0870/7611/12 Про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ у платіжних дорученнях - 31.10.2019 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до адміністративного суду із позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників ДФС) по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ "Запоріжжяобленерго" в платіжних дорученнях: № 6440 від 13.04.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "аванс податок на додану вартість за березень 2012 року", № 6758 від 20.04.2012 на суму 2 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7158 від 24.04.2012 на суму 1 520 000, 00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7207 від 25.04.2012 на суму 1160 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7223 від 26.04.2012 на суму 675 751, 00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7519 від 27.04.2012 на суму 215, 00 грн. з призначенням платежу - "штраф по ПДВ у зв`язку з проведенням уточнень", №7518 від 27.04.2012 на суму 332 164,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", 7517 від 27.04.2012 на суму 7 141,00 грн. з призначенням платежу - "податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з проведенням уточнень", а також визнати протиправним та скасувати прийняте СДПІ податкове повідомлення-рішення №0000090028 від 19.06.2012 на суму 1 286895,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові зобов`язання позивачем були сплачені своєчасно, однак податковий орган неправомірно здійснив розподіл сплачених коштів та фактично змінив призначення платежів в платіжних дорученнях позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав у відповідача для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 126 ПК України, оскільки відсутній податковий борг.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Запоріжжяобленерго" з питання своєчасності сплати ним до бюджету податку на додану вартість за період з 30.06.2011 по 27.04.2012.

За наслідками цієї перевірки 31.05.2012 складений акт №144/28-0/00130926. Податковим органом здійснено розподіл коштів та зміну призначення платежів, визначених ВАТ "Запоріжжяобленерго" в платіжних дорученнях : №6440 від 13.04.2012 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "аванс податок на додану вартість за березень 2012 року", № 6758 від 20.04.2012 на суму 2 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", №7158 від 24.04.2012 на суму 1 520 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7207 від 25.04.2012 на суму 1 160 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", №7223 від 26.04.2012 на суму 675 751,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", № 7519 від 27.04.2012 на суму 215,00 грн. з призначенням платежу - "штраф по ПДВ у зв`язку з проведенням уточнень", № 7518 від 27.04.2012 на суму 332 164,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за березень 2012 року", 7517 від 27.04.2012 на суму 7 141,00 грн. з призначенням платежу - "податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з проведенням уточнень".

19.06.2012 відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000090028, яким позивачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 1 286 895,37 грн. відповідно до статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Судами також встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 у справі № 2а-0870/9332/11, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2013, визнано протиправними дії СДПІ у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ "Запоріжжяобленерго" в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов`язання з ПДВ за травень 2011 року, а саме :

- платіжне доручення № 10066 від 17.06.2011 на суму 2 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011 року";

- платіжне доручення № 10246 від 20.06.2011 на суму 800 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за травень 2011 року";

- платіжне доручення № 10248 від 21.06.2011 на суму 1 338 547,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за травень 2011 року".

Також, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі № 2а-0870/10748/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014, визнано протиправними дії СДПІ у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ "Запоріжжяобленерго" в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2011 року, а також по уточнюючим розрахункам від 28.07.2011, а саме :

- платіжне доручення № 11466 від 14.07.2011 на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість (аванс) за червень 2011 року";

- платіжне доручення № 12035 від 21.07.2011 на суму 5 546 164,00 грн. з призначенням платежу - "податок на додану вартість за червень 2011 року";

- платіжне доручення № 12276 від 25.07.2011 на суму 161 193,00 грн. з призначенням платежу - "ПДВ, перерахований у зв`язку із проведенням уточнень";

- платіжне доручення № 12277 від 25.07.2011 на суму 4 837,00 грн. з призначенням платежу - "штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв`язку з проведенням уточнень".

Зважаючи на названі судові рішення, суди дійшли висновку, що зазначені в них обставини мають силу преюдиції та відповідно доводять факт вісутності боргу.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Є правові підстави погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про те, що право змінювати призначення платежів та здійснювати розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, є правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу, в погашення якого були спрямовані такі кошти.

В той же час, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, а також в акті перевірки відповідач доводив наявність боргу у розмірі 37 809 687,50 грн., що обліковується за позивачем відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 № 21-496во09.

Даною постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 21-496во09 скаргу відповідача задоволено частково; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2006, рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2005 скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.10.2004 № 0000210203/2, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 37 809 687,50 грн.

Однак судами фактично були відхилені доводи податкового органу на підтвердження наявності податкового боргу без жодного мотивування причин цього, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 КАС України та вказує на не вжиття судами належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

Наведене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на не підтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Зважаючи на викладене, касаційний суд не може погодитись або спростувати, як висновки та доводи податкового органу, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судового акту.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу		Офісу великих платників ДФС
на постанову	Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2014 (суддя: Р.В. Сацький)
та ухвалу	Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 (колегія суддів у складі: С.В. Чабаненко, С.М. Іванов, А.В. Шлай)
у справі	№ 0870/7611/12
за позовом	Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до	Офісу великих платників ДФС
про	визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,