804/18599/14 Про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення особи з органів внутрішніх справ, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 22.01.2020 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та завданої моральної шкоди, -

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, постановлену колегії у складі головуючого судді Чабаненка С.В., Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, МВС України), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ МВС України в Запорізькій області), в якому просив:

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ МВС України від 27 жовтня 2014 року № 2239 по особовому складу про звільнення його з органів внутрішніх справ;

1.2. поновити його на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки ГУ МВС України в Запорізькій області;

1.3. стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на роботі та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

2. Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ відповідача про звільнення його зі служби згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

3. Не погоджуючись із зазначеним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/18599/14.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 пропоновлення провадження в адміністративній справі № 804/18599/14 відмовлено.

6. Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 804/18599/14 повернуто заявнику без розгляду.

8. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач в порушення вимог чинного законодавства подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У даному випадку підлягають застосуванню правила подання апеляційної скарги, що діяли до 15 грудня 2017 року, тобто її слід подавати через суд першої інстанції.

8.1. Колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду врахувала висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6135/16 з аналогічного питання.

8.2. Однак колегія суддів апеляційної інстанції не погодилась з такими висновками Верховного Суду, оскільки на її думку практика Європейського суду з прав людини викладена у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії", "Щокін проти України", "Сєрков проти України" жодним чином не стосується спірних правовідносин. Національне законодавство України в цих відносинах не містить суперечностей та не вимагає від учасників процесу ніякого тлумачення та трактування. Так підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) , чітко визначено, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, після початку функціонування такої системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

8.3. Оскільки на час подання позивачем апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала функціонування, то і апеляційну скаргу позивачу слід було подати через суд першої інстанції. Оскільки позивач не дотримався такого порядку та подав її до суду апеляційної інстанції, вона підлягає поверненню йому без розгляду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

9. У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року та направити справу № 804/18599/14 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що висновки суду апеляційної інстанції про необхідність повернення йому апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що зроблені з недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та порушення права позивача на судовий захист.

10.1. ОСОБА_1 зазначає, що відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє його права на подачу апеляційної скарги відповідно до положень статті 297 КАС України безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

10.2. В контексті висновків Європейського суду з прав людини, зроблених у справах "Щокін проти України" та "Серков проти України", особа, яка подає апеляційну скаргу вправі очікувати застосування норм процесуального права, а саме статті 297 КАС України та підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України таким чином що ці норми надають їй право подати апеляційну скаргу як через місцевий суд так і безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

11. 25 листопада 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Соколом С.М.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21 січня 2019 року, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог частини 1 статті 345 КАС України.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається та аргументів

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, ( в редакції чинній після 15 грудня 2017 року, далі - КАС України (2747-15) ) а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

15. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

16. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

17. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

18. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

19. Статтею 297 КАС України визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

20. При цьому за приписами підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

21. Верховний Суд наголошує на тому, що норма підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) повинна тлумачитись таким чином, що б гарантувати особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

22. Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційної - телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в подані та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду.

23. Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) . Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

24. Верховний Суд зауважує, що судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

25. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

26. При касаційному розгляді взято до уваги правову позицію Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18), Обєднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 22 листопада 2019 року у справі № 2040/8090/18 (адміністративне провадження № К/9901/7793/19), Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі №761/4299/18, а також ураховано висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведені в постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 405/1873/18 (2-а/405/50/18), від 18 грудня 2018 року у справі № 591/2303/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 211/4350/18, від 19 квітня 2019 року у справі № 336/3555/18 (2-а/336/228/2018), від 16 серпня 2019 року у справі № 1240/2178/18, від 20 листопада 2019 року № 2040/8090/18 (провадження К/9901/7793/19).

27. Відповідно до статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

29. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.