ПОШУК ПО ВСІЙ БАЗІ
Вбивство особи, яка була ініціатором конфлікту й бійки, безпідставно кваліфіковано як вчинене з хуліганських мотивів (16/01/1997)
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства можливе лише в тих випадках, коли ці недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні (30/01/1997)
Вирок скасовано, оскільки призначене судом покарання за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок його м'якості (06/04/1997)
Згідно зі ст. 26 КПК України в одному провадженні можуть бути об'єднані лише справи за обвинуваченням кількох осіб - співучасників вчинення одного чи декількох злочинів або за обвинуваченням однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Правила цієї статті можуть бути застосовані й у випадку притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин (08/04/1997)
Відповідно до ст. 394 КПК України суд при розгляді справи в порядку нагляду не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин (18/04/1997)
Одержання хабара валютними цінностями додаткової кваліфікації за ст. 80 КК України не потребує. Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим (24/04/1997)
Ухвала касаційної інстанції, яка не мотивована належним чином і не відповідає вимогам статей 376, 378 КПК України, підлягає скасуванню (15/05/1997)
Щодо відстрочки виконання вироку (22/05/1997)
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в її розгляді в порядку нагляду (12/06/1997)
Відповідно до ст. 236-3 КПК України санкцію прокурора на арешт може бути оскаржено лише заарештованим, його захисником або законним представником. Оскарженню підлягає тільки санкція прокурора на арешт, а не рішення слідчих органів про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою (19/06/1997)
Щодо кримінальної відповідальності неповнолітнього (15/07/1997)
Щодо відбування покарання в місцях позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (29/07/1997)
Кримінальну справу знято з касаційного розгляду і повернуто для належного оформлення у зв'язку з тим, що суд першої інстанції не виконав вимоги статей 88, 349, 358 КПК України (04/09/1997)
Наявність нескасованої постанови слідчого про закриття справи виключає порушення нової кримінальної справи за тим же фактом чи подальше провадження в ній і тягне скасування вироку (11/09/1997)
Питання про віддання обвинуваченого до суду, залежно від пред'явленого обвинувачення, вирішується суддею одноособово або судом у складі судді й двох народних засідателів. У стадії віддання до суду питання про порушення кримінальної справи не вирішуються, за винятком справ про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК України (11/09/1997)
Щодо неправильного вирішення позову та скасування вироку (02/10/1997)
Щодо позбавлення волі з конфіскацією всого майна (09/10/1997)
Відповідно до вимог ст. 376 КПК України суд, що розглядає справу в касаційному порядку, не вправі наперед вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу (31/10/1997)
Щодо визначення покарання за кількома вироками (31/10/1997)
Проведення слідчим органу внутрішніх справ попереднього слідства у справі про злочин, передбачений статтями 17, 94 КК України, який вчинив неповнолітній, не є порушенням вимог ст. 112 КПК. Скасування вироку з мотивів недодержання підслідності справи визнано неправильним (11/11/1997)
Про призначення більш суворого режиму відбування покарання, ніж передбачено законодавством (09/12/1997)
Щодо призначення надмірно суворого покарання (23/12/1997)