910/13/19 Про припинення зобов`язань за договорами застави - 08.10.2019 Прийняття

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Манеж" (далі - ТОВ "Манеж") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк") про припинення зобов`язань за договором кредитної лінії від 20.07.2016 № 093, іпотечним договором від 20.07.2016, договором застави від 20.07.2016 № 093/2. Позов мотивовано тим, що позивачем повністю виконано зобов`язання за договором кредитної лінії, яке полягало у виконанні грошового зобов`язання шляхом перерахування коштів та зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі № 910/13/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, заначив, що позивач не довів факту припинення всіх взаємовідносин за договором, а отже відсутні підстави для припинення зобов`язань за договором кредитної лінії та іпотечним договором.

4. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі № 910/13/19, ТОВ "Манеж" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Скаржник зазначає, що станом на 28.08.2017 ним сплачено 1 000 000,00 грн за договором кредитної лінії від 20.07.2016 № 093 та зважаючи на зарахування зустріч вимог у сумі 306 328,32 грн і сплату відсотків та пені у сумі 34 700,40 грн, його зобов`язання за зазначеним договором припинились. На думку ТОВ "Манеж", зарахування зустрічних однорідних вимог відбулось 25.04.2017, коли відповідач отримав відповідну заяву позивача.

6. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що на день звернення до суду із позовною заявою, у позивача відсутня заборгованість за спірним договором.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Діаманбанк" погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, вказує на безпідставність доводів скаржника, та просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі № 910/13/19.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.07.2016 між ТОВ "Манеж" та ПАТ "Діамантбанк" укладений договір банківського рахунку № 16-07-15-000435 (далі - договір банківського рахунку). На підставі вказаного договору позивачу відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

9. 20.07.2016 між ТОВ "МАНЕЖ" та ПАТ "Діамантбанк" укладено договір кредитної лінії № 093 (далі - договір кредитної лінії).

10. За змістом пункту 1.1 договору кредитної лінії позивачу відкрито кредитну лінію до 19.07.2017 року в наступних розмірах:

- в розмірі 1 400 000,00 грн - з 20.07.2016 по 19.05.2017;

- в розмірі 933 333,34 грн - з 19.05.2017 по 19.06.2017;

- в розмірі 466 666,67 грн з 20.06.2017 по 19.07.2017.

11. Відповідно до пункту 2.1 договору кредитної лінії в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором позичальник надає кредитодавцю в іпотеку /заставу наступне майно:

- в термін до 20.07.2016 надає в іпотеку частину нежитлової будівлі (літ. "HIV", пд."), а саме: приміщення підвалу з № ІІ, приміщення 1-го поверху за № 18, загальною площею приміщень 856,8 м-2, яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Громова, 146/9 та належить на праві власності позичальнику;

- в термін до 20.07.2016 надає в заставу кредитодавцю виробниче обладнання (складські стелажі) у кількості 42 одиниць, що знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Громова, 146/9 та належить на праві власності позичальнику ( договір застави від 20.07.2016 за № 093/2).

12. Згідно з пунктом 3.2.1. договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, якщо інше не буде погоджено сторонами в додаткових угодах до цього договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в пункті 1.1. цього договору.

13. Відповідно до пункту 5.1. договору за несвоєчасне повернення фактично отриманих позичальником кредитних коштів в межах відкритої згідно цього договору кредитної лінії та/або за несвоєчасну сплату процентів за користування ними та/або за несвоєчасне погашення комісії (й) за цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка (пеня) нараховується до дати повного погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідно, а також штраф у розмірі 50% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання. При цьому, при розрахунку пені приймається: рік, рівний 360 дням - у разі розрахунку пені в іноземній валюті.

14. Згідно з пунктом 7.4. договору сторони домовились, що погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем за цим договором відбувається в послідовності: - сума)и) штрафу(ів) та/або пені; - заборгованість за простроченими комісіями за цим договором; - поточна заборгованість за комісіями за цим договором; - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; - поточна заборгованість за процентами за користування кредитом; - заборгованість по простроченій сумі кредиту; - поточна заборгованість за кредитом.

15. Сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості позичальника за кредитом є виписка кредитодавця з рахунку на якому кредитодавець здійснює облік заборгованості позичальника за кредитом, а документом який підтверджує розмір заборгованості позичальника зі сплати процентів за користування кредитом, є виписка кредитодавця з рахунку на якому кредитодавець здійснює облік заборгованості позичальника за процентами за користування кредитом. (пункт 7.5. договору).

16. За змістом пункту 8.2 договору кредитної лінії він діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за ним.

17. Відповідно до розрахунку наданого відповідачем та виписки з особистого рахунку позивача, ПАТ "Діамантбанк" надав ТОВ "Манеж" у період з 27.07.2016 по 31.10.2016 грошові кошти на виконання кредитного договору у сумі

1 400 000, 00 грн.

18. На підставі рішення Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 264-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2017 № 2075, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" з 24.05.2017 до 23.06.2017 включно.

19. 26.04.2017 позивач звернувся до відповідача із листом від 25.04.2017 № 24 з проханням перерахувати залишок грошових коштів у сумі наявній на поточному рахунку ТОВ "Манеж" (рахунок № НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості по договору кредитної лінії. Строк погашення першого траншу заборгованості кредитної лінії до 19.05.2017.

20. З виписки з особистого рахунку позивача вбачається, що 13.07.2017 ТОВ "Манеж" здійснено погашення кредиту у сумі 93 671, 68 грн.

21. Згідно з рішенням правління Національного банку України від 22.06.2017

№ 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2017 № 2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

22. 06.07.2017 позивач звернувся до відповідача із листом від 05.07.2017 № 43 про зарахування зустрічних вимог, в порядку статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", шляхом переказу грошових коштів у розмірі 306 453,32 грн з поточного рахунку ТОВ "Манеж" № НОМЕР_1 на рахунок ПАТ "Діамантбанк".

23. З метою часткового погашення заборгованості за договором кредитної лінії позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У відповідь на листи позивача відповідачем було відмовлено у зарахуванні зустрічних однорідних вимог у зв`язку з відсутністю правових підстав такого зарахування та запропоновано пройти процедуру задоволення вимог кредиторів, передбачену статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

24. У серпні 2017 року ТОВ "Манеж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання ПАТ "Діамантбанк" здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, які існують між ТОВ "Манеж" та ПАТ "Діамантбанк" здійснивши списання коштів у розмірі 306 328, 32 грн з поточного рахунку позивача на рахунок відповідача, зазначивши призначення платежу - погашення кредиту за Договором кредитної лінії від 20.07.2016 № 093.

25. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі № 910/13547/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та постановою Верховного суду від 16.05.2018, позовні вимоги задоволено та зобов`язано ПАТ "Діамантбанк" здійснити зарахування зустрічних позовних вимог, які існують між ТОВ "Манеж" та ПАТ "Діамантбанк", здійснивши списання коштів у розмірі 306 328, 32 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1, відкритого в ПАТ "Діамантбанк" на рахунок останнього в стані припинення № НОМЕР_3 в Національному банку України, код банку 300001, зазначивши призначення платежу - погашення кредиту за договором кредитної лінії від 20.07.2016 року № 093.

26. За твердженням позивача, рішення суду про зарахування зустрічних вимог відповідачем не виконано, відповідач в свою чергу зазначеного не спростував.

27. У матеріалах справи наявна вимога банку від 04.08.2017 до позивача про виконання у тридцятиденний строк порушеного зобов`язання та погасити у повному обсязі заборгованість, у сумі 1 306 328, 32 грн простроченого кредиту, 3 722, 16 грн заборгованість по процентах, 42 485, 36 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 727 224, 50 грн штрафу, нарахованого відповідно до пункту 5.1. кредитного договору.

28. Позивач звертався до відповідача з вимогою від 13.11.2018 № 70 щодо необхідності виконання рішення суду, на яку отримав відповідь уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації "Діамантбанк" від 26.11.2018 з відмовою виконання рішення суду щодо здійснення зарахування зустрічних позовних вимог, а також з вимогою погасити нараховані штрафні санкції.

29. У зв`язку із зазначеним позивач просить суд визнати припиненими зобов`язання ТОВ "Манеж" за договором кредитної лінії від 20.07.2016 № 093, іпотечним договором від 20.07.2016 року та договором застави від 20.07.2016 № 093/2, що укладені між ТОВ "Манеж" та ПАТ "Діамантбанк".

Позиція Верховного Суду

30. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Верховного Суду Міщенка І. С., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/13/19 між суддями, для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Верховного суду у складі доповідача - Волковицької Н.О., судді Случ О. В., Могил С. К.

31. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

32. За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.

33. Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

34. Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

35. Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

36. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

37. Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

38. Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

39. Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування. Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18).

40. На підставі рішення Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 264-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2017 № 2075, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" з 24.05.2017 до 23.06.2017 включно.

41. З урахуванням рішення Правління Національного банку України №394-рш від 22.06.2017 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2017 №2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

42. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

43. Відповідно до частини 4 статті 598 ЦК України законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

44. Таким чином, під час запровадження в установі банку тимчасової адміністрації, відповідач був позбавлений можливості врахувати залишок грошових коштів на поточному рахунку товариства в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Зазначені обставини встановлені під час розгляду справи № №910/13547/17.

45. За таких обставин, помилковими є доводи скаржника про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог відбулось 25.04.2017.

46. Водночас, відповідно до умов договору кредитної лінії, позивачу з 27.07.2016 по 31.10.2016 надані грошові кошти у сумі 1 400 000, 00 грн, які він був зобов`язаний повернути до 19.05.2017.

47. За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

48. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

49. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

50. При цьому, належним у розумінні ЦК України (435-15) (статті 626-545) є виконання зобов`язання відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

51. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач допустив неналежне виконання зобов`язання за договором кредитної лінії, що не оспорюється ТОВ "Манеж", у зв`язку з чим дійшли висновку про відсутність підстав для припинення зобов`язань за договором кредитної лінії, іпотечним договором від 20.07.2016, договором застави від 20.07.2016 № 093/2.

52. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

53. Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

54. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16, від 22.01.2019 у справі №912/1856/16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2018 у справі №905/1926/16.

55. Спосіб захисту цивільних прав - припинення дії, яка порушує право, пов`язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однак, звертаючись із позовною заявою, позивач не навів доводів які б підтверджували саме порушення його прав, та які саме дії відповідача є незаконними. Зокрема, доказів звернення відповідача із позовними заявами про стягнення грошових коштів внаслідок недотримання умов спірного договору, з чим би не погоджувався позивач та що могло б призвести до невиправданого порушення його прав. Таким чином, ТОВ "Манеж" не обґрунтував, яким чином задоволення позовних вимог у виді припинення зобов`язань за спірними договорами може поновити чи захистити його права або інтерес, та у чому саме полягає таке порушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

56. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 у справі № 910/13/19 немає.

60. Зважаючи на викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржені у справі рішення та постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

61. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.