921/739/17-г/5 Про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу - 31.07.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Чопко Ю.О.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Галушко Н.А., судді: Орищин Г.В., Желік М.Б.)

у справі № 921/739/17-г/5

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"

про стягнення 466008,71 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (далі - ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз") про стягнення 466008,71 грн з яких: 429630,39 грн пеня, 36378,32 грн 3% річних.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-184-Н, що полягає у несвоєчасній оплаті за поставлений позивачем газ.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі №921/739/17-г/5 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України'" до Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" задоволено частково. Суд стягнув з Дочірнього підприємства "Газпостач" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 214815,20 грн пені та 36378,32 грн 3 % річних.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі №921/739/17-г/5 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Дочірнім підприємством "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (покупець) на підставі Закону України "Про ринок природного газу" (329-19) , постанови Кабінету Міністрів України №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" (758-2015-п) та іншими нормативними актами 30.12.2015 укладено договір купівлі-продажу природного газу №16-184-Н (далі - договір);

- відповідно до умов пункту 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору;

- згідно з пунктом 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам;

- пунктом 2.1 договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 45000,0 тис. куб.м, у тому числі по місяцям: січень 18500 тис. куб.м, лютий 15000 тис. куб.м та березень 11500 тис. куб.м;

- обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п. 2.1.1 договору);

- відповідно до пункту 3.3 договору покупець, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами;

- пунктом 5.2 договору, сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить:

- газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5223,40 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% (п. 5.2.1 договору);

- газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання: за обсяг спожитий до 1200 куб.м. на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 2233,40 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%; за обсяг спожитий понад 1200 куб.м. на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 5223,40 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20% (п. 5.2.2 договору);

- згідно із пунктом 6.1 договору оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць;

- на виконання умов укладеного між сторонами договору №16-184-Н від 30.12.2015 позивач за період з січня 2016 по вересень 2016 поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за січень 2016 на суму 65290004,32 грн, лютий 2016 на суму 41650450,88 грн, березень 2016 на суму 76630691,26 грн квітень 2016 на суму 36370496,59 грн, травень 2016 на суму 19854993,11 грн, червень 2016 на суму 13995626,39 грн, липень 2016 на суму 13618249,76 грн серпень 2016 на суму 14464182,89 грн та вересень 2016 на суму 16574424,22 грн, підписаними представниками сторін та завіреними печатками сторін;

- відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем пунктів 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу;

- відповідно до п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років;

- згідно з пунктом 11.1 договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації природного газу до 31.03.2016 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання;

- додатковою угодою №1 від 31.01.2016 сторони погодили, серед іншого: викласти п. 2.1 у наступній редакції: "Продавець додатково передає покупцю з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом 46043,198 тис.куб.м; у тому числі по місяцям: січень 19543,198 тис.куб.м, лютий 15000 тис.куб.м та березень 11500 тис.куб.м";

- додатковою угодою №2 від 02.03.2016 сторони, серед іншого, погодили:

в п. 6.1 договору додати абзац у наступній редакції: "Сторони погодили, що з урахуванням п. 10.2 цього договору укладення договору (ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором. Не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком покупця сплатити на користь Продавця неустойку (штраф, пеню) платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України";

- додатковою угодою №3 від 31.03.2016 сторони, серед іншого, погодили:

додати в пункт 2.1 договору абзац у наступній редакції: "Продавець додатково передає покупцю з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) газ обсягом до 7680,0 тис. куб.м";

викласти з 01.04.2016 п. 5.2 договору у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) без врахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками становить 5223,40 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20 %.;

викласти п. 6.1 договору у наступній редакції: "Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації";

викласти п. 11.1 договору в наступній редакції: "11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення".

- додатковою угодою №4 від 30.04.2016 сторони, серед іншого, погодили:

викласти п. 2.1 у наступній редакції: "Продавець передає Покупцю з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно) газ обсягом 66047,768 тис.куб.м; у тому числі по місяцям: січень 19543,198 тис.куб.м, лютий 12975,071 тис.куб.м, березень 12695,499 тис.куб.м, квітень 7680,000 тис.куб.м, травень 3378,000 тис.куб.м, червень 2527,000 тис.куб.м, липень 2349,000 тис.куб.м, серпень 2232,000 тис.куб.м та вересень 2668,000 тис.куб.м;

викласти з 01.05.2016 п. 5.2 договору у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором з 01.05.2016 без врахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками становить 4965,90 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20 %.

-- додатковою угодою №5 від 22.08.2016 сторони, серед іншого, погодили:

викласти п. 7.2 у наступній редакції: "У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплат, проведені покупцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) ";

- сторони вказали в додаткових угодах, що решта умов договору є незмінними і обов`язковими для виконання сторонами;

- на виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало у власність Дочірнього підприємства "Газпостач" природний газ на загальну суму 298449119,42 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору.

2.4. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" неналежно виконано взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" згідно договору №16-184-Н від 30.12.2015 природного газу, у зв`язку із чим дійшов висновку про правомірність нарахування пені в розмірі 429630,39 грн та 3 % річних в сумі 36 378,32 грн.

Разом з тим суд першої інстанції, з врахуванням клопотання Дочірнього підприємства "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про зменшення розміру пені, дійшов висновку про можливість його часткового задоволення та наявності правових підстав для стягнення пені в розмірі 50% від заявленої суми, тобто 214815,20 грн.

Також з огляду на порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд першої інстанції вважав, що позивачем правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 36378,32 грн, судом встановлено, що вказані розрахунки 3% річних були здійснені позивачем вірно, та відповідачем не оспорювались.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 в частині відмови у стягненні пені в розмірі 214815,20 грн, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в цій частині скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 214815,20 грн задовольнити в повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":

- судами попередніх інстанцій порушено норми статті 233 Господарського кодексу України, статей 549 - 552, 599, 625 Цивільного кодексу України, статті 7, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені, не врахували інтереси позивача.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

4.2. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.3. У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.4. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

4.5. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.6. Згідно із частиною першою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

4.7. Статтею 12 Господарського кодексу України передбачено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Як убачається зі змісту Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , держава взяла на себе бюджетне зобов`язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить і Порядок від 11.01.2005 № 20.

Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. (Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у справах №906/790/16, №905/1100/18).

Підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

4.8. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення 466008,71 грн з яких: 429630,39 грн пеня; 36378,32 грн 3% річних.

4.9. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

4.10. Виходячи із предмета та підстав позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", до предмета доказування у даній справі входять такі обставини: 1) яка частина оплати за придбаний газ була здійснена відповідачем власними коштами, а яка - шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) ; 2) чи було допущено відповідачем порушення зобов`язання в частині оплати власними грошовими коштами вартості придбаного газу за кожним із актів приймання-передачі природного газу у визначений позивачем спірний період.

Разом з тим суд першої інстанції зазначив лише те, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості отриманого природного газу в строки, обумовлені у договорі, виконав несвоєчасно, оплативши природний газ 22.11.2016.

Суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених місцевим господарським судом фактичних обставин погодився із висновком, що розрахунки за поставлений газ згідно договору №16-184-Н відповідачем проводилися несвоєчасно, в зв`язку з чим ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було обґрунтовано нараховано ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", пені та 3% річних.

Разом з тим ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, не звернули уваги та не надали оцінку тому факту, що частина оплати за придбаний газ була здійснена шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) ; не встановлено термінів, в які покупець мав оплатити придбаний ним природний газ; коли фактично такі оплати були здійснені та за рахунок яких коштів, а отже судами попередніх інстанцій не встановлено всіх обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, що в свою чергу призвело до передчасних та необґрунтованих висновків про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

4.11. Відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

4.12. Доводи касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом статті 233 Господарського кодексу України та статей 549 - 552, 599, 625 Цивільного кодексу України, колегією суддів не можуть бути розглянуті, оскільки суд першої інстанції не встановив з урахуванням всіх обставин справи та на підставі оцінки усіх доказів, наявність правових підстав для нарахування пені та не визначив її розмір.

4.13. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №924/296/18.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, а саме: 1) яка частина оплати за придбаний газ була здійснена відповідачем власними коштами, а яка - шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) ; 2) чи було допущено відповідачем порушення зобов`язання в частині оплати власними грошовими коштами вартості придбаного газу за кожним із актів приймання-передачі природного газу у визначений позивачем спірний період. Перевірити чи розповсюджувались умови договору, змінені чи доповнені додатковими угодами, на спірні правовідносини сторін та з якого моменту. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 921/739/17-г/5 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.