910/15376/17 Про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення - 06.11.2018 Прийняття

1. У вересні 2017 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва", Компанія, Орендодавець) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Попелишко Ірини Олексіївни (далі - ФОП Попелишко І. О., Орендар) про стягнення 180479,69 грн. заборгованості з орендної плати, що виникла за період з грудня 2015 року по червень 2017 року, з посиланням на статті 51, 525, 526, 629, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 175, 193, 199, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди нежилого приміщення №448 від 31.10.2005 (далі - договір оренди №448), укладеного між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, Підприємство) та ФОП Попелишко І. О., внаслідок чого утворилася спірна заборгованість.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на статті 525, 526, 610, 627, 759, 763, 764 ЦК України, статті 193, 283, 284, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 10, 15, 17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 74, 75, 76, 80, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки за виставленими позивачем протягом грудня 2015р.-червня 2017р. рахунками-фактурами на загальну суму 287430,39 грн. відповідач сплатив орендну плату частково (у розмірі 139427,83 грн.), що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам позивача. При цьому Орендар був обізнаний, що новим балансоутримувачем стало КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва", а у матеріалах справи відсутні заперечення відповідача стосовно нового балансоутримувача або звернення відповідача до Компанії щодо повернення орендованого майна. Крім того, відповідно до банківських виписок Орендарем з лютого по червень 2016 року сплачено на користь позивача плату за оренду приміщення по вул. Курнатовського, 15 згідно з договором оренди №448 у розмірі 103346,03 грн., тобто, оплачуючи на користь позивача кошти за оренду приміщення, відповідач визнав договір продовженим та факт зміни істотних умов договору, а саме зміни розрахунку орендної плати, проведеного з індексацією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ФОП Попелишко І. О. звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 629, 632, 759-762 ЦК України та статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", наголошуючи на тому, що: 1) при зміні орендодавця будь-яких повідомлень щодо заміни сторони в договорі оренди №448 на адресу відповідача від Орендодавця (КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва") не надходило, а тому відповідач здійснював оплату за оренду приміщення у фіксованому місячному розмірі (3312 грн. без коригування індексом інфляції), погодженому сторонами у цьому договорі та додатку №2 (розрахунку орендної плати) до нього; 2) судами не врахованого того, що позивачем не надано до суду доказів щодо законності та обґрунтованості зміни істотних умов договору оренди шляхом збільшення розміру орендної плати; 3) Орендодавцем не подано доказів надсилання відповідачу та підписання між сторонами будь-яких додаткових угод про внесення змін до договору оренди №448, зміни його істотних умов, зокрема, щодо зміни розміру орендної плати; 4) рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 у справі №910/32340/15 не встановлювалися преюдиціальні факти визнання позивача стороною договору оренди №448 та законності підстав збільшення Компанією щомісячного орендного платежу, позаяк у цьому судовому рішенні лише зазначено про повідомлення Орендарю обставин необхідності внесення орендної плати з 01.04.2015 за новими реквізитами на користь позивача як нового балансоутримувача орендованого майна; 5) відповідачем ніколи не визнавався борг в сумі 103346,03 грн. як такий, що був сплачений на виконання судового рішення у справі №910/32340/15, про що на вимогу суду першої інстанції Орендарем було надано контррозрахунок з поясненням сум оплати, який взагалі не було прийнято судом до уваги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваних рішенні та постанові.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 31.10.2005 між КП УЖГ Дніпровського району м. Києва та ФОП Попелишко І. О. укладено договір оренди нежилого приміщення №448, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець на підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №1387 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 15, для розміщення офісу та складу.

9. Пунктами 2.1, 2.2 договору оренди №448 передбачено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 385,5кв.м., в т.ч. приміщення першого поверху площею 111кв.м. під офіс та підвальне приміщення площею 274,5кв.м. під склади, устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1). Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну оцінку станом за 31.07.2001 становить 275732,73 грн.

10. КП УЖГ Дніпровського району м. Києва на виконання умов договору оренди №448 надало відповідачу в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 15, загальною площею 385,5кв.м., з інженерним обладнанням, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 25.10.2005, де зазначено, що приміщення прийняте Орендарем в задовільному технічному стані.

11. Згідно з пунктом 2.4 договору оренди №448 майно належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі КП УЖГ Дніпровського району м. Києва, який є орендодавцем.

12. Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.6 договору оренди №448 орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі рішення Дніпровської районної Ради депутатів м. Києва ХVІ сесії ХХІІІ скликання від 21.02.2001 №182 "Про затвердження методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном районної комунальної власності" зі змінами та доповненнями до нього. Орендна плата згідно цього договору сплачується відповідно до розрахунку, викладеного в Додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням ПДВ. Орендна плата з урахуванням ПДВ щомісячно сплачуться орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Платіжна вимога-доручення повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту їх оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розпис відповідальної особи. Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

13. У пункті 3.9 договору оренди №448 сторони узгодили, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди підлягає періодичному перегляду та зміні на підставі відповідних нормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади та у відповідності з розрахунками, що представлені орендодавцем.

14. Згідно з пунктом 3.12 договору оренди №448 фіксована орендна ставка підлягає зміні у зв'язку з переглядом експертної оцінки об'єкта оренди в термін до 01.04.2006, при цьому Орендар зобов'язується проводити сплату за використання зазначеного приміщення відповідно до функціонального призначення з дати затвердження експертної оцінки власником об'єкта оренди.

15. Пунктами 7.1, 7.2 договору оренди №448 встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 25.10.2005 до 23.10.2006. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

16. 30.03.2015 позивач листом повідомив відповідача про те, що нежитлові приміщення, які орендуються, з 16.02.2015 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", а також зазначено реквізити за якими необхідно сплачувати орендну плату з квітня 2015 року.

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 у справі №910/32340/15, яке набрало законної сили 10.03.2016, задоволено позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва" до ФОП Попелишко І. О. про стягнення 103346,03 грн. заборгованості за договором оренди №448 за період з квітня по листопад 2015 року. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" повідомлено відповідача, що згідно з розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 №61 "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" нежитлові приміщення, які орендуються, з 16.02.2015 закріплено на праві господарського відання за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", та зазначено реквізити, за якими необхідно сплачувати орендну плату з квітня 2015 року, а у випадку оплати послуг за оренду за іншими, ніж зазначено вище реквізитами, даний платіж зараховано в оплату послуг не буде. Цей лист є невід'ємною частиною договору оренди №448.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за період з грудня 2015 року по червень 2017 року було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату оренди приміщення на загальну суму 287430,39 грн., а саме рахунки-фактури: №523 від 10.12.2015 на суму 14885,24 грн.; №990 від 12.01.2016 на суму 14989,44 грн.; №649 від 10.02.2015 на суму 15124,34 грн.; №995 від 10.03.2016 на суму 15063,84 грн.; №448 від 11.04.2016 на суму 14780,13 грн.; №945 від 12.05.2016 на суму 14989,44 грн.; №1062 від 07.06.2016 на суму 14989,44 грн.; №180 від 04.07.2016 на суму 14989,44 грн.; №452 від 05.08.2016 на суму 14989,44 грн.; №91 від 05.09.2016 на суму 14989,44 грн.; №795 від 05.10.2016 на суму 14989,44 грн.; №859 від 07.11.2016 на суму 14989,44 грн.; №208 від 05.12.2016 на суму 14989,44 грн.; №316 від 05.01.2017 на суму 14989,44 грн.; №336 від 03.02.2017 на суму 14989,44 грн.; №822 від 13.03.2017 на суму 15304,22 грн.; №877 від 10.04.2017 на суму 15744,58 грн.; №816 від 11.05.2017 на суму 15719,92 грн.; №862 від 09.06.2017 на суму 15924,28 грн.

19. Відповідач здійснив орендну оплату на загальну суму 139427,83 грн., вказана обставина підтверджується виписками банку по особовим рахункам позивача.

20. Також апеляційним судом встановлено, що відповідно до банківських виписок ФОП Попелишко І. О. з лютого по червень 2016 року сплачено на користь позивача плату за оренду приміщення по вул. Курнатовського, 15 згідно з договором №448 у розмірі 103346,03 грн.

Позиція Верховного Суду

21. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

22. Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

23. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

24. Згідно з частиною 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

25. Відповідно до частини 3 статті 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру орендної плати за користування майном.

26. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 ГК України).

27. Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

28. Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

29. Виходячи з системного аналізу приписів статей 14, 204, 629, 632, 762 ЦК України, частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та враховуючи положення пунктів 3.1, 3.9, 7.2 договору оренди №448, колегія суддів зазначає, що періодичний перегляд або зміна розміру орендної плати, яка є регульованою ціною, здійснюються не автоматично на підставі нормативно-правових актів та наданих Орендодавцем розрахунків, а саме шляхом внесення сторонами змін та доповнень до договору оренди №448, оскільки сторони не передбачили у цьому договорі порядок односторонньої зміни Орендодавцем розміру орендної плати в разі представлення позивачем розрахунків (ця правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 по справі №916/1689/15).

30. Наведене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про те, що сплативши кошти за оренду приміщення в сумі 103346,03 грн. у період з лютого по червень 2016 року, відповідач визнав та погодився з односторонньою зміною орендодавцем такої істотної умови договору як розмір орендної плати, обчисленої з урахуванням індексації.

31. Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.

32. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

33. З огляду на встановлення рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 у справі №910/32340/15 (за участю сторін) преюдиціальних фактів повідомлення Орендаря про закріплення орендованого майна з 16.02.2015 на праві господарського відання за Компанією як новим балансоутримувачем, про обов'язок відповідача вносити орендну плату за новими реквізитами на користь позивача і визначення листа КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва" від 30.03.2015 №103/32-354 в якості невід'ємної частини договору оренди №448, а також зважаючи на визнання скаржником у відзиві на позовну заяву та касаційній скарзі обставин зміни у 2015 році сторони орендодавця на КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва", якому фактично і сплачувалися орендні платежі починаючи з квітня 2015 року, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про заміну первісного орендодавця (КП УЖГ Дніпровського району м. Києва) його правонаступником (КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва") на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва".

34. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

35. Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

36. Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

37. З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

38. В порушення вимог статей 79, 86, 236, 269, 282 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не надано належної правової оцінки змісту пункту 3.1 договору оренди №448, згідно з яким орендна плата сплачується відповідно до розрахунку, викладеного в Додатку №2, а, в свою чергу, в Додатку №2 до договору оренди №448 сторони передбачили, що орендна плата з 25.10.2005 становить 3312 грн. в місяць без ПДВ. Орендна плата індексом інфляції не коригується.

39. Колегія суддів зауважує, що в силу приписів статті 204 ЦК України правомірність Додатку №2 до договору оренди №448 в частині сплати орендної плати без урахування її індексації презюмується, оскільки з матеріалів справи не вбачається як оспорювання Орендодавцем цього додатку та визнання його частково недійсним як такого, що не відповідає вимогам абзацу 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", як і не вбачається ініціювання сторонами внесення змін до цього договору у відповідній частині.

40. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи належним чином не спростовано доводи Орендаря про те, що позивачем не надано до суду доказів щодо законності та обґрунтованості зміни істотних умов договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати за рахунок проведення її індексації.

41. В розрізі цього місцевим та апеляційним господарськими судами не відхилено належним чином посилання відповідача в обґрунтування відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги на лист КП УЖГ Дніпровського району м. Києва (первісного орендодавця) від 19.05.2017 №43-270, в якому зазначається, що станом на 18.05.2017 за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 15, у ФОП Попелишко І. О. існує заборгованість по орендній платі в сумі 11354,99 грн., що є значно меншою сумою боргу, заявленою позивачем до стягнення.

42. Крім того, судами не надано належної правової оцінки пункту 3.12 договору оренди №448, згідно з яким фіксована орендна ставка підлягає зміні у зв'язку з переглядом експертної оцінки об'єкта оренди в термін до 01.04.2006, при цьому Орендар зобов'язується проводити сплату за використання зазначеного приміщення відповідно до функціонального призначення з дати затвердження експертної оцінки власником об'єкта оренди. Зокрема, судами не досліджено, чи змінювалася експертна оцінка об'єкта оренди в період з 01.04.2006 по червень 2017 року, та чи вносилися відповідні зміни до договору оренди №448, які могли б безпосередньо вплинути на розмір орендної плати за цим договором.

43. Як наслідок, зважаючи на положення статей 14, 204, 632, 762 ЦК України, колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що, сплачуючи кошти за оренду приміщення відповідач визнав факт зміни істотних умов договору, а саме зміни розрахунку орендної плати, проведеного з індексацією.

44. Отже, передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, яка обумовлена простроченням відповідачем зобов'язань з внесення орендної плати за договором оренди №448 від 31.10.2005. Відтак, висновок судів про наявність підстав для задоволення позову повністю є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

45. З мотивів, викладених у пункті 33 цієї постанови, колегія суддів вважає таким, що не має істотного значення для справи, твердження скаржника про те, що при зміні орендодавця будь-яких повідомлень щодо заміни сторони в договорі оренди №448 на адресу відповідача від Орендодавця (КП "КК ОЖФ Дніпровського району м. Києва") не надходило.

46. Касаційна інстанція також відхиляє бездоказові посилання скаржника на те, що відповідачем ніколи не визнавався борг в сумі 103346,03 грн. як такий, що був сплачений на виконання судового рішення у справі №910/32340/15, про що на вимогу суду першої інстанції Орендарем було надано контррозрахунок з поясненням сум оплати, який взагалі не було прийнято судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять розгорнутого та обґрунтованого контррозрахунку заявлених позовних вимог з посиланням на первинні документи, вимогу щодо надання якого відповідачем викладено в пункті 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2017.

47. В свою чергу, касаційна інстанція погоджується з доводами скаржника про неврахування судами того, що позивачем не надано до суду доказів щодо законності та обґрунтованості зміни істотних умов договору оренди в частині розміру орендної плати, а саме шляхом надсилання Орендодавцем відповідачу та підписання між сторонами будь-яких додаткових угод про внесення змін до договору оренди №448 в частині розміру орендної плати, тоді як рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 у справі №910/32340/15 (за участю сторін) не встановлювалися преюдиціальні факти визнання позивача стороною договору оренди №448 та законності підстав збільшення Компанією щомісячного орендного платежу, позаяк у цьому судовому рішенні лише зазначено про повідомлення орендарю обставин необхідності внесення орендної плати з 01.04.2015 за новими реквізитами на користь позивача як нового балансоутримувача орендованого майна.

48. Разом з тим, касаційна інстанція не має права здійснити перевірку наданих позивачем суперечливих розрахунків розміру заборгованості з орендної плати, як і здійснити її перерахунок, оскільки достовірне з'ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, та має бути проведено в ході нового розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 74, 76, 86, 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

51. Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права.

52. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

53. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

54. З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

55. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

56. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.