ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/724/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - Національного банку України (далі - НБУ, позивач)- Гончара В.М. (довіреність від 18.02.2019 №18-0014/9212),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (далі -Товариство, ТОВ "ТМ "Фаворит", відповідач, скаржник) - Русина Ю.Ю. (адвокат, свідоцтво від 20.04.2007 № 608); Скриннікової Н.С. (адвокат, свідоцтво від 12.10.2005 № 2015),

третьої особи - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива") - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу ТОВ "ТМ "Фаворит",

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018 (суддя Фрич М.М.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 (головуючий - суддя Дубник О.П., судді: Галушко Н.А. і Зварич О.В.) та

зі справи № 909/724/17

за позовом НБУ

до ТОВ "ТМ "Фаворит"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива"),

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2017 року НБУ звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ТМ "Фаворит" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 859 900 грн за договором іпотеки від 29.12.2009.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- на порушення умов кредитних договорів від 29.12.2009 № 61/09 та від 13.05.2014 №12/09/5 позичальник (ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива") не сплатив заборгованість по кредитах та нарахованих відсотках, у строки, обумовлені кредитними договорами, чим порушив виконання взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість: за кредитним договором від 29.12.2009 № 61/09 у розмірі 877 684 794,51 грн та за кредитним договором від 13.05.2014 № 12/09/5 у розмірі 2 135 893 013,70 грн. Станом на дату подання позову заборгованість за названими кредитними договорами не сплачена;

- НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ "ТМ "Фаворит" (іпотекодавець) 29.12.2009 було укладено договір іпотеки, відповідно до пункту 15.8.1 якого іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором (від 29.12.2009 № 61/09 та/або від 13.05.2014 №12/09/5), вони не будуть виконані;

- 06.04.2017 позивачем на адресу відповідача та третьої особи було направлено вимоги від 05.04.2017 №18-0013/25260 та від 05.04.2017 №18-0013/25255 про сплату заборгованості за кредитними договорами, які відповідачем не виконані.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2017 залучено ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

2.2. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019: позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" за кредитними договорами від 29.12.2009 №61/09 та від 13.05.2014 №12/09/5 з додатковими угодами до них перед НБУ в загальній сумі заборгованості (станом на 16.05.2017) 3 013 577 808,21 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним НБУ та ТОВ "ТМ "Фаворит", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрованим у реєстрі за № 2372, на таке нерухоме майно: нежитлова будівля (Літера А), загальною площею 921,6 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Марганець, вул. Лермонтова, будинок 2-а, яка належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ№043037, виданого виконкомом Марганецької міської ради 08.12.2008 на підставі рішення виконкому Марганецької міської ради "Про надання згоди на заміну ідеальних часток і оформлення права власності на об`єкти нерухомості" від 24.09.2008 №526, зареєстрованого в реєстрі права власності Дніпропетровським обласним комунальним підприємством "Марганецьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 08.12.2008 за номером 25692465, номер запису: 8 у книзі 5, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України " Про виконавче провадження" (1404-19) ; початкову ціну об`єкта реалізації встановлено в процесі виконавчого провадження; в частині вимог щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки для продажу об`єкта на прилюдних торгах в розмірі 859 900 грн відмовлено; стягнуто з ТОВ "ТМ "Фаворит" судовий збір у розмірі 12 898,50 грн.

2.3. Рішення та постанова, з посиланнями на статті 9, 11, 509, 526, 530, 546, 575, 589, 590, 610, частину першу статті 612, статті 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 1, 3, 7, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", мотивовані тим, що позивачем доведено у встановленому законом порядку факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором від 29.12.2009 №61/09 та кредитним договором від 13.05.2014 №12/09/5, а відтак позивач зі справи вправі звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ "ТМ "Фаворит". З урахуванням права сторони на розгляд справи упродовж розумного строку та фактичні обставини справи: початок порушення провадження у справі, обставини які мали місце щодо проведення судової експертизи об`єкту іпотеки, проведення оцінки об`єкту іпотеки позивачем та дійсність такої оцінки на момент звернення позивача із позовом до суду, а також наявність розбіжностей щодо початкової ціни продажу іпотечного майна між сторонами у справі - суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "ТМ "Фаворит" просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 909/724/17, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. ТОВ "ТМ "Фаворит" зазначає, що суд першої інстанції, на порушення вимог законодавства, вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, строк дії якого закінчився до звернення до суду позивача з позовом.

ТОВ "ТМ "Фаворит" вказує на те, що не може бути звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, строк дії якого закінчився, і, відповідно, припинилися зобов`язання іпотекодавця щодо забезпечення виконання зобов`язань ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" за кредитним договором. Так, скаржник стверджує, що відповідно до пункту 25 іпотечного договору від 29.12.2009 "термін дії договору - до повного виконання Іпотекодержателем зобов`язань за Кредитним договором, зазначеним в пункті 1 цього договору, та всім додатковим угодам до нього". Судом встановлено, що Іпотекодержатель (позивач) свої зобов`язання виконав у повному обсязі.

4.2. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не встановлено загальний розмір грошової суми, яка була виплачена позичальнику, не встановлено дату, коли грошове зобов`язання мало б бути виконане, не встановлено дату порушення основного зобов`язання, тобто судом не встановлено фактичні обставини, що мають значення, зокрема, й для наявності підстав нарахування процентів та звернення стягнення на предмет іпотеки. Також скаржник зазначає про те, що судом не встановлено конкретну дату, коли зобов`язання за кредитними договорами мали б бути виконані, судом не встановлено дату порушення зобов`язання ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива", отже, не встановлено фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

4.3. ТОВ "ТМ "Фаворит" вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що початкова ціна предмета іпотека не має вирішального значення для подальшого виконання судового рішення. На думку скаржника, такий висновок суперечить вимогам статті 39 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду. ТОВ "ТМ "Фаворит" вважає, що судом безпідставно не взято до уваги і не надано належної оцінки доводам відповідача щодо визначення вартості предмета іпотеки у договорі іпотеки в сумі 7 064 064 грн.

Скаржник стверджує, що судом не надано оцінку наданому позивачем звіту про оцінку майна, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю "Увекон". Натомість, вирішуючи питання про стягнення судового збору з відповідача у сумі 12 898, 50 грн, суд визначав його з вартості майна, визначеної цим звітом.

4.4. Скаржник звертає увагу на те, що в ході розгляду цієї справи судами не встановлювались обставини з метою встановлення конкретної частки, якою погашається заборгованість у цьому провадженні, що порушує принцип юридичної визначеності.

4.5. ТОВ "ТМ "Фаворит" вказує на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018 визначено нечинний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, що унеможливить виконання судового рішення в разі відмови в його скасуванні.

4.6. На думку скаржника, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), зокрема, як стверджує скаржник, зі змісту постанови вбачається, що мотивувальна частина в судовому рішенні відсутня. Крім того, ТОВ "ТМ "Фаворит" вказує на те, що суд апеляційної інстанції обмежився наведенням у своїй постанові "обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанції", тобто фактично вирішив поєднати та ототожнити обставини суду першої інстанції та свої, що не передбачено законом, оскільки відповідачу незрозуміло, які обставини встановлено судом першої інстанції, а які було перевірено та встановлено судом апеляційної інстанції.

4.7. Скаржник стверджує, що суд не визначив межі відповідальності відповідача та не дотримався вимог Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , чим порушив принцип юридичної визначеності.

5. Позиції, викладені у відзивах на касаційну скаргу

5.1. На адресу Касаційного господарського суду від НБУ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу ТОВ "ТМ "Фаворит" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

5.2. НБУ зазначає про те, що відповідач наводить штучні та надумані підстави для передання справи на новий розгляд, що необґрунтовано перешкоджає задоволенню вимог НБУ. Так, позивач вказує на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач у своєму відзиві зазначав, що не погоджується з позовною заявою виключно з підстав визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, жодних інших спростувань та заперечень щодо позовних вимог у відзиві зазначено не було. З огляду на частини першу, третю та четверту статті 13 ГПК України позивач стверджує, що відповідач позбавляється права заперечувати проти обставин, на яких ґрунтується позов, під час розгляду справи по суті у разі, якщо відповідачем не було висловлено незгоду з такими обставинами у відзиві. Так, відповідачем у суді першої інстанції не ставилась під сумнів дія іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не оспорювався строк його дії.

5.3. НБУ вказує на необґрунтованість доводів скаржника щодо закінчення строку дії договору іпотеки, оскільки з аналізу норм законодавства вбачається, що сама правова природа договору іпотеки передбачає забезпечення виконання обов`язків саме іпотекодавцем та позичальником основного зобов`язання, а саме повернення кредиту, а не іпотекодержателем, як це було зазначено у пункті 25 іпотечного договору. Також НБУ зазначає, що сторонами іпотечного договору неодноразово укладалися договори про внесення змін до іпотечного договору, що вказує на необґрунтованість доводів скаржника, оскільки сторони не могли укладати додаткові угоди до іпотечного договору, який припинив свою дію.

5.4. Від ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

6.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

6.2. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.07.2019 № 29.3-02/1404 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 909/724/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1.1. НБУ (кредитор) та ТОВ "КБ "Фінансова ініціатива" (позичальник, правонаступником якого є ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива") 29.12.2009 укладено кредитний договір № 61/09 (далі - кредитний договір №61/09), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 800 000 000 грн на строк з 29.12.2009 по 24.11.2010 за ставкою на рівні облікової ставки Національного банку України, збільшеної на два відсоткових пункти (у розмірі 12,25 % річних), з таким графіком погашення кредиту: 29.10.2010 - 300 млн. грн; 24.11.2010 - 500 млн. грн.

7.1.2. Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору № 61/09 позичальник зобов`язується повернути кредитору 24.11.2010 суму кредиту та суму процентів на рахунок кредитора.

7.1.3. До кредитного договору № 61/09 вносилися зміни та доповнення від 09.04.2010, від 11.06.2010, від 07.10.2011, від 28.11.2011, від 07.06.2012, від 31.10.2012, від 28.11.2012, від 26.02.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014, від 26.02.2015, від 12.03.2015;

7.1.4. Договором про внесення змін від 26.02.2014 до кредитного договору № 61/09 внесено зміни до пункту 1.1 кредитного договору, відповідно до якого кредит надається строком до 30.11.2015, а процентна ставка за користування кредитом становить 8,5 %.

7.2.1. НБУ (кредитор) та ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" (позичальник) 13.05.2014 укладено кредитний договір № 12/09/5 (далі - кредитний договір № 12/09/5), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000 (два мільярди) грн на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016 (включно) шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.

7.2.2. Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору № 12/09/5 процентна ставка за користуванням кредитом не підлягає коригуванню, її рівень встановлюється на рівні подвійної облікової ставки НБУ та становить 19,0 % річних (облікова ставка НБУ станом на 13.05.2014 року становить 9,5%).

7.2.3. До кредитного договору № 12/09/5 вносилися зміни та доповнення від 28.05.2014, від 04.06.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014, від 26.02.2015.

7.2.4. Додатковим договором №1 від 28.05.2014 до кредитного договору № 12/09/5 внесено зміни до пункту 1.1 кредитного договору № 12/09/5, відповідно до яких розмір процентної ставки за користування кредитом становить 14,25%.

7.3.1. НБУ (іпотекодержатель) та ТОВ "ТМ "Фаворит" (іпотекодавець) 29.12.2009 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., зареєстрований в реєстрі за №2373 (далі - Договір іпотеки).

7.3.2. До договору іпотеки вносилися зміни та доповнення згідно з договором від 09.04.2010 №1, договором від 28.11.2012 №2, договором від 15.08.2014 №3.

7.3.3. Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки (в редакції договору від 15.08.2014 №3 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору) цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 61/09 та № 12/09/5, укладених іпотекодержателем та позичальником з повернення кредиту для підтримання ліквідності, відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій у розмірі, передбаченому кредитним договором.

7.3.4. Згідно з пунктом 5.1 Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлова будівля, загальною площею 921, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, буд. 2А .

7.3.5. Відповідно до пункту 15.8.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

7.3.6. 06.04.2017 позивачем на адресу позичальника (ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива") та іпотекодавця (ТОВ "ТМ "Фаворит") направлено вимоги від 05.04.2017 №18-0013/25001 та від 05.04.2017 №18-0013/25004 про сплату заборгованості за кредитними договорами.

7.3.7. Відповідно до поданого позивачем звіту про оцінку - ринкова вартість об`єкта оцінки - нежитлової будівлі, площею 921,6 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Марганець, вул. Лермонтова, будинок 2-А станом на 30.11.2016 становить 859 900 грн.

7.3.8. Згідно з рецензією товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткон" від 21.02.2017 №011на названий звіт останній класифікується як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, і може використовуватися з метою, визначеною у звіті.

7.3.9. 17.10.2017 судом першої інстанції була призначена судова інженерно-технічна експертиза у справі №909/724/17, справа направлена до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Судовий експерт 07.08.2018 повідомив (листом № 5185-17) про неможливість надання висновку комісійної судової оціночно-будівельної експертизи у справі №909/724/17 у зв`язку з тим, що станом на 07.08.2018 відповідач у справі ТОВ "ТМ "Фаворит" не забезпечив прибуття експертів та не надав доступу до об`єктів дослідження.

Судами встановлено, що позивачем перераховано кредитні кошти позичальнику, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами.

7.3.10.Докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами, а саме повернення суми кредиту в розмірі 3 013 577 808,21 грн (877 648 794, 51 грн - за кредитним договором № 61/09, 2 135 893 013,70 грн - за кредитним договором № 12/09/5) в матеріалах справи відсутні. Доказів сплати позичальником зазначеної заборгованості суду також не надано.

8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8.1. Цивільний кодекс України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ):

- стаття 526:

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору;

- стаття 546:

виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою;

- стаття 548:

виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом;

- стаття 575:

іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

- стаття 589:

у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави;

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором;

- стаття 590:

звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом;

- стаття 629:

договір є обов`язковим для виконання сторонами.

8.2. Закон України "Про іпотеку" (898-15) (далі - Закон № 898-IV (898-15) ):

- частина перша статті 1:

іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- частина перша статті 33:

- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- частина шоста статті 38:

ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього;

- частина перша статті 39 (у редакції, чинній на момент розгляду справи):

у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації;

- стаття 41:

реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , з дотриманням вимог цього Закону;

- частина друга статті 43:

початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

8.3. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) (далі - Закон №2658-III (2658-14) ):

- стаття 3:

датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником;

- стаття 12:

звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України;

8.4. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) :

- стаття 57:

визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем;

- частина третя статті 61:

початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

9.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10.1. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність та розмір заборгованості ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" перед НБУ за кредитними договорами № 61/09 та № 12/09/5, врахувавши умови іпотечного договору від 29.12.2009, дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме - про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 1404-VIII (1404-19) , за початковою ціною об`єкта реалізації яка буде встановлена в процесі виконавчого провадження.

10.2. Доводи скаржника щодо того, що: початкова ціна предмета іпотеки має вирішальне значення для подальшого виконання судового рішення; ухвалене рішення суду першої інстанції суперечить вимогам статті 39 Закону № 898-IV - не приймаються судом касаційної інстанції з огляду на таке.

10.2.1. Виходячи зі змісту поняття "ціна" як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні здійснюється за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 зазначеного Закону.

10.2.2. Відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.

10.2.3. Отже, у спорах цієї категорії саме лише незазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц та послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема, у постановах: у від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц, від 24.04.2019 у справі №910/11364/17, від 20.05.2019 у справі № 925/53/18, від 05.06.2019 у справі № 905/198/18.

10.3. Суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими твердження ТОВ "ТМ "Фаворит" про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено умов іпотечного договору та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, строк дії якого закінчився до звернення до суду позивача з позовом, з огляду на таке. Судами попередніх інстанцій встановлено, що: зобов`язання за кредитними договорами № 61/09 та № 12/09/5 не виконані; відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки (з наступними змінами) цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 61/09 та № 12/09/5; відповідно до пункту 15.8.1 Договору іпотеки сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель (НБУ) має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених Кредитними договорами, вони не будуть виконані; до Договору іпотеки було внесено низку змін та доповнень згідно з договором від 09.04.2010 №1, договором від 28.11.2012 №2, договором від 15.08.2014 №3.

Зважаючи на правову природу (сутність) договору іпотеки (як заходу забезпечення основного зобов`язання) та беручи до уваги ряд змін та додаткових доповнень внесених до Договору іпотеки, строк дії договору іпотеки, укладеного позивачем та відповідачем, не закінчився з моменту виконання НБУ свого зобов`язання за вказаними кредитними договорами, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог у частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

10.4. Доводи скаржника стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про судовий збір" (3674-17) при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат є безпідставними, оскільки, за встановлених судами обставин, судовий збір за подання позовної заяви сплачено позивачем у розмірі, виходячи із ціни заявленого позову, який носить майновий характер, а в подальшому за результатами ухвалення рішення суду про часткове задоволення позову витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 ГПК було покладено на відповідача, про що зазначено у резолютивній частині рішення суду. При цьому будь-яких обставин щодо невідповідності ціни позову дійсній вартості спірного майна судами попередніх інстанцій встановлено не було.

10.5. Посилання ТОВ "ТМ "Фаворит" на відсутність у постанові суду апеляційної інстанції мотивувальної частини чи відсутність встановлених обставин справи є безпідставними та спростовуються змістом самої оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Зазначаючи про порушення цими судами норм процесуального та матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи. Проте саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

10.6. Касаційний господарський суд відхиляє довід скаржника про те, що в ході розгляду цієї справи судами не встановлювались обставини щодо визначення конкретної частки, з якої погашається заборгованість у цьому провадженні, що порушує принцип юридичної визначеності, з огляду на таке.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв`язку зі зверненням на нього стягнення заставодавцем (іпотекодавцем) відповідне забезпечувальне зобов`язання припиняється (абзац п`ятий статті 28 Закону України "Про заставу", абзац третій частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

10.7. Касаційний господарський суд з огляду на межі повноважень, які закріплені в частинах другої та третьої статті 300 ГПК України, відхиляє також доводи скаржника щодо невстановлення судами попередніх інстанцій факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, загальної суми заборгованості та дати виникнення заборгованості, оскільки ці доводи стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами, та переоцінки оцінених ними доказів у справі. Водночас, Верховний Суд відзначає, що зі змісту тексту судових рішень вбачається, що судами вказані факти досліджувались та встановлювались.

10.8. Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, у питаннях вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини Верховний Суд вважає, що ним наведено аргументи та мотиви щодо всіх визначальних доводів касаційної скарги у світлі конкретних обставин справи та в залежності від характеру судових рішень.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "ТМ "Фаворит" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

11.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "ТМ "Фаворит" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх судових інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

12. Судові витрати

12.1. Понесені ТОВ "ТМ "Фаворит" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 909/724/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко