916/1383/18 Про визнання недійсною додаткової угоди до договору про надання права платного користування торговельним місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів, зобов`язання усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні та усунення перешкод у користуванні майном - 08.08.2019 Прийняття

1.1. У липні 2018 року Міністерство оборони України звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Зионг Ван Чинь (далі - ФОП Зионг Ван Чинь ) і Державного підприємства "ТВК" (далі - ДП "ТВК") (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 05.10.2018), в якому позивач просив визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 30.11.2009, укладену між ДП "ТВК" та фізичною особою-підприємцем Зионг Ван Чинь до Договору № 32/2009 від 25.03.2009 про надання права платного користування торговельним місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожевій (далі - Додаткова угода); зобов`язати Зионг Ван Чинь та будь-яких третіх осіб усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця № 3755 від розміщених на ньому двох 20-ти футових контейнерів (шляхом демонтажу) на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство оборони України до 2099 року є володільцем, розпорядником та користувачем 50-ти торгівельних місць. Позивач не уповноважував ДП "ТВК" на укладення оскаржуваної Додаткової угоди. Оскільки Додаткова угода укладена між відповідачами на власний розсуд, за відсутності на це повноважень у ДП "ТВК", вона має бути визнана недійсною на підставі статті 203 Цивільного кодексу України. У зв`язку з неправомірним користуванням торгівельним місцем № 3755 ФОП Зионг Ван Чинь, та порушенням у зв`язку із цим прав і законних інтересів Міністерства оборони України, позивач просив зобов`язати ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 позов задоволено частково, визнано недійсною Додаткову угоду №7 від 30.11.2010, укладену між ФОП Зионг Ван Чинь та ДП "ТВК" до Договору про надання права платного користування торгівельним місцем №32/2009 від 25.03.2009. Стягнуто з ДП "ТВК" на користь Міністерства судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку із закінченням строку дії Договору доручення від 27.11.2008, укладеного між Міністерством оборони України (довіритель) і Державним підприємством Міністерства оборони України "Південь" (далі - ДП "Південь") (повірений) у сторін за останнім припинилися 31.12.2009 права та обов`язки. Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 315 від 12.10.2010, ДП "Південь" перейменовано на ДП "ТВК". Укладаючи оскаржувану Додаткову угоду, ДП "ТВК" не мало відповідних повноважень на її укладення. Господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання Додаткової угоди недійсною у зв`язку з недодержанням під час вчинення правочину вимог статті 203 ЦК України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Міністерству оборони України про зобов`язання ФОП Зионг Ван Чинь усунути позивачу перешкоди у користуванні торгівельним місцем №3755 шляхом звільнення від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів, суд першої інстанції дійшов висновку, що торгівельне місце використовується ФОП Зионг Ван Чинь на підставі Договору №32/2009 від 25.03.2009, який є чинним.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 залишено без змін, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення.

2.4. Суд апеляційної інстанції визнав висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019, Міністерство оборони України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 в частині відмови в усуненні перешкод у користуванні майном, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, в частині: зобов`язання ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем шляхом звільнення торговельного місця № 3755 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, а в частині визнання недійсною Додаткової угоди №7 від 30.11.2010, укладеної між ФОП Зионг Ван Чинь та ДП "ТВК" до Договору про надання права користування торгівельним місцем №32/2009 від 25.03.2009, - залишити без змін.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 651, 525 Цивільного кодексу України, статей 188, 291 Господарського кодексу України. Зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що Договір №32/2009 від 25.03.2009 про надання платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок" не припинено і ФОП Зионг Ван Чинь правомірно користується торгівельним місцем № 3755. Наголошує, що можливість розірвання договорів в односторонньому порядку не суперечить законодавству і така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 420/504/16-ц, а тому винесені оскаржувані рішення суперечать висновкам викладеним у зазначені постанові.

Крім того, скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, вказуючи, що суди невірно встановили обставини справи щодо повідомлення ФОП Зионг Ван Чинь про припинення дії Договору №32/2009 від 25.03.2009.

4. Обставини справи встановлені судами.

4.1. Судами попередніх інстанцій установлено, що між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ "Промтоварний ринок" 21.02.2000 укладено Договір № 181/9-83р, відповідно до пунктів 1.1, 5.1 якого Міністерство оборони України дає згоду на вилучення земельної ділянки площею 4,33 га (з розміщеним на ній асфальтованим майданчиком площею 1,2 га, вартість понесених затрат на його обладнання становить 264 661 грн), що розташована на території військового містечка № 7 Одеського гарнізону, Військова частина А-4139, та передає вказану земельну ділянку (з розміщеним на ній асфальтованим майданчиком площею 1,2 га) Авангардівській селищні раді Овідіопольського району Одеської області. Міністерство оборони України має право протягом 99 років з дня підписання цього договору безкоштовного користування на власний розсуд 50 місцями під 20-футові контейнери, що розміщені на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожевій та розташованими на даних місцях контейнерами, а ТОВ "Промтоварний ринок" визнає вказане право та зобов`язується безкоштовно здійснювати охорону, загальне освітлення, прибирання території, забезпечити вільний доступ до вказаних контейнерів.

4.2. Між Міністерством оборони України (довірителем) та ДП "Південь" (повіреним) 27.11.2008 укладено Договір доручення, згідно з яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені довірителя юридичні дії, пов`язані з укладенням та розірванням договорів з фізичними особами про надання права платного користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафних санкцій та представництвом інтересів сторін у судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.1, 5.2 Договору доручення строк його дії встановлено до 31.12.2009.

4.3. 25.03.2009 між Міністерством оборони України (Сторона 1), від імені якого діяло ДП "Південь" відповідно до Договору доручення від 27.11.2008 та довіреності №220/1031/д від 27.11.2008 і ФОП Зионг Ван Чинь (Сторона 2) укладено Договір про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожевій №32/2009, згідно з яким Сторона 1 надає Стороні 2 право платного користування місцем на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожева для встановлення 20-футових контейнерів, що належать Стороні 2 (далі - Договір № 32/2009 від 25.03.2009).

Договір набуває чинності з 25.03.2009 і діє до 25.03.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або внесення змін до нього, після закінчення терміну його дії він автоматично продовжується на три календарні місяці на тих самих умовах, протягом яких сторони повинні укласти договір на новий термін. Після закінчення трьох місяців і при неукладенні нового договору, договір припиняє свою дію. Договір розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше ніж 2 місяці. Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який від був укладений; за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.

Внесення змін до договору може мати місце за погодженням сторін письмово (пункти 6.1. - 6.5 Договору № 32/2009 від 25.03.2009).

4.4. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 683-р (683-2009-р) "Про передачу цілісного майнового комплексу "Південь" до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва", прийнято пропозицію останнього щодо передачі цілісного майнового комплексу "Південь" (смт. Авангард, Овідіопольсьий район Одеської області) зі сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.10.2010 за № 315 ДП "Південь" перейменовано в ДП "ТВК".

4.5. Між ДП "ТВК" (сторона-1) та ФОП Зионг Ван Чинь (сторона-2) 30.11.2010 укладено Додаткову угоду № 31 до Договору № 32/2009 від 25.03.2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вул. Рожевій.

Відповідно до пункту 2 цієї Додаткової угоди ДП "ТВК" надає індивідуальні послуги, згідно з видами діяльності ДП "ТВК" (93.05.0).

4.6. Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди за прострочення платежу у розмірі, визначеному пунктом 3.1 Договору, сторона-2 щомісячно сплачує штраф у розмірі 20% від суми обов`язкового щомісячного платежу. Тариф на право платного користування торговим місцем встановлюється у розмірі 2000 грн за місяць (з ПДВ), з терміном оплати до 10 числа поточного місяця (пункт 5 Додаткової угоди).

4.7. Пунктом 4 Додаткової угоди встановлено, що Договір послуг вважається розірваним стороною-1 у випадках: заборгованості сторони-2 по оплаті в термін більше 70 календарних днів; закінчення терміну, на який був укладений даний договір; в інших випадках, які передбачені чинним законодавством України.

4.8. Між Міністерством оборони України та Концерном "Військторгсервіс" 14.06.2016 укладено Договір доручення № 1, відповідно до пункту 1.1 якого Концерн "Військторгсервіс" уповноважений діяти від імені Міністерства оборони України, а саме: вчиняти юридичні дії пов`язані з укладанням, розірванням, припиненням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ "Промтоварний ринок" на вулиці Рожевій, у тому числі з правом звернення до суду з позовами з питань пов`язаних з виконанням умов цього Договору.

4.9. ДП "ТВК" 20.07.2016 листом за вих. №092/14 повідомило ФОП Зионг Ван Чинь про припинення Договору №32/2009 від 25.03.2009 у зв`язку з укладенням між Міністерством оборони України та Концерном "Військторгсервіс" Договору доручення №1 від 14.06.2016. Згідно з інформаційною довідкою ДП "ТВК" вих.№044 від 26.05.2017 ФОП Зионг Ван Чинь здійснював оплату за користування торговим місцем на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок " з березня 2009 року до липня 2016 року.

4.10. ФОП Зионг Ван Чинь 05.09.2016 повідомив Міністерство оборони України, Концерн "Військторгсервіс" та його філію "Одеське управління військової торгівлі" про те, що Договір №32/2009 від 25.03.2009 діє до 24.03.2019 та не є припиненим.

Одеська філія Концерну "Військторгсервіс" в порядку, передбаченому пунктом 6.4 Договору №32/2009 від 25.03.2009, листами повідомляла ФОП Зионг Ван Чинь про укладення Договору доручення №1 від 14.06.2016 та про припинення Договору №32/2009 від 25.03.2009 за ініціативою Міністерства оборони Укаїни в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс", а також про необхідність звільнити торгове місце №3755.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом спору у даній справі є вимоги Міністерства оборони України визнати недійсною Додаткову угоду № 31 від 30.11.2010 до Договору № 32/2009 від 25.03.2009 та зобов`язати ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торгівельним місцем шляхом звільнення торговельного місця № 3755 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок".

5.3. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з Договору доручення від 27.11.2008, укладеного між Міністерством оборони України та ДП "Південь", правонаступником якого є ДП "ТВК", вбачається, що сторонами було визначено строк його дії до 31.12.2009, тому правовим наслідком закінчення строку дії Договору доручення від 27.11.2008 є припинення прав та обов`язків сторін за ним. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання недійсною Додаткової угоди № 7 від 30.11.2010 до Договору № 32/2009 від 25.03.2009, оскільки її укладення відбулося після закінчення строку дії Договору доручення від 27.11.2008, тобто за відсутності у ДП "ТВК" відповідних повноважень на її укладення.

Щодо застосування позовної давності до вимог Міністерства оборони України про визнання недійсною Додаткової угоди № 7 від 31.11.2010, суди зазначили, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження дати, з якої почався перебіг строку позовної давності. Посилання лише на імовірну обізнаність позивача про укладення спірної Додаткової угоди не можуть бути взяті судами до уваги.

Крім того місцевий та апеляційний господарські суди також дійшли висновку про те, що Договір № 32/2009 від 25.03.2009 не припинено, а тому відповідач правомірно користується торгівельним місцем № 3755, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зобов`язання ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких третіх осіб усунути позивачу перешкоди у користуванні торгівельним місцем № 3755 шляхом звільнення від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів.

5.4. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.5. Частиною 1 статі 627 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, які є обов`язковими для виконання.

Однак, під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватися вимог нормативно-правових актів.

Хоча і закріплений у ст. 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови такого договору, проте в такому разі договір не повинен суперечити законодавству, оскільки статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства.

5.6. Частинами 1-2, 6 статі 283 Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом (436-15) .

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

5.7. Статтею 781 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Договір може бути розірваний, у зв`язку з відмовою наймодавця від договору з підстав, передбачених статтею 782 Цивільного кодексу України, а також може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін у судовому порядку з підстав, передбачених статтею 783 Цивільного кодексу України.

5.8. При цьому, положеннями цивільного законодавства закріплено принцип неправомірності односторонньої відмови від договору за умови відсутності передбачених законом на це підстав.

Відповідно до частин 1-3 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 4 статі 188 Господарського кодексу України (436-15) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.9. Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

5.10. Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

5.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з положеннями пункту 6.4 Договору №32/2009 від 25.03.2009 дія договору припиняється, зокрема, за ініціативою однієї зі сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.

При цьому пункт 6.4 Договору №32/2009 від 25.03.2009 не містить переліку підстав для припинення договору в односторонньому порядку, а у повідомленнях Філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" від 27.12.2016, від 29.03.2018, від 24.04.2018, від 22.05.2018, направлених на адресу ФОП Зионг Ван Чинь про припинення Договору № 32/2009 в порядку, передбаченому пунктом 6.4 Договору, не зазначено правових підстав такого припинення.

5.12. Факт укладення між Міністерством оборони України та Концерном "Військторгсервіс" Договору доручення №1 від 14.06.2016 не передбачений як підстава припинення договору в односторонньому порядку ані умовами Договору №32/2009 від 25.03.2009, ані вимогами чинного законодавства України.

5.13. Враховуючи викладене та, беручи до уваги, що судами обох інстанцій не встановлено доказів згоди ФОП Зионг Ван Чинь щодо припинення дії Договору № 32/2009 від 25.03.2009, а також доказів звернення Міністерства оборони України до суду з приводу його розірвання, правомірним є висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що Договір № 32/2009 від 25.03.2009 не припинено, а тому відповідач на законних підставах користується торгівельним місцем № 3755.

З урахуванням того, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції, Договір №32/2009 від 25.03.2009 не припинено у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку з ініціативи Міністерства оборони України, строк його дії визначений до 25.03.2019, отже між сторонами мали місце договірні правовідносини. Тому позовні вимоги в частині зобов`язання ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міністерству у користуванні торгівельним місцем шляхом звільнення торгівельного місця №3755 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) на вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20, були безпідставними.

Посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №420/504/16-ц, в даному випадку є необгрунтованим, оскільки обставини справи, підстави позову та характер правовідносин у зазначеній цивільній справі не є подібними до цієї справи.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова і рішення господарських судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 916/1383/18.