ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 910/3257/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представників учасників справи
позивача - Даців А.І.,
відповідачів: 1. Шевчук А.С., 2.Воробйова І.С.,
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018
(головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016
(суддя - Грєхова О.А.)
у справі № 910/3257/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC)
про визнання неналежним виконання зобов'язань за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009.
Крім того, в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" в розмірі 129 565 500,00 грн (з яких: 100 779 142,04 грн за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28 786 357,96 грн за Кредитним договором №3 від 25.02.2009) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", позивач просив також звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042 та Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк".
Визнати за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" право власності на адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 891937080000, загальною площею 20 907,6 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (літера А), загальною площею 4 883,30 кв.м., реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003).
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 01 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк", назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк", (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг", назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство "Київ-Одяг" (позичальник) був укладений Кредитний договір №82, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 86 851 700,00 гривень (пункт 1.1. договору в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №1 від 27.10.2008).
2.2. За умовами п. 1.3.1 кредитного договору №82 (в редакції Угоди про внесення змін та доповнень №1 від 27.10.2008) кредит надається з 01.10.2008 строком на 5 років.
Згідно з п. 1.3.2 кредитного договору №82 позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 01.10.2013.
2.3. 25 лютого 2009 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг" був укладений Кредитний договір №3, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 150 000 000,00 гривень з 25 лютого 2009 року по 24 лютого 2010 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24 лютого 2010 року (пункти 1.1., 1.3.1., 1.3.2. договору).
2.4. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитними договорами №82 від 01.10.2008 та №3 від 25.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг" (іпотекодавець) було укладено:
- Договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №9042 (далі - договір іпотеки №9042);
- Договір наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідчений 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі та зареєстрований в реєстрі за №449 (далі - договір іпотеки №449).
Договір іпотеки №9042, з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.03.2009, забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №82 від 01.10.2008, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.
Договір іпотеки №449, з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.03.2009, забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №3 від 25.02.2009, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.
Предметом іпотек є: нерухоме майно - адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20732,500 кв.м., а саме: адміністративне приміщення (Літера А), загальною площею 4708,20 кв.м.; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б (два літера "Б") та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації від 18.12.1997 серії АВК №010000991.
Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:127:0003) на якій знаходиться нерухоме майно, площею 1,9252 га, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б (два літера "Б") знаходиться у користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено 23.09.2003 між Київською міською радою та іпотекодавцем.
2.5. Як передбачено у розділі VI договорів іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору.
Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (угода про задоволення вимог іпотекодержателя).
За рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (договір про задоволення вимог іпотекодержателя). Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття, на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами - пеню, штраф), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмети іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.
2.6. Пунктом 7.1 іпотечних договорів сторони погодили, що дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє по день, і який сторони виконають в повному об'єми свої зобов'язання за цим договором та кредитним договором.
2.7. У зв'язку з посвідченням вищевказаних договорів іпотеки приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О. накладено заборони відчуження адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 20732,5 кв.м. до припинення дії чи розірвання договорів іпотеки.
2.8. Суди встановили, що на виконання умов кредитних договорів позивач надав відповідачу-1 грошові кошти в загальному розмірі 236 851 700,00 грн (86 851 700,00 грн за кредитним договором №82 та 150 000 000,00 грн за кредитним договором №3), що підтверджується наявними у справі виписками по особовим рахункам та не заперечується відповідачем.
2.9. Публічне акціонерне товариство "Київ-Одяг" належним чином не виконало покладені на нього зобов'язання за кредитними договорами, а саме - в обумовлені договорами строки не здійснило повернення банку кредиту та процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачені умовами кредитного договору, що і стало підставою для виникнення спору у цій справі.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №910/3257/16 позов задоволено повністю. Визнано неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009.
В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" в розмірі 129 565 500 грн. 00 коп., з яких: 100 779 142 грн. 04 коп. за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28 786 357 грн. 96 коп. за Кредитним договором №3 від 25.02.2009 перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк", звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042, Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 891837080000, загальною площею 20907,6 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,10,11,5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м. (знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003), вартість якого складає 129565500 (сто двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. без ПДВ, відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, складеного станом на 09.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство", шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" права власності на майно.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" 104 728 грн. 00 коп. судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" 103 350 грн. 00 коп. судового збору.
3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив таке.
Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань на час розгляду справи у Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" існує заборгованість в загальному розмірі 269 494 210,05 грн, яка складається з:
- 86 851 700,00 грн основного боргу та 13 927 442,04 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором №82 від 01.10.2008;
- 150 000 000,00 грн основного боргу та 18 715 068,46 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором №3 від 25.02.2009.
За висновком суду, станом на момент вирішення спору по суті, відповідачем не надано жодних доказів того, що кредитні договори №82 від 01.10.2008 та №3 від 25.02.2009 були виконані ним належним чином.
3.3. Водночас суд першої інстанції зазначив, що виходячи з положень частини 2 статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.
При цьому суд здійснив посилання на аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі №3-139гс11, від 11.12.2013 у справі №6-124цс13, від 19.08.2014 у справі №3-43гс14.
Суд встановив, що до ТОВ "АНМЕЙД ГРУП" перейшли права та обов'язки іпотекодавця за договорами іпотеки укладеними між позивачем та ПАТ "Київ-Одяг" щодо спірного нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничого комплексу загальною площею 20732,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2Б.
Врахувавши зазначене, взявши до уваги Звіт про незалежну оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство", а також вказавши, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та позовна вимога про визнання права власності на предмет іпотеки є по суті однією і тією самою вимогою, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" за кредитними договорами, та задовольнив позовні вимоги повністю.
3.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 змінено. Викладено резолютивну частину рішення у такій редакції.
" 1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) зобов'язань за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009.
3. В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) в розмірі 129565500 (сто двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., з яких: 100779142 (сто мільйонів сімсот сімдесят дев'ять тисяч сто сорок дві) грн. 04 коп. за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28786357 (двадцять вісім мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 96 коп. за Кредитним договором №3 від 25.02.2009 перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280), звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042, Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 891837080000, загальною площею 20907,6 кв.м. розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м.; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791,20 кв.м.; склади для зберігання товарів (3,10,11,5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м.; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м. (знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:127:0003), вартість якого складає 141 835 700 (сто сорок один мільйон вісімсот тридцять п'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. без ПДВ, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) права власності на майно.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 01554255) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 104728 (сто чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 39923021) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 103350 (сто три тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази."
3.5. Постановляючи зазначене судове рішення, апеляційний господарський суд вказав, що господарський суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам справи та правовідносинам, що склалися між сторонами, а також зробив вірний висновок про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Проте суд дійшов висновку про те, що необхідно змінити резолютивну частину рішення з урахуванням вартості майна, що є предметом іпотеки, відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи №387/17-42/24611/17-42 від 31.07.2018 в розмірі 141 835 700 грн без врахування ПДВ.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.
4.2.1. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом не встановлено тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення. При цьому місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги висновок Верховного Суду України, здійснений у постанові від 30.03.2016. Натомість, апеляційний господарський суд, всупереч приписам ст. 236 ГПК України, не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, здійснених у постанові від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц.
4.2.2. Посилаючись судові рішення, ухвалені у справах №6/711 та №6/712, скаржник стверджує про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом у цій справі. В цій частині ТОВ "Анмейд груп" наполягає також на дійсності договору уступки прав вимоги від 01.04.2009.
4.2.3. Згідно з доводами скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 у справі №826/1709/16, а записи в реєстрі іпотек вказують на те, що іпотекодавцем є ПАТ "Київ-Одяг", а не ТОВ "Анмейд груп".
4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.
Загалом позиція та доводи, якими обґрунтований відзив позивача, відповідають висновкам, що здійснені судами попередніх інстанцій у рішенні та постанові, які є предметом касаційного перегляду у цій справі.
Водночас, ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" акцентує увагу на тому, що право на захист своїх законних прав та інтересів як кредитора (іпотекодержателя) шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами необмежено ні Конституцією України (254к/96-ВР) , ні будь-яким іншим чинним нормативно-правовим актом.
Позивач стверджує, що ним було обрано ефективний спосіб захисту порушеного права, який дасть змогу усунути перешкоди і виключить домагання інших осіб, у тому числі відповідача-2, на предмет іпотеки, який передавався первинним власником в іпотеку задля забезпечення виконання ним своїх зобов'язань, які так і не були ним виконані.
4.4. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у справі оголошувалась перерва на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України.
Крім того, змінено склад суду касаційної інстанції на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи, що міститься у матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір у справі стосується питання визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009, а також звернення стягнення на іпотечне майно у судовому порядку шляхом визнання права власності на нього.
Як зазначено вище у розділі 3 цієї постанови, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", тобто дійшли висновку про ефективність та правильність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права. Суд касаційної інстанції вважає таку позицію судів першої та апеляційної інстанцій хибною, зважаючи на таке.
5.2.2. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Проте позовна вимога ПАТ "Укргазбанк" про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009 є вимогою щодо встановлення певних фактів та не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень суду не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, правові підстави для відступлення від якої відсутні.
Суд касаційної інстанції зазначає, що захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Заявлена позивачем у цій справі вимога про визнання неналежним виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Тобто ця вимога позивача не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права позивача. За таких обставин суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження по справі у цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
5.2.3. Стосовно вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього суд касаційної інстанції зазначає таке.
У статті 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з статтею 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто, законом чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку";
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України "Про іпотеку" не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.
Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З аналізу положень норм чинного законодавства слідує, що для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.
При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц, підстави для відступлення від якої відсутні.
При цьому у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що підстав для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, не вбачається. Тобто як на час ухвалення рішення суду першої інстанції, так і на час ухвалення постанови апеляційного господарського суду, зазначена правова позиція повинна була бути відомою судам попередніх інстанцій. Проте судові рішення не містять обґрунтованих висновків судів про неможливість її застосування чи підстав для її неврахування.
Таким чином, враховуючи вимоги статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", варто зазначити, що суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем. Відтак, протилежні висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, не ґрунтуються на нормах права, що є підставою для скасування судових рішень у цій частині з прийняттям нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до ч.1 ст. 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
6.2. Зважаючи на викладене у п.5.2.2 цієї постанови, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009 та закриття провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
6.3. За змістом ч.1 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
6.4. Зважаючи на викладене у п. 5.2.3 цієї постанови, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на нього, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмейд груп" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №910/3257/16 скасувати.
3. Провадження у справі №910/3257/16 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов'язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009 закрити.
4. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Акціонерний банк "Укргазбанк" у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042 та Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" в розмірі 129 565 500,00 грн (з яких: 100 779 142,04 грн за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28 786 357,96 грн за Кредитним договором №3 від 25.02.2009) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк".
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ткач
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко