400/1747/19 Про визнання дій Територіального управління Державної судової адміністрації України протиправними та стягнення недоплаченої суддівської винагороди - 25.10.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суддівської винагороди

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючий суддя - Лук`янчук О.В., суддів: Бітов І.В., Ступакова І.Г.,

Суть спору.

В червні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ТУ ДСАУ в Миколаївській області), в якому просив суд:

визнати протиправним нарахування і виплату відповідачем суддівської винагороди за січень 2019 року із застосуванням розміру посадового окладу позивача в сумі 28 815,00 грн;

стягнути з відповідача 40 536,00 грн недоплаченої суддівської винагороди за січень 2019 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою з використанням власного елетронного цифорового підпису.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не містить належного підпису особи, яка її подає.

23 серпня 2019 року та 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подано повторно до апеляційного суду аналогічні апеляційні скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційні скарги не містить належного підпису особи, яка її подає.

Повертаючи апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційні скарги подані з порушенням вимог підпункту 15.1 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) , оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена і не розпочала своє функціонування, тому подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Зазначене, на думку апеляційного суду, унеможливлює розгляд апеляційних скарг в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.

04 вересня 2019 року ОСОБА_1, вважаючи зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції постановленою з порушенням вимог норм процесуального права, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, де просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24 жовтня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та надавши оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, приходить до таких висновків.

За змістом пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 КАС України, відповідно до частини першої якої апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Частинами 7, 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми забов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 та від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 зазначено, що документ сформований у системі "Електронний суд" 23 серпня 2019 року та ІНФОРМАЦІЯ_1, у її графі "Підпис" зазначено прізвище, ім`я, по батькові заявника - ОСОБА_1 .

З огляду на те, що подання документу через систему "Електронний суд" без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 не містить належного підпису особи, яка їх подає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційних скарг особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року - скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.