821/813/16 Про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 30.04.2020 Прийняття

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Херсонській області (відповідач-2), Міністерства внутрішніх справ України (відповідач-3), Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області (відповідач-4) про визнання протиправним та скасування наказу №10 о/с від 26.05.2016, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді - Бойко А.В., Яковлєв О.В.)

І. Історія справи

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Міністерства внутрішніх справ України, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу №10 о/с від 26.05.2016, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області №10 о/с від 26.05.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) з 06.11.2015. На підставі статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на службі ОСОБА_1 ;

- стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 27 774,65 грн грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийнято наказ №411 о/с від 06.11.2015, відповідно до якого позивача було звільнено з 06.11.2015 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів). Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі №821/3691/15-а зазначений наказ визнано протиправним та скасовано в частині звільнення позивача. Однак, 26.05.2016 УМВС України в Херсонській області видано наказ №10 о/с, яким ОСОБА_1 згідно з п.10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, було звільнено з 06.11.2015 із займаної посади через скорочення штатів. Позивач вважає, що повторне звільнення його з роботи з тих же підстав, які вже визнавались судом протиправними, є неправомірним, а спірний наказ підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області №10 о/с від 26.05.2016 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон). Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Херсонській області розглянути рапорт від 17.05.2016 та вирішити питання щодо можливості подальшого проходження служби ОСОБА_1 в поліції відповідно до вимог п. 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" (580-19) , як такого, що виявив бажання проходити службу в органах поліції. Зобов`язано Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 26.05.2016 по 29.09.2016 з урахуванням виплаченої вихідної допомоги при звільненні та виплат по безробіттю. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що звільнення працівників міліції зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів відбувається за наступних підстав: у разі відмови працівника міліції від проходження служби в поліції; у разі невідповідності вимогам до поліцейських, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) при виявленні бажання проходити службу; та у разі відсутності можливості подальшого використання на службі. Судом зазначено, що звільненню має передувати процедура атестації працівника, як це передбачено п. 47 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ №114 та п. 1 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005 №181, з метою встановлення можливості подальшого використання на службі, однак звільненню позивача не передувало проведення атестації, жодної посади для подальшого проходження служби йому не було запропоновано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність звільнення позивача та визнав протиправним і скасував спірний наказ відповідача-1.

5. Судом першої інстанції також зазначено про те, що наказом МВС України №1388 від 06.11.2015 скорочено всі штати та всі посади в УМВС України в Херсонській області, а тому позовні вимоги про поновлення на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) з 06.11.2015 не підлягають задоволенню. Однак, враховуючи те, що ліквідація територіальних органів міліції відбулась з одночасним створенням територіальних органів поліції з наділенням останніх повноваженнями ліквідованих установ, суд дійшов висновку про те, що держава в особі роботодавця має обов`язок працевлаштувати працівника у новоствореній установі.

6. Зобов`язуючи ГУ НП в Херсонській області розглянути рапорт позивача від 17.05.2016 та вирішити питання щодо можливості подальшого проходження служби ОСОБА_1 в поліції, суд першої інстанцій вважав за потрібне вийти за межі позовних вимог в порядку ч. 2 ст. 11 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) метою належного захисту прав позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області №10 о/с від 26.05.2016 в частині звільнення позивача з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон). Поновлено позивача на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) з 06.11.2015. Зобов`язано Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 26.05.2016 по 29.09.2016 з урахуванням виплаченої вихідної допомоги при звільненні та виплат по безробіттю. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

8. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу №10 о/с від 26.05.2016 про звільнення позивача за скороченням штатів. Однак при цьому судом вказано, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право має бути відновленим саме шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Враховуючи зазначене, судом апеляційної інстанції задоволено позовну вимогу про поновлення позивача на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) з 26.05.2016.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

9. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 в частині задоволення вимог до УМВС України в Херсонській області. У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не узгоджуються з нормами Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) . Так, скаржник посилається на п.п. 9, 10 вказаного Закону і вказує, що неприйняття працівника міліції на службу до поліції є підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

11. Відповідач-1 стверджує, що особа рядового або начальницького складу може займати лише ту посаду, яка передбачена штатним розписом, а оскільки УМВС України та його територіальні органи перебувають у стані ліквідації та всі посади УМВС України в Херсонській області скасовані, можливість використання ОСОБА_1 на службі в міліції відсутня, що і слугувало підставою для його звільнення за скороченням штатів. Також відповідач-1 зазначає, що скасування ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області наказу про звільнення позивача з органів внутрішніх справ не тягне за собою утворення штатної посади для позивача, оскільки жодних рішень про затвердження штатного розпису в УМВС України в Херсонській області не приймалось.

12. Крім того, відповідач-1 вказує на те, що за наявності чинного наказу №24 від 19.09.2016 про звільнення позивача з 26.05.2016 він не матиме змоги виконати рішення про поновлення позивача на роботі з 26.05.2016.

13. В запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає, що УМВС України в Херсонській області не було належним чином з`ясована можливість використання його для подальшого проходження служби, адже його звільненню не передувало проведення атестації та відповідачем-1 не було запропоновано жодної посади для подальшого проходження служби. Крім того, позивач звертає увагу, що ним була подана заява від 06.11.2015 про надання згоди на працевлаштування у поліції, а тому, на думку позивача, відповідач-1 мав запропонувати йому вакантні посади у новоствореному органі.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області.

15. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/16175/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 для розгляду справи №821/813/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді - Желтобрюх І.Л., Білоус О.В.

17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №637/0/78-19 від 05.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г.

18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи №821/813/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

20. ОСОБА_1 з 10.04.2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом №411 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

21. Не погодившись з вищезазначеним наказом, позивач оскаржив його до Херсонського окружного адміністративного суду. Постановою суду першої інстанції по справі №821/3691/15-а від 03.03.2016 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

22. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі №821/3691/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 скасовано, прийнято у справі нову постанову, якою частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області № 411о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) за скороченням штатів.

23. 17.05.2016 позивач звернувся з рапортом до Міністра внутрішніх справ України, Управління МВС України в Херсонській області та ГУ НП України в Херсонській області, в якому просив скасувати запис в трудовій книжці про звільнення з ОВС, поновити на попередній посаді, запропонувати всі вакантні посади для переведення в органи поліції та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

24. Наказом УМВС України в Херсонській області №9 о/с від 25.05.2016 на виконання вищезазначеної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 скасовано пункт наказу №411 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

25. 26.05.2016 УМВС України в Херсонській області видано наказ №10 о/с, відповідно до якого згідно з п. 10 та п. 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача було звільнено з 06.11.2015 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів).

26. Наказом УМВС України №24 о/с від 19.09.2016 "Про особовий склад" внесено зміни в пункт наказу УМВС №10 о/с від 26.05.2016 та зазначено вважати звільненим ОСОБА_1 з 26.05.2016.

27. Також судом першої інстанції встановлено та із пояснень відповідача-3 вбачається, що 06.11.2015 ОСОБА_1 на адресу начальника УМВС України в Херсонській області надіслано рапорт, в якому позивач заявив про згоду проходити подальшу службу в Національній поліції України, але вказаний рапорт відповідач-3 не розцінював як волевиявлення позивача проходити службу в поліції, оскільки він був адресований на ім`я начальника УМВС України, який не наділений повноваженнями призначати та відповідні посади до органів поліції.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

28. Конституція України (254к/96-ВР)

28.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Закон України "Про національну поліцію" (580-19)

29.1. Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

29.2. Згідно п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

29.3. Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

30. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991

30.1. Пунктом 64 "г" Положення №114 (в редакції, чинній на день звільнення) встановлено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

31. Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справі України №260 від 06.04.2016 (z0669-16)

31.1. Згідно з п. 9 Порядку при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за неповний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

32. Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №499 від 31.12.2007 (z0205-08)

32.1. Відповідно до підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Інструкції особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

IV. Позиція Верховного Суду

33. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Верховний Суд, аналізуючи приписи п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" (580-19) , зауважує, що працівнику міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, гарантоване право бути прийнятим на службу до поліції за умови його відповідності вимогам до поліцейських та надання згоди на призначення на дану посаду, або у разі успішного проходження конкурсу.

36. Проте, надання згоди працівником міліції на призначення на посаду в органі поліції, неможливе без його обізнаності із переліком усіх наявних вакантних посад в даному органі.

37. Тобто, наданню згоди повинна була передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, а саме - ініціатива керівництва, оскільки згода особи, по своїй суті, є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком такої згоди є призначення особи на посаду у відповідності до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення внаслідок скорочення штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу, і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

38. Така ініціатива є обов`язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до пп. "г" п. 64 Положення №114.

39. У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

40. Таким чином, лише в разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу Закону України "Про національну поліцію" (580-19) і звільнення особи за скороченням штатів. Вказана правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом зокрема у постановах від 07.03.2019 у справі №813/1760/17, від 24.09.2019 у справі №520/8684/18 та від 12.02.2020 у справі №820/2002/16.

41. Відповідач-1 у касаційній скарзі стверджує, що неможливість використання позивача на службі випливає з того, що всі штатні посади УМВС України в Херсонській області скасовані. Однак, колегія суддів Верховного Суду не погоджується із зазначеними твердженнями, з огляду на наступне.

42. За приписами п.п. 8-10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється. Однак, відповідачем-1 не було обґрунтовано неможливості подальшого використання позивача на службі, оскільки не враховано відсутності відмови позивача від проходження служби в поліції та не перевірено належним чином можливість реалізації його права на прийняття на службу до поліції.

43. При цьому Верховний Суд враховує, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 24.09.2019 у справі № 817/3397/15, від 13.06.2019 у справі № 805/1738/17-а, та колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав відступати від зазначеної правової позиції.

44. На підставі викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність спірного наказу, внаслідок чого він підлягає скасуванню.

45. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, з якої він був звільнений, підлягають задоволенню, оскільки право позивача має бути відновленим саме шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

46. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення першої інстанції зокрема в частині задоволення позовних вимог про скасування спірного наказу, та про зобов`язання відповідача-4 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 26.05.2016 по 29.09.2016 з урахуванням виплаченої вихідної допомоги при звільненні та виплат по безробіттю. Проте, вказані позовні вимоги апеляційним судом були повторно задоволені з аналогічних мотивів що, на думку Верховного Суду, свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Верховний Суд наголошує, що апеляційним судом може бути скасоване лише те рішення суду першої інстанції, яке не відповідає вимогам закону, при цьому суд апеляційної інстанції має прийняти нове рішення у відповідній частині.

47. Водночас, відповідно до приписів ч. 2 ст. 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області №10 о/с від 26.05.2016.

48. Верховний Суд також зауважує, що в силу приписів ст. 241-1 Кодексу законів про працю України та п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 день звільнення позивача (26.05.2016, з урахуванням наказу №24 о/с від 19.09.2016) є останнім днем його роботи. Відтак, позивач підлягає поновленню на роботі не з 26.05.2016, як помилково вказав суд апеляційної інстанції, а з 27.05.2016, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні у цій частині. З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги про те, що УМВС України в Херсонській області буде не в змозі виконати рішення суду про поновлення позивача з 26.05.2016 у зв`язку з тим, що є чинним наказ №24 о/с від 19.09.2016 про звільнення позивача з 26.05.2016, Верховним Судом відхиляються.

49. Колегія суддів підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про зобов`язання УДАІ УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, однак вважає за необхідне зазначити, що судами попередніх інстанцій було помилково включено 26.05.2016 до періоду, за який позивача має бути нараховане та виплачене грошове забезпечення, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні у відповідній частині.

50. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Відповідно до ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

53. Згідно зі ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

54. З огляду на викладене, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судове рішення апеляційної інстанції у цій справі слід змінити в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді, вказавши правильну дату - з 27.05.2016, а також змінити в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача-4 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, вказавши правильний період - з 27.05.2016 по 29.09.2016.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу із забезпечення супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон) змінити в частині дати поновлення позивача на посаді, вказавши вірну дату - з 27.05.2016.

3. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 в частині зобов`язання Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням виплаченої вихідної допомоги при звільненні та виплат по безробіттю змінити в частині періоду стягнення, вказавши вірний період - з 27.05.2016 по 29.09.2016.