910/6435/18 Про стягнення з Приватного акціонерного товариства суми страхового відшкодування - 11.10.2018 Прийняття

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 (судді: Чорна Л. В., Разіна Т. І., Куксов В. В.)

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" у справі № 910/6435/18

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Cтрахування"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна",

про стягнення 78 890,07 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

1.1. У травні 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Cтрахування" (далі - ТДВ "СК "Віді-Страхування") звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - ПрАТ "АСК "Інго Україна") 78 890,07 грн страхового відшкодування.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 (суддя Баранов Д. О.) позовні вимоги ТДВ "СК "Віді-Cтрахування" задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "АСК "Інго Україна" на користь ТДВ "СК "Віді-Страхування" 78 380,07 грн страхового відшкодування та 1 750,61 грн судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

1.3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПрАТ "АСК "Інго Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 і прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову.

1.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 апеляційну скаргу ПрАТ "АСК "Інго Україна" повернуто без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу підписано неуповноваженою особою, а саме представником відповідача за довіреністю за відсутності доказів статусу цієї особи як адвоката.

2. Короткий зміст касаційної скарги і відзиву на неї

2.1. ПрАТ "АСК "Інго Україна", не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018, подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій просило скасувати цю ухвалу та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2018.

Касаційну скаргу обґрунтовано наявністю у сторони права на представництво своїх інтересів особою, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність відповідно до частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа є малозначною.

2.2. Від ТДВ "СК "Віді-Страхування" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив аргументовано тим, що апеляційний господарський суд правомірно повернув без розгляду апеляційну скаргу відповідача, оскільки цю справу малозначною судами визнано не було.

3. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

3.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

3.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 було, зокрема, прийнято позовну заяву ТДВ "СК "Віді-Страхування" про стягнення з ПрАТ "АСК "Інго Україна" 78 380,07 грн до розгляду і відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Як уже зазначалося, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 стягнуто з ПрАТ "АСК "Інго Україна" на користь ТДВ "СК "Віді-Страхування" 78 380,07 грн страхового відшкодування і 1 750,61 грн судового збору.

3.3. ПрАТ "АСК "Інго Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Зазначену апеляційну скаргу підписано представником відповідача Волобоєвою Т. В. за довіреністю від 01.01.2018 № 15, що посвідчує її повноваження представляти інтереси відповідача в усіх судових установах, підписувати усі документи, необхідні для виконання цього доручення, оскаржувати рішення, постанови та ухвали суду тощо.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом частин 4 і 5 статті - 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції (пункт 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу відповідача, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційну скаргу підписано неуповноваженою особою та зазначив, що у цьому випадку апеляційна скарга мала бути підписана особою, яка має статус адвоката, однак до апеляційної скарги доказів наведеного долучено не було.

Проте колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції хибним.

Предметом позову у справі є стягнення 78 890,07 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200,00 грн - станом на 2018 рік), тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ця справа є малозначною.

Отже, представництво інтересів учасника справи у наведеному випадку може здійснюватися не тільки виключно адвокатом, а й іншим законним представником із наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства.

Викладене є винятком із загального правила прямої дії норми статті 131-2 та підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) , згідно з якими представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті - 1311 і статті - 1312 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.

У частині 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що почала діяти з 15.12.2017) визначено право представництва у малозначних спорах особою, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність. Це право є винятком, передбаченим законом стосовно розгляду малозначних спорів, закріпленим у Господарському процесуальному кодексі України (1798-12) відповідно до частини 5 статті - 1312 Конституції України.

Аналогічну позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 904/7536/17, від 25.06.2018 у справі № 927/5/18.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ПрАТ "АСК "Інго Україна", суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, що свідчить про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали та передачі справи для розгляду до суду апеляційної інстанції. Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі, отримали підтвердження.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 є такою, що постановлена з порушенням положень процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, частиною 6 статті 310, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 скасувати, справу передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.