ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 5005/4826/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019
у складі колегії суддів: Чус О. В. (доповідач), Вечірка І. О., Кузнецова В. О.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019
у складі судді Євстигнеєвої Н. М.
за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа"
про стягнення 13 444 839,67 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 5005/4826/2011 задоволено скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Визнано дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Савки Ліани Олегівни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2018 ВП № 28128762 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 у справі № 5005/4826/2011 неправомірними. Визнано постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2018 ВП № 28128762 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 у справі № 5005/4826/2011 неправомірною.
2. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є саме укладення мирової угоди в процесі виконання цього ж рішення, натомість у матеріалах справи відсутня мирова угода, яка укладена сторонами (боржником та стягувачем) в процесі виконання рішення № 5005/4826/2011, яка затверджена судом.
3. Під час розгляду скарги на дії державного виконавця господарським судом першої інстанції було встановлено:
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 у справі № 5005/4826/2011 стягнуто з Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 10 522 000,33 грн - заборгованості, 861 384,38 грн - пені, 1 455 232,92 грн - інфляційних нарахувань, 606 222,37 грн - річних, 25 500,00 грн - витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.2. На виконання зазначеного рішення 15.06.2011 судом видано відповідний наказ.
3.3. 03.08.2011 Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 28128762.
3.4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 у справі № 5005/4826/2011 до 15.04.2017.
3.5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2018 у справі № 904/1334/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі".
3.6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі № 904/1334/18 визнано грошові вимоги, зокрема, Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" на загальну суму 29 323 362,79 грн, які ґрунтуються на судових рішеннях, у тому числі і рішенні у справі № 5005/4826/2011.
3.7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 затверджено мирову угоду у справі № 904/1334/18 від 12.11.2018 укладену між боржником - Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Тепломережі" та кредиторами боржника від імені яких на підставі протоколу № 1 перших зборів кредиторів КП КМР "Тепломережі" від 12.11.2018 діє голова комітету кредиторів Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
3.8. Відповідно до пунктів 3.1, 4.2 затвердженої мирової угоди, сторони, у тому числі, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" домовились стосовно розстрочки погашення заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості, наведеному у додатку №1 до мирової угоди.
3.9. 04.12.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 28128762 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 у справі № 5005/4826/2011 на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 вищезазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду та додатково послався на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у справі № 904/1334/18 в частині затвердження мирової угоди, припинення повноважень розпорядника майна, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та припинення провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.02.2019 та постановою апеляційної інстанції від 11.04.2019 Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Тепломережі" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5005/4826/2011 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження у справі № 5005/4826/2011 за вищезазначеною касаційною скаргою для здійснення перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
9. 04.06.2019 до Верховного Суду від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
10. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5005/4826/2011 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019.
11. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2019 прийнято справу № 5005/4826/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 до провадження у новому складі судової колегії.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі")
12. Скаржник посилається на те, що господарські суди розглядають справи щодо банкрутства в порядку передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) із застосуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , зокрема, щодо питань укладання мирової угоди у процедурі банкрутства застосовують саме положення статей 77- 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як спеціального нормативного акту, а не статті 330 Господарського процесуального кодексу України.
13. Скаржник доводить, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що в матеріалах справи відсутня мирова угода, яка укладена сторонами (боржником та стягувачем) в процесі виконання рішення № 5005/4826/2011, яка затверджена судом - є помилковими і безпідставними, оскільки у державного виконавця були всі законні підстави закрити ВП № 28128762, адже зазначена мирова угода була затверджена саме під час здійснення виконавчого провадження, тобто в процесі виконання рішення.
Доводи позивача
(Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України")
14. Позивач підтримуючи позицію господарських судів попередніх інстанцій зазначає на те, що мирова угода на яку посилається державний виконавець, як на підставу для закінчення виконавчого провадження, затверджена не у процесі виконання рішення суду, а у справі про банкрутство, а відтак така підстава для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відсутня.
15. Також позивач посилається на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у справі № 904/1334/18 в частині затвердження мирової угоди, припинення повноважень розпорядника майна, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та припинення провадження у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.
21. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , у тому числі й права на справедливий суд.
22. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
23. Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
24. У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.
25. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
26. У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
27. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
28. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
29. Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
30. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частина 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
31. Пунктом 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
32. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
33. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
34. За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
35. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
36. Згідно із положеннями статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
37. Виходячи з положень статей 77, 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Мирова угода повинна містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов`язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
38. Пунктом 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
39. Відповідно до частини 1 статті 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
40. Підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є укладення мирової угоди у процесі виконання рішення.
41. Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 затверджено мирову угоду у справі № 904/1334/18 від 12.11.2018 укладену між боржником - Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Тепломережі" та кредиторами боржника від імені яких на підставі протоколу № 1 перших зборів кредиторів КП КМР "Тепломережі" від 12.11.2018 діє голова комітету кредиторів Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
42. Відповідно до пунктів 3.1, 4.2 затвердженої мирової угоди, сторони, у тому числі, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" домовились стосовно розстрочки погашення заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості, наведеному у додатку № 1 до мирової угоди.
43. Отже укладеною мировою угодою врегульоване у т.ч. подальше виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 у справі № 5005/4826/2011, тобто наслідком затвердження цієї мирової угоди має бути закінчення виконавчого провадження по наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5005/4826/2011.
44. За таких обставин державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вищезазначена мирова угода затверджена саме під час здійснення виконавчого провадження, тобто у процесі виконання рішення.
45. Крім того слід зазначити, що наявність незакінченого виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 у справі № 5005/4826/2011 та мирової угоди у справі про банкрутство № 904/1334/18 до якої включені вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з виконання цього ж наказу, може призвести до подвійного стягнення з відповідача суми однієї й тієї ж заборгованості, що є недопустимим.
46. Що ж до посилань суду апеляційної інстанції на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у справі № 904/1334/18 в частині затвердження мирової угоди, то зазначена обставина може бути підставою для відновлення виконавчого провадження.
47. До того ж наслідки скасування ухвали про затвердження мирової угоди не можуть бути підставою для визнання дій державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження неправомірними, оскільки на момент їх вчинення ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 у справі № 904/1334/18 в силу положень статті 235 ГПК України, частини 2 статті 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" була чинною.
48. Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Щодо суті касаційної скарги
49. Доводи скаржника щодо неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
51. Згідно із частиною 1 статті 311 ГПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
52. Зважаючи на викладене та те, що обставини справи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій не потребують додаткового дослідження, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за доцільне не передавати справу на новий судовий розгляд та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Судові витрати
53. Відповідно до ст.ст. 129, 344 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги (1 921,00 грн) та касаційної скарги (3 842,00 грн) покладаються на Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Висновки щодо застосування норм права
54. Затвердження судом у справі про банкрутство мирової угоди, яка містить положення про врегулювання зобов`язань боржника та конкурсного кредитора, вимоги якого визнані та ґрунтуються на судовому рішенні на виконання якого видано наказ та відкрито виконавче провадження, є підставою для закінчення такого виконавчого провадження згідно з пунктом 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326, 339- 345 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 5005/4826/2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
4. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" (вул. Тритузна, 168, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51914, код ЄДРПОУ 03342573) 1 921,00 грн витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 3 842,00 грн витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді Л. Й. Катеринчук
В. Г. Пєсков