820/659/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість - 06.11.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (головуючий суддя Григоров А.М., судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі №820/659/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016 №0002241402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 266703,00грн, у тому числі: 177802,00грн за основним платежем та 88901,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу вказаних донарахувань з податку на додану вартість з огляду на те, що господарські операції по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРЦВЕТМЕТРЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРМЕТ ХАРКІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ" товарно-матеріальних цінностей здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити їх реальність, чим спростовується висновок податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, що оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, а також доведено подальше використання придбаного товару у межах господарської діяльності Товариства, висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкової дисципліни є помилковим.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, позовні вимоги задоволено.

4. Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд мотивовано безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість, оскільки належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час планової виїзної документальної перевірки підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" з його контрагентами, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю Товариства. Також суди зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентами позивача не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №820/659/17, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлень від 11.11.2016 №6519, №6520, №6521, №6522, наказу від 02.11.2016 №3011 та у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статей 75, 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, на загальну суму 33000,00грн, та як наслідок занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 5940,00грн; пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту на 711208,00грн, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 177802,00грн; пункту 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за неподання таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам з даними про заробітну плату за квітень 2015 року на суму 34145,00грн, в результаті чого позивачу донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2015 року у сумі 13951,65грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.12.2016 №765/20-40-14-02-07/23462996 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0002241402 від 12.12.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 266703,00грн, у тому числі: 177802,00грн за основним платежем та 88901,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРЦВЕТМЕТРЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРМЕТ ХАРКІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ" товарно-матеріальних цінностей, з огляду на нереальний характер проведених господарських операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на неможливість при співставленні даних АІС "Податковий блок", "Архів електронної звітності" встановити походження придбаного позивачем товару по ланцюгу постачання. Також, стверджуючи про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з контрагентами контролюючий орган послався на ненадання позивачем до перевірки первинних документів, підтверджуючих транспортування придбаного товару у контрагентів, що ставить під сумнів фактичне проведених операцій. На переконання податкового органу, єдиною метою здійснення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач (Покупець) на підставі договорів постави та купівлі-продажу мав господарські взаємовідносини по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРЦВЕТМЕТРЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРМЕТ ХАРКІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ" (Постачальники) товарно-матеріальних цінностей (металопродукція).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" в підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентами було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час планової виїзної перевірки, зокрема, договори поставки №04/01-2 від 01.04.2015, №69 від 31.03.2015, специфікації до вказаних договорів, договори купівлі-продажу №16 від 12.01.2015, №28/05 від 28.05.2015, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, рахунки на оплату товару та платіжні доручення.

Судами встановлено, що товар придбаний позивачем у вказаних контрагентів було оприбутковано з подальшим зберіганням в складських приміщеннях призначених для придбаних товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується договорами складського господарства від 04.01.2016 та від 03.01.2015 з відповідними актами виконання робіт по вищезазначеним правочинам.

Судами також встановлено, що товар придбаний у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, а саме реалізовано контрагентам-покупцям, що підтверджується видатковими накладними, копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними на вантаж відправника, вантажною декларацією, що не заперечувалося контролюючим органом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Харківській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на неправомірність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТОРЦВЕТМЕТРЕСУРС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРМЕТ ХАРКІВ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ", з огляду на безтоварний характер проведених господарських операцій. Водночас відповідач вказує, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів, підтверджуючих транспортування придбаного товару, а судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не враховано інформацію отриману відповідачем при співставленні даних АС "Податковий блок", "Архів електронної звітності" щодо неможливості встановлення походження товару, придбаного позивачем у його контрагентів по ланцюгу постачання, оскільки, на думку контролюючого органу така інформація має вирішальне значення для вирішення даного спору. Відповідач вважає, що в розглядуваному випадку формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами є неправомірним.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 22.1 статті 22.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

10.2. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.3. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.4. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.5. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.6. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.7. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.8. Пункт 200.1 статті 200

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

15. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

17. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії), є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

21. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

22. Товар придбаний у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга".

23. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" до матеріалів справи долучено платіжні доручення, що свідчить про перерахування коштів на рахунок контрагентів та є доказом понесення витрат за придбаний товар. Вказані документи було досліджено під час здійснення контрольного заходу, що відображено в акті перевірки та спростовує доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі.

24. На момент вчинення спірних господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРЦВЕТМЕТРЕСУРС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРМЕТ ХАРКІВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ" були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали статус платника податку на додану вартість.

25. Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на інформації отриманій за результатом автоматизованого співставлення даних, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між сторонами, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

26. Суди попередніх інстанцій на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановили реальність проведення господарських операцій та фактичне придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Метало-літейний-ресурс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторцветметресурс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічні матеріали" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків".

27. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

28. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань податкового органу, як на підставу для відмови в позові, на відсутність у позивача документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи у позивача наявні, були долучені до матеріалів справи та досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

29. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

30. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за результатом проведення яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. З урахуванням досліджених первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Товариства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга" підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

32. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України (2755-17) , Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

34. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).