816/2198/17 Про визнання нечинним наказу Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 29.01.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 (головуючий суддя: Довгопол М.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 ( головуючий суддя: Мельнікова Л.В., судді: Донець Л.О., Гуцал М.І.) у справі №816/2198/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання наказу нечинним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07.12.2017 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. ( далі - відповідач, Уповноважена особа Фонду), в якому просила:

- визнати нечинним наказ № 42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 15000,00 грн.;

- зобов`язати включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу" № НОМЕР_1 та договором №980-024-000235679 від 10.05.2016 у розмірі 15000,00 грн.

Також просила стягнути на свою користь судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 640,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018, яке залишено без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Михайлівський" Волкова О.Ю. (місцезнаходження: вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Михайлівський", із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), у розмірі 15 083 грн 61 коп. (п`ятнадцять тисяч вісімдесят три гривні шістдесят одна копійка), що обліковується на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський", для внесення даних до Реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат ПАТ "Банк Михайлівський".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивачки є вкладом у розумінні Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ). Також суди акцентували, що кошти на рахунок ОСОБА_1 внесено до прийняття постанови НБУ від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних В свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами наявність обставин, які б слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги про визнання нечинним наказу №42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) не є належним способом захисту порушеного права позивачки та не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 01.08.2018), в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі Банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI (4452-17) та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) (далі - Закон № 2121-III (2121-14) ).

Також скаржник вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.

Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.

В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 03.07.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.).

Позивач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2016 між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Супердохідний тиждень +" (вільний) № 980-024-000199776, за умовами якого Вкладник ( ОСОБА_1 ) вносить, а Банк приймає кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4, а у випадку продовження (пролонгації) Договору на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 у гривні, що відкривається Банком на ім`я Вкладника, і зобов`язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим договором та на умовах розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський", у т.ч. умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ "Банк Михайлівський".

Також позивачем та ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" підписано договір про внесення змін № 1 до договору № 980-024-000199776 від 09.03.2016.

09.03.2016 з поточного рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" перераховано кошти в сумі 15000,00 грн на депозитний рахунок № НОМЕР_4, про що свідчить зміст копії платіжного доручення від 09.03.2016 № 1297292.

Меморіальним ордером № 1550007 від 10.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" повернуто депозитні кошти в сумі 15000,00 грн на рахунок позивача № НОМЕР_1 .

10.05.2016 між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (сторона -2) укладено договір "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) № 980-024-000235679, за умовами якого сторона -1 передає стороні -2 у власність грошові кошти у розмірі та у строк, передбачені цим Договором, а сторона-2 зобов`язується повернути кошти стороні - 1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Сторона-2 приймає від Сторони-1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 15000,00 грн; строк користування: не більше 42 днів, що складається з 3-х періодів тривалістю по 14 днів кожний; кошти передаються: з дати укладення цього Договору по 21.06.2016; розмір процентів за користування коштами - 31,68 % річних, що складає 25,5 % річних після утримання податку з таких процентів; Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський"; Сторона-2 повертає Стороні-1 кошти у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський"; автоматичне продовження (пролонгація) Договору встановлено.

10.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" перераховано з рахунку позивача № НОМЕР_1 на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до умов договору № 980-024-000235679 кошти у сумі 15000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.05.2016 № 1496008 із відміткою банку.

19.05.2016 на рахунки позивача банком зараховано суми коштів, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр": на рахунок № НОМЕР_1 - 15000,00 грн (призначення платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-024-000235679 від 10.05.2016 року), а на рахунок № НОМЕР_3 - 83,61 грн (призначення платежу "Оплата процентів по договору № 980-024-000235679 від 10.05.2016 року"), про що свідчить зміст платіжного доручення № 6982 від 19.05.2016, виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 з 19.05.2016 по 31.10.2016.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно із наведеним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження процедури тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.06.2016 № 991 продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 по 22.07.2016.

Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, створеною відповідно до наказу Уповноваженої особи від 24.05.2016 № 27/1 (подалі - Комісія), здійснено відповідну перевірку правочинів, укладених ПАТ "Банк Михайлівський" протягом одного року до запровадження тимчасової адміністрації з 23.05.2015, за результатами чого складено акт № 2 від 01.06.2016.

За висновками акту перевірки № 2 від 01.06.2016, виконуючи 19.05.2016 платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн (перелік викладений в додатку 2 до акту), Банк здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину згідно положень пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ, а також Банком укладено правочини (здійснено транзакції), умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремому кредитору переваги (пільги), прямо не встановленого для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно положень пункту 7 частини третьої статті 38 зазначеного Закону.

До переліку фізичних осіб на рахунки яких 19.05.2016 року здійснені перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_6 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (додаток 2 до акту № 2 від 01.06.2016 року), віднесено ОСОБА_1 із загальною сумою перерахування 15 083,61 грн.

Наказом від 01.06.2016 року № 42/2 Уповноваженою особою затверджено результати проведеної перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені у Акті № 2 Комісії (пункт 1) та на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (пункт 2).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 2 роки з 13.07.2016 по 12.07.2018 та делеговано повноваження ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" та передано відповідні повноваження Волкову О.Ю. з 05.09.2016, про що свідчить також інформація на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.09.2016.

14.07.2016 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб затверджено Загальний реєстр вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується відповідною інформацією на офіційному сайті Фонду у розділі "Рішення Фонду стосовно неплатоспроможних банків за ІІІ квартал 2016 року".

Позивачем 25.11.2016, 25.01.2017 та 21.11.2017 надсилалися на адресу Уповноваженої особи Фонду заяви про включення інформації про неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду та проведення виплати відшкодування коштів у розмірі 15000,00 грн, однак інформація про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, Уповноваженою особою не передавалась.

Листами від 24.07.2017 № 3Г/21859 та від 27.11.2017 № 3Г/22600 позивача повідомлено про те, що договір № 980-024-000235679, укладений з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" не відповідає вимогам Закону України від 15.11.2016 № 1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) ( далі- Закон № 1736) за суб`єктним складом, відтак відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI (4452-17) .

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI (4452-17) ; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI (4452-17) пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

В свою чергу, згідно із частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Згідно із частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

За змістом частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI). Закон № 4452-VI (4452-17) визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

У справі, що розглядається, встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" включено позивача.

При цьому суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, виходили, зокрема із того, що здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

Як було зазначено вище, у частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) (далі - Закон № 1736-VІІІ (1736-19) ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI (4452-17) .

З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ (1736-19) видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) ;

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ (4452-17) , внесені Законом №1736-VІІІ (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI (4452-17) до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).

Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі № 980-024-000235679 від 10.05.2016 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачкою.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка була повідомлена банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти, повернуті на рахунок позивачки за договором з небанківською фінансовою установою.

Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивачки відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI (4452-17) Законом № 1736-VІІІ (1736-19) , а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII (1736-19) .

За змістом розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 ( далі - Положення №14, у редакції, чинній на час розгляду справи), уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення;

3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення.

Також, даним розділом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 у розмірі 15 083,61 грн, що обліковується на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський".

Щодо позовних вимог про визнання нечинним наказу № 42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1, то колегія суддів Верховного Суду враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.07.2018 № 819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог про визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним наказу №42/2 від 01.06.2016 щодо затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 354, 355, 355, 356 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №816/2198/17 скасувати в частині позовних вимог про визнання нечинним наказу № 42/2 від 01.06.2016 щодо затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та закрити в цій частині провадження у справі.