ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа №826/17835/16, адміністративне провадження №К/9901/38554/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017р. (суддя - Каракашьян С.К.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018р. (судді - Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та які знаходяться на рахунках, що відкриті на його ім`я у ПАТ "Банк Михайлівський";
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів, які знаходяться на рахунках, що відкриті на його ім`я у ПАТ "Банк Михайлівський";
зобов`язати Фонд включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на повну суму коштів, які знаходяться на рахунках, що відкриті на його ім`я у ПАТ "Банк Михайлівський".
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
, відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 15.03.2016р. № 980-025-000204622, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", оформлене наказом від 01.06.2016р. № 42/2.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В решті позову - відмовлено.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015р. №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 79-81)
15.03.2016р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" був укладений Договір №980-025-000002717 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 14)
15.03.2016р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) "Супердохідний тиждень +" (гнучкий) №980-025-000204622.
Умовами п.1.2. договору визначено, що банк приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 50 000 гривень; строк користування коштами - 14 днів; банк повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935. (а.с. 15)
Згідно з квитанцією №3203816 від 15.03.2016р. на рахунок позивача зараховано 50 000 грн., призначення платежу: залучення коштів на депозит згідно договору 980-025-000204622. (а.с. 17)
04.05.2016р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-025-000232044. "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), згідно з яким позивач передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти у розмірі 50 000 грн. (а.с. 18)
19.05.2016р. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" здійснено переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 у загальній сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-025-000232044 від 04.05.2016р.". (а.с 71)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 75)
Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 72)
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р..
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016р. №1702 змінено Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", відсторонено Уповноважену особу на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Ю.П. та призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. з 05.09.2016р.
Листом від 26.01.2017р. № 3Г1/9344 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-025-000232044 від 04.05.2016р. на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 ; та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 516,39 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-025-000232044 від 04.05.2016 на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 є нікчемними на підставі п. п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суди виходили з того, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Судами встановлено, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.
Крім того, судами встановлено, що Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Суди дійшли висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення позивача та затвердження Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду не підлягають задоволенню з огляду на те, що є передчасними, оскільки питання щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відноситься виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідне рішення останнім не приймалось, при цьому, затвердження такого реєстру відбувається на підставі відомостей, поданих уповноваженою особою Фонду.
За такими висновками колегія суддів погоджується частково виходячи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Судами встановлено, що переказ коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача визнано нікчемним на підставі п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Посилання відповідача на пункт 1, 7 частини 3 статті 38 цього Закону є безпідставним, оскільки згідно транзакції банком не здійснювалось безоплатно відчуження майна на користь позивача, банк не відмовлявся від власних майнових вимог, а прийняті зобов`язання виникли на підставі договору банківського рахунку після внесення коштів позивачем на рахунок в банку, що підтверджується наявною у позивача квитанцією. Крім того, відповідачем не зазначено які переваги чи пільги отримав саме позивач внаслідок укладення договору банківського рахунку, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.
Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.
Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (629-19)
(далі - Закон №629-VIII (629-19)
), який набрав чинності 12.08.2015 частину 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Такі зміни були внесені до Закону № 4452-VI (4452-17)
, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.
Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14)
, Закону України "Про Національний банк України" (679-14)
, може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VІІІ (1736-19)
(далі - Закон № 1736-VІІІ (1736-19)
), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
.
Таким чином, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI (4452-17)
на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.
У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом № 1736-VІІІ (1736-19)
, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.
Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №826/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.
Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) - підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті залишенню без змін.
Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018р. в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 15.03.2016р. № 980-025-000204622, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", оформлене наказом від 01.06.2016р. № 42/2 - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає
Судді:
О.П. Стародуб
І.В. Желєзний
В.М. Кравчук