804/1501/18 Про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України про відмову особі у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, зобов`язання ГУ ПФУ призначити особі пенсію у зв`язку з втратою годувальника - 23.01.2020 Прийняття

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про: визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 ; зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 з 10.10.2017.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 позов задоволено

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи.

6. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №185/3185/17 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу та ведення спільного господарства з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_2 15.01.2015.

7. 10.10.2017 позивач звернувся до Павлоградського об`єднаного УПФУ Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

8. 27.11.2017 листом УПФУ №17492/05/18 позивача повідомлено зокрема, про те, що відповідно до п.2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (z1566-05) (далі - Порядок), передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником. Відповідно до п. 2.16 розділу Порядку передбачено, що за документ, який засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду. Оскільки у рішенні суду від 25.09.2017 у справі №185/3185/17 зазначено, що ОСОБА_1 проживала без шлюбу з померлим ОСОБА_2, право на пенсію по втраті годувальника у неї відсутнє.

9. Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2, з яким вона фактично проживала однією сім`єю.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї в розумінні чинного законодавства не дає позивачу права на отримання пенсії по втраті годувальника.

12. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У своїй касаційній скарзі позивач стверджує, що судами вільного тлумачаться норми чинного законодавства. Позивач наголошує, що рішення суду, яким встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надає їй право на отримання пенсії по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 .

14. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

16. Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Членами сім`ї вважаються, серед іншого, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

17. В цій справ позивач претендує на отримання пенсії по втраті годувальника, як дружина померлого, яка має інвалідність.

18. При цьому, як вже зазначено вище, офіційного шлюбу позивач з померлим ОСОБА_2 не укладали.

19. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

20. Так, у постанові від 31.10.2019 (справа №461/3169/17) Верховний Суд на підставі аналізу зазначених норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та норм Сімейного кодексу України (2947-14) дійшов таких висновків:

"У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю "подружжя", позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус "подружжя" чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану."

21. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

22. Таким чином, у розумінні ст. 36 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

23. Аналогічна правова позиція зі спірного питання також висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.03.2015 № 21-615а14.

24. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

25. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.