405/705/17(2-а/405/30/17) Про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа Державної фіскальної служби України щодо відмови особі у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, зобов`язання вчинити певні дії - 05.11.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Шевченко І.М. від 10 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 06 вересня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення у формі листа Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2016 року № 13976/С/99-99-22-06-14 щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) в редакції Закону від 13.02.2015 року №208-VІІІ (208-19) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення у формі листа Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2016 року № 13976/С/99-99-22-06-14 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) .

Зобов`язано Державну фіскальну службу України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із ІІІ групою інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) в редакції Закону від 13 лютого 2015 року № 208-VІІІ (208-19) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію" (565-12) (далі - Закон № 565-XII (565-12) ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фіскальна служба України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної фіскальної служби України на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу власної безпеки при Головному управлінні Державної фіскальної служби у Кіровоградській області Головного управління власної безпеки Державної фіскальної служби України.

6. У березні 2016 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у відставку (зі зняттям з військового обліку) за пунктом 65 підпункт "б" (через хворобу) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (114-91-п) та пункту 7 Положення про державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (236-2014-п) .

7. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 з 31 серпня 2016 року встановлено ІІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності визначено травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків.

8. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою про призначення та виплатe одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, як працівнику податкової міліції в наслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.

9. Листом Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2016 року № 13976/С/99-99-22-06-14 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на відсутність правових підстав для виплати такої допомоги. Вказано, що питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги регулюється Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) від 02 лютого 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII (580-19) ) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (850-2015-п) , дія яких не поширюється на працівників податкової міліції.

10. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що у Державної фіскальної служби України відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з втратою працездатності та встановленням інвалідності, як працівнику податкової міліції, оскільки на момент звернення позивача до Державної фіскальної служби України, Закон № 565-XII (565-12) , яким були встановлені зазначені соціальні гарантії, втратив чинність.

12. Відзиву на касаційну скаргу Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 не надав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20- 23 Закону № 565-XII та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

15. Згідно з частиною шостою статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

16. Закон № 565-XII (565-12) втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом № 580-VIII від 02 липня 2015 (580-19) року. При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

17. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII (565-12) , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII (580-19) .

18. Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.

19. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІІ групи.

20. Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом № 208-VIII (208-19) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

21. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 травня 2019 року № 461/1704/16-а, 20 травня 2019 року № 295/3198/18.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. У справі, яка розглядається, інвалідність ІІІ групи ОСОБА_1 встановлено з 31 серпня 2016 року, тобто після набрання чинності Законом № 280-VIII та Порядку № 850.

23. Відтак, правильним є висновок судів у цій справі, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII (565-12) та Порядку № 850.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року- без змін.