наркоманію та ВІЛ-інфекцію тощо.

На сучасному етапі виникає потреба в оновленні змісту і форм заходів, спрямованих на формування здорового способу життя школярів; створенні системи моніторингу і оцінювання освітніх програм в галузі здорового способу життя; формування свідомого ставлення всіх учасників навчально-виховного процесу до набуття навичок здорового способу життя, ціннісного відношення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Оздоровлення. Відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 № 375-VI змінено підходи до організації оздоровлення та відпочинку дітей.

Вже два роки поспіль на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова працювали 186 таборів з денним перебуванням, табір праці й відпочинку з цілодобовим перебуванням на базі Харківської школи - інтернату № 14 для дітей, які потребують соціальної уваги та підтримки. У 2009 році охоплено відпочинком 42233 учні, що склало 49,9 %. У 2010 році –  41804  учні – 53,7%. У порівнянні з минулим роком відсоток охоплення відпочинком у таборах з денним перебуванням на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста зріс на 3,8%.

У 186 дитячих закладах відпочинку міста були охоплені  категорії дітей, які потребують соціальної уваги та підтримки. Відпочило  6526 школярів, що складає 102,9%.

Залучаються батьківські та позабюджетні кошти на харчування вихованців у таборах відпочинку різних видів.  Усього у 2010 році залучено 4098563 грн, що на 0,5 млн. більше ніж минулого року (3 512 995 грн.). Із них на відпочинок дітей  - 2609663 грн. ; на оздоровлення – 1 488 900 грн.           

Під час літнього відпочинку приділялася також увага питанню організації  харчування, медичного обслуговування, змістовного дозвілля, проведенню заходів, спрямованих на виховання національної свідомості, відродженню національних традицій, залученню дітей до вивчення історії та культури рідного краю, формуванню навичок здорового способу життя через залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

Додатковими видами організованого відпочинку дітей у літній період  упродовж двох років стали багатоденні походи та екскурсії, у  яких  взяли  участь близько 3,5 тис. школярів.

Щорічно також дошкільні навчальні заклади з 01 червня по 31 серпня переводяться на оздоровчий режим роботи. Вартість харчування в дитячих садках  у оздоровчий період  збільшується на 10%.             

На базі НВК «Авторська школа Бойка» багато років працює  позаміський приватний дитячий заклад оздоровлення і  відпочинку «Boiko Summer School” (Харківський район, с. Любівка), який знаходиться в оперативному керуванні управління освіти Дзержинської районної у  м. Харкові ради. У 2010 році  в ньому оздоровлено 709 дітей, що складає 118 % відсотків від запланованого і на 10% більше показників минулого року.   

Всього різними видами відпочинку та оздоровлення через систему загальної середньої освіти охоплено 41977 дітей, що складає 53,9% (плановий показник 2010 року – 52,4%), що на 3% більше у порівнянні з  2009 роком (50,9%) і на 1,5% більше від планового показника поточного року.

Соціальний захист. З метою забезпечення захисту прав дітей систематично здійснюється моніторинг стану роботи закладів освіти міста з соціальної підтримки учнів пільгових категорій. Щорічно близько 8 тисяч  дітей пільгових категорій отримують  соціальну підтримку.

Діти, позбавлені батьківського піклування, – випускники загальноосвітніх навчальних закладів міста отримують пам’ятні подарунки та матеріальну допомогу. Систематично проводяться виплати матеріальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які досягли 18-річного віку.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, щорічно забезпечуються шкільною формою, взуттям та канцтоварами. Протягом навчального року діти, позбавлені батьківського піклування та діти з малозабезпечених сімей забезпечуються безкоштовним харчуванням, проходять медичні огляди.

Виховна робота. Виховна стратегія освітньої політики держави спрямована на розвиток особистості, виховання громадянина-патріота, який у своїй життєдіяльності керується національними і загальнолюдськими цінностями, готового до свідомого вибору місця в житті, здатного до життєтворчості та самовдосконалення.

          В основу системи виховання учнівської молоді в місті покладено завдання реалізації державної політики в галузі освіти і виховання; дослідження, впровадження, методичний супровід змісту, методів, технологій і засобів виховання.

         Таким чином, ідеальна мета виховання – формування гармонійно розвиненої, високо освіченої, соціально активної і національно свідомої особистості, в системі виховної роботи Харкова представлена у вигляді задач, які умовно можна розділити на три групи:

• задачі, пов’язані з розвитком особистості, здатної жити в новому демократичному суспільстві;
• задачі, спрямовані на соціалізацію особистості, освоєння нею основ культури;
• задачі,що стосуються засобів виховання і мають на меті удосконалення виховного процесу.

        Вирішення цих задач передбачає створення в закладах освіти міста нових систем виховання, розробку спеціальних програм, проектування та впровадження нових виховних моделей.      

        Визначаючи вектори модернізації у виховній роботі ми враховуємо:

• загальноцивілізаційні тенденції розвитку національних освітніх систем у ХХІ ст.. до яких, зокрема, належать системне підвищення якості освіти, її гуманізація і гуманітаризація, розбудова на засадах безперервності,
• формування єдиного освітнього простору в Європі,
• перехід до інноваційного навчання.

Ставши новітніми орієнтирами освітньої політики України, ці тенденції обумовили необхідність переорієнтації освіти на розвиток системи цінностей  особистості, формування у неї критичної конструктивної позиції, уміння житті і працювати в умовах взаємодії і солідарності.

Відповідно до нового соціального замовлення та згідно з нормативно-законодавчою базою, розвиток змісту виховання у місті вибудовується на засадах гуманістичного, компетентнісного, культурологічного, технологічного та інноваційного підходів.

Мета виховання конкретизується через систему виховних заходів і реалізується в міських проектах і комплексно-цільових програмах.

Пріоритетним напрямком є робота з попередження та профілактики негативних проявів серед підлітків, яка передбачає роботу з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах та заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності.

З метою забезпечення протидії злочинності та зниження її рівня, запобігання іншим антисоціальним проявам, які негативно впливають на рівень захисту конституційних прав і свобод громадян, систематично проводиться цілеспрямована робота, аналізуються статистичні дані щодо кількості скоєних злочинів та стан організації роботи з цього питання.

Департаментом освіти, управліннями освіти та загальноосвітніми навчальними закладами складено плани спільних дій із службами у справах дітей, відділами кримінальної міліції, наркологічними кабінетами та Міською наркологічною лікарнею № 9, продовжено співпрацю з дитячими та юнацькими клубами за місцем проживання, організовується робота Координаційних рад з питань роботи з дітьми девіантної поведінки, проводиться робота щодо залучення учнів девіантної поведінки до гуртків та секцій. Систематично проводиться профілактичний рейд «Урок».

Дієвими виявились і заходи щодо профілактики залежностей у неповнолітніх, реалізація яких дала змогу щорічно зменшувати кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста, які перебувають на диспансерному чи профілактичному обліках в наркологічних кабінетах  за вживання алкогольних речовин чи наркотичних засобів та психотропних речовин.

З метою організації ефективної роботи щодо профілактики злочинів,правопорушень,  шкідливих звичок серед учнів та реалізації засад правової освіти викладаються правознавчі курси:«Практичне право»; «Громадянська освіта»; «Мої і твої права»; «Вчимося бути громадянами»; «Права людини»; «Європейські студії»; «Запобігання торгівлі людьми»; «Основи адміністративного права», та організовується  робота  гуртків: «Підліток і закон», «Закон і ми», «Я – громадянин» та реалізацію проектів: «Твої права в твоїй школі», «Рівний –  рівному про права дитини», «Ні – дитячій експлуатації» тощо.

У кожному районі міста створено Координаційну раду з питань профілактики правопорушень та злочинів, до складу якої  входять представники шкільних Рад та Штабів профілактики. До профілактичної роботи з цього напрямку залучаються члени шкільних організацій учнівського самоврядування, які організовують лекції, семінари, круглі столи та агітбригади.

Завдяки формам роботи, які використовуються під час проведення заходів, у місті  спостерігається тенденція зменшення росту злочинності серед дітей та зменшення кількості дітей, схильних до бродяжництва та жебракування.

Система позашкільної освіти включає 28 позашкільних навчальних закладів: 1 палац дитячої та юнацької творчості, 8 центрів дитячої та юнацької творчості, 5 станцій юних техніків, 1 школа мистецтв, 1 дитячо-юнацький клуб моряків, 12 дитячо-юнацькі спортивні школи – і охоплює навчанням понад 40 тисяч вихованців від 5 до 18 років, що становить 41,6% від загальної кількості школярів.

Охоплення позашкільною освітою дітей та підлітків у місті Харкові

Позашкільні навчальні заклади міста є джерелом додаткової освіти для задоволення потреб молоді у професійному самовизначенні і творчій самореалізації.

Зміст позашкільної освіти та виховання у порівнянні з базовою і професійною освітою ґрунтується на інших засадах, а саме на особистісних замовленнях дітей і їхніх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність.

Напрями профілізації освіти, що реалізуються позашкільними навчальними закладами міста, на сьогодні, у відсотковому співвідношенні розподіляються таким чином:

Результатами плідної роботи всіх позашкільних навчальних закладів міста є їх численні перемоги: у 2010 році навчальному році це більше 400 призових місць на Всеукраїнському та майже 300 призових місць на Міжнародному рівнях у різноманітних фестивалях, конкурсах, виставках, турнірах та змаганнях.

Гордістю закладів дитячої та юнацької творчості є 4 народних та 14 зразкових художніх колективи.

Юні спортсмени у дитячо-юнацьких спортивних школах системи освіти міста розвивають та удосконалюють свою спортивну майстерність з  32 видів спорту, демонструючи значні досягнення. Так, лише у 2009 році спортивними школами системи освіти підготовлено:

- 5 Майстрів спорту України Міжнародного  класу

-18 Майстрів спорту України

-113 кандидатів у Майстри спорту України

- 205 спортсменів-першорозрядників.

- 37 вихованців  – члени збірних команд України з різних видів.

Родзинкою є дитячо-юнацький клуб моряків у сухопутному місті. Клуб працює вже більше 30 років. Вихованці закладу навчаються плаванню, вмінню ходити на шлюпках під вітрилом і на веслах, проходять стрілецьку підготовку. Юнаки професійно готуються до служби в лавах Військово-морського флоту.

Клуб підтримує добрі відносини з асоціацією ветеранів-підводників. Завдяки тісній співпраці з громадською організацією, в сухопутному Харкові вже в п'ятий раз на високому рівні проводиться Всеукраїнський зліт клубів юних моряків. Це дає можливість вихованцям клубу поспілкуватися зі своїми однолітками з різних міст України, добре відпочити і показати високі результати в змаганнях з морського багатоборства.

Розвиток міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво є важливою складовою у системі роботи освітян м.Харкова.

Розширенню можливостей ознайомлення з освітніми системами європейських країн сприяють ефективні форми співробітництва з міжнародними освітніми організаціями і установами; використання інтернет-ресурсів (Міжнародних порталів, сайтів тощо); особисті контакти освітян із закордонними партнерами; залучення до співпраці міжнародні неурядові організації, фонди, освітньо-культурні центри, батьківську громадськість.

Міжнародне партнерство сьогодні відкриває нові перспективи розвитку та модернізації освіти м.Харкова, має позитивну тенденцію до розширення відносин, що дієво впливає на розвиток загальної культури та демократичні цінності всіх учасників навчально-виховного процесу, формує нові ролі та компетенції освітян.

У цьому контексті особливої актуальності набувають проблеми недостатнього використання педагогами та учнями інтернет-ресурсів для пошуку та встановлення партнерських зв’язків з освітніми закладами, установами європейських країн; розповсюдження на різних рівнях досвіду роботи з міжнародного співробітництва загальноосвітніх навчальних закладів міста та його висвітлення в засобах масової інформації.

Метою розділу Програми є:

• забезпечення вільного, творчого, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку дітей, учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів, доступності загальної середньої освіти, гарантування права громадян на її здобуття;
• створення безпечних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;
• стимулювання розвитку мережної взаємодії «Шкіл сприяння здоров’ю» як основного механізму впровадження інноваційного досвіду в освітнє середовище з формування мотивації культури здоров’я, здорового способу життя учнів, вихованців;
• удосконалення організації харчування учнів, вихованців закладів освіти міста з урахуванням особливостей їх здоров’я;
• вдосконалення та посилення соціального захисту неповнолітніх, підвищення рівня та якості життя дітей пільгових категорій, забезпечення матеріальною підтримкою, створення належних умов для фізичного та духовного розвитку, підготовки до самостійного життя, здійснення соціально-правової підтримки дітей, які залишилися без батьківського піклування, вжиття комплексу заходів щодо їх соціальної адаптації;
• подолання дитячої бездоглядності та безпритульності у місті, зменшення кількості злочинних проявів серед неповнолітніх;  усунення передумов для вчинення правопорушень і злочинів, тютюнопаління та вживання алкогольних і наркотичних речовин; створення умов для проведення ефективної правової роботи неповнолітніх;
• створення сприятливих умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей;
• розширення взаємодії Департаменту освіти з міжнародними освітніми організаціями-партнерами;
• створення умов для обміну досвідом роботи ЗНЗ з питань пошуку та встановлення партнерських зв’язків із закладами освіти країн Європи, міст-побратимів.

Завдання

• забезпечити збереження та розвиток мережі загальноосвітніх навчальних закладів, створення умов для їх функціонування;
• забезпечити якісне харчування та медичне обслуговування, збереження життя і здоров’я дітей у загальноосвітніх навчальних закладах;
• здійснювати організаційно-методичну підтримку діяльності закладів освіти щодо забезпечення гарантованого права громадян на освіту;
• підвищувати авторитет і значущість повної загальної середньої освіти серед батьків та громадськості;
• оптимізувати мережу загальноосвітніх навчальних закладів в напрямку збереження і розвитку існуючої мережі та мінімізації кількості учнів, які навчаються у другу зміну;
• забезпечувати реалізацію всіх форм навчання (індивідуального, групового, екстернату, інклюзивного, дистанційного тощо);
• створити систему підготовки та перепідготовки педагогічних (тренерських) кадрів для позашкільних навчальних закладів;
• підвищити авторитет і значущість позашкільної освіти серед батьків та громадськості;
• створити умови для соціального захисту педагогічних працівників, вихованців (учнів, слухачів) позашкільних навчальних закладів.
• сприяти оновленню змісту та форм оздоровчої та просвітницької роботи ЗНЗ м. Харкова;
• поширити та активізувати впровадження програм з пропаганди здорового способу життя в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів;
• сприяти формуванню ціннісного відношення до здоров’я;
• забезпечувати соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування; надання соціально-правових гарантій дітям пільгових категорій; захист майнових, житлових та інших прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; створення умов для надання їм психологічної та педагогічної допомоги; поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм реальної допомоги та підтримки;
• своєчасне виявлення та проведення роботи з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах, напрацювання та запровадження ефективних форм роботи щодо профілактики безпритульності та бездоглядності, налагодження дієвої взаємодії та співпраці з органами та службами у справах дітей, які займаються профілактикою правопорушень, забезпечення захисту неповнолітніх від жорстокого поводження та насильства;
• збільшувати відсоток охоплення дітей організованими формами відпочинку та оздоровлення;
• удосконалювати мережу закладів відпочинку на базі загальноосвітніх навчальних закладів;
• поліпшувати матеріально-технічне, науково-методичне забезпечення діяльності дитячих  закладів відпочинку та оздоровлення;
• підвищувати рівень надання відпочинкових та оздоровчих послуг;
• зміцнювати кадровий потенціал та підвищувати престиж праці в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
• активізувати співробітництво між освітніми закладами міста Харкова та міст-побратимів шляхом розширення можливостей для ознайомлення з освітніми системами європейських країн;
• розвивати всебічне співробітництво та взаємодію з міжнародними організаціями і установами країн Європи та США.

3.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти

Досягнення. Проблеми управління якістю освіти належать до найбільш актуальних. Це пов’язано, насамперед, з процесом переводу  системи освіти у новий стан - забезпечення якості освіти, адекватної потребам особистості, соціуму та ринку праці.

Якість освіти - це збалансована відповідність дошкільної, загальної середньої позашкільної освіти (як процесу, як результату і як освітньої системи) потребам, цілям, умовам і соціальним нормам (стандартам) освіти.

Проведення моніторингу якості освіти та порівняння отриманої інформації зі стандартизованими показниками дає можливість прийняття ефективних і своєчасних управлінських рішень.

Використання різних видів моніторингу дозволяє інтегрувати управлінську діяльність адміністрації навчальних закладів і перевести управління школами з суто нормативного до вмотивованого, адаптивного.

При проведенні моніторингу результатів державної підсумкової атестації учнів 9-х і 11(12)-х класів та зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова в якості основного інструментарію широке застосування знайшов метод квадрант-аналізу. Це дало можливість за допомогою нормативно обґрунтованих, рівнозначних шкал встановити відповідність між двома змінними показниками: рівнем кваліфікації вчителів та рівнем навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Квадрант-аналіз дав можливість продиференціювати результати державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання і зробити висновки щодо рівня якості освіти в кожному конкретному загальноосвітньому навчальному закладі, кожному конкретному районі міста.

Було визначено й ранговий список районів міського підпорядкування, який очолили відповідно Дзержинський, Київський та Фрунзенський райони.

РАНГОВИЙ СПИСОК

районів міського підпорядкування за результатами державної підсумкової атестації учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

у 2009/2010 навчальному році

Квадрант-аналіз результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання випускників можна назвати економічним аналізом навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах міста. За допомогою методу квадрант-аналізу вдалося визначити й угрупування шкіл, у яких одиниця навчальних досягнень випускників коштує платникам податків більше, ніж у інших загальноосвітніх навчальних закладах міста.

Це загальноосвітні навчальні заклади, які ввійшли до угрупування шкіл ІV квадранту і основною ознакою результатів їх діяльності стала невідповідність кваліфікаційних характеристик тих, хто навчає, рівню навчальних досягнень тих, кого навчають.

Результати застосування в нашому місті методу квадрант-аналізу в системі моніторингу якості загальної середньої освіти викликали непідробний інтерес серед педагогічної громадськості всієї України. Нашим «ноу-хау» зацікавилися і в країнах СНД (Російській Федерації та Казахстані).

На черзі розв’язання завдань педагогічного, психологічного та соціологічного моніторингу якості дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, проведення яких потребує проведення масштабних досліджень, створення альтернативних моделей, що дасть можливість скоротити витрати праці й часу на їх реалізацію.

Департаментом освіти створено систему рейтингів управлінь освіти районів міста за результатами їхньої діяльності. Рейтингування здійснюється з метою стимулювання управлінь освіти районів міста та навчальних закладів всіх типів і форм власності до підвищення ефективності їхньої роботи за визначеними пріоритетними напрямками функціонування та розвитку системи освіти міста, здійснення об’єктивного оцінювання і порівняння діяльності учасників навчально-виховного процесу установ та закладів освіти міста. За підсумками роботи у 2008 та 2009 роках лідером рейтингу стало управління освіти Дзержинського району, останнє рейтингове місце посідає Червонозаводський район. Позитивна динаміка спостерігається в розвитку управлінь освіти Орджонікідзевського району (перемістились з 7 на 6 місце) та Фрунзенського району (перемістились з 8 на 7 місце).

Проблеми.

• Відсутність загальної моделі моніторингу якості освіти в м. Харкові та уніфікованої схеми програм моніторингу якості освіти для різних типів навчальних закладів міста. Насамперед, це стосується психологічного та соціологічного сегментів проведення моніторингових досліджень, визначення методів проведення досліджень, які б дали можливість виявити, вивчити та науково обґрунтувати умови зближення між вірогідними, очікуваними та бажаними змінами в освітньому середовищі міста.

• Недостатній рівень професійної компетенції педагогічних працівників з питань проведення моніторингових досліджень. Підготовка кадрів, здатних на розробку та експериментальну апробацію власного інструментарію для проведення моніторингових процедур за різними напрямками моніторингу якості освіти.
• Потребують налагодження та упорядкування міжміські, міжрегіональні та міжнародні зв’язки з профільними організаціями та установами, робота яких  пов’язана з організацією та проведенням моніторингових досліджень якості освіти.

Метою розділу Програми є розвиток системи моніторингових досліджень якості освіти.

Завдання:

• системно та всебічно вивчати стан міської системи загальної середньої освіти і якості освіти, що реалізується;
• розробити інформаційно-експертну систему для зведення, узагальнення, класифікації та аналізу інформації про моніторингові дослідження;
• створити інформаційний банк даних за темою: «Моніторинг якості загальної середньої освіти в м. Харкові» для систематизації інформації, підвищення рівня оперативності та доступності, оптимізації інформаційних потоків, що формуються на різних рівнях міської системи загальної середньої освіти;
• удосконалювати технології інформаційно-аналітичної діяльності на основі сучасних наукових досягнень та інформаційно-обчислювальної техніки, кваліметричних методів аналізу.

3.2. Створення умов розвитку системи освіти

3.2.1. Кадрова політика

Досягнення. Реалізацію завдань освіти і виховання у м. Харкові забезпечують 23098 працівників, з них 13521  педагогічних працівників: 8886 у школах, 3594 у дитячих садках, 1041 у позашкільних навчальних закладах.

Нові виважені підходи до кадрової політики у галузі освіти, впроваджені з 2006 року,  викликали позитивні тенденції:

• припинена практика безумовного звільнення усіх керівників-пенсіонерів після закінчення контракту;
• з січня 2008 року встановлена 50% надбавка до посадового окладу за складність і напруженість у роботі всім керівникам комунальних навчальних закладів;
• підвищується професійний рівень педагогів: звання  «Заслужений  вчитель», «Вчитель-методист», «Старший учитель» знак «Відмінник освіти України» мають 36,6% педагогів, більше половини (64,7%) педпрацівників шкіл мають першу і вищу кваліфікаційну категорію;

• зменшилася плинність педагогічних кадрів (з 14,8% у 2007-2008 навчальному році до 8,8 % у 2009-2010 навчальному році);
• відсутні вакансії вчителів; вакансії, які виникають, оперативно заповнюються; 
• стабільним залишається поповнення закладів освіти молодими фахівцями : щорічно до роботи приступають біля 300 молодих учителів;
• щомісячно отримують персональні надбавки до заробітної плати 58 педагігчних працівників, що підготували переможців Міжнародних і Всеукраїнських  олімпіад, та стали переможцями міських професійних конкурсів.

Проблеми. У зв'язку зі збільшенням попиту населення на послуги дошкільної освіти, існує потреба в кваліфікованих кадрах для дошкільних навчальних закладів – до 100 осіб.

Мета розділу Програми – забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в суспільстві.

Завдання:

• оновлювати зміст і форми професійної діяльності педагогічних працівників;
• підвищувати рівень соціально-економічного і фінансового забезпечення підготовки педагогічних працівників, їхньої професійної діяльності та післядипломної освіти;
• запроваджувати інноваційні форми і методи підвищення професійної майстерності вчителів і керівників навчальних закладів.

3.2.2. Науково-методичний супровід реалізації Програми

Науково-методичний супровід дошкільної, загальної, середньої та позашкільної освіти міста здійснює науково-методичний педагогічний центр Департаменту освіти (далі НМПЦ).

Головна мета діяльності НМПЦ – створення організаційних,  науково-методичних умов щодо впровадження ідей компетентнісного підходу в організації навчання й виховання учнів у закладах освіти, завдяки якому створюються умови для поліпшення якості освіти.

Діяльність науково-методичного педагогічного центру впродовж 2007-2010 років була спрямована на реалізацію методичної проблеми: «Науково-методичний супровід процесу впровадження компетентнісного підходу в навчанні, вихованні, управлінні» та організаційно-методичного забезпечення виконання міських освітніх програм.

В основу формування змісту науково-методичної роботи покладені:

- директивні документи про організацію методичної роботи в закладах освіти, які визначають загальну цільову орієнтацію методичної діяльності;

- навчальні плани, програми, підручники, посібники, що спрямовують науково-методичну роботу на оновлення та модернізацію її змісту;

- інструктивно-методичні матеріали з проблем удосконалення навчально-виховного процесу, які вміщують конкретні рекомендації щодо змісту роботи з педпрацівниками, напрямів їхньої діяльності.

Керівництво і координацію методичної роботи з педагогічними кадрами здійснює створена у 2007 році міська науково-методична рада, на засіданнях якої розглядаються актуальні питання співпраці НМПЦ та районних методичних служб, а саме: аналіз матеріалів з організації інноваційної діяльності в закладах освіти та розробка рекомендації для їх упровадження в навчально-виховний процес; експертна оцінка педагогічних розробок, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників.

Провідними формами методичної роботи є постійно діючі семінари, майстер-класи, консультації, практичні заняття, тренінги, творчі групи, науково-практичні конференції, методичні наради.

Навчально-семінарською діяльністю охоплювалися завідуючі РМК (ІМЦ), методисти РМК, які відповідають за різні напрями діяльності; методисти з психологічної служби; керівники загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів; новопризначені керівники закладів освіти; заступники директорів з навчально-виховної роботи; вихователі-методисти та вчителі-логопеди дошкільних навчальних закладів; керівники районних методичних об'єднань; учителі. Загальна кількість педагогічних працівників, які підвищили свій професійний рівень на семінарських заняттях за останні 4 роки, складає більше 7 тисяч осіб.

Методистами НМПЦ розроблені методичні рекомендації з різних напрямів навчально-виховного процесу, видано три збірника інформаційних матеріалів «Освіта Харкова» та збірки методичних матеріалів «Ціннісні орієнтири освітньої діяльності: теорія, практика». Досвід роботи закладів освіти міста висвітлюється в засобах масової інформації.

Одним з основних напрямів діяльності НМПЦ є організаційно-методичний супровід упровадження інноваційних педагогічних технологій. Інноваційна діяльність у закладах освіти здійснюється в управлінні та в організації навчально-виховного процесу. Педагогічні інновації направлені на вирішення актуальних проблем освіти: на розвиток природних здібностей дитини, створення умов для самореалізації учнів, створення цілісної системи роботи з обдарованими дітьми, на апробацію дидактичних розробок відносно оптимізації процесу навчання та організації особистісно орієнтованого навчання.

Створено та постійно оновлюється банк інновацій, які впроваджуються в закладах освіти міста. На цей час в експериментальній діяльності на всеукраїнському рівні задіяні 35 закладів освіти, а на регіональному – 50. Усього займаються експериментальною роботою 85 закладів освіти (37,4% від загальної кількості закладів освіти).

В інноваційному режимі працює 81 дошкільний навчальний заклад і 3 НВК, що становить 44 % від загальної кількості ДНЗ міста.

Інноваціями локального характеру займаються педагоги практично в усіх закладах освіти міста.

З метою виявлення та підтримки кращих педагогів і вихователів, стимулювання їх творчої праці щорічно проводяться міські конкурси професійної майстерності «Учитель року» та «Вихователь року». Особливої популярності ці конкурси набули за останні чотири роки, коли в міських етапах цих конкурсів переможці визначаються в кожній з номінацій. За цей період 46 педагогів стали переможцями та упродовж року отримували щомісячну грошову доплату.

За ініціативи Департаменту освіти в 2007 році розпочато роботу з реформування шкільних бібліотек. З метою визначення стану кадрової та ресурсної бази шкільних бібліотек міста проведено паспортизацію 186 бібліотек.

Комп’ютеризація шкільних бібліотек міста, підключення їх до мережі Інтернет, наявність сторінок «Шкільна бібліотека» на Web-сайтах навчальних закладів та персональної електронної пошти створили умови для трансформації шкільних бібліотек у медіатеки. Усі шкільні бібліотеки оснащено єдиним програмним забезпеченням. За допомогою програми «Облік періодичних видань та методичної літератури» створені електронні каталоги. Названа програма раз на квартал передається в райони міста й використовується в роботі. Суттєву інформаційну підтримку для роботи шкільних медіатек надає Інтернет-бібліотека, що створена на сайті Департаменту освіти.

Діяльність методистів із психологічних служб, практичних психологів закладів освіти спрямована на створення психолого-педагогічних умов для повноцінної реалізації особистісного, інтелектуального і фізичного потенціалу учнів на основі сучасних досягнень вітчизняної й світової психологічної науки, забезпечення збереження й зміцнення психічного здоров’я школярів в освітньому процесі.

Забезпечено якісні й доступні психологічні послуги всім учасникам навчально-виховного процесу шляхом розвитку мережі психологічної служби. За останні п’ять років сім районів Харкова забезпечено відповідними фахівцями на 100%.

Проводиться робота з підвищення психологічної культури всіх суб’єктів навчально-виховного процесу. З 2008 року з метою надання психолого-педагогічної та інформаційної допомоги учням, учителям, батькам започатковано роботу міського Телефону довіри.

Для здійснення психологічного супроводу профільного навчання налагоджено зв’язок із міським центром зайнятості та проведено психодіагностичні обстеження школярів 9-10-х класів ЗНЗ міста щодо професійного вибору.

Діяльність працівників психологічних служб спрямована на подолання негативних явищ в учнівському середовищі. З метою попередження агресивності, своєчасного виявлення схильності до девіантної й деліквентної поведінки практичними психологами проводиться діагностична та корекційна робота, якою охоплено 98% учнів.

Останнім часом відбувається поступовий перехід до комплексно-функціонального принципу діяльності районних методичних кабінетів, відповідно до якого їх основні завдання пов’язані з реалізацію цільових та організаційних функцій. НМПЦ проведено вивчення рівня реалізації районними методичними кабінетами їх основних функцій. Визначено, що потребують уваги напрями роботи, пов’язані з реалізацією прогностичної та організаційно-координувальної функцій.

У цілому, діяльність методичної служби міста має системний характер і спрямована на підвищення якості освіти в місті за рахунок розвитку професійної компетентності педагогічних працівників та створення в навчальних закладах сучасного освітнього середовища відповідно до компетентнісного та системно-діяльнісного підходу в організації навчально-виховного процесу.

Разом з тим, у зв’язку з упровадженням інноваційних принців в управлінні системою освіти міста та створенням Комплексної програми розвитку освіти м. Харкова виникає необхідність:

- створення моделі ефективної системи координації та взаємодії управлінських і методичних служб щодо організації науково-методичного супроводу реалізації заходів Комплексної програми;

- широкого впровадження результатів наукових і науково-методичних досліджень у практичну діяльність освітніх установ;

- реалізації науково-практичних експериментальних програм та інноваційних проектів з основних проблем розвитку освіти, що здатні забезпечити реалізацію Програми та підвищити якість освітнього процесу.

Мета розділу Програми – розвиток професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу.

Завдання:

• забезпечити координацію діяльності районних методичних кабінетів;
• розвивати і підтримувати впровадження інноваційних педагогічних технологій, дослідно-експериментальну діяльність педагогічних колективів закладів освіти;
• здійснювати програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;
• здійснювати моніторинг ефективності та результативності діяльності навчальних закладів;
• підвищувати професійну компетентність педагогічних працівників за очною та  дистанційною формами навчання;
• продовжувати роботу із збереження та подальшого розвитку мережі психологічної служби;
• підвищувати ефективність діяльності фахівців психологічної служби шляхом створення психолого-педагогічних умов для повноцінної реалізації особистісного, інтелектуального і фізичного потенціалу дітей та учнів на основі сучасних досягнень вітчизняної і світової психологічної науки;
• розвивати співробітництво та взаємодію з міжнародними організаціями та установами шляхом творчого використання міжнародного педагогічного досвіду для подальшого вдосконалення освітнього процесу та підвищення якості навчання учнів.

3.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти

З метою збереження та зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів м. Харкова рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 №242/06 затверджено міську програму «Розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти м. Харкова на 2007-2010 роки», на виконання заходів якої за бюджетні кошти проводились капітальні ремонти, оновлювались меблі, технологічне та спортивне обладнання у навчальних закладах.

За 4 роки реалізації Програми з міського бюджету виділено більше 53 млн.грн. (53,1 млн.грн.), з урахуванням коштів районних бюджетів на покращення матеріально-технічної бази закладів освіти міста спрямовано близько 83 млн.грн. (82,6 млн.грн.),  а саме:

- оновлено технологічне обладнання їдалень закладів освіти на суму 1340,2 тис.грн.;

- для 135 дошкільних закладів придбано та встановлено 176 сучасних пральних машин на суму 833,5 тис. грн.;

-  оновлено меблі у закладах освіти на суму 3239,4 тис.грн.;

- придбано спортивного обладнання 900,0 тис.грн.

- на ремонт 226 об'єктів, що складає 55% від загальної кількості закладів освіти міста, спрямовано 76,3 млн.грн. бюджетних коштів.

Візитівкою Харкова можна назвати створення сучасних базових закладів освіти. Протягом 3-х останніх років за ініціативи міської влади виконані роботи зі створення сучасних базових навчальних закладів. На сьогодні таких в місті вже 29. На ремонт кожної з таких шкіл спрямовано по 1 млн. грн.

Крім того, за роки реалізації Програми створено 8 дошкільних навчальних закладів, у яких здійснено капітальні ремонти, придбано усі необхідні меблі та забезпечено пральним обладнанням.

Щороку за бюджетні кошти меблями забезпечувались групи у дошкільних навчальних закладах, що відкривались з нового навчального року.

Усього за роки реалізації Програми відновлено роботу 213 груп, що еквівалентно 18 садкам.

Справжнім проривом в розвитку освіти міста став 2008 рік – проголошений міською владою Роком освіти в м. Харкові.

У закладах освіти Харкова завдяки реалізації вищезазначеної Програми вперше за рахунок бюджетних коштів розпочато оновлення спортивного обладнання, за 4 роки в усіх без винятку школах міста частково оновлено спортивне обладнання. Крім того, міською владою встановлено 40 тренажерних майданчиків на територіях закладів освіти, створено 3 сучасних шкільних стадіони.

Проблеми:

• потребують подальшого оновлення меблі у навчальних закладах з урахуванням вікових потреб учнів і вихованців та придбання нових меблів для не функціонуючих груп та дитячих садків, які відновлюють роботу;
• потребує продовження робота з оновлення технологічного обладнання шкільних їдалень, обладнання пралень дошкільних закладів, спортивного інвентарю та обладнання у закладах освіти;
• потребують капітальних ремонтів покрівлі, системи опалення, водопостачання, каналізації ряду закладів освіти;
• м’який інвентар у закладах освіти використовується з моменту відкриття закладів та не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Мета розділу Програми:

• створення умов для збереження здоров’я дітей, безпечного та комфортного їх перебування у закладах освіти;
• підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального середовища шляхом поновлення шкільних меблів, технологічного обладнання харчоблоків, обладнання для пралень, м’якого інвентарю.

Завдання:

• забезпечити проведення першочергових капітальних ремонтів закладів;
• поетапно зміцнювати матеріально-технічну базу навчальних закладів.

3.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти

Досягнення.  З метою підвищення рівня інформатизації системи дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти м. Харкова здійснено цілу низку взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних та управлінських заходів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу.

У закладах освіти міста створені достатні умови для широкого запровадження інформаційних та комунікаційних технологій в усі ланки діяльності.

       ÐŸÑ€Ð¾ це свідчить:

• Зростання показника кількості учнів на 1 ПК. Даний показник з 2006 року покращився більше ніж у 2 рази не зважаючи на списання застарілої та неробочої техніки, придбаної ще у 1997-2001 роках, яка, на жаль, ще є у закладах освіти міста. Станом на 01.10.2010 він доведений до 24 (у 2006 році становив 60). Проте, розбіжність між кращим та гіршим показниками по районах міста досягає 15 одиниць. Ця розбіжність виникла через відсутність системного підходу до планування закупівель техніки до 2006 року і зараз важко зменшити цей розрив. 
• Показник росту парку комп’ютерної техніки за останні 4 роки зріс майже у 2 рази. На сьогодні в школах використовуються 4 136 персональних комп'ютерів (у 2006 році – 2119).
• У 2008 році на 100 % завершено процес комп’ютеризації дошкільних та позашкільних закладів освіти.
• У 2007 році придбано сервер для управління освіти міста з метою створення віртуальної освітньої мережі.
• За рахунок міського бюджету дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади з 2008 року мають безкоштовний безлімітний доступ до мережі Інтернет за сучасними технологіями.
• У 2008 році 100 % шкільних бібліотек оснащено комп’ютерами.
• У всіх закладах освіти навчальні комп’ютерні комплекси мають локальні мережі, розгалужені загальношкільні мережі у 93 % закладів.
• Зростає показник забезпеченості закладів освіти міста мультимедійною технікою: 118 загальноосвітніх навчальних закладів всіх типів і форм власності мають мультимедійну техніку, із них 43 забезпечені інтерактивними дошками. Сьогодні середній показник по місту складає 58%.

За останні чотири роки придбано:

• 42 навчальних комп’ютерних комплекси (що складає близько 20 % від їх загальної кількості),
• 28 стаціонарних мультимедійних комплексів та 22 портативних, що складає близько половини наявної мультимедійної техніки,
• 415 управлінських комп’ютерів (що складає близько 25% від усіх управлінських ПК),
• 180 комп’ютерів для шкільних бібліотек.

Департамент освіти успішно реалізує ідею створення єдиного інформаційного овітнього середовища міста Харкова. Його центром є офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради, який  відкриває  широкі можливості для педагогів, учнів, батьків та громадськості.  На міському сайті відкрито тематичні гілки форуму для педагогічного, учнівського або батьківського контингентів учасників.

На базі сайту реалізується проект «Шкільна Інтернет-бібліотека». Для її відвідувачів відкриваються можливості доступу до популярних Інтернет-ресурсів, створюється архів  літературних  творів, методичні новинки для керівників та їх заступників, допоміжні матеріали для бібліотекарів і психологів, розміщується нормативна документація.

Для створення медіатек навчального призначення на базі шкільних  бібліотек закуплено ліцензійні диски з програмними розробками з навчальних предметів.

Розпочато реалізацію проекту щодо створення та функціонування Системи дистанційного навчання «Доступна освіта». Розробкою контенту займаються досвідчені вчителі, що пройшли безкоштовне навчання, організоване Департаментом освіти, та отримали сертифікати «Дистанційне навчання в системі Moodle».

Впроваджено програмний комплекс «Міська освітня мережа» (з розділами Дошкілля, Школи, Позашкілля), яка містить бази даних з відомостями про майже 140 тисяч учнів та вихованців та понад 20 тисяч працівників закладів освіти міста.

Даний комплекс побудований з використанням сучасних клієнт-серверних технологій та провідних світових рішень у галузі інформатики. Він дозволяє створювати єдину систему збору, обробки та зберігання інформації. Усі користувачі мають авторизований парольний доступ через Інтернет до баз даних в залежності від наданих адміністратором прав.

Велика увага приділяється питанням підвищення рівня інформаційної культури та ІКТ-компетентності педагогічних працівників шляхом проведення навчально-методичних семінарів з питань запровадження новітніх інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховний процес, управлінську діяльність. Тільки упродовж двох останніх років тематичним навчанням охоплено понад 1500 педагогів.

У 2009 році започатковано проведення конкурсу-захисту на кращу модель інформатизації закладу освіти «Шкільний інформаційний світ», який є унікальним та єдиним в Україні.

У 2010 році вперше проведено міську педагогічну конференцію з питань інформатизації освіти за темою «Інформатизація освіти – пріоритетним напрям розвитку системи освіти м. Харкова».

Проблеми:

• потреба в постійному оновленні та розширенні парку комп’ютерної техніки (комп’ютеризація закладів);
• необхідність забезпечення закладів освіти навчальними комп’ютерними програмами;
• необхідність постійної технічної підтримки та подальшого розвитку можливостей програмного комплексу «Міська освітня мережа»;
• недостатній рівень підготовки керівництва та педагогічних працівників у галузі інформаційних технологій;
• необхідність створення умов для забезпечення рівного доступу до навчання дітей з особливими потребами шляхом розвитку системи дистанційного навчання «Доступна освіта».

Завдання:

1. Здійснювати моніторинг стану інформатизації закладів освіти м. Харкова:

- удосконалювати існуючу систему моніторингу стану інформатизації закладів та закладів освіти міста.

2. Забезпечити інформатизацію навчально-виховного процесу:

• оновлювати навчальні комп’ютерні комплекси, придбані до 2006 року, та поповнювати навчальні кабінети комп’ютерною технікою;
• запровадити дистанційне навчання та тестування учнів і педагогічних працівників;
• придбавати мультимедійні засоби навчання;
• проводити Інтернет-конференції, Інтернет-семінари та круглі столи;
  - забезпечити розвиток електронної бібліотеки;
• придбавати електронні підручники, навчальні програми з різних предметів, довідники, електронні засоби контролю знань учнів;
• підтримка роботи медіатеки навчального призначення, створеної на базі бібліотек.

3.  Підвищувати ефективність управління освітою:

• забезпечити використання сучасних інформаційних технологій управління у школах, районних і міських структурах управління освітою;
• вдосконалювати програмний комплекс «Міська освітня мережа» для мобілізації обміну інформацією між різними функціональними управлінськими рівнями, забезпечення технічного захисту інформації;
• проведити оперативний, ситуаційний та постійний управлінський аналіз на основі інформації, отриманої в результаті функціонування єдиного програмного комплексу;
• створити на основі ІКТ ефективну систему планування та обліку витрат на утримання закладів та закладів освіти та здійснення якісного контролю за виконанням бюджету галузі;
• приймати управлінські рішення на основі аналізу функціонування освітньої галузі в місті з використанням інформації, отриманої в електронному вигляді.

4. Розвивати єдине освітнє інформаційне середовище засобами Інтернет-технологій:

- забезпечувати доступ закладам та установам освіти міста до світової мережі Інтернет;
- надавати можливість учням шкіл використовувати Інтернет під час роботи у шкільній бібліотеці;

- удосконалювати діючу систему електронного обміну інформацією між закладами та установами освіти;

- підтримувати локальні мережі у закладах освіти з метою забезпечення доступу до мережі Інтернет з усіх робочих місць та обміну даними між ними;

-  сприяти реалізації проекту побудови високошвидкісної комп’ютерної мережі установ та закладів освіти для підтримки функціонування єдиного освітнього інформаційного середовища.

5. Забезпечити навчання інформаційним та комунікаційним технологіям співробітників та педагогічних працівників закладів освіти:

- проводити семінари-практикуми, семінари-консультації для працівників установ та закладів освіти міста з питань використання ІКТ;

- розвивати дистанційні форми навчання шляхом розвитку порталу міської системи дистанційного навчання «Доступна освіта». 

3.3. Реалізація комплексних проектів освіти

«Обдарована молодь». Розвиток системи роботи з обдарованою молоддю

Досягнення.

Пріоритетним напрямом діяльності Департаменту освіти є формування ефективної системи роботи з обдарованими учнями. Високі результати цього напряму забезпечило виконання міської Програми «Обдарована молодь» на 2007-2010 роки, основною метою якої був подальший розвиток загальноміської системи виявлення та відбору обдарованої молоді, забезпечення економічних і соціальних гарантій самореалізації особистості, підтримка та стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих дітей та молоді.

Протягом  2007-2010 років cтворена єдина  міська система роботи з обдарованою молоддю, цілісність функціонування якої забезпечується через виконання міської та  районних програм роботи з обдарованими учнями.

Взаємодію Департаменту освіти Харківської міської ради, управлінь освіти районних у м. Харкові рад, вищих навчальних закладів і громадських організацій у сфері організації роботи з обдарованою молоддю здійснювала Координаційна рада, яка  є консультативно-дорадчим органом при Департаменті освіти.

Важливим напрямком роботи є підвищення професійної компетентності педагогів, які працюють з обдарованими дітьми.

Система виявлення обдарованої молоді в м.Харкові заснована на поєднанні результатів психолого-педагогічної діагностики та врахуванні рівня навчальних, творчих та спортивних досягнень учнів. Створено міський комп’ютерний банк даних «Обдарованість», в якому на цей час розміщена інформація про 2330 учнів. Систематичне поповнення та оновлення даних банку дає можливість здійснювати моніторинг особистісного розвитку обдарованих учнів.

Окремо в кожному районі міста та ХФМЛ № 27 створені районні банки даних, в яких розміщена інформація з урахуванням районного рівня перемог:

Протягом 2007-2010 навчального року розвивалась  система міських інтелектуальних змагань, до якої сьогодні входять 11 учнівських командних турнірів,  конкурси знавців мов, олімпіада для випускників школи першого ступеня, конкурсів, що проводяться спільно з ВНЗ та громадськими організаціями та конкурс «Учень року»:

Найпопулярнішим інтелектуальним і творчим змаганням учнів є міський конкурс «Учень року», який проводиться в чотирьох номінаціях: «Інтелектуал», «Лідер», «Творча особистість» і «Спортсмен». За чотири роки переможцями конкурсу стали 80 кращих школярів міста.

В 2007-2010 роках особлива увага в м. Харкові приділялась розвитку міського турнірного руху. Виділення коштів з міського бюджету на виконання Програми «Обдарована молодь» дозволило створити необхідні умови для проведення турнірів: організувати харчування учасників, здійснити оплату праці членів журі, забезпечити нагородження переможців. Наразі можна констатувати, що в місті налагоджена система підтримки турнірного руху, яка включає в себе інформаційну підтримку, науково-методичне та організаційно-методичне забезпечення турнірних змагань, організацію участі команд у Всеукраїнських турнірах, моніторинг результативності участі учнів у турнірах різних рівнів.

Дані моніторингу стану роботи з обдарованими дітьми в районах міста  свідчать про те, що простежується тенденція збереження традиційних форм навчання, виховання та розвитку обдарованої молоді: турнірів, олімпіад, конкурсів, шкільних наукових товариств учнів. Однак, виникає потреба в розвитку нових форм роботи, таких як створений у 2008 році міський «заочний університет для обдарованих дітей», навчання в якому дає можливість розширити знання з навчальних дисциплін та якісно підготувати міські команди до участі у Всеукраїнських турнірах. В якості викладачів для проведення занять залучалися фахівці в області філологічних, суспільних, фізико-математичних, природничих наук: учителі загальноосвітніх навчальних закладів міста, викладачі та студенти вищих навчальних закладів.

Важливим напрямом роботи стала співпраця з вищими навчальними закладами за науково-дослідницьким, освітнім та виховним напрямками. Викладачі багатьох ВНЗ  брали участь в організації та проведенні міських учнівських турнірів та конкурсів.

Особливе місце у системі роботи надається психологічному супроводу обдарованої молоді. Департаментом освіти розроблено комплекс діагностичних методик «Психодіагностика соціальної обдарованості». У 2010 році продіагностовано дві тисячі сімсот вісімдесят сім учнів ЗНЗ м. Харкова. Сто двадцять чотири з них визначено соціально та інтелектуально обдарованими.

У м.Харкові створено систему мотиваційної підтримки обдарованих дітей та їх педагогів. Значним засобом стимулювання учнів, які досягли видатних успіхів у навчанні, творчості, спорті, стали стипендії. У 2010-2011 навчальному році обдарована молодь Харкова отримує 561 стипендію різного рівня:

• 34 стипендії Президента України;
• 100 стипендій Харківського міського голови «Обдарованість» (50 учнів та 50 студентів);
• 250 стипендій Харківської міської ради «Кращий учень навчального закладу»;
• 177 районних стипендій, які призначаються у 8 районах міста.

Щорічно здійснюється цільова фінансова та організаційна підтримка участі дітей міста у всеукраїнських і міжнародних інтелектуальних змаганнях, у тому числі в одинадцяти Всеукраїнських учнівських командних турнірах, Відкритому фізико-математичному бої міст України, Київському міжнародному математичному фестивалі ім.М.Й.Ядренка. Забезпечується участь юних спортсменів у всеукраїнських і міжнародних змаганнях з волейболу, баскетболу, легкої атлетики, акробатики, бадмінтону, кікбоксингу, тенісу, організується відпочинок з навчанням та тренуванням переможців малих Олімпійських ігор серед учнів навчальних закладів м. Харкова.

Показником ефективності реалізації міської Програми «Обдарована молодь» є результативність участі в учнівських змаганнях.

За 4 останні роки учні Харкова отримали 14 нагород на міжнародних учнівських олімпіадах з математики, біології, хімії та фізики (5 срібних та 9 бронзових медалей).

За даними матеріалів Підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України у цьому році Харківська область займає лідируючі позиції за підсумками Всеукраїнських інтелектуальних змагань (І місця за підсумками олімпіад та турнірів, ІІ місце  конкурсу-захисту МАН (І місце за кількістю отриманих перемог). Значна заслуга у цьому належить саме учням нашого міста.

Результати участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова в ІІІ та ІV етапах Всеукраїнських олімпіад  у 2007/2008 - 2009/2010 навчальних роках

Результати участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова в ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН  у 2007/2008 — 2009/2010 навчальних роках

Результати участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова у фінальних етапах Всеукраїнських учнівських турнірів учнів-членів МАН у 2007/2008 — 2009/2010 навчальних роках

За період 2007-2010 років найбільш вагомими досягненнями реалізації Програми  стали:

1) налагодження взаємодії Департаменту освіти, управлінь освіти районних в м. Харкові рад, вищих навчальних закладів і громадських організацій у сфері організації роботи з обдарованою молоддю через діяльність Координаційної ради;

2) забезпечення високих результатів участі обдарованих учнів у всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних і творчих змаганнях;

3) систематичний моніторинг результативності участі учнів в інтелектуальних змаганнях різних рівнів;

4) створення та вдосконалення системи мотиваційної підтримки та стимулювання обдарованих дітей та їх педагогів.

Проблеми:

1. Протиріччя між високими пізнавальними потребами обдарованих дітей та відсутністю адекватного рівня підготовленості вчителя.

2. Недостатнє теоретичне та технологічне забезпечення практичної роботи з обдарованими дітьми.

«Я – харків’янин». Розвиток системи виховання дітей і молоді міста

В основу системи виховання в Харкові покладено ідею формування у підростаючого покоління високих моральних якостей, серед яких важливе місце посідає громадянськість - відповідальність за долю й розвиток  суспільства і держави, формування в особистості соціальних умінь і навичок, професійних інтересів, ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної життєвої позиції.

2010 рік відзначився святкуванням 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Департаментом освіти було розроблено Комплексний план заходів з підготовки до зазначеного заходу, ідеї якого тісно переплітаються з цілями і завданнями міського проекту «Ми-харків'яни», присвяченого 355-річчю м. Харкова.

В межах реалізації Комплексного плану було проведено низку виховних заходів:

• захист учнівських проектів «Моя мала Батьківщина»;
• учнівських творів «Ордени та медалі моєї родини». Кращі учнівські твори та проекти ввійшли до збірки «Эхо памяти»;

• кіноуроки пам’яті, якими було охоплено 3510 старшокласників;
• фестиваль патріотичної пісні «В лесу прифронтовом»;
• огляд-конкурс шкільних музеїв Великої Вітчизняної війни та Бойової слави загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що проводився спільно з Харківською міською організацією ветеранів України. Сьогодні в навчальних закладах міста плідно працюють 108 музеїв, з них 46 - Музеї Великої Вітчизняної війни та Бойової слави.

Завдяки кропіткій пошуково-дослідницкій роботі шкільних музеїв, у квітні 2010 року за рішенням міської ради, двом школам міста (ХЗОШ № 30 та ХЗОШ № 136) були повернуті імена Героїв Радянського Союзу

• навчальному закладу № 30 – Борзенка С.О.,
• навальному закладу № 136 – Говоруненка П.Д.

Ці імена були присвоєні закладам постановами Ради міністрів УРСР у 1960-і роки і були безпідставно втрачені у перші роки незалежності України.

Крім того, дві школи (ХЗОШ № 127 - ім. Героя Радянського союзу Г.К. Жукова, ХЗОШ № 88 – ім. Героя Радянського Союзу О.Г. Зубарева) зберегли імена Героїв, присвоєні їм раніше.

Полем самовизначення учнівської молоді у сфері організації змістовного дозвілля стали міські конкурси серед загальноосвітніх навчальних закладів, які проводились Департаментом освіти спільно з міським центром дозвілля молоді, управліннями МНС та ДАІ, обласною організацією Добровільного пожежного товариства:

• шкільний Чемпіонат міста Харкова команд клубу КВК,
• конкурс серед команд веселих та найкмітливіших юних інспекторів руху;

• конкурс-огляд шкільних загонів;
• конкурс дружин юних пожежних;
• змагання з пожежно-прикладних видів спорту.

Високий рівень роботи з допризовною молоддю у навчальних закладах міста продемонстрували спартакіада допризовної молоді та військово-спортивна гра «Патріот».

Мета проекту програми. Стратегії виховання в нашому місті  визначаються соціальним запитом суспільства і держави, національними традиціями та загальнолюдськими ідеалами. Тож пріоритетними у виховній роботі на сучасному етапі стають – формування в учнів громадянської відповідальності та правової самосвідомості, духовності та культури, ініціативності, самостійності, толерантності, здатності до успішної соціалізації та адаптації на ринку праці.

Реалізуючи головну мету виховання  на засадах становлення української державності, інтеграції в європейське та світове товариство, побудові громадянського суспільства освіта Харкова в аспекті виховної роботи ставить перед собою наступні завдання:

• розробляти та реалізовувати заходи, які спрямовані на модернізацію виховного процесу, удосконалення  виховної діяльності   кожного навчального закладу;
• сприяти вихованню учнівської молоді на демократичних засадах, формувати почуття національної гідності,вчити бути успішними в умовах сучасної держави, дотримуватись її законів, відстоювати власні права;
• забезпечувати гуманістичний характер виховання, що передбачає побудову його змісту і форм на основі поваги до особистості дитини, розуміння індивідуальних рис і можливостей кожного учня;
• спрямовувати зусилля на удосконалення виховних цілей та педагогічних методів, які мають реалізовуватись на науково обґрунтованих концепціях і теоріях, впроваджувати в освітній процес  інноваційні виховні технології;
• активізувати роботу  щодо зменшення на особистість негативних впливів соціального  середовища, попередження дитячої бездоглядності, правопорушень,негативних проявів  молодіжної субкультури, особливу увагу  приділяти превентивному вихованню учнів;
• розвивати навички активної, самостійної,  ініціативної особистості, яка здатна жити в умовах мінливості та глобалізації світу, задовольняти духовні потреби, працювати в умовах взаємодії та солідарності, бути вільною у виборі власних світоглядних позицій;
• здійснювати координацію виховних зусиль усіх інституцій суспільства, сприяти  їх єдності у здійсненні виховних впливів, досягненні  високої якості виховання.

Учнівське самоврядування – школа демократії та соціального партнерства.

Одним із ефективних засобів для вирішення  завдань освіти в сфері залучення дітей до громадського управління та підготовки лідерів нової формації, є Харківська організація учнівського самоврядування (ХМОУС).  Через її діяльність реалізуються  нові освітні моделі, що містять у собі комплекс знань, спрямованих на розвиток особистості, її правову культуру, професійне самовизначення, оволодіння механізмами співробітництва з державними органами і громадськими організаціями.    

Організацію було створено у 2005 році. В останні роки у зв’язку з  розширенням сфери діяльності та на виконання програми розвитку  -  удосконалено структуру організації. З 2010 р. до її складу входять: 9 районних та 180 шкільних дитячо-юнацьких громадських організацій, 8 базових центрів: Центр планування та розвитку, Центр управління знаннями, Дитяча правова корпорація, Центр молодіжних ініціатив, Асоціація шкільних Євроклубів, Центр зв’язків з громадськістю, Центр незалежної експертизи та моніторингових досліджень, Прес-центр. Структурними підрозділами ХМОУС також є Рада кураторів і консультантів та Асоціація педагогічної і батьківської громадськості.

Пріоритетними напрямками діяльності міської організації визначено: виховання правової та громадянської культури учнів, питання євроінтеграції та міжнародного співробітництва, системна діяльність, реалізація дитячих ініціатив.       

Сьогодні робота  громадських учнівських організацій набуває нових підходів і перетворюється на складову цілісного процесу соціальної адаптації й життєвого самовизначення особистості. У зв’язку з цим в стратегічних завданнях розвитку ХМОУС передбачено:

• сприяти  розвитку системи учнівського самоврядування у місті  шляхом створення комплексно-цільової програми;
• забезпечити реалізацію права учнів на участь у громадському      управлінні навчальним закладом, активізувати й удосконалити співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського  самоврядування;
• сприяти реалізації в практичній діяльності закладів освіти міста теоретичних засад громадсько-державного управління, що передбачає підвищення ступені участі учнівської, батьківської і педагогічної громадськості в прийнятті управлінських рішень.

4. НАПРЯМКИ ТА ЗАХОДИ  ПРОГРАМИ

4.1. Удосконалення змісту і технологій освіти

4.1.1. Дошкільна освіта

4.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта

4.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти

4.1.4. Реалізація інклюзивної освіти в навчальних закладах м. Харкова

(пункт 4.1.  Розділу 4 доповнено підпунктом 4.1.4. згідно  рішення

21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 р. № 978/12)

4.2. Створення умов розвитку системи освіти

4.2.1. Кадрова політика

4.2.2. Науково-методичних супровід реалізації програми

4.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти

(підпункти 12, 13 розділу 4.2.3. в редакції  рішенням 5 сесії

Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 р. № 177/11

(підпункт 5 розділу 4.2.3. в редакції  рішенням 11 сесії

Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 р. № 496/11)

(п. 4.2.3. Розділу 4 доповнено згідно із  рішенням 34 сесії

Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 р. № 1624/14)

4.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти

4.3. Реалізація комплексних проектів освіти

4.3.1. «Обдарована молодь». Розвиток системи роботи з обдарованою молоддю

4.3.2. «Я - харків’ян». Розвиток системи виховання дітей і молоді міста

4.3.3. «Учнівське самоврядування»

4.4. Погашення кредиторської заборгованості.

Забезпечення погашення кредиторської заборгованості у випадку її виникнення за попередні роки. 2012-2015. Департамент освіти.

(Розділ 4 доповнено пунктом 4.4. згідно рішення

21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 р. № 978/12)

5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Передбачені Програмою заходи є основою для побудови соціально-педагогічної системи міста, зорієнтованої на задовольняння освітніх потреб громади міста.

Функції сприяння взаємодії та забезпеченню координації роботи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій незалежно від форми власності, пов’язаних з виконанням Програми, і корегування передбачених нею заходів відповідно до наявних фінансових, матеріальних та організаційних можливостей покладаються на постійну комісію Харківської міської ради з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт).

Організацію виконання Програми відповідно до своїх повноважень здійснює Департамент освіти Харківської міської ради.

6. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Для досягнення цілей Програми потрібні відповідні обсяги фінансування. Тому необхідна концепція фінансування по окремих блоках та їх поетапне здійснення відповідно до бюджетних можливостей.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок:

• коштів місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках державних, регіональних та міських галузевих програм і проектів, що реалізуються);
• інших джерел, які не заборонені чинним законодавством.

Фінансування заходів на виконання Програми здійснюється з міського бюджету м. Харкова відповідно до кошторису, після затвердження його рішенням сесії Харківської міської ради в межах фінансових можливостей бюджету.

Головним розпорядником бюджетних коштів з виконання заходів Програми є Департамент освіти Харківської міської ради.

7. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ

Контроль за виконанням цієї Програми здійснює Харківська міська рада.

Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється   постійною комісію Харківської міської ради з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт), Департаментом освіти Харківської міської ради.

8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

8.1. Удосконалення змісту освіти

8.1.1. Дошкільна освіта

- відновлення роботи 6 дошкільних навчальних закладів і не менше 66 груп повного дня і 20 груп короткотривалого перебування в діючих дитячих садках;

- доведення показника охоплення дошкільною освітою дітей від року до шести до 80%, дітей п’ятирічного віку – до 100%;

- встановлення ігрових майданчиків у 50% дошкільних навчальних закладів;

- створення власних сайтів всіх дитячих садків.

8.1.2. Загальна середня та позашкільна освіта

• припинення скорочення мережі класів загальноосвітніх навчальних закладів, створення умов для їх розвитку;
• створення системи роботи щодо збереження життя і здоров’я дітей у загальноосвітніх навчальних закладах;
• підвищення авторитету і значущості повної загальної середньої освіти серед учнівської і батьківської громадськості;
• оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів у напрямку збереження і розвитку існуючої мережі та мінімізації кількості учнів, які навчаються у другу зміну;
• збільшення відсотку охоплення дітей організованими формами відпочинку та оздоровлення;
• забезпечення соціальної підтримки дітей пільгових категорій;
• підвищення якості підготовки працівників дитячих закладів відпочинку та оздоровлення;
• припинення скорочення мережі гуртків, спортивних секцій позашкільних навчальних закладів;
• покращення програмно-методичне забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів;
• зниження рівня алко-, наркозалежності, тютюнокуріння; збереження та зміцнення здоров’я школярів;
• розширення в освітньому середовищі спектру профілактичних заходів щодо виховання у школярів культури здорового способу життя;
• об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування, фахівців у сфері освіти, соціального захисту, охорони здоров’я, культури та спорту, центрів по роботі з сім’ями та молоддю, працівників органів внутрішніх справ, недержавних громадських, релігійних організацій щодо виховання дитини у дусі відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих;
• створення умов для організації відпочинку та оздоровлення дітей у літній період;
• збільшення відсотку охоплення дітей організованими формами відпочинку та оздоровлення;
• забезпечення соціальної підтримки дітей пільгових категорій щодо їх літнього відпочинку та оздоровлення;
• поліпшення здоров’я дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення;
• підвищення рівня науково-методичного та  матеріально – технічного забезпечення дитячих закладів відпочинку та оздоровлення;
• підвищення якості підготовки працівників дитячих закладів відпочинку та оздоровлення;
• підвищення рівня життя дітей пільгових категорій, створення сприятливих умов для їх повноцінної соціалізації та активного залучення до життя суспільства, створення належних умов для соціальної адаптації та захисту інтересів дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
• зниження рівня злочинних проявів серед неповнолітніх, викорінення негативних явищ в учнівському середовищі, зменшення агресивних, антисуспільних проявів серед підлітків;
• підвищення рівня роботи з профілактики тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, злочинності та бездоглядності неповнолітніх;
• підвищення рівня правової освіти та правового виховання підлітків шляхом запровадження сучасних форм і методів профілактики, підвищення рівня своєчасного;
• розширення міжнародного співробітництва з питань формування здорового способу життя людини, забезпечення участі педагогів і школярів у реалізації нових міжнародних проектів і програм;
• підвищення рівня та якості освіти через поширення прогресивного міжнародного досвіду в загальноосвітніх навчальних закладах міста
• налагодження безпосередніх контактів і партнерських зв’язків між навчальними закладами Харкова та школами-партнерами різних країн світу, закордонними українськими школами й освітніми центрами зарубіжжя;
• набуття школярами нових компетентностей, які забезпечать їм конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі.

8.1.3. Моніторингові дослідження якості освіти

• створення міської системи моніторингу якості загальної середньої освіти шляхом формування моделі управління якістю освіти;
• підвищення рівня професійної компетенції управлінців та педагогічних працівників, що беруть участь у плануванні та розробці програм моніторингових досліджень;
• збагачення освіти міста альтернативними методами та технологіями проведення моніторингу якості освіти  і розширення зв'язків з міжнародними освітянськими моніторинговими організаціями;
• консолідація зусиль державних, громадських, наукових організацій, спрямованих на досягнення високої якості загальної середньої освіти в навчальних закладах, збереження багатовікових традицій і досвіду педагогічної громадськості міста. 

8.2. Створення умов розвитку системи освіти

8.2.1. Кадрова політика

• поліпшення якісного складу керівників та педагогічних працівників шляхом створення умов для неперервної освіти;
• обґрунтоване довгострокове прогнозування потреби  навчальних закладів міста у педагогічних працівниках, стабілізація їх кадрового складу;
• підвищення престижу професії педагога у суспільстві та утвердження високого соціального статусу вчителя;
• поліпшення соціально-економічного становища вчителів, морального і матеріального стимулювання їхньої професійної діяльності;
• приділення особливої уваги питанню сприяння в забезпеченні педагогів житлом.

8.2.2. Науково-методичний супровід реалізації Програми

• створення ефективної системи управління освітою, що забезпечує формування професійно компетентнісної особистості, конкурентно спроможного спеціаліста, який може відповідати за результати своєї діяльності;
• забезпечення принципу «освіта для всіх» протягом усього життя;
• підвищення професійної майстерності та якості праці педагогів;
• упровадження інноваційних систем і технологій навчання, удосконалення взаємодії вчителів, учнів, батьків для оптимізації навчально-виховного процесу;
• активізація наукової та інноваційної діяльності у сфері освіти;
• якісний психологічний супровід процесу навчання і виховання  школярів;
• розробка і впровадження новітніх методик, методів і технологій роботи практичних психологів;
• орієнтацію  роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському та молодіжному середовищі, профілактику девіантної і ризикованої поведінки підлітків.

8.2.3. Розвиток матеріально-технічної бази системи освіти

-        Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ здоров’я дітей та підлітків, створення комфортних умов для їхнього навчання та перебування у закладах освіти;

-        Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ виконання санітарно-технічних вимог до обладнання харчоблоків, пральних, спортивного інвентарю та обладнання, технічних засобів навчання предметних кабінетів, утримання будівель та споруд.

- поетапне виготовлення технічної документації та свідоцтв про право власності територіальної громади на будівлі комунальних закладів освіти міста та документів про закріплення за ними земельних ділянок, розпочати реалізацію плану.

- продовження оновлення спортивного інвентарю та меблів в навчальних закладах.

- створення в кожному районі м. Харкова сучасного базового шкільного стадіону.

- завершення капітального ремонту басейну Харківського палацу дитячої та юнацької творчості.

- продовження роботи зі створення шкіл інклюзивної освіти (доступних для дітей з особливими потребами).

8.2.4. Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти

- розвинута міська система дистанційного навчання «Доступна освіта» для школярів і педагогів;

- побудова єдиної телекомунікаційної комп’ютерної мережі системи освіти міста;

- доведення середнього показника кількості учнів на 1 комп'ютер по школах міста до 20;

• підвищення інформаційної культури всіх учасників навчально-виховного процесу;

- удосконалення системи управління освітою міста шляхом розвитку  єдиного програмного комплексу автоматизованого ведення статистичної інформації про навчальні заклади міста всіх типів з використанням клієнт-серверних технологій для мобілізації обміну інформацією між різними функціональними управлінськими рівнями.

8.3. Реалізація комплексних проектів освіти

8.3.1. «Обдарована молодь». Розвиток системи роботи з обдарованою молоддю

• подальший розвиток системи виявлення, розвитку та підтримки обдарованої молоді;
• підвищення рівня професійної компетенції педагогів, що працюють з обдарованою молоддю;
• забезпечення соціально-правових гарантій учнівської молоді;
• щорічне оновлення міського інформаційно-аналітичного баку даних «Обдарованість»;
• функціонування сторінки Програми на офіційному сайті Департаменту освіти Харківської міської ради та наявність інформаційного форуму для консультування учнів та їх батьків;
• розширення зв'язків з міжнародними та українськими освітянськими організаціями;
• збільшення кількості обдарованих учнів навчальних закладів міста, що навчаються та отримують консультації в «очно-заочній школі» для обдарованих дітей, у тому числі за дистанційною формою навчання з залученням викладачів вищих навчальних закладів.

8.3.2. «Я – харків’янин».  Розвиток системи виховання дітей і молоді міста

• забезпечення єдності навчання й виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти;
• поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної та просвітницької діяльності педагогів, батьків, учнів, громадськості;
• піднесення ролі виховання в педагогічному процесі навчальних закладів усіх типів і форм власності;
• створення необхідних умов для виховання дітей та учнівської молоді, розвитку їх здібностей, професійного самовизначення;
• забезпечення ефективності профілактики девіантної поведінки дітей та учнівської молоді;
• попередження та подолання вживання наркотичних речовин, профілактики ВІЛ-СНІДу;
• сприяння створенню й розвитку дитячих та молодіжних громадських організацій як осередків самореалізації особистості.

8.3.3. Учнівське самоврядування

• розширення сфери діяльності ХМОУС, удосконалення структури, забезпечення  можливостей для соціальної практики, соціального загартування, соціального проектування учнів;
• реорганізація органів учнівського самоврядування, забезпечення ними реальної участі в державно-громадському управлінні освітою;
• розширення кількості дитячих та молодіжних громадських організацій, забезпечення в них  максимальної свободи  для самореалізації учнів.

Директор Департаменту освіти                                        Ðž.І. Деменко