818/119/16 Про скасування постанови, припису і наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області - 06.11.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Жигилія С.П., суддів: Дюкарєвої С.В., Перцової Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімель ЛТД" (далі - ТОВ) до ДАБІ, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі - Управління ДАБІ) про скасування постанови, припису, наказу, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ТОВ звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати незаконними та скасувати припис від 25 листопада 2015 року № 596, рішення від 03 грудня 2015 року № 13-Р та постанову від 20 січня 2016 року №4.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ТОВ було проведено реконструкцію приміщення, дане приміщення належить йому на праві власності, а тому він мав право проводити зі своїм майном будь-які роботи. Зазначає, що перевірка була проведена без участі директора.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірна прибудова є тимчасовою спорудою, яка складалася із металокаркасу та металочерепиці, крім того, після здійснення будівництва змінилися зовнішні геометричні розміри фундаменту у плані, згідно з даними технічного паспорта, з`явилися елементи несучих конструкцій. Взяв до уваги суд і те, що позивача було повідомлено про перевірку, директор на перевірку не з`явився, але фактично державного інспектора було допущено до перевірки. Документи, які досліджувалися під час перевірки, долучені до матеріалів справи і підтверджують правомірність винесених припису та рішень.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нову постанову про задоволення позову.

Визнав протиправним та скасував наказ Управління ДАБІ від 03 грудня 2015 року № 13 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № СМ 083142440315 від 01 вересня 2014 року.

Визнав протиправним та скасував припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Бондаркова Василя Івановича Управління ДАБІ від 25 листопада 2015 року № 596.

Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Бондаркова Василя Івановича Управління ДАБІ від 20 січня 2016 року № 4.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили внесення ТОВ недостовірних даних у декларацію та були б належними підставами для скасування останньої. Крім того, зазначила, що доказів того, що декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована з будь-яким зауваженням або поверталась позивачу, матеріали справи не містять.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 липня 2016 року ДАБІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права.

Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують факт правомірності будівництва ТОВ відносно земельної ділянки, яка знаходиться під прибудовою на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 . Щодо даної земельної ділянки містобудівні умови та обмеження на забудову ТОВ не надавалися. Документи, які посвідчують право користування чи оренди земельної ділянки під спірною прибудовою за ТОВ, відсутні.

Йдеться у скарзі й про те, що діючим законодавством передбачено право здійснення реконструкції об`єктів будівництва за умови залишення без змін елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів.

Проте під спірною забудовою, яка придбана позивачем у ТОВ "Союз-3", згідно з технічним паспортом взагалі відсутній фундамент, спірна прибудова є тимчасовою спорудою, після будівництва змінилися зовнішні геометричні розміри фундаменту у плані. Фактично побудовано капітальну споруду.

Зазначає, що є підстави вважати цей об`єкт самочинним будівництвом, оскільки він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту будівельного паспорта.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДАБІ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року № 593/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ДАБІ 16 листопада 2015 року за №40-4370-К отримано звернення гр. ОСОБА_1 на урядову лінію, в якому заявник просив провести перевірку законності проведення прибудови об`єкту, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку на земельній ділянці ( АДРЕСА_1 ) та зазначив, що прибудова здійснюється на теплотрасі будинку.

Управління ДАБІ видало направлення від 20 листопада 2015 року № 596 про проведення з 23 по 27 листопада 2015 року (включно) позапланової перевірки, яке було отримано директором ТОВ 23 листопада 2015 року, що підтверджується підписом на направленні.

Державним інспектором складено акт перевірки ТОВ щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 листопада 2015 року № 596.

З акта перевірки вбачається, що реконструкція здійснюється зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані. Фактично ТОВ виконано будівельні роботи з облаштування стрічкового фундаменту з використанням бетону біля приміщення магазину з дворової частини житлового будинку по АДРЕСА_1, виконано будівельні роботи з облаштування стін шляхом кладки силікатного блоку та покрівлі, орієнтовно розміром 5,8х4,8 м-2, загальна площа прибудова 27,1 м-2.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 01 вересня 2014 року №СМ 083142440315, замовником виконання робіт із реконструкції магазину з влаштуванням окремого входу по АДРЕСА_1 є ТОВ, при цьому, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавалися, документів, що посвідчують право власності або оренди на земельну ділянку у декларації не зазначено.

Враховуючи те, що реконструкція (будівництво добудови) виконувалася на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та є прибудинковою територією житлового будинку, відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, Управління ДАБІ дійшло висновку, що ТОВ порушило норми частини четвертої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відомості, наведені у декларації про початок виконання будівельних робіт не відповідають вимогам містобудівного законодавства, чим порушив частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами проведеної перевірки винесено припис від 25 листопада 2015 року № 596 про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, прийнято рішення №13-Р від 03 грудня 2015 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, а також постанову № 4 від 20 січня 2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з діями посадових осіб Управління ДАБІ щодо винесення наказу, припису та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у відповідності до Указу Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (439/2011) , є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 вказаного Закону передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції проаналізував висновки контролюючого суб`єкта щодо встановленого в ході перевірки порушення позивачем законодавства у сфері містобудування, та зазначив таке.

За змістом статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право замовника на виконання будівельних робіт на об`єкті ІІІ категорії складності виникає після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Порядок виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) (далі - Порядок).

Положеннями пункту 2 цього Порядку передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, та реєстрації відповідною Інспекцією декларації (щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності).

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 9 Порядку замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

У цій справі встановлено, що внаслідок позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, органом державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено обставини, які, на його переконання, свідчать про недостовірність наведених позивачем у декларації про початок будівельних робіт даних в частині неотримання містобудівних умов та обмежень та відсутність документів на забудову земельної ділянки (договір оренди або державний акт).

За визначенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 цього Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

Як убачається із матеріалів справи, у декларації про початок будівельних робіт позивачем зазначено, що до об`єкта будівництва не вимагаються містобудівні умови та обмеження. При цьому, позивач послався на пункт 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року № 109 ( зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 913/19651 (z0913-11) ).

Згідно зазначеного пункту, містобудівні умови та обмеження не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що із робочого проекту "Реконструкція магазину з влаштуванням окремих входів по АДРЕСА_1 ", розробленого на замовлення позивача архітектором ОСОБА_2, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, вбачається, що реконструкція магазину з влаштуванням окремих входів включає в себе виконання робіт в межах існуючих конструкцій, без зміни будівельного обсягу заміни матеріалу стін частини приміщень.

Тобто, виконання будівельних робіт, декларацію про початок яких позивачем подано в установленому порядку до органу державного архітектурно-будівельного контролю у вересні 2014 року, заплановано в межах існуючих конструкцій, без влаштування прибудови, адже така прибудова була влаштована значно раніше, про що було відомо уповноваженому органу.

Щодо посилань контролюючого органу про відсутність документів на забудову земельної ділянки (договір оренди або державний акт), колегія суддів апеляційного суду зазначила таке.

Пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації визначено, що до будівництва належать наступні види робіт: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Пунктом 3.21 визначено, що реконструкція перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 Порядку визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Таким чином, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про те, що діючим законодавством передбачено право здійснення реконструкції об`єктів будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови залишення без змін елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що під спірною прибудовою приміщення, яке було придбано позивачем у ТОВ "Союз-3", згідно технічного паспорта, виданого КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 29 листопада 2005 року, прибудова "а-2" має фундамент "Металокаркас", стіни "Металочерепиця", спірне приміщення є прибудовою, яка належить позивачу на праві власності.

Також апеляційний суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що після здійснення будівництва змінилися зовнішні геометричні розміри фундаменту у плані - спірне приміщення мало площу 27,1 м-2, а вже станом на 18 грудня 2015 року площа прибудови складає 22,3 м-2, з`явилися елементи несучих конструкцій, є помилковим, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зменшилася внутрішня площа приміщення, що є доказом виконання реконструкції в існуючих межах.

Крім того, суд апеляційної інстанції дослідив робочий проект, з розділу "Конструктивні рішення" якого вбачається, що проектом передбачається заміна матеріалу стін приміщень дворової частини будівлі на кладку блоків з ніздрюватого бетону з утепленням на існуючих фундаментах та відновлення конструкцій покрівлі на цих приміщеннях з профільованого сталевого листа по кроквам. Доказів того, що зміни відбувалися не у відповідності до даних робочого проекту матеріали справи не містять.

Не погодився суд апеляційної інстанції і з висновком суду першої інстанції про те, що "склад № 99" ("прибудова а-2"), розташований за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, на обґрунтування зазначивши таке.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) .

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Отже, апеляційним судом встановлено, що згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт позивачем було повідомлено Управління ДАБІ про виконання реконструкції магазину з влаштуванням окремих входів, вид будівництва: реконструкція. Відповідно до робочого проекту реконструкції магазину, проектною документацією, зокрема, планово-технологічним завданням на проектування було передбачено наступну зміну призначень приміщень з відповідною зміною планування: торгівельний зал № 1 магазин промтоварів орієнтовною площею 180 м-2, торгівельний зал № 2 магазин промтоварів орієнтовною площею 180 м-2, торгівельний зал № 3 магазин промтоварів орієнтовною площею 70 м-2, також влаштування додаткових входів з вул. Харківська та евакуаційних виходів згідно вимог ДБН В2.2-9-2009, влаштування нових вітражних систем головного фасаду по вул . Харківська.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02 липня 2007 року по справі №17/362-07 за позовом ТОВ "Союз-3" до ТОВ "Словяни-94" про визнання права власності, за ТОВ "Союз-3" було визнано право власності на нерухоме майно-нежитлові приміщення (магазин Смак), які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і складаються із приміщень, які визначені відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення, видане КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 29 листопада 2005 року.

При цьому, відповідно до технічного паспорта, зокрема в розділі розрахунок вартості будинку, прибудов та надбудов, спірне приміщення позначено під літерою "а-2" прибудова площею 28 м-2. Відповідно до Журналу підрахунку площі нежитлових приміщень дана прибудова позначена під номером 99 склад площею 27,1 м-2.

Згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Придбання позивачем зазначеного приміщення підтверджується свідоцтвом на придбання майна на аукціоні від 21 червня 2013 року, за яким продано нерухоме майно, складовою частиною якого є "склад № 99" та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 21 червня 2013 року.

Факт того, що частина будівлі "склад № 99" зареєстрована як нерухоме майно підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2015 року. Площа нерухомого майна, яка вказана в вищенаведених документах складає 595 м-2, "склад № 99" (прибудова "а-2") входить до їх складу, відповідно до технічного паспорту КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" від 29 листопада 2005 року, зареєстрованого за № 154 (власник TOB "Союз-3") та журналу підрахунку площі будівлі з нежитловими (вбудованими) приміщеннями літер "А" Зарічний район, АДРЕСА_1, виготовленим станом на 18 грудня 2015 року (власник TOB).

Таким чином, суд апеляційної встановив, що "склад № 99" ("прибудова а-2"), розташований за адресою: АДРЕСА_1, є нерухомим майном, що належить позивачу на праві власності.

Стаття - 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для скасування її реєстрації.

За правилами, закріпленими у вказаній нормі, виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об`єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.

Так, за приписами частини другої цієї норми, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт деталізовані в пункті 14 Порядку, згідно з яким у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Отже, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, яке є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії як наведення у цій декларації недостовірних даних, яке може бути виражене в тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, або зазначені у декларації дані містили розбіжності. При цьому, вказані недостовірні дані чи розбіжності мають обов`язково давати підстави для висновків, що об`єкт будівництва самочинно збудований.

Однак, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних відомостей, які дають підстави вважати об`єкт самочинно збудованим. Відтак, за умови встановлення достовірності відомостей, зазначених замовником у декларації, чи відсутності підстав вважати об`єкт будівництва самочинно збудованим, або ж відсутності зв`язку між вказаними у такій декларації недостовірними даними із обставинами, які свідчать про самочинність відповідного будівництва, скасування реєстрації відповідної декларації не допускається.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили внесення ТОВ недостовірних даних у декларацію про початок виконання будівельних робіт та були б належними підставами для скасування останньої.

Доказів того, що декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована з будь-яким зауваженням або поверталась позивачу, матеріали справи також не містять.

Отже, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, повно та всебічно з`ясував обставини в справі, ретельно дослідив надані на підтвердження цих обставин докази, надав відповідну оцінку всім аргументам учасників справи та, встановивши, що вказані позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт дані відносно містобудівних умов та обмежень та документів на забудову земельної ділянки відповідають дійсності на час її подання і не можуть свідчити про те, що прибудова, розташована за адресою: АДРЕСА_1, є самочинно збудованою, дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність винесення Управлінням ДАБІ припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та безпідставність скасування Управлінням ДАБІ реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № СМ 083142440315 від 01 вересня 2014 року.

З огляду на зазначене, відсутні і передумови для настання адміністративної відповідальності, а тому, за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що Управлінням ДАБІ неправомірно прийнято постанову №4 від 20 січня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року - без змін.