905/2319/17 Про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт - 15.10.2019 Прийняття

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ДіПі "Інжинірінг" (далі - позивач, ТОВ ДіПі "Інжинірінг") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - відповідач, ПрАТ "МК "Азовсталь") про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 1 122 695,90 грн, пені в сумі 47 260,20 грн, 3% річних в сумі 5 423,34 грн, інфляційних в сумі 5 513,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про виконання робіт з порізки та запилювання торців незавершеної продукції (сортовий і фасонний прокат), у т.ч. роботи з розмітки, маркування, пакування, зачистки поверхневих дефектів сортової та фасонної продукції ВПЦ від 17.01.2017 № 035/37 в частині оплати виконаних робіт.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2018, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 122 695,90 грн, пеню в сумі 47 260,20 грн, 3% річних в сумі 5 423,34 грн, втрати від інфляції в сумі 5 357,85 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Аргументуючи судові рішення, суди виходили з того, що відповідачем не доведено факту протиправної поведінки та вини позивача щодо невиконання обсягу робіт за договором підряду, що було підставою для застосування оперативно-господарської санкції.

5. Постановою Верховного Суду рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі № 905/2319/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Аргументуючи постанову Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково, без з`ясування обставин оскарження в судовому порядку позивачем нарахованих йому відповідачем штрафних санкцій та, відповідно, наслідків цього оскарження, зробили висновок про недоведеність під час розгляду заявлених позивачем позовних вимог в межах даного позову протиправної поведінки та вини позивача щодо невиконання обсягу робіт, який зазначений в змінних завданнях, внаслідок чого суди дійшли передчасного висновку про відсутність у відповідача права на нарахування штрафу позивачу у відповідності до пункту 15.1, додатку №21 до договору, пункту 15.8 договору підряду.

7. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 122 695,90 грн, пеню в сумі 43 838,14 грн, 3% річних в сумі 5 005,39 грн, втрати від інфляції в сумі 5 369,63 грн. В частині стягнення 3 422,06 грн пені, 417,95 грн 3% річних, 143,37 грн інфляційних втрат відмовлено.

8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав доказів передачі позивачу на початку кожної зміни по акту прийому-передачі продукції для виконання робіт, а отже не довів факт протиправної поведінки і вини позивача щодо невиконання обсягу робіт, що зазначений у відповідних змінних завданнях, що виключає право відповідача на нарахування штрафу у відповідності до пункту 15.1, додатку № 21 до договору підряду; застосована відповідачем оперативно-господарська санкція є передчасною, з огляду на той факт, що відповідач не звертався до суду за стягненням штрафних санкцій з позивача за договором підряду.

9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 залишено без змін.

10. Апеляційний господарський суд зазначив, що предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором підряду з підстав несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт.

11. За висновком суду апеляційної інстанції предметом спору у цій справі не є стягнення штрафних санкцій з позивача на користь відповідача, а тому встановлення обставин щодо розміру та правомірності нарахування штрафних санкцій відповідачем позивачеві не входить до предмету доказування у цій справі.

12. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів передачі металопродукції підряднику на початку зміни за актом приймання-передачі продукції для виконання робіт у відповідності до пункту 9.1 договору підряду, що свідчить про недоведеність факту порушення позивачем своїх зобов`язань в силу приписів статті 851 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 і рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

14. Не враховано, що змінні завдання, оформлені сторонами на виконання пункту 1.4 договору, є належними доказами на підставі умов спірного договору та статей 526, 629 ЦК України, статей 73, 74, 76- 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), які підтверджують вину позивача у неналежному виконання умов договору.

15. Суди в порушення статей 74, 76, 86 ГПК України дійшли помилкового висновку, що акти прийому-передачі виконаних робіт є належними доказами на підтвердження того, що позивач виконував підрядні роботи у повному обсязі, оскільки такі документи не передбачені договором та вони не містять відомостей про фактично переданий об`єм продукції в роботу.

16. Суди дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, не врахувавши та не надавши належної правової оцінки наданим відповідачем доказам, зокрема, змінним завданням та іншим документам на підтвердження правомірності нарахування штрафу в сумі 1 491 000,00 грн у відповідності до пункту 15.1 договору, чим порушено статтю 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 526, 629 ЦК України, статтю 86 ГПК України.

17. Суди помилково визначили, що датою акцепту рахунку є безпосередньо дата рахунку, оскільки на екземплярах рахунків позивача акцепт відсутній, проте він повинен бути виключно на екземплярах рахунків відповідача.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

18. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суди вірно встановили недоведеність факту порушення позивачем своїх зобов`язань за договором підряду, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій відповідачем. Разом з тим, доводи відповідача про неналежне виконання позивачем обсягу підрядних робіт, зазначених у відповідних змінних завданнях, стосуються переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. 17.01.2017 між ПрАТ "МК "Азовсталь" (замовник) і ТОВ ДіПі "Інжинірінг" (підрядник) укладено договір на виконання робіт з порізки та запилювання торців незавершеної продукції (сортовий і фасонний прокат), у тому числі роботи з розмітки, маркування, пакування, зачистки поверхневих дефектів сортової та фасонної продукції ВПЦ № 035/37 (далі - договір підряду), пунктом 1.1 якого встановлено, що підрядник зобов`язується власними та/або залученими силами за завданням замовника згідно з умовами договору виконати роботи з порізки та запилювання торців незавершеної продукції (сортовий і фасонний прокат), у т.ч. роботи з розмітки, маркування, пакування, зачистки поверхневих дефектів сортової та фасонної продукції Великосортного прокатного цеху замовника, згідно додатку № 9, завдання на виконання робіт видається підряднику на початку зміни представникам замовника.

20. Відповідно до пункту 1.4 договору підряду (в редакції додаткової угоди від 23.06.2017 № 3) щозмінно, на початку кожної зміни, майстер та/або бригадир цеху замовника передають під особистий розпис одному з уповноважених представників підрядника, вказаних в додатку №17 до договору, які повинні знаходитись на території замовника, заповнене і підписане змінне завдання на запланований обсяг робіт на зачистку поверхневих дефектів сортової і фасонної продукції ВПЦ згідно з формою додатку №19 до цього договору і змінне завдання на запланований обсяг робіт з порізки та запилювання торців незавершеної продукції (сортовий і фасонний прокат) ВПЦ згідно з формою додатку №20 до цього договору. Змінне завдання за вибором замовника може бути надано підряднику шляхом його направлення на електронну адресу підрядника; змінне завдання вважається отриманим підрядником з моменту його відправлення замовником і є обов`язковим для виконання). Підрядник зобов`язаний протягом зміни виконати обсяг робіт, визначений у змінному завданні. Після закінчення зміни в змінному завданні зазначається фактично виконаний обсяг робіт.

21. Пунктом 15.1 договору підряду (в редакції додаткової угоди від 20.03.2017 № 1) визначено, що у разі несвоєчасного або неповного виконання підрядником робіт, передбачених у відповідності до змінного завдання замовника, підрядник за вимогою замовника зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі, передбаченому додатком № 21 (порушення підрядником строків та об`ємів робіт, зазначених у змінному завданні) до цього договору, а також відшкодувати усі спричиненні замовнику збитки.

22. У додатку № 21 до договору зазначено, що за порушення строків та об`ємів робіт, зазначених у змінному завданні сторони встановили штраф у сумі 5 000,00 грн за кожний випадок порушення.

23. Сторони у пункті 15.8 договору узгодили, що у разі порушення підрядником прийнятих на себе, у відповідності до цього договору, зобов`язань (включаючи, але не обмежуючись наступним: неякісне та/або несвоєчасне виконання робіт, та/або виконання робіт з порушенням діючих норм та правил, у зв`язку з чим завершення робіт у строк та/або згідно з завданням замовника стає явно неможливим), замовник вправі застосувати до підрядника одну з чи одночасно усі (на власний розсуд) оперативно-господарські санкції, зокрема, зменшити суму грошових коштів, що підлягають перерахуванню підряднику, на суму неустойки та/або штрафів, які підлягають стягненню з підрядника згідно умов цього договору. Вказані оперативно-господарські санкції застосовуються замовником шляхом направлення підряднику відповідного повідомлення на адресу підрядника, що зазначений в цьому договорі.

24. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором та наявність заборгованості в сумі 1 122 695,90 грн, яка є залишковою частини оплати за виконані позивачем роботи по договору.

25. У свою чергу, суди також встановили, що відповідачем, з посиланням на порушення позивачем пункту 1.4 договору, що виражається в невиконанні останнім обсягу робіт, який зазначений у відповідному змінному завданні за період з 22.04.2017 по 07.08.2017, нараховано позивачу штраф у відповідності до пункту 15.1, додатку № 21 до договору на загальну суму 1 491 000,00 грн, про що направлено позивачу відповідне повідомлення і оскільки сума штрафу, яка була нарахована відповідачем перевищує суму основного його боргу перед позивачем, відповідач вважає відсутньою його заборгованість перед позивачем по оплаті за виконані позивачем роботи по договору.

26. У зв`язку з неоплатою відповідачем виконаних позивачем робіт за договором підряду в сумі 1 122 695,90 грн позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

27. Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

28. Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

29. Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

30. Частинами першою - третьою статті 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

31. Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

32. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 20.08.2018 у справі №905/2464/17, постанова від 31.10.2018 у цій справі).

33. Суди встановили, що умовами договору підряду сторони передбачили таку оперативно-господарську санкцію як зменшення суми грошових коштів, що підлягають перерахуванню підряднику, на суму неустойки та/або штрафів, які підлягають стягненню з підрядника згідно умов договору підряду.

34. Також, суди встановили, що відповідно до пункту 15.1 договору підряду сторони передбачили, що у разі несвоєчасного або неповного виконання підрядником робіт, передбачених у відповідності до змінного завдання замовника, підрядник за вимогою замовника зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі, передбаченому додатком № 21 (порушення підрядником строків та об`ємів робіт, зазначених у змінному завданні) до цього договору, а також відшкодувати усі спричиненні замовнику збитки.

35. Зазначаючи, що відповідач не довів наявність вини позивача у невиконанні обсягу робіт, який зазначений у змінних завданнях, суд першої інстанції лише зазначив, що в обґрунтування правомірності нарахування штрафів відповідач посилається на порушення підрядником п. 1.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.03.2017), а саме невиконання обсягу робіт, що зазначений у відповідному змінному завданні, в підтвердження чого суду надані копії змінних завдань за період з 22.04.2017 по 07.08.2017, де зазначено про невиконання підрядником запланованих робіт; змінні завдання підписані уповноваженими представниками сторін та за своєю формою відповідають додатку № 1 до додаткової угоди №1 від 20.03.2017.

36. Разом з тим, суд першої інстанції не дослідив і не надав оцінку вказаним змінним завданням, не надав оцінку пункту 1.4 договору підряду, зокрема тій обставині, що відповідно до умов цього пункту договору сторони погодили, що у змінному завданні визначається, як запланований обсяг робіт, так і обсяг фактично виконаних робіт підрядником, а також пункту 15.1 договору, яким передбачено нарахування штрафних санкцій, зокрема за порушення підрядником об`ємів робіт, зазначених у змінному завданні.

37. Висновок місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що акти прийому-передачі продукції є належними доказами на підтвердження виконання позивачем підрядних робіт у повному обсязі суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у пунктах 40-42 постанови від 20.08.2018 у аналогічній справі № 905/2464/17.

38. Відтак, висновок місцевого господарського суду про відсутність у відповідача права на нарахування штрафу позивачу у відповідності до умов договору підряду є передчасними.

39. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 1 122 695,90 грн та штрафних санкцій, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду, а саме несплатою рахунків згідно з актами прийому-передачі робіт.

40. Відповідач заперечує проти наявності в нього заборгованості за договором підряду посилаючись на неналежне виконання позивачем умов договору підряду, що виражається у невиконанні останнім обсягу робіт, який зазначений у відповідних змінних завданнях, у зв`язку з чим відповідач нарахував позивачу штраф на загальну суму 1 491 000,00 грн. На підставі цього ПрАТ "МК "Азовсталь", скориставшись своїм правом, визначеним пунктом 15.8 договору підряду, повідомив позивача про зменшення дебіторської заборгованості підрядника на суму штрафних санкцій за порушення умов договору позивачем. При цьому відповідач зазначає, що оскільки сума нарахованого штрафу у розмірі 1 491 000,00 грн перевищує суму основного боргу, визначеного позивачем у позові в розмірі 1 122 695,90 грн, то, відповідно відсутня сума, яка підлягає сплаті відповідачем.

41. Враховуючи приписи частини першої статті 2, частини третьої статті 13, статті 14 ГПК України, а також доводи і заперечення сторін щодо предмета спору в цій справі, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що встановлення обставин щодо розміру та правомірності нарахування штрафних санкцій відповідачем позивачеві не входить до предмету доказування у цій справі, оскільки саме на ці обставини посилається відповідач, аргументуючи відсутність своєї заборгованості за договором підряду.

42. Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

43. В порушення вимог частини п`ятої статті 310 ГПК України суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2018 у цій справі, не дослідили обставини справи щодо виконання/невиконання позивачем обсягу робіт, який зазначений у змінних завданнях, а відтак достеменно не встановили наявність або відсутність у відповідача права на нарахування штрафу позивачу у відповідності до пункту 15.1, додатку №21 до договору, пункту 15.8 договору підряду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

46. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

47. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

48. Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.