5016/3733/2011(5/95) Про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації заставного майна банкрута у справі про банкрутство Дочірнього сільськогосподарського підприємства - 06.11.2018 Прийняття

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаир Юг", Фермерського господарства "Сабар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "СП Укрсоя" порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика" Закритого акціонерного товариства "Аваль-Еталон" (далі - ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон") в порядку, передбаченому ст. ст. 6, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) ), введено мораторій на виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2011 введено процедуру розпорядження майном ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Проскуріна С.І.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2015 ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Проскуріна С.І.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2016 введено процедуру санації у справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" та призначено керуючим санацією підприємства арбітражного керуючого Проскуріна С.І.

Постановою Господарського суду Миколаївської області 30.05.2017 припинено процедуру санації ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" та визнано останнього банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2017 ліквідатором ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" призначено арбітражного керуючого Бутенко О.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 у справі № 5016/3733/2011(5/95) (суддя - Василяка К.Л.) у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 26.02.2018, з реалізації заставного майна банкрута - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011(5/95) (головуючий суддя - Бєляновський В.В., суддя - Будішевська Л.О., суддя - Мишкіна М.А.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" - без задоволення.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПАТ "Дельта Банк" не доведено наявності відповідних правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна, що відбувся 26.02.2018.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011(5/95), ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. звернулося з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011(5/95) та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону, проведеного 26.02.2018 з реалізації заставного майна банкрута.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 41, 45, 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ, який набрав чинності з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство) та порушення норм процесуального права, зокрема ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК (1798-12) України).

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 5016/3733/2011(5/95) було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 24.09.2018 прийнято справу № 5016/3733/2011 (5/95) Господарського суду Миколаївської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 5016/3733/2011 (5/95) Господарського суду Миколаївської області за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95). Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. відбудеться 06.11.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.10.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5016/3733/2011 (5/95) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Жукова С.В. від 05.11.2018 прийнято справу № 5016/3733/2011 (5/95) Господарського суду Миколаївської області за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) до провадження. Ухвалено розглянути касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) у судовому засіданні 06.11.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Скальський Л.Ю. подав відзив на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., в якому вказує на її безпідставність та просить залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) - без змін.

Арбітражний керуючий Бутенко О.О. подав відзив на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) - без змін.

В судове засідання 06.11.2018 з'явилися представник ПАТ "Дельта Банк" та арбітражний керуючий Бутенко О.О., які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Виходячи з положень ст. ст. 2, 9 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частини 1, 2, 5, 8 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Предметом даного судового розгляду є спір щодо визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з реалізації майна банкрута в ході проведення ліквідаційної процедури.

Так, у березні 2018 до Господарського суду Миколаївської області заставним кредитором ПАТ "Дельта Банк" подано заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 26.02.2018.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст. 42 Закону про банкрутство); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст. 50 Закону про банкрутство); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст. ст. 58, 59 Закону про банкрутство); допуску до участі в аукціоні (ст. 61 Закону про банкрутство); допуску до місця проведення аукціону (ст. 63 Закону про банкрутство); порядку проведення аукціону (ст. 64-68 Закону про банкрутство).

Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, свої вимоги ПАТ "Дельта Банк" обґрунтував тим, що, по-перше, всупереч приписам ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство ліквідатор здійснив реалізацію заставного майна без згоди ПАТ "Дельта Банк", оскільки реалізував майно з пониженням початкової вартості значно нижче, ніж погодив банк; по-друге, ліквідатор в порушення норм ст. 44 вказаного Закону не забезпечив реалізацію майна банкрута за найвищою ціною, чим завдав заставодержателю майнової шкоди.

Ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частинами 4, 5, 6, 7 зазначеної норми визначено, що суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, вимоги до змісту якого визначено ст. 59 цього Закону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням (ч. ч. 3, 4 ст. 58 Закону про банкрутство).

У відповідності до ч. 1 ст. 63 названого Закону організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов'язків та представникам засобів масової інформації.

За приписами ст. 69 Закону про банкрутство протокол про проведення аукціону складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Згідно зі ст. 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 65 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону.

Виходячи з вимог ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 66 названого Закону, повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до іпотечного договору № 1634 від 02.05.2008 в іпотеці ПАТ "Дельта Банк" перебуває нежитловий об'єкт, що знаходиться у с. Весняному Миколаївської області по вул. Центральна, 1-А.

За договором застави № 03.1/099/1/08-Z від 23.05.2008 в заставу ПАТ "Дельта Банк" банкрутом було передано обладнання, машини та інвентар, що визначені у Додатку № 1 до цього договору, автотранспортні засоби та сільгосптехніка, що визначені у додатку № 2 до цього договору.

28.07.2017 між замовником аукціону - ліквідатором ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон", з однієї сторони, та організатором аукціону - товарна Біржа "Титул" було укладено договір про проведення аукціону № 30124834.

Згідно з висновками оцінювача ТОВ "Оціночна компанія "Де Візу" (сертифікат № 747/15 від 18.09.2015) станом на 13.10.2017 ринкова вартість: нежитлових об'єктів складає 16 898 916,67 грн.; колісних транспортних засобів - 1 014 825 грн.; рухомого майна - 997 243,25 грн.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що оцінку нерухомого майна також було здійснено суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" (ідентифікатор за базою ФДМУ № 2552276_30112017_488) за замовленням ліквідатора. Згідно із цим висновком ринкова вартість нерухомого майна складає 2 000 000 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Дельта Банк" листом-погодженням від 22.09.2017 № 23.1/668 надано згоду на проведення першого прилюдного аукціону з продажу всього майна банкрута як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" вимог, без можливості пониження початкової вартості.

16.11.2017 на сайтах Міністерства юстиції України і Вищого господарського суду України опубліковане оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, яка дорівнює сумі всіх кредиторських вимог, відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів - 45 190 643,84 грн. (публікація № 47190).

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що аукціон з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу згідно зі ст. 55 Закону про банкрутство визнано таким, що не відбувся, у зв'язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні, про що опубліковано повідомлення на сайті Мінюсту України і Вищого господарського суду України 24.11.2017 (публікація 47390).

У зв'язку із неможливістю продажу майна банкрута, ліквідатором було скликано комітет кредиторів для визначення складу майна для продажу його частинами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 27.11.2017, було прийнято рішення визначити склад майна банкрута для продажу частинами: лот 1 - нерухоме майно, розташоване за адресою Миколаївська область, Миколаївський район, селище Весняне, вул. Центральне 1-а; лот 2 - все майно (майнові права) банкрута, яке забезпечує вимоги ПАТ "Дельта-Банк" за виключенням нерухомого майна; лот 3 - все майно (майнові права) банкрута, яке не є предметом забезпечення вимог кредиторів та включене до ліквідаційної маси.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор в повному обсязі виконав вимоги заставного кредитора, викладені у листі від 29.11.2017 за № 23.1/829, встановивши вартість заставного майна на аукціоні 16.12.2017 саме за даними, зазначеними ПАТ "Дельта Банк", та які були визначені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія "Де Візу" (16 898 916,67 грн. за нерухоме майно та 2 012 068,25 грн. за рухоме майно).

Зазначений аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю бажаючих прийняти у ньому участь.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в подальшому листом від 22.12.2017 ПАТ "Дельта-Банк" надано згоду на проведення повторного прилюдного аукціону з продажу заставного майна банкрута з початковою вартістю повторного аукціону, зменшеною на 20 % щодо початкової вартості попереднього аукціону та можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 % початкової вартості, вказаної в оголошеннях про проведення аукціону.

Повторний аукціон (за початковою вартістю нерухомого майна в сумі 13 519 133,34 грн. та за початковою вартістю рухомого майна в сумі 1 609 654,60 грн.) не відбувся з причини відсутності бажаючих прийняти участь (повідомлення № 48444 та 48438 від 05.01.2018 на сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом від 16.01.2018 ПАТ "Дельта-Банк" надано згоду на проведення другого повторного аукціону з початковою вартістю, зменшеною на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону та можливістю зниження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 60 % початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

25.01.2018 на сайті Міністерства юстиції України і 26.01.2018 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про проведення других повторних аукціонів з продажу майна банкрута, а саме: нерухомого майна за початковою вартістю 10 815 306,67 грн., з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні (публікація № 48881); рухомого майна за початковою вартістю 1 287 723,68 грн. з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, (публікація № 48881).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасниками аукціону по лоту №№30124834/1/3/1 зареєстровані ТОВ "Актив-Буд" та ФГ "Исток Агро", які згідно з протоколом № 30124834/1/3/1 від 07.02.2018 визначені учасниками аукціону, якими було сплачено гарантійні внески.

26.02.2018 відбувся другий повторний аукціон, на якому заставне нерухоме майно було реалізоване переможцю торгів - ФГ "Исток Агро", яке запропонувало найвищу ціну в розмірі 865 224,23 грн.; рухоме майно реалізоване за 154 527 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, про запропоновану на аукціонах ціну опубліковано повідомлення на сайтах Міністерства юстиції України і Вищого господарського суду України 02.03.2018 (публікація №49706).

На підставі результатів проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, 26.02.2018 між ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" та ФГ "Исток Агро" було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі листа ПАТ "Дельта Банк" від 27.02.2018 ліквідатор ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "Аваль-Еталон" перерахував кошти заставному кредитору платіжними дорученнями № 1 і № 2 від 27.02.2018.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" листами від 22.09.2017, від 22.12.2017 та від 16.01.2018 фактично надавав згоду на реалізацію заставного майна, однак при цьому додатково встановлював власні умови продажу цього майна 1) без можливості пониження початкової вартості; 2) із подальшим додатковим окремим погодженням подальшої реалізації заставного майна; 3) з початковою вартістю повторного аукціону, зменшеною на 20% щодо початкової вартості попереднього аукціону та можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 % початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону; із можливістю проведення другого повторного аукціону з початковою вартістю, зменшеною на 20% щодо початкової вартості попереднього аукціону, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 60 % початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій вірно застосували положення ст. 42 Закону про банкрутство, якою визначено порядок надання згоди на продаж заставного майна боржника заставним кредитором або судом, в разі неотримання згоди від останнього, та правомірно вказали на те, що така згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону. Закон про банкрутство не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 18/1355/12, від 10.05.2018 у справі № 903/1160/14.

Крім того, судами попередніх інстанцій спростовано доводи ПАТ "Дельта Банк" щодо неправомірного продажу заставного майна за найнижчими цінами.

Зокрема, суди попередніх інстанцій вказали на те, що за висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" (ідентифікатор за базою ФДМУ № 2552276_30112017_488) ринкова вартість нерухомого майна складає 2 000 000 грн., що, з урахуванням приписів ст. 66 Закону про банкрутство та погодження заставним кредитором можливості зниження початкової вартості на другому повторному аукціоні, спростовує доводи скаржника про необґрунтоване заниження ціни продажу майна.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк", а дії ліквідатора з призначення другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості вірно визнано такими, що відповідають положенням Закону про банкрутство.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. та залишення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2018 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 у справі № 5016/3733/2011 (5/95) без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.