ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2987/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представників: ОСББ "Наш Дім" - адвоката Поливаної А.С., голови правління Пручковської С.М., ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" - адвоката Швидкого О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018
та рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018
у справі № 916/2987/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім"
про стягнення 218 260,48 грн.
та за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім"
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
про визнання додаткової угоди недійсною,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ "Наш Дім" про стягнення заборгованості у розмірі 187 857,65 грн. за спожиту активну електричну енергію (з лютого 2017 року по серпень 2017 року); 22 379,17 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії (з 29.11.2016 по 31.10.2017), 2 763,49 грн. - 3 % річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії (з 27.05.2016 по 31.10.2017), 5 260,17 грн. - інфляційних втрат.
У січні 2018 року ОСББ "Наш Дім" звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" про визнання Додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії № 153311 від 26.07.2012 недійсною.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено повністю. Стягнуто з ОСББ "Наш Дім" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 187 857,65 грн., 22 379,17 грн. - пені, 2 763,49 грн. - 3 % річних, 5 260,17 грн. - інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору у розмірі 3 273,91 грн. У задоволені зустрічної позовної заяви ОСББ "Наш Дім" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 (колегія суддів: Філінюк І.Г.- головуючий, Аленін О.Ю.., Богатир К.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСББ "Наш Дім" звернулося з касаційною скаргою, в якій просив:
скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018, рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСББ "Наш дім", визнавши додаткову угоду №1 до Договору про постачання електричної енергії №И 153311 від 26.07.2012 недійсною;
закрити провадження у справі в частині стягнення з ОСББ "Наш дім" 19 464,13 грн.;
задовольнити позов ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в частині стягнення з ОСББ "Наш дім" 939,27 грн. пені, 67,46 грн. 3% річних, 389,28 грн. інфляційних втрат;
в решті позовних вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до ОСББ "Наш дім" відмовити.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач за первісним позовом наголошує, що суди неправильно застосували до правовідносин ст. ст. 6, 627 ЦК України та помилково не застосували норми, які підлягають застосуванню, зокрема, п. 1.4 та п. 6.23.1.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) та абз.2 ч. 3 ст. 6 ЦК України.
Крім того, ОСББ "Наш дім" посилається на те, що судом прийнято як доказ розрахунок ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", в якому не зазначено на підставі яких вихідних даних здійснено розрахунок втрат електричної енергії в мережах основного споживача та які в порядку Додаткової угоди № 1 до договору про постачання електричної енергії № 153311 від 26.07.2012 мали бути у подальшому використані для визначення обсягу електричної енергії, пожитої субспоживачем - ОСББ "Наш дім" для стягнення боргу.
На думку заявника касаційної скарги, місцевий та апеляційний суди не встановлювали обставини, якими могло бути мотивовано обґрунтування існування у ОСББ "Наш дім" зобов'язання на суму стягнення та його прострочення.
При цьому, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки наведеному ОСББ "Наш дім" розрахунку заборгованості та не звернув увагу на сплату відповідачем визнаної останнім суми боргу в розмірі 19 464,13 грн. із загальної суми стягнення та залишив суму стягнення без змін.
Водночас, як стверджує відповідач, суди безпідставно у рішенні посилаються на неіснуючі докази - акти приймання-передавання наданих послуг, які у матеріалах справи відсутні.
Місцевим та апеляційним судами було безпідставно залишено поза увагою аргументи ОСББ "Наш Дім" щодо необхідності здійснення розрахунку втрат електроенергії за відповідною Методикою НКРЕКП, про що прямо йдеться в ч.1 п.6.27. ПКЕЕ.
Разом з тим, на думку ОСББ "Наш дім", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність Додаткової угоди № 1 до договору про постачання електричної енергії № 153311 від 26.07.2012, укладеної в порядку п. 6.23.1.2 ПКЕЕ, а встановлені судами обставини не відповідають наведеному висновку.
Як стверджує заявник касаційної скарги, щоб зробити правовий висновок про застосування до спірних правовідносин відповідно п. 6.23.1.1 чи п. 6.23.1.2 ПКЕЕ, суди на підставі наявних у справі доказів мали встановити точку продажу електроенергії, чого зроблено не було.
До того ж, відповідач посилається на те, що попередніми судовими інстанціями було помилково застосовано п. 6.28 ПКЕЕ, яким врегульовано відносини із суб'єктами господарювання, до яких ОСББ не належить.
При цьому, ОСББ "Наш дім" звертає увагу, що в тарифи для населення вже включені всі можливі втрати у електричних мережах.
В судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.11.2018 представники ОСББ "Наш дім" уточнили вимоги касаційної скарги та просили постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" заперечує проти касаційної скарги ОСББ "Наш дім" та у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСББ "Наш Дім" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 187 857,65 грн., а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з доведеності наявними у справі доказами заборгованості відповідача в зазначеному розмірі.
Водночас, відмовляючи у задоволені зустрічної позовної заяви ОСББ "Наш Дім", суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права ОСББ "Наш дім" та встановив, що Додаткова угода № 1 від 26.07.2012 складена у відповідності до п. 6.23.1.2. та 6.28 ПКЕЕ.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в повному обсязі.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. ч. 1, 2, 7 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 26.07.2012 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (правонаступник - ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго") (Постачальник) та ОСББ "Наш Дім" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №И 153311, згідно якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником електричної енергії та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договором.
Відповідно до п.2.1 Договору під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Згідно із підпунктами 2.3.1, 2.3.3 пункту 2.3 Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього договору. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Крім того, у справі, яка розглядається, судами з'ясовано, що 26.07.2012 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (правонаступником якого є позивач) та ОСББ "Наш Дім" укладено Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії № И 153311 від 26.07.2012, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що у зв'язку з послідовним приєднанням засобів обліку споживача ТОВ "Стройтехснаб" та субспоживачів, на час зупинки роботи основного споживача ТОВ "Стройтехснаб", відповідно до п. 6.23.1.2 чинних Правил користування електричною енергією: визначати обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем ОСББ "Наш Дім" шляхом додавання обсягу втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електромереж основного споживача до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем за розрахунковими засобами обліку.
Відповідно до пунктів 1, 2 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № И 153311 від 26.07.2012 покази засобу обліку, відповідно до Додатку "Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 18 числа кожного місяця о 12 годині. Споживач зобов'язався самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити "Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: м.Іллічівськ, вул. Леніна, 41.
Згідно із пунктами 1, 2, 4, 5 Додатку № 5 до Договору про постачання електричної енергії № И 153311 від 26.07.2012 розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 18 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. Споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місяця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем "Акту про обсяги спожитої електроенергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", місцевий господарський суд послався на те, що за розрахунковий період з лютого 2017 року по серпень 2017 року ОСББ "Наш Дім" було спожито електричної енергії на суму 187 857,65 грн., що підтверджується звітами Споживача - ОСББ "Наш Дім" по електричній енергії, актами приймання-передавання наданих послуг та рахунками-фактурами на оплату вартості спожитої електричної енергії та встановив, що докази оплати відповідачем спожитої активної електричної енергії в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, як вбачається зі змісту судового рішення судом належної оцінки наявним у справі доказам не надано.
Так, за приписами процесуального законодавства судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, які підлягають оцінці у їх сукупності, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).
Допустимість доказів відповідно до ст. 77 ГПК України означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, при розгляді даної справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, чим порушив приписи наведених вище норм та, зокрема, ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.
В даному випадку, як вбачається зі змісту прийнятого рішення, дійшовши висновку про наявність заборгованості ОСББ "Наш Дім" за спожиту активну електричну енергії в розмірі 187 857,65 грн. суд першої інстанції взагалі не досліджував та не надавав оцінки звітам Споживача по електричній енергії, актам приймання-передавання наданих послуг та наданому ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" розрахунку суми боргу та, зокрема, втрат електричної енергії в мережах основного споживача.
При вирішенні питання про правомірність нарахування втрат електричної енергії відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про постачання електричної енергії № И 153311 від 26.07.2012, місцевий господарський суд додані до позовної заяви докази взагалі не досліджував, не з'ясував правову природу таких втрат, не встановив, яким чином здійснюється їх нарахування та відшкодування згідно НКЕЕ, проте зазначив, що ним було перевірено правильність розрахунку, виконаного позивачем.
При цьому, виклавши в рішенні зміст заперечень ОСББ "Наш дім" проти задоволення вимог ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", суд першої інстанції не надав їм жодної оцінки, не перевірив підстави стягнення з ОСББ "Наш дім" частки втрат в мережах основного споживача - ТОВ "Стройтехснаб" та не дослідив подані ОСББ "Наш дім" докази, зокрема, Стан розрахунків за спожиту електроенергію ОСББ "Наш дім" за період з січня 2016 року по жовтень 2017 року, Акт ревізійної комісії ОСББ "Наш дім" від 12.01.2018.
Разом з цим, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічних вимог про недійсною визнання Додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії № 153311 від 26.07.2012, місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушеного права ОСББ "Наш дім" та встановив, що оспорювана додаткова угода укладена у відповідності до п. 6.23.1.2 та п. 6.28 ПКЕЕ.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.
Проте, дослідивши обставини на предмет вчинення правочину під впливом омани чи насильства, суд першої інстанції не надав оцінку правовідносинам сторін, врегульованих додатковою угодою, на предмет їх відповідності п. 6.23.1.2 та п. 6.28 ПКЕЕ, та доказам недійсності правочину (додаткової угоди № 1), пов'язаним з невідповідністю вимогам чинного законодавства. Підстав, з яких суд дійшов висновку про правильність застосування п. 6.23.1.2 та п. 6.28 ПКЕЕ, місцевим судом не наведено.
На вказані недоліки рішення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не звернув уваги на приписи наведених вище норм, не дослідив всі обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України, на яку між тим, апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Суд апеляційної інстанції в порушення приписів ч. 1 ст. 282 ГПК України, підтримавши висновки місцевого суду, залишив без належної правової оцінки, зокрема, доводи і заперечення ОСББ "Наш Дім", викладені в апеляційній скарзі, відтак, прийняв постанову при неповному з'ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.
Згідно зі ст. ст. 7, 13 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.
Так, у порушення наведених норм процесуального законодавства суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав жодної оцінки доводам ОСББ "Наш Дім" про те, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі наданих послуг; дані в рахунках-фактурах не співпадають з даними в звітах ОСББ; суми втрат, визначені в односторонніх рахунках ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", не узгоджені навіть з основним споживачем - ТОВ "Стройтехснаб" та виконані без використання Методики НКРЕКП; схема електропостачання ОСББ передбачена п. 6.23.1.1 ПКЕЕ, тому обсяг електроенергії, спожитої субспоживачем, визначається виключно за лічильником і додавання втрат не передбачає;
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, не досліджував правовий статус ОСББ "Наш дім" та його Статут.
Так, судом апеляційної інстанції не було надано і належної правової оцінки аргументам ОСББ "Наш дім" про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як споживач віднесено до категорії "Населення", а оплата населенням втрат електроенергії основного споживача законодавством не передбачена.
При цьому, апеляційним судом були залишені поза увагою доводи ОСББ "Наш дім" про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є господарським товариством в розумінні ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", а є неприбутковим та непідприємницьким товариством, до якого не можуть застосовуватись норми п. 6.28 ПКЕЕ щодо розподілення технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж; структура тарифів на електроенергію для населення (у т.ч. для ОСББ) включає в себе технологічні втрати у електричних мережах.
Водночас, на думку колегії суддів, з'ясування наведених вище обставин має значення при розгляді як вимог за первісним позовом, так і вимог за зустрічним позовом.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.
У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.
Аналогічно, у даній справі, ненадання судом належної оцінки всім обставинам справи, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.
У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків у даній справі про задоволення позову ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та відмову ОСББ "Наш Дім" у задоволені зустрічної позовної заяви.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Одеської області.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 916/2987/17 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2018 у справі № 916/2987/17 скасувати.
Справу № 916/2987/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Жуков С.В.