Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

Панталієнка П.В., Тітова Ю.Г., -

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" (далі - ТОВ) та Львівської філії Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (далі - Банк) справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Харчобуд" (далі - ЗАТ) до Державного підприємства "Спецсервіс" Міністерства внутрішніх справ України в особі Львівської філії, Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Львова, за участю третіх осіб: Банку, ТОВ, Комунального підприємства Львівської обласної ради "БТІ та ЕО" (далі - КП), приватного підприємця ОСОБА_1, про визнання аукціону недійсним,

У листопаді 2005 року ЗАТ звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило визнати недійсним аукціон з реалізації належному йому майна - виробничої бази, розташованої за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт Малахів, вул. Л. Українки, 70, проведений 27 травня 2005 року з порушеннями законодавства.

У лютому 2006 року позивач змінив свої вимоги - просив також зобов'язати КП зареєструвати право власності ЗАТ на зазначену виробничу базу.

Господарський суд Львівської області постановою від 22 березня 2006 року позов задовольнив частково: аукціон визнав недійсним, а позовні вимоги про зобов'язання КП зареєструвати право власності ЗАТ на виробничу базу залишив без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Постановою від 31 травня 2006 року Львівський апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 вересня 2008 року постанову апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції залишив у силі.

У скаргах до Верховного Суду України ТОВ і Банк, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС, просять: ТОВ - рішення судів касаційної та першої інстанцій скасувати, постанову апеляційного суду залишити в силі; Банк - усі судові рішення скасувати, провадження в адміністративній справі закрити і направити її до суду першої інстанції для розгляду в порядку господарського судочинства.

Скарга ТОВ підлягає частковому, а скарга Банку - повному задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір по суті, суди виходили з того, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС адміністративну справу визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вимоги ЗАТ стосуються відновлення права власності на нерухоме майно, що було реалізоване під час аукціонних торгів, за результатами якого це право перейшло до ТОВ, що посвідчується свідоцтвом про право власності та свідоцтвом про реєстрацію зазначеного права.

Таким чином, спір пов'язаний із захистом права власності на майно, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під наведене вище визначення адміністративної справи. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС, на цей спір не поширюється.

Зазначений спір мав вирішуватися судами в порядку господарського судочинства.

Тому ухвалені в адміністративній справі судові рішення є помилковими і підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 223 цього Кодексу суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження.

У частині 2 статті 235 КАС зазначено, що перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.

З огляду на викладене всі ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній та направленням її до суду першої інстанції для розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 241- 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" задовольнити частково, а скаргу Львівської філії Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" - повністю.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 вересня 2008 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 травня 2006 року та постанову Господарського суду Львівської області від 22 березня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Справу направити до Господарського суду Львівської області для розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.