9901/81/19 Про визнання незаконними дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Голови Верховної Ради України, зобов`язання Голови ВРУ як суб`єкта владних повноважень вчинити дії, пов`язані з відновленням прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, а саме зареєструвати юридичну особу з найменуванням "Апарат Верховної Ради України", яка є правонаступником "Управління справами Верховної Ради України" - 20.11.2019 Прийняття

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (суддя Пасічник С. С.) у справі № 9901/81/19 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ, Рада) про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРУ, у якому просив:

- визнати незаконними дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Голови ВРУ;

- зобов`язати Голову ВРУ як суб`єкта владних повноважень вчинити дії, пов`язані з відновленням прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, а саме зареєструвати юридичну особу з найменуванням "Апарат Верховної Ради України", яка є правонаступником "Управління справами Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 20064120);

- зобов`язати Голову Ради як суб`єкта владних повноважень вчинити дії, пов`язані з відновленням прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, ліквідувавши юридичну особу "Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 26252302) як незаконно створену;

- визнати незаконним і скасувати розпорядження Голови ВРУ від 19 липня 2016 року № 460-к "Про покладення обов`язків на ОСОБА_2 ";

- визнати незаконним і скасувати розпорядження Голови ВРУ від 25 серпня 2011 року № 769 "Про затвердження Положення про Апарат Верховної Ради України";

- зобов`язати Голову ВРУ як суб`єкта владних повноважень здійснити дії, пов`язані з відновленням прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, а саме затвердити Положення про Апарат Верховної Ради України Постановою ВРУ;

- зобов`язати згідно з вимогами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) відповідальних посадових осіб після проведення державної реєстрації юридичної особи "Апарат Верховної Ради України" вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення відповідних записів у його трудову книжку серії НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

2. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, надавши йому строк для усунення її недоліків, а саме: зазначити, якими діями, бездіяльністю або рішенням ВРУ порушено його права та інтереси, ураховуючи те, що ОСОБА_1 усі свої вимоги виклав до Голови ВРУ, а не до Ради як органу державної влади, який зазначений відповідачем у позові.

3. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 березня 2019 року повернув ОСОБА_1 його позовну заяву до ВРУ разом з доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув установлені ухвалою суду від 19 лютого 2019 року недоліки позовної заяви.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

5. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і, крім того, суд порушив норми матеріального та процесуального права.

6. На думку скаржника, суду першої інстанції було відомо, що вимоги, заявлені ним у адміністративному позові, у якому відповідачем зазначено ВРУ, стосуються саме Голови Ради як її посадової особи, а тому такий позов повністю відповідає вимогам КАС України (2747-15) і повинен бути розглянутий Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду по суті.

7. Скаржник також послався на те, що на порушення вимог Конституції України (254к/96-ВР) , національного законодавства та міжнародного права його позбавлено конституційної гарантії на справедливе судочинство, одним із аспектів якого є доступ до суду, встановлений законом.

8. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Позиція інших учасників справи

9. На час розгляду справи відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.

Рух апеляційної скарги

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 квітня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників відповідно до положень частини другої статті 312 КАС України, якою визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

11. 31 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 10/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді ОСОБА_3 зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (v0008700-17) , призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікову О. С.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

13. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

14. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

15. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВРУ встановлено статтею 266 КАС України, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої якої правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов ВРУ, а також законності дій чи бездіяльності Ради.

16. Пунктами 1 та 2 частини четвертої статті 266 КАС України визначено, що Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати акт ВРУ протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність ВРУ протиправними, зобов`язати Раду вчинити певні дії.

17. Частинами першою та другою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

18. У позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт (пункти 4, 5, 9, 10 частини п`ятої статті 160 КАС України).

19. З матеріалів справи вбачається, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.

20. У вказаній ухвалі, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 усі свої вимоги виклав до Голови ВРУ, а не до Ради як органу державної влади, який зазначений відповідачем у позові.

21. На виконання ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 . 06 березня 2019 року подав заяву про усунення недоліків, зазначених у вказаній ухвалі.

22. Разом із цим вказані в ухвалі від 19 лютого 2019 року недоліки не були усунуті, оскільки позивач не зазначив, якими діями, бездіяльністю або рішеннями визначеного ним у позові відповідача (ВРУ) порушено його права та інтереси.

23. При цьому всі вимоги позивача заявлені до іншого суб`єкта владних повноважень - Голови ВРУ і стосуються організаційних питань господарської діяльності Апарату ВРУ.

24. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

25. Оскільки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліків позовної заяви, на які вказано в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви є правильним.

26. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що наявність або відсутність вимог у цьому позові до ВРУ впливають на правильність визначення підсудності цієї справи, оскільки на підставі наведених вище положень частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності саме ВРУ, а не її Голови. При цьому Голова ВРУ як посадова особа Ради відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень та може бути самостійним відповідачем в адміністративній справі.

27. 24 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду адвокатом Грицюком В. В. як представником ОСОБА_1 подано клопотання про заміну первісного відповідача - Апарату ВРУ на належного відповідача - Голову ВРУ.

28. Отже, стороною позивача цим клопотанням фактично визнано відсутність у ОСОБА_1 позовних вимог до ВРУ, що додатково підтверджує обґрунтованість висновку суду першої інстанції про повернення позивачеві його позовної заяви. Водночас на підставі частини сьомої статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, що унеможливлює задоволення такого клопотання судом апеляційної інстанції.

29. На підставі статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

30. У пункті 37 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

31. Велика Палата Верховного Суду вважає, що повернення судом першої інстанції позивачеві його позовної заяви в цій справі у зв`язку з невиконанням ухвали вказаного суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

32. При цьому згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, оскаржуване судове рішення не перешкоджає доступу ОСОБА_1 до суду за умови дотримання ним вимог процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

34. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

35. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.