904/55/18 Про заборону в будь-який спосіб використовувати в Україні запатентовану корисну модель (патент на корисну модель) - 06.11.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 (Кощеєв І.М., Подобєд І.М., Широбокова Л.П.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 (Петрова В.І.) у справі №904/55/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРДЖІО" до Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни про заборону використання корисних моделей

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРДЖІО" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Дєєвої Олени Вікторівни (далі - Відповідач) про заборону Відповідачу в будь-який спосіб використовувати в Україні запатентовану корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1" (патент на корисну модель №НОМЕР_1 від 10.03.2016) та використовувати спосіб (процес), що охороняється патентом на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_2" (патент на корисну модель №НОМЕР_2 від 25.05.2015).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушує права інтелектуальної власності власника патентів, оскільки виготовляє фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси під найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_3" ("ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8") із застосуванням запатентованої корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (патент на корисну модель "НОМЕР_1 від 10.03.2016) та із застосуванням процесу, що охороняється патентом на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_2" (патент на корисну модель №НОМЕР_2 від 25.05.2015).

Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 позов задоволено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач виготовляє фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси під найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_3" ("ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8") із застосуванням запатентованої корисної моделі "Кондитерський виріб" (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та із застосуванням процесу, що охороняється патентом на корисну модель "Спосіб виробництва листкових солодощів на ягідно-фруктовій основі" (патент на корисну модель № НОМЕР_2 від 25.05.2015), що підтверджено висновком № 551 експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності від 13.07.2017.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Порушено підпункт 16 пункту 1 Перехідних положень ГПК України (1798-12) та статті 31, 174 ГПК України.

8. Порушено статті 76- 79, 86, 98, 101, 104, 236, 269 ГПК України.

9. Неправильно застосовано статті 424, 462, 464, 1009, 1113, 1114 ЦК України та статті 22, 25 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

10. Неправильно застосовано статті 28, 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу

11. Судами здійснено розгляд справи з дотриманням територіальної підсудності.

12. Посилання Відповідача на обмеженість в часі для подання додаткових доказів є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

13. Судами вірно застосовано статті 424, 462, 464, 1009, 1113, 1114 ЦК України та статті 22, 25, 28, 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Відповідно до частини 2 статті 464 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною 5 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом (частина 6 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Власник патенту має право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом (частина 7 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами (частині 8 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Відповідно до статті 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, не виключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

15. За результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, судами попередніх інстанцій встановлено, що за договором від 11.01.2017 з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2017 до договору, гр.ОСОБА_10, яка є суб'єктом права інтелектуальної власності на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1" та на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_2", що підтверджується відповідними патентами № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, передала Позивачу виключну ліцензію на використання корисних моделей "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", які охороняються патентами №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2.

16. Згідно зі статтями 1113, 1114 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше. Договір про передання виключних майнових прав не підлягає обов'язковій державній реєстрації.

17. Також між гр.ОСОБА_10 та Позивачем 25.01.2017 укладено договір про передання виключних майнових прав, за яким Позивач отримав виключне право дозволяти використання корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1", права на яку захищені патентом № НОМЕР_1; виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1", права на яку захищені патентом № НОМЕР_1, у тому числі забороняти таке використання; виключне право дозволяти використання корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_2", права на яку захищені патентом № НОМЕР_2; виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_2", права на яку захищені патентом № НОМЕР_2.

18. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Відповідачем здійснювалась реалізація продукції (фруктових цукерок - плодово-ягідних міксів) "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8" під найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_3", які, як на вигляд, так і за своїми характеристиками, на переконання Позивача, дуже схожі на продукти, що виробляються останнім. Реалізація продукції Відповідача в основному, як вказує Позивач, здійснюється через мережу магазинів "Еко-Лавка", що підтверджується копіями розрахункових документів (чеків) на придбані представниками Позивача цукерки "ІНФОРМАЦІЯ_3" у магазинах, які також розташовані у місті Дніпро.

19. Як доказ виготовлення вказаного продукту Відповідача із застосуванням патентів на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1 та на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_2" №НОМЕР_2 Позивачем надано суду першої інстанції висновок № 551 експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності від 13.07.2017, яким встановлено, що "у виробах під найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_3" (фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси, виробник - ФОП Дєєва О.В.): "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8" використано кожну ознаку, що включена до незалежного пункту корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (патент на корисну модель № НОМЕР_1); У виробах під найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_3" (фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси, виробник - ФОП Дєєва О.В.): "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8" ймовірно використано кожну ознаку, що включена до незалежного пункту корисної моделі "ІНФОРМАЦІЯ_2" (патент на корисну модель № НОМЕР_2)".

20. Оцінка зазначених доказів здійснена судом відповідно до статті 86 ГПК України, і такі докази в силу статей 73, 74, 76- 79 ГПК України визнано достатніми для висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі і колегія суддів з цим погоджується.

21. Доводи касаційної скарги, викладені в пункті 7 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки судами не встановлено, що Відповідачем спростовано факт реалізації спірної продукції в місті Дніпро, тобто місця вчинення порушення, тоді як статтею 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) з урахуванням вимог підпункту 16 пункту 1 Перехідних положень ГПК України (1798-12) визначено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

22. Твердження скаржника, наведені в пунктах 8, 9, 10 постанови, не беруться до уваги з підстав, наведених у даній постанові суду.

23. При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 8, 9, 10 постанови, вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, яким надано належну оцінку і підстав для спростування яких Суд не вбачає.

25. Крім того, колегія суддів зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

26. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

27. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.