ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №804/5959/16
адміністративне провадження №К/9901/42533/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (судді: Шлай А.В., (головуючий), Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі №804/5959/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" (далі - позивач, ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський") звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000020/1 від 14.06.2016; визнання протиправним та скасування картки відмови в оформленні митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2016/00031 від 14.06.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятті контролюючим органом картка відмови №110090000/2016/00031 від 14.06.2016 та рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2016/000020/1 від 14.06.2016 суперечать приписам Митного кодексу України (4495-17) , оскільки декларантом наданий вичерпний перелік необхідних документів для підтвердження митної вартості товару, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, крім того, контролюючий орган протиправно витребувані додаткові документи у декларанта.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24. 10. 2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанції, виходив з того, що митним органом правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості, оскільки у наданих декларантом документах на підтвердження складових митної вартості товару були наявні розбіжності, які зумовили витребування у позивача додаткових документів на підтвердження такої вартості, які останнім надані не були.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рушення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі контракту від 11.01.2011 № 2011/01-03, додатку № 66 від 25.05.2016 до контракту та інвойсу №9101020106 від 06.06.2016 за митною декларацією № 110090000/2016/003466 від 13.06.2016 було заявлено до митного оформлення товар кормову добавку ALIMET BULK (аналог DL метіоніну гидрокси 88%) в кількості 19740 кг за ціною 2,48 євро/кг. Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи: CMR В №F7263539 від 06.06.2016; сертифікат аналізу б/н від 26.05.2016; висновок ДП"Держзовнішінформ" №117/292 від 07.06.2016; інвойс №9101020106 від 06.06.2016; страховий поліс №288041000089 від 01.06.2016; зовнішньоекономічний договір №2011/01-03 від 11.01.2011; доповнення до зовнішньоекономічного договору №10 від 01.04.2015, №5 від 28.12.2012, №9 від 29.12.2014; додаток №66 від 25.05.2016; інформація про позитивні результати санітарно-епідеміологічного, екологічного, фіто-санітарного та радіологічного контролю товару №2730 від 06.06.2016; дозвіл на ввезення об`єктів ветеринарно-санітарного контролю - реєстр. посвідчення АА- 03644-04-12 від 12.03.2013; сертифікат про походження товару №91201604161 від 26.05.2016; сертифікат безпеки матеріалу від 09.01.2014; копія митної декларації країни відправлення №MRN 16ВЕЕ0000022605857 від 06.06.2016.
У митній декларації від 13.06.2016 № 110090000/2016/003466 позивачем зазначено митну вартість за основним методом - за ціною контракту (2,48 євро/кг).
Під час здійснення митного контролю Дніпропетровською митницею ДФС України встановлено, що до митного оформлення надана електронна копія страхового полісу №2828041000089 від 01.06.2016, у якому не зазначена страхова премія та інформація щодо процентної ставки страхування. Зазначене унеможливило проведення перевірки та розрахунку складових митної вартості, яка включає в себе, згідно умов поставки СІР витрати на страхування. До того ж, страхову суму (60733,74 дол.США), зазначену в страховому полісі не можливо ідентифікувати із вартістю оцінюваної партії товару (48955,20 Євро). Під час аналізу вартісних граф електронної копії декларації країни відправлення товару, виявлено, що зазначена в декларації вартість товару (40575,80 Євро) не збігається із заявленою та не містить умов поставки. Митна декларація країни відправлення є документом, який містить інформацію про фактичні умови поставки товару. Проте, заявлені декларантом дані на підставі наданих документів є іншими, ніж умови, за якими фактично здійснювалась поставка. Крім цього, у графах митної декларації країни відправлення зазначені реквізити іншого комерційного рахунку та контракту, ніж ті, що надавалися декларантом до митного оформлення. Наданий до митного оформлення експертний висновок ДП "Держзовнішінформ" від 07.06.2016 року №117/292 ґрунтується на ціновій інформації, отриманої від представництва продавця відповідної продукції "Novus Europe s.a./n.v." у м.Москва, повноваження якого не підтверджені жодним чином та інформація про яке не зазначена в жодному документі. Крім цього, даний висновок містить інформацію про те, що контрактна ціна 2,48 євро/кг, відповідає ціні виробника при поставках товару в Україну для ТОВ "Птахокомплкекс "Дніпровський" впродовж 23 тижня 2016 року. Однак, за цим же контрактом та додатком №65 від 22.03.2016, інвойсом №9101019475 від 06.04.2016 року здійснювалась поставка цього ж товару та на тих же комерційних умовах, за ціною 3,20 євро/кг. Отже, наданий висновок ДП"Держзовнішінформ" не містить цінового дослідження падіння ціни товару, його відповідності цінам на світовому ринку в умовах повної конкуренції. Згідно з п.4.2. зовнішньоекономічного контракту платіж за товар може здійснюватись або у вигляді попередньої оплати всієї чи часткової суми, зазначеної у проформі інвойса, протягом 10 днів з моменту пред`явлення інвойса, або шляхом відстрочки платежу протягом не більш 30 днів з моменту поставки товару. Умови здійснення платежу по кожній поставці узгоджуються сторонами у додатках, тобто не пізніше 13.07.2016. В додатку №66 від 25.05.2016 до вказаного контракту, зазначені умови оплати, що суперечать п.4.2. контракту, оскільки термін оплати вартості товару визначений у 60 днів з дати пред`явлення інвойсу, тобто не пізніше 05.08.2016. До цього ж, згідно п.6.1, контракту товар повинен бути відправлений (дата CMR) протягом 14 днів з дати отримання передплати (дати отримання банком валюти). Документ про наявність внесення передплати декларантом не поданий. Відповідно до п.2.4 зовнішньоекономічного контракту заявлено, що якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника. Наданий до митного оформлення сертифікат аналізу б/н від 26.05.2016, виданий відправником NOVUS EUROPE S.A./N.V. (Бельгія) та містить його печатки, хоча згідно відомостей графи 34 МД країну походження товару заявлено - США, що також підтверджується сертифікатом про походження товару №91 2016 04161 від 26.05.2016.
14.06.2016 митниця відмовила у митному оформленні товару за його товарною вартістю та прийняла рішення про визначення митної вартості товару №110090000/2016/000020/1, відповідно до якого митну вартість визначено за другорядним методом 2-а у розмірі 3,20 євро за кг.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінку доказам наданих позивачем.
9. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1. Частина перша статті 49.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
10.2. Частина друга статті 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
10.3. Пункт 1 частини третьої статті 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
10.4. Частина перша статті 53.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
10.5. Частина друга статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
10.6. Частина третя статті 53.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
10.7. Пункт 1 частини четвертої статті 54.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
10.8. Частина п`ята статті 54.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
10.9. Пункт 2 частини першої статті 58.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
10.10 Частина друга статті 58.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
10.11. Частина третя статті 58.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
12. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
13. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
14. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
15. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
16. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
19. Сумніви митного органу стосовно задекларованої позивачем митної вартості товару суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими, оскільки фактично позивачем не було надано документів, які б підтверджували ціну товару, яка фактично була сплачена чи підлягала сплаті за імпортовані товари (містили неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів).
20. Відносно посилань позивача, що на момент подання ЕМД оплата за товар не була здійснена, тому документ про внесення передплати був відсутній та про відсутність розбіжностей між пунктом 4.2 Контракту відповідно до якого платіж за товари може здійснюватись або попередньою оплатою всієї або частини суми вказаної в проформі інвойсу протягом 10 днів з моменту пред`явлення рахунку або шляхом відстрочки платежу протягом не більше 30днів з моменту поставки товару та Додатку до контракту №66 від 25.05.2016 відповідно до якого покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 60 календарних днів з дати виставлення продавцем відвантажувального інвойсу, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли таких до уваги з огляду на те, що інвойс від 06.06.2016 №9101020106 містить інформацію про строк оплати 08.05.2016, що свідчить про 100% передплату за товар, що в свою чергу кореспондується з п.4.2 Контракту. Документ про наявність внесення передплати декларантом митному органу не поданий.
Приписами частини другої статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, що підтверджують митну вартість є банківські платіжні документ, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
21. Колегія суддів також зазначає, що позивачем не спростовано й інших доводів контролюючого органу відносно наявних розбіжностей в поданих під час митного оформлення документах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача.
23. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин, зокрема і щодо ненадання позивачем додатково витребуваних документів, та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).
24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 49, 52, 53, 54 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24. 10.2017 слід залишити без задоволення.
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 804/5959/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду