Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

секретар судового засідання - Шаманська І.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 р. у справі за її позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа - Національна асоціація адвокатів України Ради адвокатів Київської області про визнання дій та рішень протиправними,-

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 09.10.2014 р. про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням даних про неї з Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що порушень вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , правил адвокатської етики та присяги адвоката вона не допускала, підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності відсутні, а відповідачем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, в т.ч. щодо строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 18.02.2013 р. між ОСОБА_2 та позивачем як адвокатом укладено договір про надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

16.05.2014 р. до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про вчинення позивачем шахрайських дій, з вимогою притягнути її до відповідальності та повернення коштів в розмірі 40000,00 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що позивач, представляючи його інтереси у судовому засіданні проти банку "Надра Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, діяла всупереч його прав та інтересів по цій справі. Судові рішення по справі прийняті не на його користь, оскільки дії позивача були некомпетентними та шахрайськими і мали на меті тільки отримання адвокатом від клієнта коштів.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11.09.2014 р. відносно позивача порушено дисциплінарну справу.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 09.10.2014 р. у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 5 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з урахуванням виявленого грубого порушення з боку адвоката положень статті 21.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , правил адвокатської етики та присяги адвоката, керуючись статтями 33- 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням даних про адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України.

Підставою для прийняття такого рішення стало неналежне ставлення позивача до виконання професійних обов'язків, яке проявилось у тому, що на підставі заяви позивача про розгляд справи у її відсутності 04.10.2013 р. суд першої інстанції розглянув справу без її участі та прийняв рішення не на користь ОСОБА_2, а в подальшому позивачем не було подано касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції у даній справі.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2015 р. позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано конкретних, беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, жодним чином не обґрунтовано підстави для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням даних про адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення від 09.10.2014 р. не містить посилань на встановлені обставини порушення позивачем присяги адвоката України, не містить висновку щодо визнання вчинених позивачем дій як систематичного або як грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, в порушення вимог статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить передбачених законом підстав для застосування дисциплінарного стягнення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах відсутні належні та допустимі докази того, що позивач отримувала вказівку від клієнта про розгляд справи в суді першої інстанції у її відсутності, а також вказівку не подавати касаційну скаргу. В ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача про неналежне ставлення позивача до своїх професійних обов'язків та до виконання умов договору між адвокатом та клієнтом, тобто вчинення позивачем дисциплінарних проступків, порушення правил адвокатської етики, порушення присяги адвоката України, що є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту 1 частини 2 статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З таким рішенням апеляційного суду не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових поясненнях представник відповідача проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також виявлення грубого порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до статі 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) порушення присяги і систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики є самостійними підставами для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а відповідно до статті 34 цього Закону порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики і невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків також є і самостійними видами дисциплінарного проступку.

В той же час, в порушення зазначених вимог Закону, а також вимог статті 41 щодо вмотивованості рішення у дисциплінарній справі, відповідачем одні і ті ж дії позивача кваліфіковано одночасно і як порушення присяги адвоката і як порушення адвокатської етики і як неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

Крім того, за правилами частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

В ході розгляду справи встановлено, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неучасть її у судовому засіданні 04.10.2013 р. у справі за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 відбулось за межами річного строку, оскільки оскаржуване рішення дисциплінарної палати прийняте лише 09.10.2014 р.

В частині, що стосується неподання позивачем касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції у зазначеній справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, необґрунтованості оскаржуваного рішення дисциплінарної палати та обрання найсуворішого виду дисциплінарного стягнення без зазначення відповідних мотивів. До того ж ОСОБА_2 у своїй заяві про вчинення шахрайських дій, яка стала підставою для відкриття дисциплінарного провадження, на такі обставини не посилався.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 р. у даній справі скасувати, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2015 р. залишити в силі.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .