5/173/б Про визнання результатів повторного аукціону недійсними у справі про визнання боржника банкрутом - 23.10.2018 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 5/173/б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін",

боржник - Акціонерне товариство закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконд",

представник - адвокат Лавренчук Т.В. (ордер серії РН-276 №217 від 08.10.2018)

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ",

ліквідатор - арбітражний керуючий Загородній О.М., особисто

Міжнаціональна Універсальна Товарно-Сировинна Біржа "Епсілон",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссо ЛТД",

"Kentressa holding limited",

ОСОБА_8, особисто,

представник - адвокат ОСОБА_9 (ордер серії ХВ №1699000009 від 08.10.2018)

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду

від 05.07.2018

за заявою ОСОБА_8

про визнання результатів повторного аукціону недійсними

в межах справи №5/173/б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін"

про банкрутство Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 25.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі №5/173/б в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі №5/173/б визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі №5/173/б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 та призначено її розгляд на 09.10.2018, який ухвалою Суду від 09.10.2018 відкладено на 23.10.2018.

4. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5/173/б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018; ухвалою Верховного Суду від 22.10.2018 зазначеною колегією суддів справу №5/173/б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 прийнято до провадження з призначеним розглядом на 23.10.2018 .

5. Відзиву на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Короткий зміст вимог скаржника

6. 22.06.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від 14.06.2018 за вих. №77 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (далі - ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ") на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б в порядку статті 287 ГПК України.

6.1. Скаржник аргументував, що у нього є право на оскарження в апеляційному порядку постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у даній справі, оскільки він не приймав участі у розгляді справи у Верховному Суді, а прийняттям нового рішення у справі №5/173/б Верховний Суд вирішив, на його думку, питання про його права, інтереси та обов'язки, як кредитора боржника у справі про банкрутство та члена комітету кредиторів. Скаржнику відомо, що відповідно до статті 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає, проте він вважає, що згідно з частиною 4 статті 287 ГПК України він має право на подання апеляційної скарги на постанову суду касаційної інстанції.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги за вих. №77 від 14.06.2018, скаржник просив: визнати поважними причини пропуску строку ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" на апеляційне оскарження постанови Верховного Суду від 17.04.2018; поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови; скасувати рішення суду - постанову Верховного Суду від 17.04.2018 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10. 2017 у справі №5/173/б.

Отже, судовим рішенням, яке скаржник просив переглянути в апеляційному порядку, була постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою від 05.07.2018 Львівський апеляційний господарський суд у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" від 14.06.2018 за вих. №77 на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б відмовив.

7.1. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

- у даному випадку Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, у справі №5/173/б переглянуто та в результаті касаційного перегляду скасовано рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення. Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 у справі №5/173/б переглянуто в апеляційному та касаційному порядку;

- скаржник, подаючи апеляційну скаргу на постанову Верховного Суду до апеляційного суду в порядку статті 287 ГПК України, обрав неправильний порядок перегляду постанови суду касаційної інстанції. Скаржником не наведено процесуальних норм закону, які б допускали можливість оскарження даного рішення суду касаційної інстанції в апеляційному порядку в суді апеляційної інстанції;

- невиправданим та необґрунтованим є покликання скаржника на Рішення Європейського суду з прав людини у справі Bellet v France, оскільки відсутні докази наявності офіційного перекладу такого Рішення на державну мову і крім того, скаржником не доведено, що у справі Bellet v France мали місце подібні фактичні обставини справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ")

8. Скаржник доводив, що безпосереднім наслідком визнання недійсними результатів аукціону постановою Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б є невиправдане затягування ліквідаційної процедури боржника, в ході якої необхідно вчиняти дії з повернення проданого майна, повторно організовувати продаж такого майна без реальних гарантій його продажу за ціною вищою, ніж запропонована покупцем на визнаному недійсним аукціоні, або інші дії, які можуть випливати з постанови Верховного Суду.

8.1. Скаржник зазначав, що в постанові Верховного Суду є висновок, який порушує права та інтереси товариства в частині права на недоторканість ділової репутації, що відповідно до статті 201 ЦК України є особистим немайновим благом. Зокрема, з огляду на те, що порядок продажу майна з аукціону лотами №1, №2 прийнято саме рішенням комітету кредиторів, до складу якого входить скаржник, і саме цей комітет кредиторів схвалював укладені на аукціоні договори, то відповідно вбачається, що Верховний Суд без будь-яких на те правових підстав або доказів, без встановлення дійсних обставин справи, ігноруючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази чи доводи щодо намірів комітету кредиторів АТЗВ ВТКФ "Буковинка", фактично констатував те, що під "групою осіб", які зловживали правами з наміром завдати шкоди третій особі, суд мав на увазі "комітет кредиторів" і скаржника зокрема.

8.2. Скаржник доводив, що в порушення статті 1, частини 9 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013, не був належним чином залучений до участі у розгляді справи, не отримував копії заяви ОСОБА_8, не отримував копій судових рішень, внаслідок чого не мав можливості захищати усіма доступними процесуальними засобами власні порушені права та інтереси під час розгляду судами усіх інстанцій питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

8.3. Скаржник аргументував, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених статтею 261 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд не забезпечив, а навпаки, заперечив гарантоване Конституцією України (254к/96-ВР) та міжнародно-правовими актами право товариства оскаржувати рішення суду, а тому порушив його конституційне право на захист власних інтересів скаржника. Також, скаржник зазначив, що його було обмежено в доступі до суду, оскільки застосовано невиправдані й непропорційні обмеження права на судовий захист та відмовлено у такому захисті за відсутності будь-якого іншого можливого механізму захисту та відновлення порушених прав внаслідок прийняття Верховним Судом нового рішення у справі.

8.4. Скаржник також доводив, що висновки апеляційного суду про те, що скаржник, подаючи в порядку статті 287 ГПК України апеляційну скаргу, обрав неправильний порядок перегляду постанови касаційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належному правозастосуванні.

8.5. Скаржник клопотав про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з подальшим розглядом проблеми оскарження рішення, прийнятого судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також проблеми застосування приписів частини 4 статті 287 ГПК України у випадках, коли рішення, яке є предметом оскарження, винесено Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, і суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження щодо апеляційного оскарження такого рішення.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

9. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частина 6 статті 4 - жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Частина 1 статті 5 - здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частина 1 статті 261 - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частина 4 статті 287 - особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Частина 5 статті 302 - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Частина 1 статті 303 - питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Частина 1 статті 317 - постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Частина 3 статті 317 - постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

10. З урахуванням компетенції касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень статті 129 Конституції України та статей 261, 287, 317 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

11. Відповідно до частини 2 статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження є однією з основних засад судочинства.

Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

12. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

13. Виходячи з аналізу частини 1 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. При цьому, частиною 3 статті 317 ГПК України прямо передбачено, що постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, судовим рішенням, яке скаржник просив переглянути в апеляційному порядку, є постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що скаржник, подаючи апеляційну скаргу на постанову Верховного Суду до апеляційного суду в порядку статті 287 ГПК України, обрав порядок перегляду постанови суду касаційної інстанції шляхом її апеляційного оскарження, що прямо заборонено частиною 3 статті 317 ГПК України. Скаржником не наведено норм процесуального права, які б свідчили про можливість оскарження такого рішення суду касаційної інстанції в апеляційному порядку в суді апеляційної інстанції.

З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з правильністю висновків апеляційного суду відповідно до ухвали від 05.07.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою №77 від 14.06.2018 на Постанову Верховного Суду 17.04.2018 у справі №5/173/б.

14. Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги й клопотання зокрема, зазначив, що не був належним чином залучений до участі у розгляді справи, не отримував копії заяви ОСОБА_8, не отримував копії судових рішень, внаслідок чого не мав можливості захищати усіма доступними процесуальними засобами власні порушені права та інтереси під час розгляду судами трьох інстанцій питання про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання 25.07.2017 ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" ухвали місцевого суду від 19.07.2017 про призначення до розгляду Заяви ОСОБА_8 про визнання результатів торгів недійсними, рекомендоване повідомлення про вручення 09.08.2017 ухвали Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2017, а також відзив ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" на касаційну скаргу громадянина ОСОБА_8 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2017 (т. 22, а.с. 5, 106, т. 22-а, а.с. 47-54).

У Рішенні "Мала проти України" у справі від 03.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (Рішення у справі "Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства").

Отже, доводи скаржника про відсутність можливості захищатися усіма доступними процесуальними не відповідають фактичним обставинам справи.

15. Доводи про необхідність передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду з посиланням на наявність виключної правової проблеми, яка полягає в тому, що особа, яка не брала участі у справі, не може скористатися правом на оскарження рішення Верховного Суду, колегія суддів касаційного суду не вважає "виключною проблемою", оскільки саме таке правове регулювання передбачено частиною 3 статті 317 ГПК України для всіх учасників справи, а тому відсутні правові підстави стверджувати про будь-яку дискримінацію особи, яка не приймала участі у справі. Також, колегія суддів касаційного суду не вбачає правової проблеми у застосуванні частини 4 статті 287 ГПК України у разі коли рішення, яке є предметом оскарження, винесено Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, оскільки частиною 3 статті 317 ГПК України прямо передбачено остаточність постанови Верховного Суду та виключено можливість її оскарження, незалежно від змісту її резолютивної частини. Отже, скаржником не зазначено належного обґрунтування для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до статті 302 ГПК України і в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.5. мотивувальної частини постанови, Суд вважає необґрунтованими як такі, що спростовуються висновками пунктів 13-15 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "КУА "ІЗІ ЛАЙФ" та залишення без змін ухвали апеляційного суду.

В. Судові витрати

18. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі №5/173/б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк