910/5073/19 Про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку із незабезпеченням збереженості належного майна (вагонів) та зволіканням у проведенні ремонтних робіт - 12.12.2019 Прийняття

2. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю збитків у зазначеній сумі у вигляді упущеної вигоди у зв`язку із незабезпеченням збереженості належного позивачу майна (вагонів) та зволіканням у проведенні ремонтних робіт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано недоведеністю позивачем понесення ним збитків у вигляді упущеної вигоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, зазначаючи про порушення попередніми судовими інстанціями у прийнятті оскаржуваних рішенні та постанови норм матеріального і процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Відповідачем було подано відзив на позовну заяву з порушенням встановленого судом строку, на що місцевий господарський суд належним процесуальним чином не реагував (не залишив відзив без розгляду). Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не визнав відповідні порушення достатніми для скасування рішення місцевого господарського суду.

7. Судами попередніх інстанцій на порушення частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не було враховано, що позивач був звільнений від обов`язку доказування.

8. Зазначені суди обґрунтовували недоведення Компанією позовних вимог неподанням доказів, що не стосуються обставин справи.

9. Місцевий і апеляційний господарські суди проігнорували наявність усіх складових відповідальності Товариства (протиправної поведінки, вини, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками).

Додаткові пояснення Компанії

10. 06.11.2019 Компанією подано до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник просить: поновити строк для подання доказів, а саме рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2019 у справі № 910/9953/19 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 910/4682/19, долучити такі докази до матеріалів даної справи; поновити строк для подання цих додаткових пояснень.

Відповідно до приписів частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Отже, скористатися таким правом особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

До того ж згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права, зокрема, приймати до розгляду нові докази. Застосування цієї норми процесуального права не ставиться у залежність від того, з яких причин такі докази не було подано до суду першої чи апеляційної інстанцій. Істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, визначені процесуальним законом як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (частина друга статті 320 ГПК України).

За вказаних обставин відповідні документи та матеріали судом касаційної інстанції не розглядаються.

Доводи Товариства

11. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, просить рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Компанією (замовником) і Товариством (перевізником) укладено договір про організацію перевезень та вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 11.12.2017 № 9624-Є/ЦТЛ-2017 і договір про надання послуг від 13.02.2018 №09379/ЦТЛ-2018, відповідно до яких Товариство протягом 2018 року і 1-го кварталу 2019 року здійснювало перевезення вагонів власності Компанії.

13. При здійсненні перевезень деякі з вагонів були відчеплені й не довезені до місця призначення через розукомплектування (37 вагонів) та виявлені несправності (10 вагонів). Як вказує позивач, протягом 2018 року та 1-го кварталу 2019 року збільшилася кількість випадків простоїв вагонів в очікуванні ремонту.

14. Перевезення мали здійснюватися товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Карнел-Трейд" згідно з договором, укладеним між ним і Компанією; водночас, за умовами того ж договору, ТОВ "Карнел-Трейд" звільнене від сплати за період знаходження вагонів-зерновозів у ремонті. Відтак, на думку позивача, внаслідок розукомплектації та простою вагонів в очікуванні ремонту він (позивач) втратив можливість використовувати такі вагони для транспортування вантажів в інтересах "Карнел-Трейд" та отримувати кошти від останнього. За розрахунками позивача, розмір недоотриманих ним коштів становить 536183,18 грн.

15. У поданому Компанією відповідному розрахунку не визначено, яка кількість вагонів та які саме вагони були задіяні у перевезеннях на виконання Компанією зобов`язань перед ТОВ "Карнел-Трейд".

Компанією не подано також жодних первинних документів, які підтверджували б, що за договором з ТОВ "Карнел-Трейд" здійснювалися перевезення, та документів (розрахунків), на підтвердження обсягів таких перевезень, кількості задіяних у перевезеннях вагонів, потреб ТОВ "Карнел-Трейд" у період простою вагонів (заявки на перевезення), кількісного складу парку вагонів Компанії, що дало б можливість з`ясувати дійсну потребу у завантаженні вагонів, які простоювали.

Наведені Компанією розрахунки розміру упущеної вигоди ґрунтуються на визначенні можливого середньомісячного прибутку Компанії і не можуть свідчити про конкретний розмір прибутку, який могла б отримати Компанія від використання конкретного вагону.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Цивільний кодекс України (435-15) :

пункт 8 частини другої статті 16:

- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;

- збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

частина четверта статті 623:

- при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання;

17. Стаття 224 Господарського кодексу України:

- учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено;

- під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

18. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

19. Відповідних правових позицій дотримується й Верховний Суд України у постанові від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16 і Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 30.05.2018 зі справи № 750/8676/15-ц.

20. Попередніми судовими інстанціями за результатами розгляду справи дослідження її матеріалів з`ясовано недоведеність позивачем (Компанією) обставин (умов), зазначених у пункті 18 цієї постанови (стосовно позивача), що й стало підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги відповідного висновку попередніх судових інстанцій не спростовують.

21. Так, прийняття судом першої інстанції відзиву на позовну заяву, поданого, за доводами скаржника, поза межами встановленого судом строку, не мало наслідком, - з урахуванням викладеного в пункті 18 і абзаці першому пункту 20 цієї постанови, - прийняття відповідним судом незаконного і/або неправильного рішення. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

22. Скаржником зазначається, що "зокрема, судовими рішеннями по справах № 910/173/19, №910/9107/18, № 910/11292/18, № 910/4682/19, було встановлено, що вагони, стосовно яких позивачем у цій справі (№ 910/5073/19) заявлені позовні вимоги, були задіяні у процесі перевезення та у зв`язку з їх розукомплектуванням простоювали у вагонних депо у період проведення ремонтних робіт".

Водночас скаржником не обґрунтовано, що знаходження певних вагонів у ремонті мало своїм безпосереднім наслідком заподіяння тих збитків (у вигляді упущеної вигоди) і саме в тому розмірі, про які йшлося у позовній заяві.

23. В обґрунтування протиправності поведінки відповідача скаржник посилається також на положення статті 924 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт", абзацу першого статті 110 Статуту залізниць України, якими передбачено, що перевізник (залізниця) несе відповідальність за збереження (зберігання) вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу. Проте скаржником у попередніх судових інстанціях не обґрунтовано й не доведено, що вагони, стосовно яких виникли спірні правовідносини в даній справі, перевозилися Товариством зі сплатою за них позивачем перевізної плати, тобто саме як "вантаж" (а не як транспортні засоби); тому не знаходить підтвердження й необхідність застосування до відповідних правовідносин згаданих у цьому пункті постанови норм права.

24. Порушувані скаржником питання, пов`язані з оцінкою доказів, наявних у справі, та дослідженням її фактичних обставин, не можуть бути предметом перевірки судом касаційної інстанції в силу приписів частин першої і другої статті 300 ГПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанції норми матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Касаційним господарським судом беруться до уваги відповідні доводи, викладені у відзиві Товариства на касаційну скаргу, як такі що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та встановленими обставинами справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів такого застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке було б передумовою скасування прийнятих ними судових рішень.

27. Таким чином, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Компанії залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

28. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 910/5073/19 - без змін.