913/65/18 Про стягнення заборгованості та пені за договором купівлі-продажу природного газу - 16.10.2018 Прийняття

1.1. У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (далі - КП "Первомайськтеплокомуненерго") про стягнення 1 939 043,71 грн, у тому числі пені у сумі 1 220 851,45 грн, 3 % річних у сумі 113 789,38 грн та інфляційних втрат у сумі 604 402,88 грн.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення, зокрема, статей 526, 549, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами купівлі-продажу природного газу від 26.12.2014 № 2362/15-БО-20.

1.3. КП "Первомайськтеплокомуненерго" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні та наголошувало, що згідно з витягом із Єдиного державного реєстру підприємство є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг, у тому числі з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є постачальником енергоресурсу, отже на правовідносини сторін поширюється дія частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", а саме мораторій на нарахування і стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції. Таким чином, нарахування позивачем спірних сум із 07.02.2015 відповідач вважав незаконним.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2018, позов задоволено частково, стягнуто з КП "Первомайськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3 % річних у сумі 113 789,38 грн та інфляційні втрати у сумі 393 430,88 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, установив факт несвоєчасного погашення відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу. Водночас частково задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення 3 % і та інфляційних витрат, суд установив наявність арифметичних помилок, допущених позивачем під час розрахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, суди посилалися на положення частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" та дійшли висновку про неправомірність нарахування пені на період дії мораторію.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Луганської області від 10.04.2018 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у цій справі в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача пені скасувати, наголошуючи на неправильному застосуванні судами положень частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", оскільки позивач у цьому випадку не є енергопостачальною компанією, тому дія положень цього закону на нього не поширюється.

3.2. КП "Первомайськтеплокомуненерго" не скористалося своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

4. Розгляд касаційної скарги

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і КП "Первомайськтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір купівлі - продажу природного газу № 2362/15-БО-20, умови якого продавцем виконані повністю. Натомість КП "Первомайськтеплокомуненерго" умов договору в частині своєчасної і повної оплати поставленого товару (природного газу) за січень-квітень 2015 року та жовтень-грудень 2015 року не виконало. Заборгованість за договором від 26.12.2014 купівлі - продажу природного газу № 2362/15-БО-20 КП "Первомайськтеплокомуненерго" сплачено несвоєчасно.

Суди установили, що згідно з пунктом 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору (щодо здійснення покупцем оплати грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу) покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору сторони узгодили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю п'ять років.

4.3. Предметом спору у цій справі є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" 1 939 043,71 грн, у тому числі пені у сумі 1 220 851,45 грн, 3 % річних у сумі 113 789,38 грн та інфляційних втрат у сумі 604 402,88 грн, на підставі статей 526, 549, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 26.12.2014 № 2362/15-БО-20 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

4.4. За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.5. Суди першої та апеляційної інстанцій, установивши факт порушення КП "Первомайськтеплокомуненерго" зобов'язань за договором, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині.

Судові рішення в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних учасниками справи не оскаржено.

4.6. Разом із цим суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" пені, дійшли висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".

Так, суди зазначили, що природний газ є енергетичним ресурсом, а гарантованим постачальником цього ресурсу є підприємство позивача, отже ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

За змістом цієї норми встановлено мораторій до 31.12.2015 на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями за несвоєчасну оплату спожитих енергетичних ресурсів підприємствами, які є виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг.

5.2. Так, суди установили, що згідно із спеціальним витягом із сайта Міністерства юстиції України основним видом діяльності КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, отже підприємство є виконавцем/виробником житлово - комунальних послуг, його діяльність та потужності спрямовані на надання/вироблення відповідних послуг, підприємство здійснює свою господарську діяльність у м. Золотому Попаснянського району Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (1275-2015-р) .

5.3. При цьому суди дійшли висновку, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією, оскільки, на переконання судів, природний газ є енергетичним ресурсом, а гарантованим постачальником цього ресурсу є підприємство позивача.

5.4. Як убачається із матеріалів справи, згідно зі статутом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підприємство утворено на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" (151/98) , метою діяльності якого є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку (пункти 1, 5 статуту).

Предметом діяльності ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є, зокрема видобування нафти і природного газу, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, постачання природного газу за регульованим тарифом, постачання нафти, скрапленого газу та газового конденсату, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії (підпункти 1 - 4, 18 пункту 6 статуту).

5.5. Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) . Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах.

Згідно з преамбулою Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

У статті 1 Закону України "Про електроенергетику" наведено значення термінів та передбачено, що енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Виробництво електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на електричну енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору. Енергогенеруючі компанії - учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють та продають електричну енергію.

Зазначеною нормою також передбачено, що енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту.

5.6. Натомість Закон України "Про ринок природного газу" (329-19) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до пунктів 27 і 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

5.7. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно зі статутом метою діяльності ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку. Закон України "Про нафту і газ" (2665-14) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.

За змістом статті 1 цього Закону нафтогазова галузь - галузь економіки України, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки. Газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією.

5.8. Ураховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є енергопостачальною компанією, оскільки природний газ є енергетичним ресурсом, колегія суддів визнає передчасним і таким, що зроблено без урахування положень чинного законодавства і доводів позивача щодо відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", згідно з якою встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за несвоєчасну оплату спожитих енергетичних ресурсів підприємствами, які є виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг на території проведення антитерористичної операції саме енергопостачальними компаніями.

5.9. Отже позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" пені суди не розглянули, що є підставою для скасування судових рішень у цій частині з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті судові рішення учасниками справи не оскаржено.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.2. За таких обставин висновки судів про відмову у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" пені є передчасними і такими, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, а отже судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 1 220 851,45 грн, а в решті судові рішення, які учасниками справи не оскаржено, слід залишити без змін.

Під час нового розгляду суд має урахувати наведене, надати оцінку правомірності вимог прокурора та оцінити всі доводи учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів та доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2018 і рішення Господарського суду Луганської області від 10.04.2018 у справі № 913/65/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради 1 220 851,45 грн пені і в цій частині справу направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.