ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №807/16/17

адміністративне провадження №К/9901/32496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Шешеня О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Сапіги В.П., суддів - Кухтея Р.В., Обрізка І.М.) у справі №807/16/17 за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматорг", треті особи без самостійних вимог - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Сектор державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про скасування державної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місця знаходження,

установив:

У січні 2017 року Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматорг" (далі - ТОВ "Оптіматорг"), в якому просила скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів (реєстраційна дія/запис від 31 грудня 2015 року) ТОВ "Оптіматорг" (код ЄДРПОУ 31691564) стосовно зміни місцезнаходження з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_2. Позов мотивовано тим, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію ТОВ "Оптіматорг" у м. Тячів, є недостовірними, що порушує принципи державної реєстрації.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення та постановити нове, яким позов задовольнити. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги тієї обставини, що відповідач відсутній за останнім місцем реєстрації, а тому відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, містять недостовірні дані. Наголошує, що дані про фактичне місцезнаходження платника податку є необхідною інформацією для виконання податковою інспекцією наданих Податковим кодексом України (2755-17) повноважень щодо забезпечення обліку платників податків. У свою чергу, недостовірність відомостей про місцезнаходження відповідача унеможливлює здійснення позивачем покладених на нього функцій.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у цій справі.

У подальшому, відповідно до вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) матеріали даної адміністративної справи було передано з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А., Стародуба О.П., визначених протоколом автоматизованого розподілу, відведено від розгляду цієї справи, матеріали якої передано для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено колегію суддів для розгляду справи у такому складі: головуюча суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Білоус О.В., Блажівська Н.Є. (протокол від 14 листопада 2019 року).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ТОВ "Оптіматорг" зареєстроване як юридична особа 5 лютого 2009 року.

31 грудня 2015 року відповідачем було змінено місцезнаходження з АДРЕСА_2, про що 31 січня 2016 року внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Податковим органом було здійснено виїзд за новою адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_2, однак встановлено його відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням.

В результаті здійснення оперативних заходів з розшуку відповідача - платника податків, позивачем встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 розташована адміністративна будівля Фермерського господарства "Новий рівень 2006". Згідно з наданими письмовими поясненнями ОСОБА_1, яка є директором вказаного господарства та власником адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_2, жодних договорів оренди з ТОВ "Оптіматорг" вона не укладала, посадові особи чи працівники цієї юридичної особи за вказаною адресою не знаходяться, належні цій особі матеріальні цінності та оргтехніка відсутні.

15 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про відсутність ТОВ "Оптіматорг" за місцезнаходженням.

Таким чином, на думку позивача, дані щодо місцезнаходження Товариства та державна реєстрація останнього відбулись на підставі неправдивих (недостовірних) даних, тобто фактично Товариство юридичної адреси не змінювало. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відсутність юридичної особи за місцем її знаходження, зазначеним в Єдиному державному реєстрі, є підставою для припинення юридичної особи, а не для скасування запису про внесення змін до установчих документів.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України (2755-17) ) контролюючі органи мають право звертатися до суду з вимогами щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом) регламентовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (755-15) (далі - Закон №755-IV (755-15) ).

За змістом абзацу сьомого статті 1 Закону №755-IV (у редакції, чинній на час державної реєстрації змін до установчих документів Товариства) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов`язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Абзацом восьмим частини першої статті 6 Закону №755-IV передбачено, що державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами-підприємцями.

При цьому здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серед іншого, віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (частина перша статті 7 Закону №755-IV).

У частині першій статті 29 Закону №755-IV наведено перелік документів, які подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Частина перша статті 27 Закону №755-IV, з урахуванням положень статті 30 цього Закону, передбачає такі підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; наявність в установчих документах юридичної особи пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Проте, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, позивачем на підтвердження своєї правової позиції не наведено та не доведено існування законодавчо визначених підстав, які б вказували на порушення, допущені державним реєстратором під час реєстрації змін до установчих документів Товариства.

Крім того, положення наведеного вище пункту 67.2 статті 67 ПК України встановлюють повноваження органу доходів і зборів звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, відміну державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов`язку платниками податків, тобто коли він діє на реалізацію своїх владних повноважень, визначених законом.

У свою чергу, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи відповідача за місцезнаходженням може бути підставою для ініціювання судового процесу про припинення цієї юридичної особи (частина друга статті 38 Закону №755-IV), а не мотивом для скасування державної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місцезнаходження, на чому наполягає позивач, оскільки саме припинення юридичної особи Товариства є належним засобом податкового контролю.

Більш того, позивачем не доведено факт порушення його прав та неможливості реалізації визначених законодавством функцій (до яких не віднесено контролю за внесенням до Реєстру достовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи) у зв`язку зі зміною місцезнаходження відповідача; сама ж по собі державна реєстрація змін до установчих документів, пов`язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, не створює перешкод для здійснення позивачем своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №802/77/17-а, від 23 травня 2019 року у справі № 826/8471/18, від 20 червня 2019 року № 813/1248/16.

Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно вирішили спір, а тому підстави для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська