922/605/15 Про відмову АТ "Банк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора та у клопотанні про забезпечення вимог кредиторів у справі про визнання боржника банкрутом - 06.11.2018 Прийняття

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 порушено провадження у справі № 922/605/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (далі - ПАТ "Харківський завод Гідропривід").

2. Постановою суду від 04.03.2015 ПАТ "Харківський завод Гідропривід" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б., інше.

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2015 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ПАТ "Харківський завод Гідропривід", до якого включено, зокрема, вимоги ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (правонаступник ПАТ "Сбербанк") в сумі 1218,00 грн. (перша черга), в сумі 12 277 203,48 грн. (шоста черга), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" філія АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в сумі 61 629 437,38 грн. (шоста черга). Затверджено вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, з яких: ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в сумі 56 811 028,42 грн. та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" філія АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в сумі 760 879 051,10 грн.

4. Ухвалою суду від 02.09.2016 задоволено скаргу АТ "Укрексімбанк", припинено повноваження ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лапєнкова Д.Б., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

5. 02.08.2017 АТ "Укрексімбанк" звернулось до суд зі скаргою на бездіяльність ліквідатора банкрута, в якій кредитор просив суд припинити повноваження арбітражного керуючого Татіщева О.Є. та на час залишення майна банкрута без ліквідатора, вжити заходи забезпечення вимог кредиторів до призначення нового ліквідатора у справі.

Скарга мотивована, зокрема, тим, що іпотечне майно без згоди банку використовується невідомими особами, грошові кошти від такого використання не надходять на рахунки боржника та, відповідно, не можуть бути направлені на погашення вимог кредиторів, в тому числі Банку.

6. В ході розгляду скарги АТ "Укрексімбанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута до господарського суду надійшли заяви на участь у справі про банкрутство: від арбітражного керуючого Демчана О.І., якого ПАТ "Сбербанк" просив призначити на посаду ліквідатора згідно з клопотанням від 05.09.2017, арбітражного керуючого Сасіної К.О., арбітражного керуючого Кошовського С.В., арбітражного керуючого Семенова Д.С., арбітражного керуючого Саутенка С.О.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2018 відмовлено АТ "Укрексімбанк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора Татіщева О.Є. та у клопотанні про забезпечення вимог кредиторів; відмовлено арбітражним керуючим Кошовському С.В., Саутенку С.О., Семенову Д.С., Сасіній К.О., Демчан О.І. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором банкрута.

8. Ухвала мотивована тим, що ліквідатором ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Татіщевим О.Є. здійснені заходи щодо проведення ліквідаційної процедури, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в тому числі і заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна боржника, проведено інвентаризацію активів боржника та виставлено майно банкрута на продаж відповідно до вимог Закону, у зв'язку з чим відмовлено арбітражним керуючим Кошовському С.В., Саутенко С.О., Семенову Д.С., Сасіній К.О., Демчан О.І. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором банкрута.

За твердженням суду першої інстанції, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зобов'язує ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів, формувати комітет кредиторів, але наведена норма закону не містить і заборони щодо скликання та проведення зборів кредиторів боржника, якщо це стосується інтересів кредиторів, захисту їх прав та розгляду шляхів погашення кредиторських вимог.

Суд зауважив на тому, що надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

За висновком суду, здійснення ліквідатором дій щодо встановлення та стягнення дебіторської заборгованості, які призвели до затягування ліквідаційної процедури, були обов'язковими для формування ліквідаційної маси та цілісного майнового комплексу для виставлення його на торги відповідно до вимог Закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено; апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 15.02.2018 у справі №922/605/15 скасовано; Скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора Татіщева Олександра Євгеновича задоволено; припинено повноваження ліквідатора ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" арбітражного керуючого Татіщева О.Є.; призначено ліквідатором ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича; відмовлено арбітражним керуючим Саутенку С.О., Семенову Д.С., Сасіній К.О., Демчану О.І. в задоволенні їх заяв про призначення ліквідатором банкрута.

10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ліквідатором Татіщевим О.Є. допущено порушення вимог ст.ст. 37, 38, 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; у скарзі на бездіяльність ліквідатора АТ "Укрексімбанк" наводив також аргументи, яким місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки.

11. Під час апеляційного провадження, суд встановив:

11.1. До ліквідатора звернувся ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філії АТ "Укрексімбанк" (лист № 068-33/3395 від 19.10.2016) з вимогою надання можливості у найкоротший термін провести перевірку предмету іпотеки.

27.10.2016 ліквідатором ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" Татіщевим О.Є. та представником ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові Єременко В.Г., який діяв за довіреністю, здійснено перевірку предмету іпотеки згідно іпотечного Договору №68111Z44 від 28.10.2011, укладеного між ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, а саме: нежитлової будівлі літ. "Ж-5" загальною площею 17 735,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

За результатами перевірки встановлено факт наявності та відповідності предмету іпотеки, про що складено та підписано вказаними особами відповідний акт.

11.2. Ліквідатором отримано від ПАТ "Сбербанк" листа №1620/10/21-01 від 21.10.2016 з вимогою про проведення перевірки наявності, стану, умов збереження та використання предметів застави, іпотеки, та з вимогою забезпечити 08.11.2016 з 14-00 до 18-00 год. доступ представникам Банку: Чайці Володимиру Сергійовичу та Чуйку Ярославу Володимировичу.

08.11.2016 ліквідатором ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" Татіщевим О.Є. разом з представником ПАТ "Сбербанк" Чуйко Ярославом Володимировичем, який зазначений Банком у наданій вимозі, проведено огляд заставного майна, складено і підписано відповідний Акт. В результаті проведеної 08.11.2016 перевірки представником банку встановлено факт наявності та відповідності предмету іпотеки, про що складено та підписано ліквідатором та представником ПАТ "Сбербанк" Чуйко Ярославом Володимировичем відповідний Акт перевірки.

11.3. Місцевим господарським судом залишено поза увагою наявні в матеріалах докази неодноразового звернення АТ "Укрексімбанк" до ліквідатора Татіщева О.Є. з листами щодо надання доступу до заставного майна в інші періоди, а саме - у листопаді й грудні 2016 року та щомісячно в період з січня по листопад 2017 року (том 17, а.с.31 - 73) та відсутність доказів надання такого доступу у вказані періоди.

11.4. Ліквідатором за час виконання ним своїх повноважень було лише один раз надано доступ представникам АТ "Укрексімбанк" до заставного майна і проігноровано подальші неодноразові вимоги кредитора щодо отримання такого доступу - незважаючи на те, що умовами іпотечного договору, укладеного боржником з АТ "Укрексімбанк", передбачено право іпотекодержателя перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та користування предметом іпотеки за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця (п.2.1.1 Іпотечного договору, том справи 9, а.с.150).

11.5. Місцевим господарським судом не було належним чином досліджені доводи АТ "Укрексімбанк", наведені у Скарзі на дії (бездіяльність) ліквідатора щодо ненадання останнім суду та кредиторам доказів надходження коштів від оренди на рахунки боржника, як це передбачено ч.8 ст.41 Закону про банкрутство, згідно з якою кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, а натомість зроблено висновок про створення ліквідатором умов щодо мінімізації витрат - без посилання на будь-які докази щодо належного утримання орендованого майна, направлення коштів від оренди на погашення комунальних платежів, утримання майна тощо.

12. Встановлені обставини, за висновком суду апеляційної інстанції, свідчать про неналежне виконання арбітражним керуючим Татіщевим О.Є. обов'язків ліквідатора в даній справі.

13. Також, апеляційний суд вказав на те, що місцевий господарський суд не надав жодної оцінки листу Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 04.01.2018 (том справи 18, а.с. 28), не з'ясував обставин щодо результатів відповідної перевірки

14. Апеляційним судом прийнято до уваги, надані під час апеляційного провадження АТ "Укрексімбанк", докази щодо результатів перевірки (том справи 19, а.с.135 - 152), з підстав обґрунтованості неможливості їх подання до місцевого господарського суду.

15. Призначаючи ліквідатором ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В., із числа запропонованих до призначення кандидатур, апеляційний суд виходив з освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого за час провадження діяльності арбітражного керуючого, а також враховуючи рішення комітету кредиторів від 08.05.2018.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 10.05.2018, арбітражний керуючий Татіщев О.Є. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 15.02.2018 у справі №922/605/15.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

17. Ухвалою від 02.07.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 25.06.2018), прийняв справу № 922/605/15 господарського суду Харківської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Татіщева О.Є. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 922/605/15; призначив розгляд справи на 28.08.2018.

18. 06.08.2018 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог скаржника.

19. 07.08.2018 до Суду надійшов Відзив ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") в якому викладені заперечення проти касаційної скарги арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

20. В судовому засіданні 28.08.2018 суддею Верховного Суду Пєсковим В.Г. заявлено про самовідвід у розгляді справи № 922/605/15, в порядку статті 35 ГПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

В обґрунтування наявності підстав для самовідводу суддя Пєсков В.Г. в заяві зазначив, що у 2012 році був представником Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" - кредитор у справі № 922/605/15 господарського суду Харківської області.

21. Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2018 Заяву судді Пєскова В.Г. від 28.08.2018 про самовідвід у розгляді справи № 922/605/15 задоволено.

22. У зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Пєскова В.Г., справу № 922/605/15 для зміни судді члена колегії суддів, передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було встановлено неможливість проведення автоматизованого розподілу справи у зв'язку з недостатньою кількістю суддів для розподілу справи, що підтверджується відповідним протоколом від 03.09.2018.

23. Ухвалою від 01.10.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Білоус В.В. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 24.09.2018), прийняв справу № 922/605/15 господарського суду Харківської області до провадження; розгляд касаційної скарги призначив на 06.11.2018, з повідомленням сторін.

24. 05.11.2018 до Верховного Суду (електронною поштою) від арбітражного керуючого Татіщева О.Є. надійшло Клопотання про розгляд справи 06.11.2018 без його участі.

25. Представник АТ "Укрексімбанк", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві; просив Суд постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 922/605/15 залишити без змін.

26. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (арбітражного керуючого Татіщева О.Є.)

27. В обґрунтування заявлених вимог скаржник послався на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зауважує на тому, що апеляційний суд не вказав жодної норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , які були порушені арбітражним керуючим під час виконання повноважень ліквідатора банкрута.

28. Скаржник доводить, що арбітражним керуючим при виконанні обов'язків, жодним чином не нанесено збитків будь-яким кредиторам ПАТ "Харківський завод Гідропривід", по справі № 922/605/15, в тому числі заставним, самим фактом неотримання грошових коштів від оренди майна банкрута на ліквідаційний рахунок, а насамперед ліквідатором створено умови щодо мінімізації витрат по ліквідаційній процедурі, в тому числі щодо охорони майна, сплати комунальних платежів та підтримання майна у належному стані.

29. Щодо Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02.01.2018 №1 Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому встановлені порушення абз. 3, 6 ч.2 ст. 41, ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скаржник вказує на те, що арбітражним керуючим до Дисциплінарної комісії подано відповідні заперечення. Щодо висновків Головного територіального управління юстиції в Харківській області та Дисциплінарної комісії, арбітражним керуючим подано до адміністративного суду відповідний позов.

Доводи кредиторів (АТ "Укрексімбанк")

30. Кредитор у Відзиві на касаційну скаргу та представник кредитора в засіданні суду доводив безпідставність доводів та вимог скаржника, доведеність порушень ліквідатора під час апеляційного провадження, законність та обґрунтованість постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсним правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Тобто, приписи наведеної статті не передбачають можливість оскарження до суду касаційної інстанції судового акту (ухвали суду першої інстанції, постанови апеляційного суду) в частині призначення ліквідатора банкрута (що стало підставою відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Семенова Д.С. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 922/605/15).

Враховуючи встановлені наведеною статтею обмеження щодо касаційного перегляду, приписи ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також те, що за змістом касаційної скарги, заявник не погоджується з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 922/605/15 в частині задоволення скарги АТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора Татіщева О.Є. та припинення повноважень ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Татіщева О.Є., предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції в частині припинення повноважень ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

32. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За приписами ч.1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство).

Усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . (Постанова від 20.06.2018 у справі №911/5186/14)

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 11, 12 ст. 41 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 %) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

Отже, за змістом вказаних норм Закону про банкрутство припинення повноважень ліквідатора може мати місце лише у випадку встановлення судом фактів невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків відповідно до вимог ст. 41 Закону про банкрутство.

Одночасно слід зауважити, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов'язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, як було зазначено у п. 31 цієї Постанови, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України). Таким чином, Суд надає оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходячи з встановлених обставин.

Так, під час апеляційного провадження, судом було встановлено: порушення ст. 41, ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ненадання доступу до забезпеченого майна на неодноразові звернення АТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Сбербанк" у порушення Іпотечного договору та Закону України "Про іпотеку" (898-15) ; ненадання суду та кредиторам доказів надходження коштів від оренди на рахунки боржника, як це передбачено ч.8 ст.41 Закону про банкрутство.

Щодо ненадання арбітражним керуючим як суду так і кредиторам доказів надходження коштів від оренди на рахунки боржника, як це передбачено ч.8 ст.41 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

Комітет кредиторів та окремо кредитори повинні володіти інформацією щодо надходження та використання коштів банкрута, що відображається у виписках банку. Так само, проаналізувати витрати боржника без підтверджуючих документів неможливо. Відтак, витрати та використання коштів боржника за період ліквідаційної процедури повинні бути підтверджені належними документами. Без ознайомлення з копіями угод (договорів), які укладені від імені банкрута, встановити правомірність та доцільність їх укладення за період ліквідації також неможливо. Оскільки, діяльність ліквідатора має бути прозорою, до того ж ліквідатор зобов'язаний щомісячно звітувати комітету кредиторів боржника, то не надання інформації чи копій документів що стосується банкрута суперечить інтересам кредиторів та нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Суд апеляційної інстанцій дослідив докази, пояснення учасників справи, зокрема доводи кредиторів, які звернулися зі скаргами на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, та заперечення арбітражного керуючого. Було встановлено, що арбітражний керуючий як ліквідатор товариства протягом установленого законом строку ліквідаційної процедури повною мірою не виконав вимог законодавства (п.п. 10-14 цієї Постанови), доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності підстав усунення арбітражного керуючого Татіщева О.Є. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, зокрема оскарженій постанови, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

33. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Татіщева О.Є. щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів.

34. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги арбітражного керуючого Татіщева О.Є. та необхідність залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 922/605/15 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

35. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги арбітражного керуючого Татіщева О.Є. та залишенням без змін оскарженого судового акту, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.