804/7752/16 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 06.11.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року (судді: Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі № 804/7752/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "ДМК") звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Дніпропетровська митниця ДФС) про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20022 від 13.05.2016, визнання недійсним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20022 від 13.05.2016 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у відповідача не було жодних, встановлених діючим законодавством, підстав для визначення митної вартості за іншим методом, ніж за методом вартості операції, що був заявлений позивачем у ДМВ та ВМД № 110010000/2016/020652 від 12.05.2016. Позивач зазначає, що подані подані ПАТ "ДМК" до Дніпропетровської митниці ДФС для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару документи не містили в собі розбіжності, та не мали наявних ознак підробки, а містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржуване рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2016/20022 від 13.05.2016 були прийняті контролюючим органом на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючим законодавством, тоді як позивачем не було надано всіх необхідних документів, зокрема, на підтвердження відповідної оплати партії товару.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ "ДМК" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "ДМК" у повному обсязі.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "ДМК" задоволено повністю. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі № 804/7752/16 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "ДМК" задоволено повністю. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20052 від 29.05.2015. Визнано недійсним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600377/1 від 29.05.2015. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20022 від 13.05.2016 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом, при цьому контролюючим органом не було доведено обґрунтованості виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару, як і не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі № 804/7752/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.04.2015 між ПАТ "ДМК" (покупець) та ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 15-0835/12, згідно умов якого продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку товару, а покупець зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах, зазначених у додатках до контракту. Додатком № 17 від 30.03.2016 сторони контракту визначили умови поставки залізорудного концентрату на загальну суму постачання 90 856 530,00 руб. РФ. Базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 2 489,22 руб.РФ/т при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, що визначається сертифікатом якості, надбавка або знижка до базової ціни складає 31,78 руб.РФ/т за 1%Fe долі в пропорції. Умови поставки: DAP станція Соловей/Тополі; вантажовідправник: ВАТ "Стойленський ГОК", виробник: ВАТ "Стойленський ГОК".

Для митного оформлення придбаного товару ПАТ "ДМК" 12.05.2016 подало до контролюючого органу вантажну митну декларацію № 110010000/2016/020652 (відправник ВАТ "Стойленський ГОК") в режимі ІМ 40 ДР. Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, а саме - 2,4940 RU/кг ( з урахуванням відсотку Fe долі в пропорції). Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано: контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 з додатковими угодами № 2, № 3, № 4; додаток до контракту № 17 від 30.03.2016; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00268 від 21.04.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00275 від 27.04.2016 разом з додатком до нього; специфікаційний рахунок № 17 від 30.03.2016; листи ПАТ "ДМК" № 062Д/593 від 24.04.2016 та № 062Д/622 від 02.06.2016 року; накладні ЦІМ/УМВС та залізничні накладні для внутрішнього сполучення згідно гр.44 МД: № 21421795 від 21.04.2016, № 45673142 від 23.04.2016, № 21453819 від 27.04.2016. На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано до контролюючого органу наступні документи: рахунки виробника від 21.04.2016 та від 26.04.2016; сертифікати якості № 148 від 21.04.2016 та № 149 від 26.04.2016; копію митної декларації країни відправлення № 10101100/310316/000327 від 31.03.2016; висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1846 від 11.05.2016.

13 травня 2016 року контролюючий орган карткою № 110010000/2016/20022 відмовив позивачу у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2016/020652 та прийняв рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2016/600106/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних контролюючим органом додаткових документів.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "ДМК" та ТОВ "РГМК" контролюються корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу". Проте, у графі 9а декларації митної вартості форми ДМВ-1 № 11010000/2016/020652 від 12.05.2016 не зазначено про взаємопов`язаність між продавцем (ТОВ "РГМК") та покупцем (ПАТ "ДМК") за контрактом, у зв`язку з чим у графі 96 ДМВ також не відображено відомості, що така взаємозалежність не вплинула на ціну товару. У рішенні контролюючого органу зазначено, що відповідно до частини 16 статті 58 Митного кодексу України - особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Позивачем не було надано до судів відповідних пояснень щодо взаємопов`язаності сторін контракту, тоді як документи та відомості, які б спростовували або підтверджували зазначене, до митного оформлення контролюючому органу позивачем не надавались.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження митної вартості ПАТ "ДМК" також надано до митного оформлення специфікований рахунок № 17 від 31.03.2016 контрактоутримувача, що містить лише базову вартість оцінюваного товару без урахування надбавок чи знижок та без зазначення інформації про наявність таких знижок, а також рахунки контрактоутримувача: № БЕЛ00268 від 21.04.2016 - вартість 2492,40 руб.РФ/т (вміст Fe 66,1 % відповідно до сертифікату якості № 148 від 21.04.2016); № БЕЛ00275 від 26.04.2016 - вартість 2501,93 руб.РФ/т (вміст Fe 66,4 % відповідно до сертифікату якості № 149 від 26.04.2016). Зазначені рахунки виставлені в рамках зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки DAP: ст.Соловей/Тополі, загальна вартість оцінюваного товару вагою 5 267,2 т складає 13 135 789,6 руб.РФ. Середня вартість одиниці товару 2,4940 руб.РФ/кг. За відомостями специфікованого рахунку №17 від 31.03.2016 встановлена загальна вартість концентрату залізорудного вагою 36500 т без зазначення вмісту Fе складає 90 856 530, 00 руб. РФ. Вартість одиниці товару 2489,22 руб.РФ/т.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надані рахунки виробника товару - ВАТ "Стойленський ГОК" від 21.04.2016 б/н, від 26.04.2016 б/н, що виставлені покупцю ТОВ "РГМК" для відправки отримувачу ПАТ "ДМК" в межах контракту 15-04-29, додатку № 26 від 29.03.2016. При цьому рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ВАТ "Стойленський ГОК"). Крім того, рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості, що визначає інформацію рахунку стосовно вмісту Fe. Зазначені рахунки також містять суму до сплати, що загалом складає 9 212 332,80 руб.РФ, що не відповідає заявленій митній вартості 13 135 789,60 руб.РФ, вказаній у графах 22, 42 МД № 110010000/2016/020562 від 12.05.2016, при цьому ціна товару незалежно від вмісту Fе визначена рахунками виробника на рівні 1749 руб.РФ/т (за контрактом).

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки рахунки виробника не містять відомостей стосовно умов поставки, вартість у зазначених рахунках розраховується на умовах EXW, так у рахунках виробника зазначена базова ціна залізорудного концентрату за договором із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку № 29 від 29.03.2016, який не надавався до митного оформлення, що не дає можливості визначити, відносно якого вмісту Fe така ціна визначена. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fe, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається. За відсутності договору із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Зазначені розбіжності унеможливили здійснення обчислення заявленої позивачем митної вартості товару та використання наданих рахунків-фактур в якості документів, що підтверджують митну вартість товару.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки ПАТ "ДМК" надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару у відповідності до таких умов, з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості контролюючий орган зазначив про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової, однак позивачем в порушення положень пункту 6 частини другої 2 статті 53 Митного кодексу України не надано документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів.

Позивачем було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах DAP ст. Соловей/Тополі, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України (4495-17) , однак згідно з положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Позивач також зазначив, що документом, який підтверджує транспортну складову митної вартості товару, є залізничні накладні, при цьому ПАТ "ДМК" зауважує, що в цих накладних вказана вартість транспортування. Проте, твердження ПАТ "ДМК" про оплату витрат на перевезення продавцем товару спростовується відомостями, зазначеними в графі 23 залізничних накладних, в якій вказано, що платником тарифу по Російській залізниці є Акціонерне товариство "Перша вантажна компанія".

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та Акціонерним товариством "Перша вантажна компанія" до митного оформлення не надано.

Судом першої інстанції також було встановлено, що рахунки контрактоутримувача та рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, всупереч вимогам чинного законодавства (передбачено положеннями: Типова технологічна схема здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 (451-2012-п) (пункт 21), Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012 (z2120-12) (п.3.4) та статтею 335 Митного кодексу України).

Позивачем було зазначено, що відсутність печаток та штампів митних органів на рахунках-фактурах обумовлена тим, що згідно пунктів 9.2, 9.3 зовнішньоекономічного контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 рахунки не слідували разом з вантажем, а були отримані позивачем поштою, однак судом першої інстанції встановлено, що рахунки-фактури прямували разом з вантажем, що підтверджується номерними реєстрами на пакет супровідних документів щодо товарів (вантажів), які прибули на залізничну станцію призначення і перебувають під митним контролем, від 24.04.2016 за № 144 та № 145, від 02.05.2016 №153. Згідно вказаних реєстрів рахунки-фактури б/н., специфікований рахунок № 17 та сертифікати якості наявні в пакеті товаросупровідних документів, що прямував разом із вантажем та передані представнику ПАТ "ДМК" для передачі на м/п "Дніпродзержинськ". У зв`язку з чим суд першої інстанції зазначив, що такі розбіжності спростовують твердження позивача, викладені в позовній заяві, про те, що надані декларантом рахунки-фактура контрактоутримувача та рахунки виробника підтверджують заявлену митну вартість товару.

Судом першої інстанції також встановлено, що для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1846 від 11.05.2016. Експертом ДП "Укрпромзовнішекспертиза" проведений аналіз цінових умов контракту №-15-0835-12 від 29.04.2015, згідно із додатком № 17 від 30.03.2016, відповідно до якого предметом імпорту є залізорудний концентрат (вміст заліза 66%), за ціною 2489,22 руб.РФ/т на умовах DAP - ст.Соловей/Тополі. У вказаному висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1846 від 11.05.2016 зазначено припущення того, що рівень цін на залізорудний концентрат (вміст заліза 66%), а саме - 2489,22 руб.РФ/т, що імпортується згідно з додатком до контракту за № 17 від 30.03.2016, можна вважати таким, що відповідає поточній кон`юктурі ринку. Однак, даний висновок не містить інформації, що ціна на залізорудний концентрат (вміст заліза 66%) на рівні 2489,22 руб.РФ/т є базовою, та використовується для розрахунку фактичної ціни в залежності від вмісту Fe шляхом додавання або віднімання надбавки чи знижки до базової ціни сировини, що становить 31,78 руб.РФ/т за 1% долі Fe в пропорції. Рівень надбавки або знижки до базової ціни сировини, що становить 31,78 руб.РФ/т не аналізується, хоча є складовою митної вартості оцінюваного товару. При цьому висновок містить посилання на інформацію стосовно порядку формування цін на залізорудну сировину на світовому ринку - за довготерміновими контрактами (фіксована ціна, як правило, на один рік) і на вільному ринку (спот) та зазначає, що в Росії торгівля залізорудною сировиною на вільному ринку відбувається в обмежених обсягах, оскільки головним чином, поставляється по корпоративним цінам в рамках вертикально-інтегрованих структур, а також експортується в Україну.

Крім того, згідно гр. 31 МД № 110010000/2016/020652 від 12.05.2016 для митного оформлення заявлено товар: "Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе20з-66,1%; 66,4%. Одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб". Назва імпортованого товару не відповідає назві товару "Залізорудний концентрат (вміст заліза 66%)", який аналізується у висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 1846 від 11.05.2016. Також у висновку № 1846 від 11.05.2016 наголошено, що наведений рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юктурної ситуації на ринку, тощо.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оцінювана партія товару, заявлена за МД №110010000/2016/020652 від 12.05.2016 не відповідає зазначеним у висновку якісним показникам. Експертний висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" ґрунтується на інформації спеціалізованого видання "Металл Эксперт/Новости рынка сырья СНГ" та припускає, що середній розрахунковий рівень цін на залізнорудний концентрат (вміст заліза - 66%) може становити 2480,00-3000,00 руб.РФ/т на умовах поставки DAP ст.Соловей/Тополі. При цьому джерел (конкретних випусків, та/або періоду видань), що аналізуються, виробника, країни виробництва та умов поставки не зазначається, що унеможливлює проведення обчислення митної вартості товару, що оцінюється, з урахуванням періоду та умов поставки, якісних характеристик товару, які мають вплив на формування вартості товару згідно умов контракту. Крім того, декларантом позивача не надано до митного оформлення договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та документи, визначені п. 2.6 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів, що унеможливлює проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості за наданими декларантом документами.

Крім того, судом першої інстанції, встановлено, що позивач скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг за МД № 110010000/2016/020661 від 13.05.2016. Під час дії гарантійних зобов`язань листом № 062Д/843 від 13.06.2016, для підтвердження заявленої митної вартості підприємством ПАТ "ДМК" надано до митного органу лист контрактоутримувача № 221 від 17.03.2016. Встановлено, що за результатами опрацювання наданих документів Дніпропетровська митниця ДФС листом № 1282/10/04-50-19-01 від 17.06.2016 повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016. Вказаним листом № 221 від 17.03.2016 контрагент позивача повідомляє останнього про неможливість надання договору з третіми особами, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки ця інформація є конфіденційною.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при оформленні товару до митного контролю та на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Митного кодексу України (4495-17) , а також того, що позивачем у декларації митної вартості було заявлено недостовірну інформацію та надано до контролюючого органу не всі документи у відповідності до статті 53 Митного кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина друга статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

11.2. Частини друга, третя, четверта, п`ята статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.3. Частини перша, друга, третя, четверта статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

11.4. Частина п`ята статті 55.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

11.5. Частини перша - шоста статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

11.6. Частини перша - дев`ята статті 58.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін "ціна", що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судом першої інстанції встановлено, що вимога контролюючого органу щодо необхідність подання додаткових документів (у відповідності до вимог встановлених положеннями Митного кодексу України (4495-17) ) була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих позивачем для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки-фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Крім того, в наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару рахунках виробника вартість товару визначена в єдиному розмірі - на рівні 1749 руб.РФ/т.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що враховуючи що ціна товару, за умовами контракту, розраховується в залежності від вмісту Fe, зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв`язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи.

Крім того, позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Позивачем було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах DAP ст. Соловей/Тополі, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України (4495-17) . Однак, зазначене суперечить положенням статті 53 Митного кодексу України щодо того, що документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.

Позивач також посилається, що документом, який підтверджує транспортну складову митної вартості товару, є залізничні накладні, при цьому ПАТ "ДМК" зауважує, що в цих накладних вказана вартість транспортування. Проте, твердження ПАТ "ДМК" про оплату витрат на перевезення продавцем товару спростовується відомостями, зазначеними в графі 23 залізничних накладних, в якій вказано, що платником тарифу по Російській залізниці є Акціонерне товариство "Перша вантажна компанія". Судом першої інстанції встановлено, що позивачем жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та Акціонерним товариством "Перша вантажна компанія" до митного оформлення не надано.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг за МД № 110010000/2016/020661 від 13.05.2016. Під час дії гарантійних зобов`язань листом № 062Д/843 від 13.06.2016, для підтвердження заявленої митної вартості підприємством ПАТ "ДМК" надано до контролюючого органу лист контрактоутримувача № 221 від 17.03.2016. Встановлено, що за результатами опрацювання наданих документів Дніпропетровська митниця ДФС листом № 1282/10/04-50-19-01 від 17.06.2016 повідомила про відсутність підстав для визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості № 110010000/2016/600106/1 від 13.05.2016. Вказаним листом № 221 від 17.03.2016 контрагент позивача повідомляє ПАТ "ДМК" про неможливість надання договору з третіми особами, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки ця інформація є конфіденційною.

Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості, що визначає інформацію рахунку стосовно вмісту Fe. Такі рахунки також містять суму до сплати, що загалом складає 9 212 332,80 руб.РФ, що не відповідає заявленій митній вартості 13 135 789,60 руб.РФ, вказаній у графах 22, 42 МД № 110010000/2016/020562 від 12.05.2016, при цьому ціна товару незалежно від вмісту Fе визначена рахунками виробника на рівні 1749 руб.РФ/т (за контрактом).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача.

21. З огляду на суперечність поданих позивачем документів у контролюючого органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви контролюючого органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

22. Позивачем з урахуванням частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), якою передбачено доведення стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, не було надано до суду будь-яких належних, з витребовуваних контролюючим органом, додаткових документів, які б підтвердили фактичну ціну придбаного товару.

23. У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, контролюючим органом обґрунтовано застосовано резервний метод.

24. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

25. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. З огляду на зазначене, враховуючи положення статей 53, 54, 57, 58 Митного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року у справі № 804/7752/16 підлягає задоволенню.