909/1079/18 Про стягнення штрафних санкцій за договором про виконання ремонтних робіт на об'єктах будівництва - 01.10.2019 Прийняття

2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 у справі № 909/1079/18 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ''ПМК-77'' на користь АТ ''Укртрансгаз'' в особі філії ''Управління магістральних газопроводів ''Харківтрансгаз'' 2 810 592, 46 грн. пені, 641 474, 50 грн. штрафу та судовий збір в розмірі 78 696, 40 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1660, 50 грн. пені та 645, 75 грн. штрафу - відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 3 584 107, 20 грн., з яких: 1 107 382, 77 грн. пені та 2 476 724, 43 грн. штрафу закрито.

3. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ ''ПМК-77'' подало апеляційну скаргу.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

5.1 Між ПАТ "Укртрансгаз" в особі головного інженера філії УМГ "Харківтрансгаз" (позивач по справі/замовник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" (відповідач по справі/підрядник по договору) було укладено договір про закупівлю робіт №1802000102 від 01.02.2018 (Т. І, а.с.11), за умовами якого підрядник зобов`язується виконати ремонт МГ "ШДО-2" (Дніпропетровськ-Кривий Ріг), Ду 1000 Ру 55 на дільницях км 100, 08 - км 101, 42; км 101, 81 - км 102,2; км 102,7 - км 103,7 довжиною 2 741 м з частковою заміною труби (до 1120 м) та заміною ізоляційного покриття в межах обслуговування Криворізького ЛВУМГ (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), а замовник прийняти і оплатити такі роботи.

5.2 Склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначаються договірною ціною та кошторисом (додаток №1), технічні та якісні характеристики предмету закупівлі (додатко№3), які є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору).

5.3 Пунктом 1.3. договору встановлено, що зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток №2), що є невід`ємною частиною договору.

5.4 Відповідно до п.2.1. договору підрядник повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає встановленим умовам ВБН, ДСТУЮ ГБН, ОНТП та СНиП.

5.5 Пунктом 5.1. передбачено, що строк виконання робіт: з дати укладення договору - до 15.10.2018 року. Місце виконання робіт: МГ ШДО-2: початок ділянки в районі підключення газопроводу - відводу до ГРС с. Новопетрівка, Новоюлівської сільської ради Днапропетровської області, ділянка проходить по Софіївському районі Дніпропетровської області, підпорядковується Криворізькому ЛВУМГ (п.5.2. договору).

5.6 Відповідно до п. 5.4. договору - підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

5.7 Підрядник зобов`язаний виконати всі роботи в повному обсязі у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1. договору).

5.8 Відповідно до п. 7.1. договору - у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

5.9 За порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах без погодження із замовником, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.7.2. договору).

5.10 Додатком № 1 до договору встановлена договірна ціна, яка є динамічною (а.с.15). Відповідно до локального кошторису вказано найменування робіт і витрати (а.с.16-22). Календарним планом, що є додатком №2 до договору, встановлено найменування робіт та кількість місяців на виконання таких робіт (Т. І, а.с.23).

5.11 Додатком №3 до договору встановлено технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання) (Т. І, а.с.24-33).

5.12 Додатковою угодою № 1 до договору викладено в новій редакції п.3.1. договору - ціна договору становить 44 674 800 грн., в т.ч. ПДВ - 7 445 800 грн., викладено в новій редакції додаток №1 - "Договірна ціна та кошторис".

5.13 Відповідно до поданого суду розрахунку пені та штрафу - сума пені, нарахованої позивач становить 3 919 635, 73 грн., штрафу - 3 118 844, 68 грн. (Т. І а.с.52).

5.14 Позивач листом від 13.04.2018 у зв`язку з його проханням про продовження терміну дії договору просив відповідача надати документально підтверджені об`єктивні обставини продовження терміну виконання робіт або вказати інші причини, які передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" (922-19) (Т. І, .с. 134).

5.15 Відповідач на лист позивача від 13.04.2018 повідомив про необхідність продовження терміну виконання робіт, передбачених договором від 01.02.2018 або ж надання труби. зазначеної у специфікації, необхідної для виконання робіт, погодивши таким чином нову ціну (лист № 58 від 16.04.2018) (Т. І, а.с. 82). Також у листі від 16.04.208 зазначив про укладення між ним та ТОВ "Торговий дім "Труболізокомплект" договору від 13.04.2018 на поставку необхідних труб.

5.16 15.06.2018 відповідач повідомив позивача про отримання листа від 14.06.2018 від АО "Загорський трубний завод" про наявність у останнього можливості виробництва необхідних для виконання договору труб (Т. І, а.с. 157).

5.17 03.07.2018 позивач звертався до відповідача з листом, в якому повідомив, що для розгляду питання про продовження терміну дії договору необхідно надати графік виконання робіт з врахуванням термінів поставки труби (Т. І, а.с. 140).

5.18 Надалі відповідач листами від 11.07.2018, 13.07.2018, 23.07.2018 звертався до позивача з проханням про продовження термінів виконання робіт за договором до жовтня 2019 року та повідомляв про очікування на отримання від АО "Загорський трубний завод" рахунків на оплату труби (Т. І, а.с. 158-160). На ці листи позивача надсилав відповіді, в яких повідомляв про невиконання відповідачем як умов договору так і протоколу за результатами проведення спільної наради від 28.03.2018, згідно з яким відповідач зобов`язувався до 06.04.2018 надати інформацію про терміни поставки труби відповідно до договору від 01.02.2018 (Т. І, а.с. 141-143).

5.19 Надалі, позивач звернувся до відповідача з претензією № 59 від 05.10.2018 про сплату 1 107 382,77 грн. пені та 2 476 724,43 грн. штрафу за порушення зобов`язань за договором від 01.02.2018 (Т. І, а.с.53).

5.20 У запереченні на претензії за вих. № 157 від 19.10.2018 відповідач просив розглянути питання щодо розірвання договору від 01.02.2018 та скасування рішення про застосування штрафних санкцій у зв`язку з неможливістю виконання умов договору через істотну зміну обставин, яка вплинула на виконання відповідачем договірних зобов`язань. До заперечення на претензії відповідачем долучено висновок та лист Харківської торгово-промислової палати від 24.07.2018, від 25.07.2018 (Т. І, а.с. 54).

5.21 Відповідно до висновку Харківської торгово-промислової палати від 25.07.2018 та її листа від 24.07.2018, відповідно до яких для ТОВ "ПМК-77" має місце істотна зміна обставин, яка унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за договором від 01.02.2018 (Т. І, а.с. 78-81). У висновку зазначено, що станом на 23.07.2018 на території України не виявлено виробників сталевих електрозварних прямошовних труб, які зазначені в додатку до договору від 01.02.2018, ПАТ "Харцизький трубний завод", який раніше виробляв ці труби, розташований на непідконтрольній України території, а саме на території Донецької області.

5.22 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 25.10.2018 звертався до позивача із пропозицією розірвати договір від 01.02.2018 (Т. І, а.с. 96-98).

5.23 Надалі, відповідач отримав від позивача листа, у якому останній повідомляв про відмову від договору від 01.02.2018 та про можливість звернення до суду з позовом про стягнення неустойки у зв`язку з невиконанням підрядником своїх зобов`язань за договором від 01.02.2018 (Т. І, а.с. 84-85).

5.24 Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 21.12.2018 № 2587, відповідач перерахував позивачу 3 584 107,20 грн. як "оплата нарахованих штрафних санкцій, пені згідно договору № 1802000102 від 01.02.2018 (Т. І, а.с. 234).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 08.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" через Західний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 08.07.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 у справі № 909/1079/18, в частині задоволення позову, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. 25.07.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" від 08.07.2019 разом зі справою № 909/1079/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 909/1079/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.08.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження касаційне провадження у справі № 909/1079/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" від 08.07.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019, в частині задоволення позову; призначено розгляд касаційної скарги на 01.10.2019 об 10 год. 45 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "ПМК-77" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

11.1 Позивач не виконав розбивку траси проходження магістрального газопроводу, не звільнив ділянку газопроводу від газу та не передав ділянку ремонту підряднику, у зв`язку із чим підрядник не міг приступити до виконання ремонтних робіт.

11.2 Відповідачем було вжито всіх заходів для належного виконання зобов`язання за договором.

11.3 Суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги обставини, що свідчать про винятковість ситуації і які дають підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру неустойки.

12. Представники скаржника в судовому засіданні 01.10.2019 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. АТ ''Укртрансгаз'' подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані постанову та рішення без змін.

14. Представник АТ ''Укртрансгаз'' в судовому засіданні 01.10.2019 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 5.6. договору сторони передбачили, що роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток №2 до договору), що є невід`ємною частиною договору. Як вбачається з календарного плану, який є додатком № 2 до договору і є його невід`ємною частиною, сторонами погоджено такий строк виконання робіт: розроблення та узгодження з замовником проекту виконаних робіт та операційно-технологічної карти - до 31.03.2018; отримання дозвільних документів на початок робіт - до 31.03.2018; перебазування техніки на тимчасовий майданчик - до 31.03.2018; зведення тимчасових будівель і споруд для зберігання матеріалів і техніки, тимчасових доріг і переїздів через діючі комунікації - до 31.03.2018; розбивка траси трубопроводу - до 31.03.2018 ; зняття родючого шару - до 31.08.2018; розкриття трубопроводу - до 31.08.2018; розробка траншеї вручну - до 31.08.2018; очистка від старої ізоляції трубопроводу механізованим способом - до 31.08.2018; нанесення нового ізоляційного покриття - до 31.08.2018; контроль якості зварних з`єднань - до 30.09.2018; зворотна засипка трубопроводу - до 30.09.2018; зворотна рекультивація - до 31.10.2018 (Т. І, а.с. 23).

20. Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

21. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

22. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

23. Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

24. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

25. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

26. Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в порушення термінів, передбачених додатком № 2 до договору (календарний план) не приступив до виконання робіт та відповідно не виконав роботи у строки передбачені календарним планом та п. 5.1. договору, що є наслідком для нарахування позивачем на підставі п. 7.2. штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.

28. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не подав суду доказів на спростування обставин щодо невиконання ним умов договору, як і не подав контррозрахунку до проведеного позивачем розрахунку пені та штрафу за договором від 01.02.2018.

29. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення пені в розмірі 3 919 635,73 грн. та штрафу в сумі 3 118 844, 68 грн.

30. Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач відповідно до платіжного доручення від 21.12.2018 № 2587 перерахував позивачу 3 584 107,20 грн. як "оплата нарахованих штрафних санкцій, пені згідно договору № 1802000102 від 01.02.2018" (Т. І, а.с. 234).

32. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 107 382, 77 грн. пені, 2 476 724, 43 грн. штрафу, враховуючи, що відповідно до останньої претензії позивача № 59 від 05.10.2018 позивачем були нараховані ідентичні суми пені та штрафу, та про те, що позовні вимоги в частині стягнення 2 810 592,46 грн. пені (3 919 635,73 грн. - 1 107 382, 77 грн. - 1 660,50 грн.) та 641 474,50 грн. штрафу (3 118 844, 68 грн. - 2 476 724, 43 грн. - 645,75 грн.) є підставними та обґрунтованими.

33. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача 1 660,50 грн. пені та 645,75 грн. штрафу за невиконання п. 5 календарного плану "Розбивки траси трубопроводу", так як ця вимога не підтверджена матеріалами справи.

34. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 11.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

35. Доводи скаржника (пункт 11.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

35.1 Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до розділу VIII договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин повинне бути підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України. Вказане підтвердження спрямовується іншій стороні цього договору протягом п`ятнадцяти календарних днів із дати настання форс-мажорних обставин. За відсутності своєчасного повідомлення сторона, винна в цьому, зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні неповідомленням чи несвоєчасним повідомленням. Неповідомлення та ненадання відповідного документу позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, як обставини, що звільняють від відповідальності. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.

35.2 Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

35.3 Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

35.4 Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

35.5 Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені Харківською торгово-промисловою палатою у висновку від 25.07.2018 обставини не мають ознак надзвичайності чи невідворотності.

35.6 Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, невиконання відповідачем договірного зобов`язання щодо виконання робіт стало наслідком відсутності у нього необхідних для виконання умов договору матеріалів. Разом з цим, відповідач на вимоги позивача так і не надав нових графіків виконання робіт з урахуванням термінів поставки труби, які вимагалися позивачем за результатами розглядів листів відповідача про продовження термінів дії договору від 01.02.2018.

35.7 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного виснвоку про те, що відповідач не довів наявність обставин, які відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України звільняють його від відповідальності.

36. Доводи скаржника (пункт 11.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

36.1 Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

36.2 Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

36.3 Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

36.4 При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

36.5 Свій висновок про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, нарахованої на підставі договору від 01.02.2018 у сумі 3 454 373,21 грн. (клопотання відповідача від 21.01.2019 (Т. І, а.с. 197-202), суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач не виконав умов договору від 01.02.2018, не приступив до виконання робіт, відповідач не довів, що його майновий стан є таким, що давав би суду підстави зменшити розмір неустойки, а також не довів, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора.

36.6 Враховуючи те, що відповідач в суді апеляційної інстанції не спростував обставин, за яких суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення неустойки суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цього клопотання відповідача.

36.7 При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що доводи відповідача про те, що він не мав можливості розпочати комплекс земляних робіт без наявності труб не відповідають умовам договору від 01.02.2018.

37. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

38. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

39. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

40. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

41. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

44. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

45. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

46. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" від 08.07.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019, в частині задоволення позову у справі № 909/1079/18 залишити без задоволення.