910/14575/18 Про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, та одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог - 22.10.2019 Прийняття

- договору відступлення права вимоги від 10.06.2016 № 1/16 (далі - Договір відступлення), укладеного відповідачем та громадянином ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), за яким останній відступив відповідачу належні йому права вимоги за договором банківського вкладу від 23.05.2016 № Д-28299/USD (далі - Договір банківського вкладу);

- одностороннього правочину відповідача - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.06.2016 № 16/06/68 (далі - Заява про зарахування).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що при укладенні Договору відступлення не було дотримано вимог статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині отримання попереднього письмового погодження Банку на відступлення права вимоги за Договором банківського вкладу, внаслідок чого він є недійсним. Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а тому правовим наслідком недійсності Договору відступлення є відсутність у відповідача, на момент здійснення оспорюваного правочину зарахування зустрічних однорідних вимог, права вимоги за Договором банківського вкладу, а отже, й відсутність необхідних умов для здійснення правочину зарахування, а саме дійсності та зустрічності вимог, що є порушенням статті 601 ЦК України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019, позов задоволено частково: визнано недійсним Договір відступлення; визнано недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлений Заявою про зарахування в частині вимог Банку до товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-Брок" (далі - ТОВ "Аваль-Брок"; нове найменування - ТОВ "ТІ ЕНД СІ") про сплату боргу за договором кредиту від 29.06.2011 № ЮЛ-114/2011-К у розмірі 3 481 458, 85 грн. та за договором кредиту від 25.02.2011 № ЮЛ-36\2011-К у розмірі 9 750 000,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що, всупереч умовам Договору банківського вкладу, Договір відступлення було укладено без попереднього письмового погодження Банку на відступлення права вимоги за ним, що є підставою для визнання його недійсним. Водночас, оскільки односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлений Заявою про зарахування, вчинений на підставі недійсного Договору відступлення лише в частині заборгованості за договором кредиту від 29.06.2011 № ЮЛ-114/2011-К у розмірі 3 481 458, 85 грн та за договором кредиту від 25.02.2011 № ЮЛ-36\2011-К у розмірі 9 750 000,00 грн., він підлягає визнанню недійсним саме в цій частині.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "ТІ ЕНД СІ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, судами попередніх інстанцій неповно встановлені фактичні обставини, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору відступлення та, як наслідок, безпідставного задоволення вимог щодо визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

4.2. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки пунктам 1.10, 6.1 Правил розміщення вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" (далі - Правила), які є невід`ємною частиною Договору банківського вкладу:

4.2.1. Так, судами не враховано зміст пункту 1.10 Правил, відповідно до якого Банк повертає вкладнику кошти, перераховані останнім до Банку без зарахування їх на рахунок у разі якщо до настання терміну внесення вкладник перерахував до Банку грошові кошти в сумі, яка не відповідає розміру суми вкладу, зазначеному в договорі. Водночас у межах розгляду справи № 910/14503/16 було встановлено, що в порушення умов Договору банківського вкладу замість 650 000 доларів США ОСОБА_1 до Банку перераховано лише 529 211 доларів США, тобто в сумі, що не відповідає розміру вкладу, визначеному в Договорі банківського вкладу, у зв`язку з чим Банк був зобов`язаний повернути вкладнику кошти без зарахування їх на рахунок;

4.2.2. У свою чергу, згідно з пунктом 6.1 Правил договір набирає чинності з моменту його укладення (підписання) сторонами та діє до фактичної дати отримання вкладником коштів в Банку, якщо дію договору не буде припинено згідно з вимогами інших пунктів договору. У випадку ненадходження коштів на рахунок в термін, визначений в договорі, договір вважається неукладеним, а рахунок закривається.

4.3. Таким чином, посилаючись на недотримання сторонами Договору відступлення умов щодо попереднього погодження з Банком відступлення права вимоги з Банком, передбаченої Договором банківського вкладу, суди попередніх інстанцій не врахували обставин того, що відносини між Банком та ОСОБА_1 за Договором банківського вкладу так і не виникли, а сам договір є неукладеним з огляду на невнесення ОСОБА_1 повної суми вкладу.

5. Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 25.02.2011 ТОВ "Аваль-Брок" (позичальник) та Банком (кредитор) укладено договір кредиту № ЮЛ-36/2011-К, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування в сумі 9 843 437,50 грн. зі сплатою 11,0 % річних строком до 23.02.2017 (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором від 30.12.2011 та Договорами про внесення змін від 23.02.2012 № 1, від 21.02.2013 № 2, від 20.02.2015 № 3 та від 22.02.2016 № 4).

6.2. 29.06.2011 ТОВ "Аваль-Брок" (позичальник) та Банком (кредитор) укладено договір кредиту № ЮЛ-114/2011-К, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті, ліміт якої складає 19 000 000,00 грн., зі сплатою 11,0 % річних і терміном повернення до 02.07.2016 (з урахуванням змін, внесених Договорами про внесення змін від 01.07.2015 № 3 та від 06.01.2016 № 4).

6.3. 23.05.2016 Банком і ОСОБА_1 (вкладник) укладено Договір банківського вкладу, за умовами якого Банк приймає на зберігання від вкладника грошові кошти в розмірі 650 000 доларів США та зобов`язується виплачувати вкладнику 6,5 % річних. Строк розміщення вкладу - з 23.05.2016 до 23.06.2016.

6.4. 10.06.2016 ОСОБА_1 (первісний кредитор) і ТОВ "Аваль-Брок" (новий кредитор) укладено Договір відступлення, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право грошової вимоги до Банку за Договором банківського вкладу щодо погашення заборгованості, процентів та інших платежів, визначених цим договором. Розмір суми заборгованості Банку станом на дату укладення договору становить 13 231 458,85 грн, що еквівалентно сумі 529 211 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору.

6.5. 16.06.2016 ТОВ "Аваль-Брок" направило Банку Заяву про зарахування, в якій зазначило про припинення зобов`язання зі сплати боргу в сумі 9 750 000,00 грн за основною сумою заборгованості за договором кредиту від 25.02.2011 № ЮЛ-36/2011-К та 3 481 458,85 грн за основною сумою заборгованості за договором кредиту від 29.06.2011 № ЮЛ-114/2011-К внаслідок зарахування боргу Банку в сумі 13 231 458,85 грн за договором банківського вкладу відповідно до Договору відступлення. Залишок непогашеного грошового зобов`язання ТОВ "Аваль-Брок" перед Банком за договором кредиту від 29.06.2011 № ЮЛ-114/2011-К становить 502 614,40 грн. Заяву про зарахування Банк отримав 16.06.2016, що підтверджується відміткою Банку про отримання даного повідомлення (вхідний штемпель № 2498-бт).

6.6. В подальшому ТОВ "Аваль-Брок" змінило своє найменування на ТОВ "ТІ ЕНД СІ".

6.7. Відповідно до рішення Правління Національного Банку України від 17.06.2016 № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" до категорії неплатоспроможних" та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2016 № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", з урахуванням рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.07.2016 № 1183 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", у Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на два місяці з 17.06.2016 до 16.08.2016, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку призначено Кононця В.В.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України (435-15) :

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

частина перша статті 202:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частини перша - третя, п`ята статті 203:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним;

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

частина перша статті 216:

- недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю;

пункт 1 частини першої статті 512:

- кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

частина перша статті 516:

- заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом;

- зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

пункт 5 частини першої статті 602:

- зарахування зустрічних вимог не допускається у випадках, встановлених договором або законом;

частина перша статті 638:

- договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;

частини перша, друга статті 640:

- договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції;

- якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії;

частина перша статті 1058:

- за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

7.2. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ):

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина четверта статті 75:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

частина друга статті 76:

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частина перша статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

пункт 2 частини першої статті 231:

- господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд;

частина третя статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними договору відступлення права вимоги та вчиненого за результатами його укладення одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

8.2. Задовольняючи позовні вимоги про визнання Договору відступлення недійсним, суди попередніх інстанцій виходили з того, що він укладений з порушеннями пункту 6.7 Правил, яким визначено, що під час дії Договору банківського вкладу вкладник не може здійснювати відступлення прав за договором третім особам без попереднього письмового погодження з Банком. При цьому судами встановлено, що письмової згоди на здійснення відступлення права вимоги за Договором банківського вкладу Банк ОСОБА_1 не надавав, вкладником за цим договором був і залишався ОСОБА_1, жодних змін до договору в частині заміни вкладника сторонами не вносилось.

8.3. Однак колегія суддів Касаційного господарського суду не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У касаційній скарзі ТОВ "ТІ ЕНД СІ" зазначає про те, що Договір банківського вкладу, право вимоги за яким було відступлено за спірним Договором відступлення, є неукладеним у зв`язку з невнесенням вкладником повної суми вкладу, обумовленої договором. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на умови пунктів 6.1, 10.1 Правил, які є невід`ємною частиною Договору банківського вкладу, а також обставини, встановлені судами в межах розгляду справи № 910/14503/16.

Встановлення обставин укладеності Договору банківського вкладу має істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі, однак вони залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій. При прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки умовам 6.1, 10.1 Правил, обставинам виконання Договору банківського вкладу, встановленим під час розгляду справи № 910/14503/16, а отже, й укладеності зазначеного договору, право вимоги за яким було відступлено за спірним Договором відступлення.

8.4. Враховуючи те, що Касаційний господарський суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, оскаржувані рішення судів в частині розгляду позовних вимог про визнання Договору відступлення недійсним підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.5. У свою чергу, задовольняючи частково позовні вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за Заявою про зарахування, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що, оскільки цей правочин вчинений у тому числі на підставі недійсного Договору відступлення, то й він підлягає визнанню недійсним у частині відповідного зарахування.

Разом з тим, з огляду на передчасність висновків судів попередніх інстанцій про недійсність Договору відступлення, Касаційний господарський суд вважає також передчасними й висновки судів попередніх інстанцій про недійсність і вчиненого на його підставі одностороннього правочину про зарахування.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним цього правочину в іншій частині проведеного зарахування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що він підлягає визнанню недійсним лише в частині недійсного відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу. За висновками судів решта вимог щодо правочину задоволенню не підлягали через необґрунтованість.

Однак, як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, а також обставин, встановлених судами при розгляді справи № 910/14503/16, ТОВ "ТІ ЕНД СІ" за Заявою про зарахування повідомило Банк про зарахування лише наявної у нього заборгованості за кредитними договорами від 29.06.2011 № ЮЛ-114/2011-К та від 25.02.2011 № ЮЛ-36\2011-К в рахунок погашення відступленої заборгованості Банку за Договором банківського вкладу. Про зарахування будь-якої іншої заборгованості між Банком тад ТОВ "ТІ ЕНД СІ" зміст Заяви про зарахування відомостей не містить.

Таким чином, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зміст заявлених ТОВ "ТІ ЕНД СІ" позовних вимог у частині оскарження одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків не лише щодо підставності часткового їх задоволення, але й стосовно необхідності відмови в задоволенні іншої частини відповідних вимог.

8.6. З огляду на наведене оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції і в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним оскаржуваного одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

8.7. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву ТОВ "ТІ ЕНД СІ" повідомило суд першої інстанції про те, що визнання недійсним зазначеного одностороннього правочину є предметом судового розгляду у справі № 910/12968/17, провадження у якій було порушено до звернення Банку з позовом у даній справі.

Враховуючи відмінність підстав заявлення позовів про визнання недійсним спірного правочину у справі № 910/12968/17 та у даній справі № 910/14575/18, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано продовжив розгляд цих позовних вимог.

Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 зі справи № 910/12968/17 односторонній правочин, оформлений Заявою про зарахування, визнано недійсним. Зазначена постанова суду залишена без змін за результатами перегляду справи в касаційному порядку постановою Верховного суду від 01.10.2019 та набрала законної сили.

Під час нового розгляду справи зазначені обставини мають бути враховані судом першої інстанції в контексті приписів пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

8.8. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи ТОВ "ТІ ЕНД СІ" про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє часткове підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.2. За таких обставин Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "ТІ ЕНД СІ" задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанцій та постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.3. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити обставини укладеності Договору банківського вкладу та пов`язані з цими обставинами докази, а отже, й питання законності вчиненого на його підставі Договору відступлення, а також врахувати результати розгляду спору у справі № 910/12968/17 при вирішенні позовних вимог в частині оскарження односторонього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оформленого Заявою про зарахування, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.