ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 912/2447/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
(головуючий - Тимошевська В.В., судді - Вавренюк Л.С., Поліщук Г.Б.)
від 12.12.2017,
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(головуючий - Пархоменко Н.В., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 16.05.2018,
у справі за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград",
до дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",
про стягнення 602 606, 60 грн,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 554 861,87 грн, інфляційних втрат в сумі 9 987,44 грн, 3% річних в сумі 4 147,69 грн та 33 609,60 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №3/168 від 01.04.2013 щодо оплати таких послуг, наданих у квітні 2017 року.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, позов задоволено. Стягнуто з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на користь ОКВП "Дніпро-Кіровоград" заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 554 861,87 грн, 9 987,44 грн інфляційних втрат, 33 609,60 грн пені, 4 147,69 грн 3% річних.
Задовольняючи позов, господарські суди дійшли висновків про обґрунтованість позовних вимог ОКВП "Дніпро-Кіровоград". Вказали про підтвердження матеріалами справи правильності визначення позивачем вартості наданих послуг водопостачання та водовідведення у квітні 2017 року.
ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення в частині стягнення з нього заборгованості за надані послуги водовідведення у квітні 2017 року на загальну суму 224 777,23 грн і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням судами всіх обставин, що мають значення для справи. Вказує, що у квітні 2017 року ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" вода була спожита на проведення гідравлічних випробувань, технологія якого не передбачає спуск води з трубопроводів теплових мереж до централізованої системи водовідведення. За твердженням відповідача, згідно з підписаним до договору ліміту, вода, яка споживається підприємством на проведення гідравлічних випробувань, гідропромивання та заповнення теплових мереж, не входить до загального обсягу водовідведення.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що чинним законодавством передбачена обов'язковість скиду всіх стічних вод виключно у систему водовідведення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 01.04.2013 між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (виконавець) і ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (споживач) укладено договір №3/168 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами надавати споживачу вчасно і відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення в об'ємах, визначених лімітом відпуску води та приймання стоків, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).
Для визначення договірних об'ємів споживання води та відведення стоків на наступний рік, споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає виконавцю розрахунки об'ємів споживання води та скиду стоків (додаток №1 "Ліміти відпуску води та приймання стоків"), з зазначенням об'ємів споживання води та скиду стоків кожного об'єкту (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 7.1 договору кількість води, що постачається виконавцем на об'єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на мережі споживача (як правило на межі балансової належності мереж виконавця та споживача), опломбованих і зареєстрованих виконавцем, які фіксуються в акті про надання послуг, що складається в двох примірниках по одному для кожної сторони. Акт про надання послуг з рахунком, виставленим для оплати за надані послуги, надається споживачу для проведення кінцевого розрахунку за поточний місяць.
Кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з водопроводу виконавця та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників або згідно показниками приладу обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих виконавцем (пункт 7.10 договору).
У разі, коли питна вода не входить до складу продукції споживача або з урахуванням особливостей його діяльності не потрапляє до централізованих мереж водовідведення з інших причин, кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається згідно з показниками засобів обліку стічних вод на випусках каналізаційних мереж споживача або згідно з погодженим сторонами лімітом скиду стічних вод (якщо такі прилади обліку не встановлені) у відсотковому відношенні до фактичного водоспоживання (пункт 7.11 договору).
Відповідно до пункту 8.1 договору, оплата наданих послуг здійснюється згідно із затвердженими тарифами згідно банківських реквізитів, зазначених у рахунку на оплату послуг.
Згідно з пунктом 8.2 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.04.2013) споживач самостійно протягом п'яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок з виконавцем за фактично спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.
Сторонами підписано ліміт відпуску води та прийняття стоків на 2017 рік (а.с. 16-17, т. 1).
На виконання умов договору, виконавець направив відповідачу рахунки-фактури №3060/1 та №3060/2 від 15.05.2017, №3060/1 та №3060/2 від 24.05.2017, а також акти наданих послуг № 3060 від 15.05.2017 і від 24.05.2017 на загальну суму 554 861,87 грн.
Відповідач підписав без зауважень акти наданих послуг № 3060 від 15.05.2017 та від 24.05.2017 на суму 387,07 грн водопостачання і 311,47 грн водовідведення; на суму 221,18 грн водопостачання і 177,98 грн водовідведення; на суму 1551,85 грн водопостачання і 673,13 грн водовідведення; на суму 304,13 водопостачання і 244,73 грн водовідведення. Всього на загальну суму 3 871,54 грн.
Листом №19-1067/5 від 17.05.2017 ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" повернув позивачу рахунки-фактури і акти наданих послуг за квітень 2017 року на загальну суму 550990,33 грн. Вказав, що він не погоджується з сумою вартості отриманих послуг водовідведення, оскільки ним використовувалась вода для проведення гідравлічних випробувань теплових мереж, яка не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, і тому необґрунтовано включена виконавцем до загального об'єму стічних вод.
29.05.2017 відповідач листом № 19-1161/15 повідомив ОКВП "Дніпро-Кіровоград" про відсутність претензій відносно кількості та вартості наданих послуг з централізованого водопостачання.
Внаслідок несплати ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" послуг з водопостачання та водовідведення, наданих в квітні 2017 року, за вказаними вище актами та рахунками, ОКВП "Дніпро-Кіровоград" звернулось з позовом у цій справі.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 628, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання у квітні 2017 року були визначені у Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" в редакції від 26.11.2016.
За умовами статті 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є, зокрема, обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення.
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
На спірні правовідносини поширює свою дію також і Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
У ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Виходячи з викладених норм законодавства, споживачі зобов'язані оплатити фактично використані житлово-комунальні послуги.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено у Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 (z0936-08) .
Згідно з п. 3.1 Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Відповідно до п. 3.7 Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (пункт 3.14 Правил).
Обсяги водопостачання за актами наданих послуг № 3060 від 15.05.2017 і від 24.05.2017 на суму 328 677,33 грн сторонами не заперечувалися. Обсяги водовідведення за актами наданих послуг № 3060 від 15.05.2017 і від 24.05.2017 на суму 1407,31 грн сторони також підтверджують.
В ході судового розгляду у судах попередніх інстанцій та у касаційній скарзі ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" заперечує отримання послуг водовідведення у квітні 2017 року на суму 224 777,23 грн.
Щодо вказаних аргументів скаржника Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
У зв'язку з відсутністю на об'єктах скаржника засобів обліку стічних вод, визначення об'єму стічних вод у актах наданих у квітні 2017 року послуг № 3060 від 15.05.2017 і від 24.05.2017 було здійснено ОКВП "Дніпро-Кіровоград" у відсотковому відношенні до фактичного водоспоживання з врахуванням узгодженого сторонами ліміту скиду стічних вод.
Як уже зазначалося вище, фактичне водоспоживання на суму 328 677,33 грн відповідачем не заперечується та підтверджується показниками засобів обліку водопостачання, у відповідності до яких також визначено кількість стічних вод.
Ліміти відпуску води та прийняття стоків на 2017 рік сторони погодили у додатку № 1 до договору № 3/168 від 01.04.2013, за якими відсоткове співвідношення на відведення стічних вод обраховується в залежності від того в опалювальний чи в міжопалювальний період проводиться водовідведення.
Такий порядок визначення об'ємів спожитих послуг, а саме кількості стічних вод передбачений сторонами у пунктах 7.10 та 7.11 договору № 3/168 від 01.04.2013 та узгоджується з п. 3.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 (z0936-08) .
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про підтвердження матеріалами справи правильності визначення позивачем об'єму стічних вод за актами наданих у квітні 2017 року послуг, які не підписано відповідачем.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором №3/168 від 01.04.2013 за надані послуги водопостачання та водовідведення у квітні 2017 року в сумі 554 861,87 грн, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання вимоги позивача про стягнення з відповідача 554 861,87 грн заборгованості за договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягала задоволенню.
Посилання ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на те, що у квітні 2017 року проводились гідравлічні випробування теплових мереж (гідропресування), які не передбачають спуск води з трубопроводів теплових мереж до централізованої системи водовідведення, не спростовують встановленого судами факту надання у квітні 2017 року позивачем послуг водовідведення та перевіреної судами їх вартості, розрахованої відповідно до пунктів 7.10 та 7.11 договору №3/168 від 01.04.2013.
Окрім того, у пункті 6.3.53 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71 (z0197-07) , на які посилається скаржник як на правову підставу проведення гідравлічних випробувань теплових мереж, встановлено, що спуск води з трубопроводів водяних теплових мереж слід спрямовувати в дренажні колодязі з подальшим відводом води з них самопливом чи насосами (безпосередньо з трубопроводів) у системи каналізації.
Як передбачено пунктом 2.24 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 N 145 (z0457-11) , відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), повинно здійснюватись централізованою системою водовідведення.
Згідно статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У пункті 5.2 договору №3/168 від 01.04.2013 сторони встановили, що за внесення платежів за наданні послуги водопостачання з порушенням термінів, споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення з відповідача 9 987,44 грн інфляційних втрат, 33 609,60 грн пені, 4147,69 грн 3% річних. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки розрахунку суми позовних вимог.
Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі за № 912/2447/17- без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді В. Студенець
І. Ткач