915/102/13 Про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - 05.09.2019 Прийняття

1. 17.04.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, Постика Андрій Леонідович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 17.04.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2018 (про розгляд заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) у справі №915/102/13 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/102/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2019.

3. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/102/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.

4. Ухвалою від 05.08.2019 Верховний Суд у зазначеному складі поновив Постиці Андрію Леонідовичу строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №915/102/13 за касаційною скаргою Постики Андрія Леонідовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2018 (про розгляд заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) та призначив касаційну скаргу до розгляду на 05.09.2019.

5. У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/102/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019; ухвалою Суду від 03.09.2019 колегія суддів у зазначеному складі прийняла справу №915/102/13 за касаційною скаргою Постики Андрія Леонідовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2018 (про розгляд заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) до провадження з призначеним ухвалою Суду від 05.08.2019 розглядом на 05.09.2019.

6. Від Універсальної біржі "Південь" (далі - УБ "Південь") надійшов відзив на касаційну скаргу Постики Андрія Леонідовича (далі - скаржника, Постика А. Л.).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій та прийняті ними рішення

7. Провадження у справі №915/102/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Десла" (далі - ТОВ "Десла", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2013 на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 17.01.2013 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором Постики А.Л., який виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Десла" в досудовому порядку на підставі статей 105, 110, 111 ЦК України.

7.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Десла" на загальну суму 1 922 990, 85 грн., в тому числі з грошовими вимогами Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") на суму 1 834 689, 20 грн., з яких 1 753 822, 17 грн. у першу чергу, 80 867, 03 грн. у шосту чергу; окремо внесено до реєстру, як забезпечені заставою, вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 505 000 грн.

7.2. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2014 надано згоду на продаж нежитлових приміщень, що належать банкруту і які є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк", за початковою вартістю на суму 530 179 грн.

8. 04.01.2017 до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" за вих. №12/2-58244 від 21.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами, в якій забезпечений кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 24.06.2015 з реалізації заставного майна ТОВ "Десла", а також договір купівлі-продажу від 03.07.2017, укладений з переможцем аукціону ТОВ "Макте", з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі (т. 5, а.с. 57-73).

8.1. В обґрунтування вимог забезпечений кредитор зазначив, що ліквідатором Постикою А.Л. порушено приписи частини 5 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов`язку ліквідатора розпочати продаж майна банкрута цілісним майновим комплексом, так як з аукціону реалізовано лише належне боржнику нежитлове приміщення підвалу, обтяжене заставою банку, без включення до складу ліквідаційної маси на перших публічних торгах виявлених під час інвентаризації активів боржника рухомого майна, яке використовувалося у господарській діяльності боржника, та права користування земельною ділянкою під нежитловим приміщенням банкрута; організатором аукціону порушено визначений частиною 1 статті 52 Закону про банкрутство строк на проведення аукціону у два місяці з моменту укладення із ліквідатором, як замовником, договору на організацію продажу нежитлового приміщення банкрута від 10.04.2014, оскільки перший аукціон призначено зі спливом 10 місяців з моменту залучення ліквідатором організатора аукціону на договірній основі; реалізація на другому повторному аукціоні від 24.06.2015 майна банкрута за ціною 101 794, 34 грн. не узгоджується з вимогами частини 1 статті 44 Закону про банкрутство щодо обов`язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною, зважаючи на загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами в розмірі 1 922 990, 85 грн., що є початковою вартістю продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі в силу частини 1 статті 43 Закону про банкрутство; обтяжене заставою ПАТ "ВіЕйБі Банк" нерухоме майно банкрута продано з другого повторного аукціону від 24.06.2015 за заниженою ціною, що порушило майнові права кредитора-заставодержателя на отримання справедливої вартості заставного майна; банк не отримав коштів від продажу заставного майна взагалі.

9. Справа слухалась судами неодноразово. Постановою 17.04.2018 Верховним Судом скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 (про розгляд заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про відмову у визнанні недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута), справу №915/102/13 направлено на новий розгляд заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута від 24.06.2015 до місцевого господарського суду в іншому складі суду в цій частині.

Верховний Суд зазначив, що судам належить із врахуванням вимог законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора Постики А.Л. та залученого ним організатора аукціону, починаючи з проведення першого (17.02.2015) та наступних (27.03.2015, 25.05.2015, 24.06.2015) аукціонів реалізації майна ТОВ "Десла"; з`ясувати, чи додержано організатором аукціону порядку допуску до участі у другому повторному аукціоні від 24.06.2015 його учасників, зокрема, сплати ними гарантійних внесків особисто; перевірити обставини виконання покупцем обов`язку з оплати вартості придбаного з аукціону майна банкрута, а також вжиття ліквідатором банкрута заходів щодо проведення розрахунку із забезпеченим кредитором за рахунок коштів, виручених від продажу нерухомого майна банкрута, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.

Розгляд справи в суді першої інстанцій та прийняте ним рішення за результатами нового розгляду

10. Ухвалою 10.10.2018 Господарський суд Миколаївської області задовольнив заяву ПАТ "ВіЕйБі Банк" за вих. №12/2-58244 від 21.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 24.06.2015 з продажу майна банкрута частинами, визнав недійсними результати другого повторного аукціону 24.06.2015 з продажу заставного майна ТОВ "Десла" частинами, визнав недійсним договір купівлі-продажу майна ТОВ "Десла" від 03.07.2017, укладений між ТОВ "Десла" в особі ліквідатора та ТОВ "МАКТЕ".

10.1. Під час розгляду справи місцевий суд встановив таке:

- ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута (інвентаризаційний опис від 18.01.2013), згідно з яким у боржника виявлено на праві власності нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу в місті Миколаєві, вул . Чкалова 33-А, загальною площею 110,8 кв.м., та рухоме майно (шафи, стелажі, тумби, комп`ютерну техніку), про що складено відповідні описи;

- рухоме майно боржника (офісні меблі та оргтехніку) продано ліквідатором шляхом укладення договорів купівлі продажу з ТОВ "Діксал" від 11.06.2014, 16.06.2014, 19.06.2014, 24.06.2014, 27.06.2014 на загальну суму 4 942 грн. (том 3, а.с. 169-193);

- 12.09.2014 комітетом кредиторів банкрута прийнято рішення про затвердження порядку реалізації іпотечного майна банкрута відповідно до статей 42, 43, 57, 66 Закону про банкрутство, в частині затвердження стартової ціни продажу кредитор ПАТ "ВіЕйБі Банк", який є іпотекодерждателем за договором іпотеки від 26.09.2007, при голосуванні утримався;

- 10.04.2014 між Універсальною біржею "Південь", обраною ліквідатором за наслідком проведення конкурсу, та ТОВ "Десла" в особі ліквідатора Постики А.Л. укладено договір №07/14 на організацію продажу майна банкрута з аукціону, дія якого продовжена додатковими угодами №№1-3 від 24.04.2014, 12.01.2015 та 16.02.2015 з визначенням особливостей продажу майна боржника, як цілісного майнового комплексу у складі єдиного об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення підвалу в місті Миколаєві, вул. Чкалова 33-А, загальною площею 110,8 кв.м., за стартовою ціною 1 922 990, 85 грн., що відповідала загальній сумі грошових вимог кредиторів згідно із затвердженим судом реєстром вимог кредиторів;

- 15.01.2015 на сайті ВГСУ опубліковано оголошення про проведення 17.02.2015 аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника у складі нерухомого майна за сукупністю визнаних вимог кредиторів 1 922 990, 85 грн., за яким визначено закінчення строку на подання заявок учасниками за п`ять днів до початку аукціону, що не відбувся за відсутності покупців, про що повідомлено 30.01.2015 на сайті ВГСУ та 05.02.2015 на сайті Мінюсту України;

- 06.02.2015 на сайті ВГСУ опубліковано оголошення про проведення 27.03.2015 аукціону з продажу майна боржника частинами (лот №328 - нежитлове приміщення підвалу в місті Миколаєві, вул. Чкалова 33-А, загальною площею 110,8 кв.м., за стартовою ціною 530 179 грн. без можливості зниження ціни), який не відбувся за відсутності заяв покупців, про що повідомлено 23.03.2015 на сайті ВГСУ та 31.03.2015 на сайті Мін`юсту України;

- 08.04.2015 на сайті ВГСУ та 16.04.2015 на сайті Мін`юсту України опубліковано оголошення про проведення 22.05.2015 повторного аукціону з продажу лота №328 за стартовою ціною 424 143, 20 грн., який не відбувся за відсутності заяв покупців, про що здійснено відповідні публікації 18.05.2015 на сайті ВГСУ та 20.05.2015 на сайті Мін`юсту України;

- 21.05.2015 на сайтах ВГСУ та Мін`юсту України опубліковано оголошення про проведення 24.06.2015 другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами - лота №328, нежитлове приміщення підвалу в місті Миколаєві, вул. Чкалова 33-А, загальною площею 110,8 кв.м. за початковою вартістю 339 314, 56 грн. з можливістю зниження ціни на тому ж аукціоні. Торги відбулися з визначенням переможця ТОВ "МАКТЕ", яким запропоновано ціну 101 794, 34 грн., про що опубліковано відповідні оголошення 25.06.2015;

- у протоколі Універсальної біржі "Південь" про визначення учасників аукціону від 18.06.2015 зазначено, що заяву №49 ТОВ "МАКТЕ" зареєстровано 17.06.2015 о 12.20 год., а заяву від ОСОБА_1 №50 від 18.06.2015 о 13.10, що суперечить даним журналу реєстрації заяв на участь в аукціоні, згідно з яким заяву №49 ТОВ "МАКТЕ" зареєстровано 17.06.2015 о 12.20 год., а заяву ОСОБА_1 №50 зареєстровано 17.06.2015 о 13.30 год. та журналу реєстрації учасників аукціону;

- 03.07.2015 за результатами торгів між ТОВ "Десла" в особі ліквідатора Постики А.Л. та ТОВ "МАКТЕ" укладено договір купівлі-продажу та акт про передання права власності на нерухоме майно, оплата вартості майна відбулася шляхом оплати за прибутковим касовим ордером №02 від 03.07.2015 безпосередньо боржнику 67 826, 88 грн.;

- згідно з наданою суду випискою з банківського рахунку біржі встановлено, що гарантійні внески від двох учасників торгів надійшли 17.06.2015 єдиним платежем - 67 862, 92 грн. за єдиним платіжним дорученням, що є подвійною сплатою 10% від початкової вартості лота №328 на другому повторному аукціоні, початкова ціна продажу з якого становила 339 314, 56 грн., що ставить під сумнів існування реальної конкуренції між учасниками аукціону ТОВ "МАКТЕ" та фізичною особою ОСОБА_1 ;

- у розрахунок за майно включено суму гарантійних внесків двох учасників 67 862, 92 грн., а решта суми - 67 862, 88 грн. була внесена в касу боржника згідно з прибутковим касовим ордером №02 від 03.07.2015, з порушенням строків розрахунку відповідно до статті 71 Закону про банкрутство та порядку розрахунку, яким визначено спосіб розрахунку шляхом оплати на розрахунковий рахунок замовника аукціону, а не в касу підприємства-боржника;

- у протоколі №328 від 24.06.2015 другого повторного аукціону не зазначено кількості пропозицій ліцитатора при проведенні торгів, а тільки кінцеву пропозицію, прийняту покупцем, що унеможливило встановлення дотримання процедури зниження вартості майна з дотриманням оголошеного кроку аукціону та пропозицій учасників торгів;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону 03.07.2015 нотаріально не посвідчувався.

10.2. З огляду на встановлене, місцевий суд дійшов таких висновків:

- продаж рухомого майна шляхом укладення прямих договорів купівлі-продажу з покупцем, як малоцінного згідно з частиною 6 статті 44 Закону про банкрутство, до моменту продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, який є переважним на підставі частини 5 статті 44 Закону про банкрутство, є таким, що порушує визначену законодавцем обов`язкову процедуру з продажу майна боржника на першому аукціоні у складі цілісного майнового комплексу, який повинен включати всі активи боржника (рухоме, нерухоме майно та права вимоги);

- під час проведення другого повторного аукціону з продажу лота №328, яким було заставне майно - нежитлове приміщення підвалу в місті Миколаєві, вул. Чкалова 33-А, загальною площею 110,8 кв.м. за початковою вартістю 339 314,56 грн., організатором торгів та ліквідатором також допущено порушення процедури проведення аукціону, які мали наслідком унеможливлення конкуренції при проведенні публічних торгів, оскільки двома учасниками аукціону гарантійний внесок сплачено єдиним платіжним дорученням, що підтверджує їх пов`язаність та відсутність реальної конкуренції на публічних торгах, а також були допущені істотні порушення у завершенні оформлення аукціону шляхом складання акта 03.07.2015 про передавання права власності на продане з аукціону майно та договору купівлі-продажу 03.07.2015 без його нотаріального посвідчення, що є порушенням статей 49, 50, 60-61, 64, 66, 71 Закону про банкрутство як спеціальних норм права, що визначають процедуру та порядок продажу майна у судовій процедурі ліквідації боржника, статей 215, 657 ЦК України;

- ліквідатором порушено баланс інтересів заставного кредитора та боржника відповідно до статті 98 Закону про банкрутство, оскільки кредитор-заставодержатель не повідомлявся про продаж заставного майна з другого повторного аукціону, який дозволяв пониження ціни лота до крайньої межі (5% кроку аукціону), ліквідатором змінено умови договору після фактичного проведення торгів на користь набувача майна (укладено 03.07.2015 додаткову угоду №4 до договору №07/14, яка змінила строк та порядок розрахунку);

- в протоколі №328 від 24.06.2015 про проведення другого повторного аукціону не відображено даних про зниження початкової вартості лота №328 на крок аукціону під час його проведення, а лише зазначено остаточну ціну, за яку переможець спірного аукціону виявив намір придбати лот, що не відповідає вимогам закону на предмет належного оформлення самого протоколу проведення аукціону, який повинен відображати реальну процедуру його проведення та ставить під сумнів виконання організатором аукціону вимог статті 64 Закону про банкрутство щодо пониження ціни лота на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий придбати майно учасник аукціону.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

11. Постановою 12.02.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Десла" Постики А.Л. (вх. №674/18) залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2018 залишив без змін.

12. Апеляційний суд, перевіривши встановлені місцевим судом обставини, погодився з повнотою дослідження місцевим судом обставин справи та правильністю їх оцінки, а також зазначив про порушення ліквідатором та організатором процедури проведення продажу майна з аукціону, визначеної статтями 49, 50, 60-61, 64, 66, 71 Закону про банкрутство, погодившись з правильністю застосування норм матеріального права місцевим судом при розгляді даного спору.

13. Апеляційний суд погодився з невідповідністю Закону про банкрутство першого аукціону з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, призначеного на 17.02.2015, оскільки рухоме майно боржника (офісні меблі та оргтехніка) були продані ліквідатором неконкурентним способом шляхом укладення договорів купівлі-продажу у 2014 році, до виставлення на продаж цілісного майнового комплексу у 2015 році.

14. Суд також погодився з порушенням ліквідатором та організатором аукціону процедури продажу окремого лота №328 (заставного майна боржника) з другого повторного аукціону 24.06.2015 з огляду на істотні порушення в допуску учасників аукціону, які не здійснили персональної сплати гарантійних внесків, неналежного оформлення протоколу проведення аукціону, який не відображав процедури зниження ціни відповідно до кроку аукціону та наявності (відсутності) пропозицій учасників аукціону, порушення строків оплати та зміну умов оплати за придбане майно, всупереч вимогам статті 71 Закону про банкрутство, порушення процедури оформлення результатів проведеного аукціону.

15. Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги як такі, що не спростовують висновків місцевого суду про істотність порушень продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі та необхідність визнання недійсним правочину з продажу майна з аукціону, проведеного 24.06.2015, зазначивши про те, що обрання способу завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна шляхом видачі нотаріального свідоцтва про продаж майна з публічних торгів відповідає положенням статті 657 ЦК України, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 59, статті 71 Закону про банкрутство, укладення договору купівлі-продажу майна з аукціону є умовою проведення даних публічних торгів, про що зазначається в оголошенні про проведення аукціону, як імперативна норма, а оформлення такого договору щодо нерухомого майна повинно здійснюватися з нотаріальним посвідченням, оскільки така вимога є обов`язковою відповідно до статті 657 ЦК України, зазначаючи про таку правову позицію у Постанові Верховного Суду 24.04.2018 у справі №910/10369/15.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ліквідатора ТОВ "Десла" Постики А.Л.)

16. Скаржник доводив, що він продовжує виконувати повноваження ліквідатора на момент подання касаційної скарги, оскільки нового ліквідатора у справі місцевим судом не призначено, а тому судові рішення про визнання недійсними публічних торгів, які ним організовувалися та проводилися як ліквідатором боржника, порушують права боржника, керівником якого він був, що надає йому право на їх оскарження від імені боржника. Скаржник доводив про те, що судами не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 08.05.2018 у справі №22/63б, від 17.05.2018 у справі №905/3594/15, від 29.05.2018 у справі №Б11/009-12 щодо предмета доказування недійсності аукціону, яким за доводами ліквідатора є тільки той аукціон, який оскаржується позивачем за яким відбулося відчуження майна боржника, а не процедура проведення усіх аукціонів з продажу спірного майна, які не відбулися та не мали наслідків відчуження заставного майна боржника, внаслідок чого скаржник доводив неправильне застосування судами статей 44, 65-66 Закону про банкрутство .

17. Скаржник аргументував, що відсутність даних про зниження початкової вартості лота на крок аукціону під час його проведення у протоколах аукціону не є підставою для визнання результатів аукціону недійсними. Крім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції, як і місцевим господарський судом, просто поставлено під сумнів виконання організатором аукціону реальність процедури його проведення, лише на підставі відсутності у протоколі аукціону даних, які і не мають бути там відображені. Разом з тим, судами не досліджено питання щодо реальності процедури аукціону за допомогою даних фіксації аукціону технічними засобами, як це передбачено нормами статті 62 Закону про банкрутство, а тому судами порушено вимоги статті 69 Закону про банкрутство, яка не містить обов`язкових вимог до протоколу аукціону на предмет фіксації збільшення (зниження) ціни ліцитатором відповідно до пропозицій учасників та статей 73- 86 ГПК України щодо повноти оцінки доказів у справі.

18. Скаржник зазначив, що відповідно до частини 1 статті 58 Закону про банкрутство не передбачено обов`язку організатора аукціону повідомляти про його проведення заставного кредитора; інформація про дату, час та місце проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута є загальнодоступною, як така що публікується на офіційних сайтах ВГСУ та Мін`юсту України, а тому банк, як заставний кредитор, був цілком обізнаний про реалізацію майна, яке забезпечує саме його вимоги та мав усі можливості, за бажанням, забезпечити участь у торгах потенційних покупців, найдених банком, для реалізації майна за найвищою ціною. Неповідомлення кредитора-заставодержателя про проведення аукціону з продажу заставного майна не може бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів проведення аукціону, оскільки законодавець прямо не передбачив такої вимоги щодо боржника (організатора торгів), вона може бути передбачена у договорі про організацію продажу майна боржника з організатором торгів. Про таку правову позицію зазначено у Постановах Верховного Суду 12.06.2018 у справі №922/5743/15 та 07.05.2018 у справі №Б-50/232-09.

19. Скаржник доводив, що обрання способу завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна шляхом видачі нотаріального свідоцтва про продаж майна з публічних торгів не означає нехтування сторонами їх обов`язку згідно із статтею 657 ЦК України та не є самостійною підставою визнання недійсним правочину з відчуження майна з публічних торгів, оскільки відповідно до статті 75 Закону про банкрутство проведення аукціону може бути завершено видачею свідоцтва про продаж майна з публічних торгів. З такою правовою позицією погодився Верховний Суд у Постанові 29.05.2018 у справі №Б11/009-12, яку не прийняв до уваги апеляційний суд.

20. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не досліджено наявні в матеріалах справи копії прибуткових касових ордерів про прийняття гарантійних внесків учасниками аукціону ТОВ "МАКТЕ" та ОСОБА_1 безпосередньо в касу організатора аукціону та внаслідок цього дійшов необґрунтованих висновків про сплату гарантійних внесків єдиним платежем на рахунок біржі, яка проводила торги. Також, скаржник не погодився з висновками судів про порушення процедури оплати за придбане з аукціону майно шляхом внесення коштів безпосередньо в касу боржника згідно з прихідними касовими ордерами з посиланням на те, що саме такий порядок оплати за майно було визначено протоколом проведення аукціону №328 від 24.06.2015. З посиланням на частину 3 статті 55 Закону про банкрутство скаржник зазначив, що суди дійшли помилкових висновків про те, що порушення процедури розрахунку може мати наслідком визнання аукціону недійсним. При цьому, скаржник обґрунтовував свої доводи висновками Постанови Верховного Суду 22.05.2018 у справі №911/531/14.

Доводи інших учасників справи

21. У відзиві УБ "Південь" погодилась з твердженнями та доводами виконуючого обов`язки ліквідатора Потики А.Л., які викладені в касаційній скарзі, підтримала їх та, з урахуванням правових позицій, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі №22/63б, від 17.05.2018 у справі №905/3594/15, від 29.05.2018 у справі №Б11/009-12, просила Верховний Суд скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви банку про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 24.06.2015 з продажу майна банкрута частинами відмовити в повному обсязі.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

22. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)

Частина 1 статті 49 - продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частина 1 статті 50 - продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Частина 4 статті 50 - укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Частина 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Частина 1 статті 58 - організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Частина 1 статті 59 - оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про:

- майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;

- час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);

- початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;

- розмір та порядок внесення гарантійного внеску;

- можливість надання переможцю податкової накладної;

- продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку);

- порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;

- порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення;

- порядок і критерії виявлення переможця торгів;

- строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;

- організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку);

- спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

Частина 4 статті 60 - подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання.

Частина 1 статті 69 - протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.

Частина 4 статті 69 - до протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Частина 4 статті 71 - переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

23. Цивільний кодекс України (435-15)

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 цього Кодексу.

Частина 1 статті 657 - договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

24. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень частини 3 статті 55, частини 1 статті 58, статей 59, 62, частин 5, 6 статті 44, частин 1, 4 статті 69, частин 3, 4 статті 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 73- 86 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права, мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

26. Верховний Суд зазначає, що визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49-75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов`язує організатора аукціону дотримуватися визначеного Законом про банкрутство порядку підготовки та проведення аукціону в ліквідаційній процедурі з подальшим належним оформленням результатів відчуження майна банкрута з переможцями аукціону шляхом укладення договорів купівлі-продажу майна (майнових прав) з аукціону або оформлення нотаріусом свідоцтва про продаж майна з аукціону.

Частиною 5 статті 44 Закону, законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Така правова позиція узгоджена постановою Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17.

Відповідно до статті 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об`єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що розпочинаючи продаж майна у ліквідаційній процедурі, ліквідатор зобов`язаний провести перші торги шляхом продажу майна боржника, як підприємства, цілісним майновим комплексом, включивши до складу цього комплексу усі активи боржника (права на земельну ділянку, усі об`єкти нерухомого майна, усе рухоме майно, незалежно від його вартості, майнові права), а порушення такого порядку продажу майна боржника в сукупності з встановленими судом іншими порушеннями процедури продажу майна боржника може бути підставою визнання недійсним правочину з продажу майна боржника.

Відтак, доводи скаржника про те, що суди не повинні були досліджувати обставин допущених порушень при виставленні вперше майна боржника на продаж з аукціону 17.02.2015 у складі цілісного майнового комплексу, Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що такі порушення були підставою позову у поданій позовній заяві, а також з огляду на те, що визначена законодавцем процедура продажу майна боржника є цілісним процесом, в якому законність проведення кожного наступного аукціону випливає та взаємопов`язана з дотриманням норм законодавства про банкрутство та цивільного права при організації попереднього продажу, навіть якщо він не відбувся за відсутності потенційних покупців.

27. Отже, встановлення судами обставин справи №915/102/13, згідно з якими ліквідатор Постика А.Л. спочатку продав у 2014 році рухоме майно боржника (офісні меблі та оргтехніку), а пізніше розпочав продаж майна боржника оголошенням про проведення 17.02.2015 аукціону з продажу "цілісного майнового комплексу" боржника, включивши до нього нерухоме майно (предмет застави ПАТ "ВіЕйБі Банк"), без включення до складу такого майнового комплексу майнового права (права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості) підтверджує правильність висновків судів про порушення ліквідатором на першому аукціоні з продажу майна боржника вимог частини 5 статті 44 та частини 1 статті 43 Закону про банкрутство, а також статті 191 ЦК України, якими визначено необхідність включення до складу цілісного майнового комплексу усіх активів боржника (рухомого та нерухомого майна) та їх переважний продаж з аукціону у складі "цілісного майнового комплексу".

Колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами скаржника про те, що зазначене порушення, якщо воно було б єдиним у процедурі продажу майна боржника, може й не мати наслідком визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна боржника, якщо б судами не було встановлено ряду інших порушень продажу майна боржника при проведенні цього аукціону 24.06.2015. Однак, за сукупністю встановлення декількох порушень процедури проведення публічних торгів, таке порушення може потягнути наслідки визнання недійсною процедури продажу майна боржника. Виходячи з обставин даної справи, саме сукупність таких порушень була встановлена судами першої та апеляційної інстанцій при проведенні продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі, що мало наслідком визнання судами недійсним оспорюваного аукціону 24.06.2015.

28. При розгляді заяви про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника першочергово досліджуються обставини дотримання порядку та проведення оспорюваного аукціону в контексті до того, у якій процедурі (розпорядження майном, санації чи ліквідації) проводився цей аукціон, чи дотримано спеціальні вимоги статті 20, розділу ІІІ, ІV Закону про банкрутство щодо імперативних вимог при проведенні аукціону (попередньої інвентаризації майна, обрання організатора торгів на конкурсній основі, належності здійснених публікацій про продаж майна боржника, належності процедури допуску учасників до участі в аукціоні, дотримання строків між публікацією оголошення та фактичним проведенням аукціону, належного оформлення протоколу продажу майна з аукціону, дотримання строків оплати та процедури оформлення права власності на продане з аукціону майно, оскільки їх порушення може мати наслідком розірвання договору та негайне поновлення аукціону з ціни, запропонованої попереднім учасником, а не перехід права власності від боржника до набувача майна).

Скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2017 про розгляд заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у справі №915/102/13, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій допущено процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та невірно застосовано норми Закону про банкрутство щодо порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, внаслідок чого Суд направив справу на новий розгляд для здійснення судами перевірки законності дій ліквідатора Постики А.Л. та залученого ним організатора аукціону, починаючи з проведення першого (17.02.2015) та наступних (27.03.2015, 25.05.2015, 24.06.2015) аукціонів реалізації майна ТОВ "Десла"; для з`ясування, чи додержано організатором аукціону порядок допуску до участі у другому повторному аукціоні 24.06.2015 його учасників, зокрема, сплати ними гарантійних внесків особисто; перевірити обставини виконання покупцем обов`язку з оплати вартості придбаного з аукціону майна банкрута, а також вжиття ліквідатором банкрута заходів щодо проведення розрахунку із забезпеченим кредитором за рахунок коштів, виручених від продажу нерухомого майна банкрута.

Отже, суди попередніх інстанцій, в силу вимог частини 5 статті 310 ГПК України, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута при новому розгляді справи, повинні були врахувати висновки Верховного Суду, зазначені у Постанові від 17.04.2018 у даній справі та дослідити зазначені обставини.

Судами встановлено, що заяви ТОВ "МАКТЕ" та ОСОБА_1 на участь в аукціоні з продажу майна банкрута зареєстровано Універсальною біржею "Південь" майже одночасно, реєстраційні та гарантійні внески з призначенням платежу "гарантійні внески для участі в аукціоні" надійшли на розрахунковий рахунок біржі одним платежем.

Відповідно до частини 7 статті 49 Закону про банкрутство, учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Частиною 3 статті 60 цього Закону передбачено, що до заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії таких документів: документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника; документа про сплату гарантійного внеску. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону про банкрутство, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити, зокрема, відомості про строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі. Отже, законодавець виключає можливість сплати гарантійного внеску безпосередньо в касу організатора торгів та визначає, що такий внесок має персонально сплачуватися кожним з учасників торгів на рахунок організатора, зазначений в оголошенні про проведення аукціону.

З огляду на таке правове регулювання, колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про неналежність доказів (прихідних касових ордерів) на обґрунтування обставин внесення учасниками торгів у касу організатора торгів їх гарантійних внесків та зазначає, що порушення процедури сплати гарантійних внесків відповідно до статті 61 Закону про банкрутство має наслідком прийняття організатором торгів рішення про недопуск учасника до участі в аукціоні, а доводи скаржника згідно з пунктом 20 мотивувальної частини постанови вважає необґрунтованими.

Отже, встановивши обставини допуску до участі в аукціоні учасників, які неправильно сплатили гарантійні внески на рахунок організатора торгів єдиним платежем, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що проведення таких торгів було незаконним та порушувало процедуру організації аукціону, визначену Законом про банкрутство, порушувало обов`язковість вимог законодавця щодо створення ліквідатором та організатором торгів умов для реальної конкуренції між учасниками спірного аукціону, порушувало досягнення мети законодавця щодо продажу у процедурі банкрутства майна боржника за найвищою конкурентною ціною для як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

29. Також, судами встановлено порушення щодо проведення аукціону з продажу нерухомого майна. Зокрема, суди зазначили про невідповідність інформації в оголошеннях про проведення аукціону змісту укладених між ліквідатором та організатором аукціону додаткових угод до Договору №07/14, відсутність інформації в протоколі №328 від 24.06.2015 про проведення другого повторного аукціону щодо зниження початкової вартості лота №328 на крок аукціону під час його проведення та зазначення лише про остаточну ціну, за яку переможець спірного аукціону виявив намір придбати лот. Суди встановили порушення переможцем спірного аукціону строків оплати вартості придбаного лота №328 відповідно до вимог Закону про банкрутство, так як гроші вносилися в касу боржника, в той час як Законом про банкрутство та згідно з оголошенням про продаж майна передбачалося їх перерахування на розрахунковий рахунок, вказаний замовником.

Встановлення таких фактичних обставин дозволило судам дійти висновку про наявність істотних порушень проведення другого повторного аукціону визначених як умовами укладеного договору про продаж майна боржника з аукціону, так імперативними нормами Закону про банкрутство.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на переоцінку доказів у справі на стадії касаційного перегляду, доводи скаржника згідно з пунктом 17 мотивувальної частини постанови про порушення вимог статей 62, 69 Закону про банкрутство, оскільки судами не досліджено питання щодо дотримання процедури зниження ціни ліцитатором на крок аукціону за допомогою даних фіксації аукціону технічними засобами, а не тільки протоколом проведення аукціону та з огляду на відсутність обов`язкових вимог до протоколу аукціону на предмет фіксації збільшення (зниження) ціни ліцитатором відповідно до пропозицій учасників. Суд не вбачає порушення судами вимог статей 73- 86 ГПК України щодо повноти оцінки доказів у справі, оскільки учасникам справи були надані рівні можливості в наданні відповідних доказів, а клопотання про витребування інших доказів від осіб, які не володіють такими доказами, до суду не заявлялося.

30. Судами встановлено, що за результатами проведення 24.06.2015 другого повторного аукціону з продажу майна боржника укладено договір купівлі-продажу від 03.07.2015 нерухомого майна банкрута без його нотаріального посвідчення, в той час як мало місце відчуження об`єкта нерухомості, що суди визнали порушенням статті 657 ЦК України, оскільки судами встановлено, що відповідно до оголошення про проведення другого повторного аукціону 24.06.2015 за його наслідком мав укладатися саме договір купівлі-продажу майна відповідно до приписів частини 2 статті 59 та статті 71 Закону про банкрутство, що вимагає його посвідчення нотаріусом.

Скаржник зазначав, що такі висновки судів суперечать правовим висновками постанови від 29.05.2018 Верховного Суду у справі №Б11/009-12.

Колегія суддів касаційного суду в даній справі зазначає, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам постанови від 29.05.2018 Верховного Суду у справі №Б11/009-12, в якій було, зокрема, звернута увага на те, що обрання способу завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна шляхом видачі нотаріального свідоцтва про продаж майна з публічних торгів не означає нехтування сторонами їх обов`язку згідно із статтею 657 ЦК України та не може бути самостійною підставою визнання недійсним (нікчемним) правочину з відчуження майна з публічних торгів, оскільки частиною 4 статті 75 Закону про банкрутство допускається видача нотаріусом свідоцтва про продаж майна з публічних торгів. Касаційний суд у даній справі та у справі №Б11/009-12 погоджується з правильністю висновків місцевого суду про недійсність другого повторного аукціону з продажу майна боржника за сукупністю встановлених судами порушень процедури проведення оскаржуваних аукціонів. Отже, доводи скаржника згідно з пунктом 19 описової частини даної постанови не спростовують правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами в даній справі.

31. Колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю доводів скаржника про те, що відповідно до частини 1 статті 58 Закону про банкрутство не передбачено обов`язку організатора аукціону повідомляти про його проведення кредитора-заставодержателя, а публічність такої інформації дозволяє заставному кредитору бути обізнаним про час та місце проведення аукціону для поінформування потенційних покупців про дату, час та місце проведення аукціону з продажу заставного майна власними способами поширення інформації, що відповідає зазначеній судом практиці Касаційного господарського суду (пункт 18 описової частини даної постанови).

Разом з тим, зазначені правові висновки не спростовують правильності висновків судів, виходячи із сукупності встановлених обставин справи та сукупності встановлених судами порушень при проведенні аукціону з продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу та другого повторного аукціону з продажу заставного майна окремим лотом про порушення процедур проведення аукціону згідно статей 44, 49-75 Закону про банкрутство, що мало наслідком порушення балансу інтересів боржника та кредиторів відповідно до частини 3 статті 98 цього Закону.

32. За таких обставин, з урахуванням положень частини 4 статті 50, статей 59, 64, 71, частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних та обґрунтованих висновків про те, що наявні порушення під час підготовки, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону в сукупності здійснені з порушенням вимог зазначеного Закону, що є підставою для задоволення заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 24.06.2015.

33. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Оцінюючи прийняті судами рішення через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Аналізуючи мотивацію прийнятих апеляційним та місцевим судами постанови 12.02.2019 та ухвали 10.10.2018 крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає про належне виконання покладеного на суди обов`язку щодо мотивації прийнятих ними рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів арбітражного керуючого Постики А.Л. ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та продемонструвало справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів учасників даної справи.

Судами проаналізовано доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк" про допущені порушення при відчуженні нерухомого майна ТОВ "Десла" зі спірного аукціону та викладено мотиви прийняття судами таких доводів на підтвердження допущених ліквідатором та організатором аукціону порушень вимог Закону про банкрутство при підготовці та проведенні спірного аукціону; апеляційним судом спростовано доводи ліквідатора про порушення місцевим судом норм процесуального права при розгляді майнового спору про визнання недійсними результатів аукціону 24.06.2015 та неправильне застосування судом першої інстанції приписів Закону про банкрутство, що регулюють продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі.