925/1344/18 Про скасування рішення Виконкому міської ради, яким затверджено акт про визначення збитків власнику земельної ділянки - 18.09.2019 Прийняття

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.) та на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2019 (суддя Спаських Н.М.)

у справі №925/1344/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"

до Виконавчого комітету Черкаської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Корпорації "Співдружність КОМП", Черкаської міської ради, Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради

про скасування рішення від 22.09.2017 №1009,

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (далі - позивач, ТОВ "Легалплейс") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - відповідач, Виконком Черкаської міської ради) про скасування рішення Виконкому Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1009 (далі - оспорюване рішення, рішення від 22.09.2017 №1009), яким затверджено акт від 02.08.2017 №26-2017 про визначення збитків власнику земельної ділянки, площею 0,6269 га, з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60/7 (далі - акт від 02.08.2017 №26-2017) (далі - земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Виконком Черкаської міської ради, приймаючи рішення від 22.09.2017 №1009 про затвердження акта від 02.08.2017 №26-2017, дійшов помилкового висновку, що збитки за неотриману орендну плату має сплачувати ТОВ "Легалплейс", оскільки орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 є інша юридична особа, а саме Корпорація "Співдружність КОМП".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Корпорацію "Співдружність КОМП", Черкаську міську раду (далі - Рада) та Департамент фінансової політики Черкаської міської ради (далі - Департамент).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що рішення від 22.09.2017 №1009 є лише внутрішнім (процедурним) документом, яким оформлено етапи (проміжні результати) діяльності відповідача, а тому з нього не виникають для позивача ніякі обов`язки та ним не порушуються права позивача.

При цьому, суди попередніх інстанцій врахували правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а, згідно з якою вимоги про скасування рішення, яким затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, не підлягають розгляду в судовому порядку, а обраний позивачем спосіб захисту права шляхом подання позову про скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ "Легалплейс" з огляду на обрання ним неналежного способу захисту права і недоведеність існування порушеного права.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції від 16.07.2019 та рішенням суду першої інстанції від 26.03.2019, у серпні 2019 року ТОВ "Легалплейс" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 16.07.2019 та рішення суду першої інстанції від 26.03.2019, постановити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "Легалплейс".

В обґрунтування касаційної скарги, позивач зазначив, що зі змісту ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) вбачається, що захисту підлягають не тільки порушені, невизнані або оспорювані права фізичних та юридичних осіб, держави, а й їх законні інтереси.

Захист законних інтересів ТОВ "Легалплейс" полягає у тому, що у разі скасування рішення від 22.09.2017 №1009, на підставі якого Черкаська міська рада звернулась до суду із позовом про стягнення з ТОВ "Легалплейс" збитків у вигляді неодержаного доходу у формі орендної плати в розмірі 138 974, 96 грн (у справі №925/1502/17), Черкаська міська рада буде позбавлена можливості у судовому порядку стягувати вказані кошти з ТОВ "Легалплейс", оскільки існує діючий договір оренди земельної ділянки від 31.08.2004, зареєстрований 02.09.2004 за №841, укладений між Черкаською міською радою та Корпорацією "Співдружність КОМП" (попередні назви Корпорація "Автоінвестстрой" та Корпорація "АИС") (далі - договір оренди земельної ділянки від 31.08.2004).

Крім того, позивач зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не врахували, що орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 є Корпорація "Співдружність КОМП", а не ТОВ "Легалплейс"; ТОВ "Легалплейс" не повинно сплачувати орендну плату, оскільки сплачувало земельний податок, а відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) та ст.14.1.147 Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) сплачується виключно або земельний податок, або орендна плата; у ТОВ "Легалплейс" відсутні договірні відносини із Черкаською міською радою щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013; у період з квітня 2015 року по квітень 2017 року Черкаська міська рада не вчиняла жодних дій, направлених на укладання із ТОВ "Легалплейс" договору оренди, а також не повідомляла позивача про розірвання договору оренди від 31.08.2004.

З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що рішення від 22.09.2017 №1009 про затвердження акта від 02.08.2017 №26-2017 є неправомірним та порушує його законні інтереси.

17.09.2019 Виконком Черкаської міської ради подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечив її доводи, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У судове засідання 18.09.2019 учасники справи своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.08.2004 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Корпорацією "Автоінвестстрой" (нова назва - Корпорація "Співдружність КОМП") (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 02.09.2004 за №841, відповідно до п.п.1.1, 2.1, 3.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 7 203, 56 м2, що за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 66. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання. Строк дії договору - до 2053 року.

16.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (продавець) та ТОВ "Легалплейс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №724, відповідно до п.1 якого продавець передав у власність покупця, а покупець купив і прийняв у власність від продавця нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка складається з: літера О-І - пункт перепродажного сервісного обслуговування автомобілів, матеріали стін будівель та споруд (далі - нежитлова будівля): металевий каркас, загальною площею - 1 301,1 м2; №1-4-11 - огорожа; ІV - замощення, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 60/7, на земельній ділянці 7 203, 56 м2, кадастровий номер 7110136400:03:008:0013, за ціною та на умовах, визначених цим договором (далі - договір купівлі-продажу від 16.11.2012 №724) (далі -об`єкти нерухомості).

19.11.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ "Легалплейс" на придбану ним нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2012 №724.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013, яка була передана Радою в оренду Корпорації "Співдружність КОМП" за договором оренди від 31.08.2004 та на якій розташовані придбані позивачем об`єкти нерухомості згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2012 №724 - це одна й та ж сама земельна ділянка.

Рішенням Черкаської міської ради від 10.02.2015 №2-894 надано ТОВ "Легалплейс" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 в оренду під нежитлову будівлю та зобов`язано позивача укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правоустановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку.

12.04.2017 Департаментом архітектури та містобудування Ради направлено позивачу листа №1409-01-25, в якому повідомлено про необхідність терміново укласти з Черкаською міською радою договір оренди земельної ділянки, а також вирішити питання про укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу).

Як установлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження розроблення для позивача проекта землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013, а також відсутні докази укладення між позивачем та Радою договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 та договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі позивачем без правоустановчих документів.

02.08.2017 Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси складено акт про визначення збитків власнику землі № 26-2017, яким визначено збитки у вигляді неодержаного Радою доходу за час фактичного користування ТОВ "Легалплейс" земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 за період з 22.09.2014 по 30.04.2017 у розмірі 138 974, 96 грн.

Вказаний акт затверджено рішенням Виконкому Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1009.

Звертаючись до суду з позовом про скасування рішення Виконкому Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1009, ТОВ "Легалплейс" вважало його незаконним, оскільки орендарем цієї земельної ділянки є Корпорація "Співдружність КОМП" на підставі договору оренди від 31.08.2004.

Розглянувши спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, наданих доказів та заперечень, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ "Легалплейс" з огляду на обрання ним неналежного способу захисту права і недоведеність існування порушеного права, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

Касаційний господарський суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із ч.3 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (284-93-п) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), відповідно до якого:

- розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п.2 Порядку, в редакції, чинній на час складання акта від 02.08.2017 №26-2017);

- відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян (п.3 Порядку в редакції, чинній на час складання акта від 02.08.2017 №26-2017).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Виконком Черкаської міської ради, вважаючи що ТОВ "Легалплейс" завдано органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження прийняти рішення від 22.09.2017 №1009 про затвердження акта від 02.08.2017 №26-2017.

При цьому, незважаючи на те, що рішеннями місцевих органів влади затверджуються акти про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, повноваження цих органів обмежуються лише обчисленням розміру збитків в установленому порядку.

На підставі рішення місцевих органів влади про затвердження такого акта ці збитки примусово відшкодовані бути не можуть. Вони відшкодовуються або у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Таким чином, рішення місцевого органу влади про затвердження акта не створює жодних правових наслідків для особи, щодо якої визначено збитки, а тому не може порушувати права та інтереси такої особи і не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Легалплейс" про скасування рішення від 22.09.2017 №1009 Виконкому Черкаської міської ради, яким затверджено акт від 02.08.2017 №26-2017, не підлягають розгляду в судовому порядку.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення Виконкому Черкаської міської ради про затвердження акта від 02.08.2017 №26-2017 сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Така ж правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справах №802/2474/17-а (К/9901/55094/18) (провадження №11-1081апп18) та № 501/463/15-а (провадження № 11-1154апп18), від 27.03.2019 у справі №917/902/18 (провадження № 12-18гс19).

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій вірно вказали, що оспорюване позивачем рішення Виконкому Черкаської міської ради за своїм правовим змістом є лише внутрішнім (процедурним) документом, яким оформлено етап (проміжний результат) його діяльності, воно (рішення) не має регулюючого нормативного чи ненормативного характеру, оскільки не має прямих наслідків для позивача.

Отже, дійшовши висновку, що позивач, звертаючись із позовом у цій справі, обрав неналежний спосіб захисту права та не довів наявність порушеного права оспорюваним рішенням Виконкому Черкаської міської ради, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали поданий позов таким, що не підлягає задоволенню.

Аргументи касаційної скарги ТОВ "Легалплейс" щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, є аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 26.03.2019, які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

В силу положень ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ "Легалплейс" про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 та рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2019 у справі №925/1344/18 прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.