ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №826/17408/15
адміністративне провадження №К/9901/4536/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015 (Головуючий суддя - Кузьменко В.А.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 (колегія у складі суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
у справі № 826/17408/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фібратекс"
до Київської міської митниці Державної фіскальної служби
пpо визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фібратекс" (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення вантажу за поданою 13.03.2015 електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 та щодо порушення порядку завершення митного оформлення вантажу; визнати протиправною діяльність відповідача щодо проведення переогляду товарів 13.03.2015, в результаті чого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №100270001/2015/211896; зобов`язати відповідача провести митне оформлення вантажу за електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 та прийняти рішення щодо здійснення митного оформлення або відмову у митному оформленні зазначеного вантажу.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що відповідач з порушенням вимог Митного кодексу України (4495-17) (далі - МК України (4495-17) ), яким визначені відповідні процедури під час митного оформлення імпортованого товару, своєчасно було не прийнято одне із рішень, а саме про розмитнення товару, або про відмову у розмитненні товару. При цьому, позивач вказує на те, що Митниця в порушення вимог МК України (4495-17) здійснила повторний переогляд такого товару, так як жодна із допустимих підстав під час такого переогляду застосована не була.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015 позов задоволено. Визнано протиправними дії Митниці щодо проведення переогляду товарів 13.03.2015, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за поданою 13.03.2015 митною декларацією №100270001/2015/211896.
Визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення товарів за поданою 13.03.2015 електронною митною декларацією №100270001/2015/211896. Зобов`язано Митницю прийняте одне із можливих рішень: провести митне оформлення товарів за поданою 13.03.2015 електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 або прийняти рішення відмову у митному оформленні зазначених товарів.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач своєчасно в межах 4-ох годин робочого дня не прийняв рішення, яке мало бути прийнято після надходження до нього митної декларації від позивача, чим допустив бездіяльність, що є протиправною. Також суд першої інстанції зауважив про те, що Митниця без дотримання митних формальностей, передбачених МК України (4495-17) та постановами Кабінету Міністрів України здійснило повторний переогляд товару, який поставлений Товариством під митний контроль.
Натомість, суд апеляційної інстанції, постановою від 15.03.2016 рішення суду скасував в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Митниці щодо неприйняття рішення стосовно митного оформлення товарів за поданою 13.03.2015 електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 та зобов`язання Митницю прийняти одне із можливих рішень: провести митне оформлення товарів за поданою 13.03.2015 електронною митною декларацією №100270001/2015/211896 або прийняти рішення відмову у митному оформленні зазначених товарів. В цій частині в задоволенні позову відмовлено. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2015 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи своє рішення, зауважив, що позовна вимога, в якій він відмовив, була заявлена передчасно, так як Митниця хоча із порушенням строків, передбачених МК України (4495-17) , але винесла рішення, яким відмовлено у розмитненні товару, завезеного позивачем на митну територію України. В решті висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції з ними погодився.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що під час митного оформлення товару, завезеного позивачем на митну територію України, Митницею був виявлений первинний документ (інвойс), в якому вказана ціна товару, що значно вища за ціну, яка вказана у такому ж документі, який поданий разом з іншими для проведення процедури розмитнення. Такі факти стали підставою для порушення відносно керівника Товариства ( ОСОБА_1 ) справи про порушення митних правил, за наслідками розгляду якої, судом його було притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого положеннями статті 483 МК України; товар конфісковано в дохід держави, що унеможливлює його розмитненню. Дії щодо повторного переогляду товару також є похідними від фактів вчинення керівником адміністративного правопорушення. Тому, відповідач вважає, що Митниця не допустила жодних порушень МК України (4495-17) та інших нормативно-правових актів.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Пеpеглянувши судові pішення в межах касаційної скаpги, пеpевіpивши повноту встановлення судами фактичних обставин спpави та пpавильність застосування ними норм матеpіального та процесуального пpава, Верховний Суд дійшов висновку пpо відсутність підстав для задоволення касаційної скаpги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство (покупець) та компанією Ханчжоу Сяошань Фоенікс Текстіль Ко. Лтд (Hangzhou XiaoShan Phoenix Textile Co. Ltd) (продавець), укладено міжнародний комерційний договір - контракт від 12.08.2014 №ДГ 12-300, за яким позивач купує товар у продавця, на кожну окрему партію товару сторони погоджують і підписують відповідну специфікацію, яка є невід`ємною частиною контракту, містить необхідні умови постачання, зокрема вартість кожної партії товару, кількість, асортимент, якість, умови поставки тощо.
Згідно із специфікацією від 26.11.2014 №5 на постачання відповідної партії товару загальна вартість партії товару - нетканого матеріалу з синтетичного волокна, становить 86165,80 доларів США, загальна кількість - 43 082,90 кг., умови поставки - FOB Shanghai (Китай).
Відповідно до відмітки Південної митниці "Під митним контролем", проставленої на коносаменті іноземної судноплавної компанії Orient Overseas Container Line 24.02.2015 проводилась процедура митного контролю товару, який надійшов позивачу з Китаю на морському судні у відповідних контейнерах.
Позивач надав митному органу серед інших товаросупровідних документів на партію товару наступні документи: коносамент (marine bill of lading) №SHWS201501155 від 19.01.2015; комерційний рахунок-фактуру (інвойс) від 14.01.2015 на партію товару вартістю 86165,80 доларів США; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 12 березня 2015 року №№10911/1, 10911/2, 10911/3.
Відповідно до акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2015/2277, складеного Одеською митницею об 11 год. 50 хв. 12.03.2015, проведено огляд товарів, отримувачем якого є Товариства, на підставі пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 (467-2012-п) , відповідно до якого в оглянутих місцях товар відповідає відомостям, заявленим у ТСД.
З метою завершення митного оформлення, 13.03.2015 позивач через митного брокера подав до Київської міської митниці електронну митну декларацію №100270001/2015/211896 разом із наступними документами: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2014/0002877; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього; комерційний рахунок-фактура (інвойс) від 14.01.2015 на партію товару вартістю 86 165,80 доларів США; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 12.03.2015 №№10911/1, 10911/2, 10911/3; пакувальний лист; копія митної декларації країни відправлення №000000001001195016 від 15.01.2015 на загальну суму 86165,80 доларів США; сертифікат походження товару №15С3301М7065/00010.
13.03.2015 Митницею складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №100270001/2015/211896.
Разом з тим, в зоні митного контролю відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці центральна сортувальна станція експрес-перевізника ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл" Україна при митному огляді документального міжнародного експрес-відправлення виявлено товаросупровідні документи на вантаж, який надійшов із Китаю від компанії Ханчжоу Сяошань Фоенікс Текстіль Ко. Лтд (Hangzhou XiaoShan Phoenix Textile Co. Ltd) на адресу ТОВ "Фібратекс". Серед вказаних документів виявлено, зокрема, оригінал інвойсу від 14.01.2015 №FH147235 на товар "неткані матеріали в асортименті" загальною фактурною вартістю 97462,96 доларів США.
Таким чином, відповідач вважає, що отриманий позивачем вантаж був переміщений через митний кордон України шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості для визначення митної вартості товару.
Вважаючи, що відповідачем фактично проведено переогляд товарів за відсутності правових підстав, передбачених Митним кодексом України (4495-17) , та протиправно не вживаються заходи по митному оформленню або інші дії, передбачені митним законодавством, під час митного оформлення вантажу, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст.ст. 336 та 338 МК України, та Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316 (z0318-13) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за N 318/22850 (z0318-13) (далі - Порядок №1316), огляд і переогляд є способами здійснення митного контролю, що вчиняються з однією й тією ж метою, в однакових формах за єдиним порядком.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 (467-2012-п) (далі - Постанова №467).
Такими підстави, згідно Постанови №467 є:
1. Відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
2. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу.
3. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю.
4. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу.
5. Переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.
6. Переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей.
7. Наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів.
8. Наявність ознак надання одним товарам вигляду інших.
9. Припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством.
10. Виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю.
11. Невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю.
12. Подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних.
13. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу.
14. Одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.
Відповідно до Порядку № 1316 огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - огляд) здійснюються шляхом: візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення. Огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи.
З аналізу статті 338 Митного кодексу України та Порядку № 1316 убачається, що підставою для проведення огляду (переогляду) товарів є рішення митного органу, прийняте в установленій формі.
Пунктами 1.2, 1.3 розділу II Порядку № 1316 передбачено, що рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 МК України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення. Рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставляння в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО.
Отже, викладені вище положення чинного законодавства дають підстави для висновку про те, що здійснювати огляд та переогляд товарів відповідний митний орган має право за наявності хоча б однієї з передбачених Постановою № 467 відповідних підстав. Проте наявності такої судами попередніх інстанцій не установлено.
Доводи відповідача, які покладені в основу касаційної скарги про те, що під час митного оформлення товару, завезеного позивачем на митну територію України, Митницею був виявлений первинний документ (інвойс), в якому вказана ціна товару, що значно вища за ціну, яка вказана у такому ж документі, який поданий разом з іншими для проведення процедури розмитнення, були предметом розгляду судами попередніх інстанцій. При цьому Верховний Суд вважає, що такі доводи були оцінені у належний спосіб, і спростовуються копією листа відправника товару, в якому зазначено, що віднайдений Митницею первинний документ (інвойс) містить помилкову вартість товару, є недійсним та не підлягає сплаті.
Не можуть стати підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій в цій справі доводи Митниці про те, що за фактом віднайдення інвойсу із іншою ціною товару, керівника позивача було розпочато справу про порушення митних правил, за наслідками розгляду якої, судом останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого положеннями статті 483 МК України; товар конфісковано в дохід держави, що унеможливлює його розмитненню. Так, судами під час розгляду даної справи було установлено, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 21.10.2015 №3-2903/15 (760/9354/15-п), яка набрала законної сили 19.11.2015, задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 15.05.2015 у зв`язку із нововиявленими обставинами, та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України, відносно гр. ОСОБА_1 закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції про те, що відповідач здійснюючи переогляд товару, який був задекларований позивачем вчинив дії, які суперечать наведеним приписам митного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПOСТАНOВИВ:
1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2015 та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 залишити без змін.
2. Пoстанoва набиpає закoннoї сили з дати її пpийняття, є oстатoчнoю і oскаpженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва,
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду