825/1578/16 Про визнання протиправними та скасування припису та постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 13.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів: Глущенко Я.Б., Межевича М.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данівське" (далі - ТОВ "Данівське") до ДАБІ, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - управління ДАБІ) про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ТОВ "Данівське" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії управління ДАБІ з проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил дотримання вимог чинного законодавства на об`єктах будівництва та реконструкції по АДРЕСА_2;

- визнати протиправними дії управління ДАБІ зі складання акта перевірки № 450 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016;

- визнати протиправними дії управління ДАБІ зі складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.08.2016;

- визнати протиправними дії управління ДАБІ зі складання припису № 95 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016;

- скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 15/1637 від 25.08.2016;

- скасувати припис №95 від 10.08.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи перевірку позивача, діяв правомірно, розсудливо в межах компетенції, розрахунку проведеного відповідно до встановленої норми законодавства.

Будівництво об`єкта містобудування позивач здійснив, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт і на момент проведення перевірки будівництво вказаного об`єкта було завершено.

Також, зазначив, що позивач є користувачем споруди на підставі договору оренди приміщення №15-08 і як орендар несе повну відповідальність, як за збереження майна так і за несанкціонований його ремонт і переобладнання, які можуть проводитись як співробітниками користувача та іншими особами так і власником.

Факт проведення робіт є доведеним і не оспорюється сторонами.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 січня 2017 року постанову суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 15/1637 від 25.08.2016 та скасування припису №95 від 10.08.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил - скасував та ухвалив у цій частині нову - про задоволення позовних вимог. У решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суду не надано доказів повідомлення ТОВ "Данівське" про день, час та місце розгляду справи, що порушило права останнього бути присутнім під час розгляду справи, надати посадовій особі свої доводи та пояснення в частині інкримінованого йому правопорушення тощо. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження дій по реконструкції покрівлі току, як не містять доказів, що таку реконструкцію вчинено позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 жовтня 2017 року ДАБІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо ненадання суду доказів повідомлення ТОВ "Данівське" про день, час та місце розгляду справи, що порушило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься копія протоколу, який на зворотному боці має інформацію про дату, час та місце розгляду справи та вручення вказаного протоколу представнику ТОВ "Данівське".

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційного суду - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 782/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між ТОВ "Данівське" та ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає в оренду критий точок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 25.07.2016 видано направлення для проведення позапланової перевірки ТОВ "Данівське" щодо перевірки об`єкту будівництва по АДРЕСА_2.

09.08.2016 заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області видано направлення для проведення позапланової перевірки ТОВ "Данівське" щодо перевірки об`єкту будівництва по АДРЕСА_2.

10.08.2016 відповідачем складено:

- акт перевірки № 450 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис № 95, яким вимагалось оформити відповідні документи на виконання будівельних робіт або привести зазначений об`єкт до попереднього стану в термін до 10.09.2016.

25.08.2016 на підставі вказаних документів відповідачем винесена постанова №15/1637, якою ТОВ "Данівське" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Вважаючи дії відповідачів та оскаржувані приписи та постанову протиправними, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (пункт 5 Порядку № 553).

За приписами пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

За приписами пунктів 20 - 22 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 25.07.2016 було видано направлення для проведення позапланової перевірки ТОВ "Данівське" щодо перевірки об`єкту будівництва по АДРЕСА_2. Проте матеріали справи не містять результатів проведення перевірки на підставі вказаного направлення. Суду не надано доказів проведення перевірки у період з 26.07.2016 по 29.07.2016, як визначено у вказаному направленні.

Слід зазначити, що саме по собі направлення на проведення перевірки без фактичного її проведення не несе наслідків для суб`єкта містобудівної діяльності. У свою чергу підтвердженням проведення перевірки у сфері містобудівної діяльності є акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Матеріали справи містять докази проведення перевірки посадовими особами відповідача, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016, тобто у строк встановлений направленням від 09.08.2016.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що відповідачами фактично було проведено дві перевірки ТОВ "Данівське" щодо об`єкту будівництва по АДРЕСА_2.

Судом також встановлено, що під час проведення 10.08.2016 перевірки ТОВ "Данівське" щодо об`єкту будівництва по АДРЕСА_2 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області було дотримано порядок її проведення, передбачений Порядком №553. Зокрема, направлення для проведення позапланової перевірки винесено на підставі наказу Державної будівельно-архітектурної інспекції України від 08.09.2015 №976 та звернення ОСОБА_2 ; дотримано строки її проведення та порядок оформлення результатів.

Судами правильно зауважено, що дійсно у директора є право приймати участь у проведенні перевірки, проте це право не є безумовним і передбачає вчинення даною особою дій на реалізацію такого права або особисто або шляхом постійної присутності на підприємстві іншої уповноваженої особи.

Наведені вище приписи законодавства визначають проведення перевірки у сфері містобудівної діяльності за участю суб`єкта містобудівної діяльності, проте не конкретизують, що це повинен бути безпосередній керівник підприємства. Судом встановлено та підтверджується актом перевірки, протоколом та приписом, що під час проведення перевірки ТОВ "Данівське" щодо об`єкту будівництва по АДРЕСА_2 був присутній заступник головного бухгалтера ТОВ "Данівське", проте останній відмовився від підписання вказаних документів, що зафіксовано відповідно до Порядку №553.

Наведе свідчить, що відповідачі, при здійсненні перевірки ТОВ "Данівське" щодо об`єкту будівництва по АДРЕСА_2 та складанні за її результатами акта перевірки і протоколу, діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, томі підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту перевірки, протоколу та припису відсутні.

Разом із тим, надаючи оцінку в частині позовних вимог щодо скасування постанови та припису суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (244-95-п) (далі - Порядок № 244).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право, зокрема, головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведених норм права свідчить, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, неявка такого суб`єкта не перешкоджає розгляду справи. Проте, особа, що її розглядає зобов`язана упевнитись у тому, що такого суб`єкта повідомлено про час та місце розгляду справи, встановити наявність клопотань у такого суб`єкта, вивчити заперечення за наявності, з`ясувати чи мало місце правопорушення та чи винний конкретний суб`єкт містобудування у вчиненні такого правопорушення.

Відповідачами не надано суду доказів повідомлення ТОВ "Данівське" про день, час та місце розгляду справи, що порушило права останнього бути присутнім під час розгляду справи, надати посадовій особі свої доводи та пояснення в частині інкримінованого йому правопорушення тощо.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності у сфері містобудування на підставі абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності", який передбачає, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, наголошує, що не є суб`єктом містобудування в даному випадку, оскільки жодних дій щодо реконструкції току не вчиняв. Зазначає, що користується приміщенням на підставі договору оренди №15-08, відповідно до пункту 2.1 якого реконструкцію, капітальний ремонт дозволено проводити лише за згодою орендодавця. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодного доказу, що позивач здійснював реконструкцію току.

Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи жодного доказу на підтвердження дій по реконструкції покрівлі току не містять, як не містять доказів, що таку реконструкцію вчинено позивачем. Наявні в матеріалах справи фотознімки лише фіксують металеву конструкцію, що частково має покрівлю та частково її передбачає, проте не фіксує вчинення дій щодо реконструкції об`єкта, в тому числі позивачем. На вимогу суду додаткових доказів відповідачами надано не було.

Суд апеляційної інстанції також слушно зазначив, що заміна покрівлі спірного току не може бути класифікована як реконструкція об`єкта будівництва.

ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначає, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Проте, заміна покрівлі не передбачає зміну геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкту містобудування, а в даному випадку току. Інших доказів матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності в сфері містобудування про вчинення реконструкції відносно орендованого позивачем точку за адресою по АДРЕСА_2, не містять.

Крім того, при винесенні оскаржуваних припису та постанови, відповідачі класифікували критий точок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та перебуває у користування позивача, як об`єкт ІІІ категорії складності, проте, жодного доказу на підтвердження зазначеного відповідачами не надано.

За приписами статті 32 Закону № 3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Матеріали справи не містять висновків проектних організацій, позивача, власника зазначеного току тощо, що він відносить до об`єкту III категорії складності.

Отже, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, ретельно дослідив докази у справі та з огляду на встановлені фактичні обставини, дійшов обґрунтованого висновку про протиправність притягнення позивача до відповідальності.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.