910/17476/16 Про стягнення заборгованості за поставлений природний газ - 01.11.2018 Прийняття

1. 19.09.2016 Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" (далі - Відповідач) 14 955 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 1 495 500 грн 00 коп. штрафу, 172 328 грн 28 коп. - 3 % річних, 1 991 188 грн 39 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 26 376 грн 79 коп. - інфляційних втрат.

2. Позовна заява мотивована заборгованістю Відповідача за отриманий ним та поставлений Позивачем у березні - червні 2016 року природний газ згідно з укладеним між сторонами договором № 171203 від 17.12.2015 поставки природного газу (далі - Договір), а також зобов'язаннями Відповідача відповідно до умов Договору та вимог законодавства сплатити штраф, пеню 3 % річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.

3. 18.10.2018 Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача 18 632 875 грн 20 коп., в тому числі 14 955 001 грн 00 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 1 495 500 грн 00 коп. штрафу в розмірі 10 % від суми заборгованості, 172 328 грн 28 коп. - 3 % річних, 1 991 188 грн 39 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 18 858 грн 43 коп. - інфляційних втрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. 1710.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Третя особа).

5. 22.11.2016 Господарський суд міста Києва прийняв рішення (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2018) позов задовольнити частково: стягнути з Відповідача на користь Позивача 14 955 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 1 475 500 грн 00 коп. штрафу, 172 328 грн 28 коп. - 3 % річних та 18 858 грн 43 коп. - інфляційних втрат; а в іншій частині позову відмовити.

6. Рішення судів мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого Позивачем товару - природного газу, поставка якого підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а заперечень щодо факту поставки та щодо якості поставленого Позивачем товару в період його поставки заявлено не було. При цьому наданий Відповідачем сертифікат якості газу № 12476 від 28.07.2016 не був прийнятий судами до уваги як належний доказ з огляду на здійснення відбору газу для дослідження 28.07.2016, тоді як Відповідач заперечує належність якості поставленого Позивачем газу за період з березня по червень 2016 року. Відмова у задоволенні вимог про стягнення пені мотивована відсутністю між сторонами письмової угоди щодо нарахування пені за порушення строку оплати за Договором, а в Договорі сторони погодили в пункті 6.3 Договору лише штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого газу.

7. Погодившись з наведеними висновками, апеляційний суд з посиланням на висновок проведеної у справі комплексної судової експертизи речовин, матеріалів та виробів товарознавчої експертизи від 27.03.2018 № 3949/17-53/3950/17-34 встановив, що якість поставленого Позивачем Відповідачу природного газу у відповідний період через місто відбору УППНГ Єлізаветівка відповідала визначеним законодавством вимогам та стандартам, а в пункті відбору ПВВГ "Союз" - не відповідала вимогам Кодексу Газотранспортної системи, однак весь поставлений Відповідачу природний газ, виходячи з його фізичко-хімічних показників, відповідає чинному стандарту ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия", а його вартість є вищою, ніж вартість, яка була заявлена у позовній заяві. Також апеляційний суд вказав, що Третя особа, яка є оператором Газотранспортної системи (далі ГТС) та має пред'являти претензії щодо якості завантаженого до ГТС природного газу, з претензіями до Позивача стосовно завантаженого до ГТС у березні - травні 2016 року природного газу не зверталась. Також апеляційний суд вказав, що завантажений у вказані періоди до ГТС газ був повністю розподілений на кінцевих споживачів та спожитий, що підтверджується номінаціями про розподіл газу у відповідних періодах. Надавши оцінку висновку експерта у цій справі, апеляційний суд вказав, що висновок зроблений відповідно до законодавства, а тому відхилив клопотання Відповідача про призначення повторної експертизи у справі та виклик експерта для роз'яснення свого висновку щодо визначення вартості поставленого Позивачем в березні-червні 2016 року Відповідачу природного газу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 27.08.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Апеляційний суд безпідставно відхилив доводи Відповідача про необхідність призначення у справі повторної експертизи в частині правильного визначення вартості поставленого газу та про виклик в судове засідання експерта, оскільки висновок проведеної у справі експертизи, що був взятий апеляційним судом до уваги, зроблений з порушенням вимог законодавства, так як в цьому висновку не були враховані вимоги щодо ціни та якості природного газу для оптового покупця, яким є Відповідач, а застосовані норми щодо якості та ціни газу, як для споживача, яким Відповідач не є. Висновок експертизи, що поставлений природний газ не відповідає якості, не узгоджується з висновком про те, що вартість цього газу вище, ніж передбачена в Договорі.

10. Враховуючи доводи в пункті 9, Позивач знав про поставку Відповідачу природного газу неналежної якості, а тому відповідно до статті 268 Господарського кодексу України він не має права посилатись на неодержання від покупця (Відповідача) повідомлення про порушення умов Договору та наслідки невиконання Відповідачем умов Договору.

Доводи Позивача у відзивах на касаційну скаргу

11. Претензії щодо якості поставленого природного газу заявляються до оператора ГТС - Третьої особи, тому претензії до Позивача щодо якості поставленого за Договором газу заявлені Відповідачем передчасно, а Відповідач не надав доказів понесення збитків через постачання неякісного природного газу.

12. Підписавши акти приймання-передачі за Договором без зауважень, Відповідач не має підстав вважати поставку Позивачем товару - природного газу, неналежної якості.

13. Заперечення висновку експертизи не відповідає обставинам справи, необґрунтованість висновку експерта не доведена, а жодна норма законодавства не звільняє покупця від обов'язку оплатити прийняту без зауважень продукцію.

Позиція Верховного Суду

14. Пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору.

Вказаній нормі кореспондують норми частини 1 статті 627 цього кодексу, згідно з якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини 2 статті 11 та частини 1 статті 509 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторін виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, статті 629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК України).

15. Судами встановлено, що вимоги у справі складають заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором поставки природного газу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж статті ЦК України (435-15) визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно з частиною 1 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Порядок, умови та вимоги щодо якості товару, який поставляється за договором поставки врегульовані також нормами Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ).

Відповідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Аналіз наведених норм ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) дає підстави для висновку, що у разі погодження сторонами в договорі поставки умов щодо якості продукції, яка поставляється, з посиланням в Договорі на вимоги щодо якості, які визначені вимогами законодавства, постачальник здійснює поставку товару тієї якості, яка обумовлена сторонами в договорі.

16. Судами встановлено, що в пункті 3.7 Договору сторони погодили, що якість газу, що постачається згідно з Договором, має відповідати ГОСТу 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия". Крім цього суди встановили, що в пункті 3.8 Договору сторони погодили, що параметри газу, який постачається, мають відповідати параметрам газу, що знаходиться в системі газопроводів.

Апеляційний суд з посиланням на висновок, складений за результатами проведеної у справі комплексної судової експертизи речовин, матеріалів та виробів товарознавчої експертизи від 27.03.2018 № 3949/17-53/3950/17-34, встановив, що якість всього поставленого Позивачем Відповідачу природного газу у відповідний період відповідала погодженим сторонами в пункті 3.7 Договору умовам щодо якості - ГОСТу 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия", а його вартість, виходячи фізичко-хімічних показників, є вищою, ніж вартість, яка була заявлена у позовній заяві.

У зв'язку із викладеним Суд відхиляє аргументи скаржника про здійснення Позивачем поставки Відповідачу природного газу неналежної якості - всупереч умовам Договору та про обізнаність Позивача про поставку Відповідачу природного газу неналежної якості (пункт 9, 10).

При цьому Суд відхиляє заперечення скаржником висновків проведеної у справі експертизи в частині визначення вартості поставленого газу та аргументи скаржника щодо незаконності відхилення клопотання Відповідача про виклик в судове засідання експерта (пункт 9) з тих підстав, що вказані заперечення та аргументи викладені на порушення приписів частини 2 статті 300 ГПК України - без врахування скаржником меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених цієї нормою.

17. Суд також звертає увагу на те, що порядок та підстави заперечення покупцем щодо якості отриманого товару, а також права та обов'язки, які виникають у сторін у разі поставки товару неналежної якості передбачені нормами статей 678, 679, 680, 688 ЦК України та статями 268, 269 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 1 статті 679 ЦК України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до статті 680 цього кодексу покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Статтею 268 ГК України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 269 цього кодексу строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

За змістом наведених норм ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) покупець набуває право вимагати пропорційного зменшення ціни за отриманий ним за договором поставки товар порівняно з ціною, що обумовлена в договорі поставки, у разі, якщо покупець у встановленому порядку та строки доведе невідповідність якості поставленого товару умовам договору та вимогам, встановленим законом (стандартам тощо), та за умови виконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору поставки щодо якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Невиконання покупцем цього обов'язку позбавляє його права отримати від продавця задоволення вимог, заявлених до продавця у зв'язку поставкою товару неналежної якості, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору поставки спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

18. Судами встановлено, що в пункті 3.13 Договору сторони погодили, що газ вважається належним чином поставлений продавцем (Позивачем) і прийнятим покупцем (Відповідачем) після підписання сторонами акта поставки газу, що підписується сторонами.

Також суди з посиланням на акти приймання-передачі, які підписані сторонами, встановили обставини передачі Позивачем та отримання Відповідачем за Договором протягом березня - червня 2016 року природного газу на суму - 105 190 002 грн 00 коп. без будь-яких зауважень з боку покупця (Відповідача) щодо якості.

У зв'язку із цим Суд погоджується із доводами Позивача у відзиві на касаційну скаргу, що, підписавши акти приймання-передачі за Договором без зауважень, Відповідач не має підстав вважати поставку Позивачем товару - природного газу, неналежної якості (пункт 12).

19. Особливості заявлення заперечень щодо якості поставленого природного газу визначені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (z1378-15) (далі Кодекс ГТС).

Фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу (далі ФХП), що визначені в пункті 13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС є вимогами до якості природного газу, відповідальним за яку є:

- у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;

2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи.

Визначення вказаних показників здійснюється у точках входу і точках виходу (пункт 2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС).

Пунктами 15-18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначені наслідки невідповідності якості природного газу, вимогам, визначеним Кодексом ГТС.

Оператор газотранспортної системи має право не приймати у точках входу в газотранспортну систему природний газ у випадках невідповідності ФХП газу параметрам, за недотримання яких типовим договором транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, передбачено сплату додаткових плат.

Якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

ФХП транспортованого природного газу у точках виходу повинні відповідати вимогам пункту 13 цієї глави, за винятком вимог щодо вмісту меркаптанової сірки.

Якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

Пунктом 2 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС встановлено, якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п'яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.

Отже претензії щодо якості та кількості поставленого газу мають бути заявлені протягом п'яти днів, тоді як судами не було встановлено обставин заявлення Третьою особою (як оператором ГТС) у визначених порядку та строк претензій до Позивача щодо якості завантаженого Позивачем до ГТС в березні -червні 2016 року природного газу.

Також судами не встановлено обставин повідомлення Відповідачем Позивача або заявлення Відповідачем претензій Третій особі щодо поставки за Договором у вказаний період природного газу, що не відповідає вимогам щодо якості (показників ФХП), визначеним в Кодексі ГТС, або в Договорі.

Судами також не встановлено обставин виникнення до порушення провадження у цій справі та вирішення між сторонами в судовому порядку (відповідно до пункту 4 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС) спору щодо якості (зокрема ФХП) природного газу, поставленого Позивачем та отриманого Відповідачем в березні - червні 2016 року.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що неповідомлення Відповідачем Позивача про претензії щодо якості поставленого природного газу у порядку та строки, передбачених статтями 678, 679, 680, 688 ЦК України та статтями 268, 269 ГК України, або вирішення відповідного спору в порядку особливостей, передбачених наведеними положеннями глав 3, 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС, позбавляє Відповідача як покупця за Договором права заявляти відповідні заперечення у подальшому, у тому числі заявляти вимоги до продавця (Позивача) в порядку приписів пункту 1 частини 1 статті 678 ЦК України та частини 7 статті 268 ГК України, а відповідно вимагати зменшення ціни на отриманий від Позивача природний газ шляхом заперечення вимог Позивача у цій справі щодо сплати заборгованості за переданий ним та отриманий Відповідачем природний газ.

У зв'язку із наведеним Суд відхиляє аргументи скаржника про звільнення його, як покупця від обов'язку повідомляти продавця (Позивача) про порушення ним умов Договору та про ненастання для Відповідача наслідків та відповідальності за невиконання ним умов Договору щодо здійснення оплати за отриманий товар (пункти 9, 10).

20. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про неналежне виконання Відповідачем умов Договору та заборгованість останнього за отриманий ним від Позивача за Договором природний газ, а також про обов'язок у зв'язку із цим сплатити суму заборгованості та інші нарахування за прострочення оплати за вказаний товар зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 3, 11, 509, 526, 610, 627, 628, 629, 673, 675, 678, 679, 680, 688 Цивільного кодексу України, статей 265, 266, 268, 269 Господарського кодексу України, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (z1378-15) , а також відповідно до встановлених обставин справи. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.