808/8663/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 24.01.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 (судді: Семененко Я.В. (головуючий), Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі № 808/8663/15 за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне підприємство "ТАТА" до Запорізької митниці ДФС визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне підприємство "ТАТА" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000314/1 від 13.10.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України (4495-17) та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2016 (суддя Татаринов Д.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано правом митного органу самостійно визначити митну вартість товарів, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення такої вартості товарів декларантом у митній декларації. У спірному випадку декларантом на вимогу митниці не надано усіх витребуваних документів, а надані документи не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, яка задекларована позивачем, що і стало підставою для визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом. Крім цього, суд вказав на те, що митний орган мав інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості аналогічних (подібних товарів), яка відрізнялася в сторону збільшення від митної вартості, яку задекларовано позивачем у спірному випадку.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000314/1 від 13.10.2015 визнано протиправним та скасовано.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2016.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.01.2015 між ОАО "Техническая бумага" (Постачальник) та Приватним підприємством "Науково промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" (Покупець) укладено договір поставки № 24, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві паперову продукцію відповідно до специфікації до кожної відвантаженої партії товару, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар відповідно до специфікації на кожну партію продукції.

В межах вищевказаного договору позивач отримав товар, а саме:

- папір бітумований пакувальний одношаровий в рулонах марки БУ-Б-8000кг. Показники: - маса 1 кв.м. - 200+- 20г; відношення маси просочувального складу до маси абсолютної сухої основи - 0,65-0,67; - руйнівне зусилля при розтягуванні смужки паперу шириною 15 мм073-75Н (кгс); - водопоглинання при атмосферному тиску протягом 3 год. не більше 30,6-31; формат 1200, ТУ5453- 009-05773103-99 Виробник - ОАО "Техническая бумага". Країна виробництва - Росія.

- папір парафінований (просочений парафіном) марки БП 3-35 - 2000 кг застосовується для пакування металовиробів, в рулонах, одношаровий згідно ГОСТ 9569-2006 Показники: - приріст парафіна - 30,5-33,8%; - опір продавлювання, кПа - 111-115 кг/кв.см; - паро проникливість - 19-22,5 г/кв.м. рН водяної витяжки - 7,4-7,9. Виробник - ОАО "Техническая бумага". Країна виробництва - Росія.

Вартість 1 кг товару з урахуванням транспортних витрат склала: для паперу парафінованого - 0,83 доларів США; для паперу бітумованого - 0,4 доларів США.

З метою митного оформлення вказаних товарів 12.10.2015 ПП "Науково промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" подало до Запорізької митниці ДФС митну декларацію №112050000/2015/017847 разом з іншими документами, необхідними для митного оформлення товарів.

Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту).

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами контролюючим органом було встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять наступні розбіжності:

1) довідка про транспортні витрати № 00107 від 06.10.2015 видана підприємством ТОВ "Ковчег трейд", а в накладній СМR № 0510 від 05.10.2015 перевізник визначений, як ФОП ОСОБА_1, що не дає змоги впевнитись, що документ, який містить відомості про вартість перевезення стосується оцінюваного товару та виданий саме підприємством-перевізником товару;

2) відповідно до умов пункту 3.3 контракту від 15.01.2015 №24 перелік товаросупровідних документів включає, зокрема, такий документ, як пакувальний лист, який до митного оформлення надано не було;

3) відповідно до умов пункту 4.1 контракту від 15.01.2015 №24 форма оплати за товар - протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару на складі постачальника, але згідно поданих документів до митного оформлення не можливо встановити з якої дати товар був отриманий від постачальника, зокрема до митного оформлення надано платіжне доручення № 92 від 09.09.2015 (передоплата здійснена 100%).

З огляду на встановлені розбіжності, Митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

13.10.2015 позивачем надано додаткові документи: договір про транспортне перевезення № 25-09.15 від 25.09.2015; договір оренди транспортного засобу № 001-07 від 07.07.2015; специфікація на відвантаження товару б/н від 05.10.2015; рахунок на оплату № 406 від 03.09.2015; витяг цін з Інтернет ресурсу.

З наданих позивачем документів щодо митного оформлення товару, посадовими особами відповідача встановлено, що в наданому додатково рахунку на оплату № 406 від 03.09.2015 відсутнє посилання на доповнення № 1 від 05.10.2015 до контракту від 15.01.2015 №24, за яким здійснюється поставка оцінюваного товару, а також відсутній підпис керівника підприємства (Романова Д.А.). В наданій додатково специфікації на відвантаження товару б/н від 05.10.2015 визначено лише одне найменування товару (бумага парафінована марки БП 3-35), а разом з тим не вказані реквізити отримувача, не визначено за яким контрактом здійснюється відвантаження, що не дає можливості впевнитися, що дане відвантаження стосується оцінюваного товару.

З огляду на те, що позивачем не надано у повному обсязі додатково витребувані документи, 13.10.2015 митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/00314/1. Митна вартість товарів, що імпортуються, була визначена митним органом із застосуванням резервного методу. Вартість товару скорегована з 106609,76 грн (ПДВ 25611,20 грн) до 147482,92 грн (ПДВ 31136,92 грн). Різниця склала 40873,16 грн (ПДВ 6841,36 грн).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на відсутність в поданих позивачем документах інформації щодо складових митної вартості, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Підприємством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на обґрунтованість та правомірність оскаржуваного судового рішення, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) :

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п`ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (4495-17) (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, доводи відповідача про не підтвердження належними доказами (документами) обґрунтованості декларування позивачем ціни імпортованого товару за основним методом - за ціною договору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що довідка про транспортні витрати № 00107 від 06.10.2015 видана підприємством ТОВ "Ковчег Трейд", а в накладній СМR № 0510 від 05.10.2015 перевізник визначений, як ФОП ОСОБА_1, що не дає змоги впевнитись, що документ, який містить відомості про вартість перевезення стосується оцінюваного товару та виданий саме підприємством-перевізником товару, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги з огляду на те, що позивачем додатково надано договір про транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів № 25-09.15 від 25.09.2015, який укладено між позивачем (Замовник) та ТОВ "Ковчег Трейд" (Експедитор). Відповідно до п.3.1.3 Експедитор, для виконання доручень Замовника, має право укладати договори з перевізниками. Також позивачем надано договір оренди транспортного засобу № 001-07 від 07.07.2015, який укладено між ТОВ "Ковчег Трейд" та ФОП ОСОБА_1, який в накладній СМR № 0510 від 05.10.2015 визначений як перевізник.

Посилання контролюючого органу на ненадання позивачем пакувального листа, що передбачено умовами контракту, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки надання до митного оформлення такого документу як пакувальний лист не передбачено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Крім цього, пакувальний лист, як документ в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо) не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Таким чином, не надання до митного оформлення пакувального листа, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що умовами контракту передбачена форма оплати за товар - протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару на складі постачальника, але згідно платіжного доручення № 92 від 09.09.2015 проведена передоплата, що не відповідає умовам договору здійснена 100%, а також з поданих документів до митного оформлення не можливо встановити з якої дати товар був отриманий від постачальника, то суд апеляційної інстанції правильно вказав, що митним органом необґрунтовано те, яке відношення має встановлення дати отримання товару для перевірки правильності визначення митної вартості товару. При цьому декларантом надано платіжне доручення №92 від 09.09.2015, яке свідчить про фактичну сплату вартості товару. У вказаному платіжному дорученні зазначено дата та номер зовнішньоекономічного контракту, рахунок на підставі якого здійснена оплата, тобто, зазначено реквізити, які дозволяють ідентифікувати вказане платіжне доручення та його відношення до зовнішньоекономічного контракту. Крім того, здійснення передоплати за товар не є підставою для невизнання вартості товару.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції вказав те, що в наданому позивачем рахунку на оплату № 406 від 03.09.2015 відсутнє посилання на доповнення № 1 від 05.10.2015 до контракту від 15.01.2015 №24, проте в вказаному рахунку посилання на доповнення № 1 не могло бути, адже рахунок датований 03.09.2015, в той час в як доповнення № 1 датоване 05.10.2015.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).