818/3911/15 Про визнання протиправним рішення митниці ДФС про відмову в відновленні режиму вільної торгівлі, та зобов'язання митниці ДФС відновити ТОВ режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про проходження товару - 25.10.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року (суддя Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року (колегія суддів: Яковенко М.М. (головуючий), Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі № 818/3911/15 за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Сумської митниці ДФС про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі - позивач, ПВП "Вибір" ) звернулось до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання рішення Сумської митниці ДФС про відмову в відновленні режиму вільної торгівлі згідно пункту 5.4 розділу 5 "Правил визначення країни походження товарів" затверджених Угодою про Правила визнання країни походження товарів у Співдружності Незалежних держав за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000094 від 18.02.2015, № RUUA 4003000739 від 28.10.2014, № RUUA 5003000095 від 18.02.2015, оформлене листом № 5183/10/18-70-25-56 від 16.12.2015 протиправним та зобов'язання Сумську митницю ДФС відновити позивачу режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про проходження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000094 від 18.02.2015 по МД №805130000/2014/013790 від 06.11.2014, № RUUA 4003000739 від 28.10.2014 по МД №805130000/2014/014023 від 11.11.2014, № RUUA 5003000095 від 18.02.2015 по МД № 805130000/2014/015245 від 05.12.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, контролюючий орган діяв всупереч чинному законодавству, а саме положень статей 36, 43 Митного кодексу України та Угоди про Правила визначення країни походження товарів у співдружності незалежних Держав від 20.11.2009, оскільки позивач надав перелік необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі товарів митне оформлення яких завершено, а саме сертифікат про походження товару СТ-1, крім того митним органом на запит отримано від органу уповноваженого на видачу вказаного сертифікату відповідь про дійсність даного документа.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами правомірність відмови в відновленні режиму вільної торгівлі оформленої листом від 22.12.2015 № 5183/10/18-70- 25-56.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПВП "Вибір".

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 серпня 2014 року Приватне виробниче підприємство "Вибір" (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Содружество", Росія (Продавець) уклали договір №ТДС 07802-ДГВ на поставку товару.

Сумською митницею 6 листопада 2014 року за митною декларацією №805130000/2014/013790, 11 листопада 2014 року за митною декларацією №805130000/2014/014023 та 5 грудня 2014 року за митною декларацією №805130000/2014/015245 було здійснене митне оформлення трьох партій товару (концентрат соєвий білковий "Балтсоя"), отриманого відповідно до зазначеного договору.

Оформлення вищевказаних партій товару здійснене без застосування режиму вільної торгівлі внаслідок відсутності на час здійснення митного оформлення товару сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

13 березня 2015 року ПВП "Вибір" звернулося до Сумської митниці ДФС із заявою №125 від 12.03.2015 про відновлення режиму вільної торгівлі щодо вищевказаних трьох партій товару. Разом із заявою ПВП "Вибір" надав відповідачу в тому числі і оригінали сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000094 від 18.02.2015, № RUUA 4003000739 від 28.10.2014, № RUUA 5003000095 від 18.02.2015.

22 грудня 2015 року ПВП "Вибір" отримало від Сумської митниці ДФС лист №5183/10/18-70- 25-56 відповідно до якого відповідач відмовив у відновленні режиму вільної торгівлі за митними деклараціями №805130000/2014/013790 від 06.11.2014 (сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000094 від 18.02.2015); №805130000/2014/014023 від 11.11.2014 (сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA4003000739 від 28.10.2014 ); № 805130000/2014/015245 від 05.12.2014 (сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000095 від 18.02.2015 ).

Підставою для відмови у відновленні режиму вільної торгівлі стали наслідки перевірки на предмет відповідності вимог п.2.2, 2.4, 2.7 розділу 2, п.5.4. розділу 5 та п.6.6. розділу 6 "Правил визначення країни походження товарів країн СНД" від 20.11.2009 (далі - Правила) відомостям, які зазначені у сертифікатах походження товару форми СТ - 1: № RUUA 5003000094; № RUUA 4003000739; № RUUA 5003000095. В ході даної перевірки встановлено, що у сертифікатах № RUUA 5003000094та № RUUA 4003000739, у графі 9 "критерії походження" код товарної позиції "2304" не відповідає коду товарної позиції "2309", зазначеного у митних деклараціях.

По сертифікату № RUUA5003000095 інформація відносно встановлення критерію походження товару вказаного у графі 9 (критерій П) не відповідає вимогам п.2.2. розділу 2 "Правил" відносно того, що кінцева продукція "концентрат соєвий білковий "Балтсоя" не може відноситись до товарів, які цілком виготовлені в державі - учасниці Угоди тому, що первинна сировина для виготовлення даної кінцевої продукції є соєві боби іноземного походження. Крім того, в листі № 5183/10/18-70- 25-56 митний орган зазначив, що по переліченим вище митним деклараціям закінчився термін відновлення режиму вільної торгівлі (12 місяців з дня реєстрації митних декларацій країні ввезення).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції безпідставно не прийнято до уваги той факт, що контролюючим органом встановлено, що відомості зазначені декларантом щодо коду товару є відмінними ніж ті, які зазначені у сертифікатах про походження товару та актах експертиз, у зв'язку з чим, відновлення режиму вільної торгівлі для товару "Концентрат соєвий білковий Балтсоя" неможливо. Крім того, "Концентрат соєвий білковий Балтсоя" не може відноситись до товарів, які цілком виготовлені в державі-учасниці Угоди тому що первинна сировина для виготовлення даної кінцевої продукції є соєві боби іноземного походження.

9. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1. Частина перша, друга статті 36.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

10.2. Частина шоста статті 36.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

10.3. Частини перша-третя статті 43.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

10.4. Частина восьма статті 43.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

10.5. Частина дев'ята статті 43.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

10.6. Частина перша статті 45.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

10.7. Частина друга статті 69.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

10.8. Частина сьома статті 69.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

11. Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (ратифікована 06.07.2011)

11.1. Пункт 2.1.

Країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

11.2. Пункт 2.4.

У разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

11.3. Пункт 2.5.

Для цілей визначення країни походження товарів відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) матеріали, що походять з держав - учасниць Угоди відповідно до цих Правил, не розглядаються як матеріали іноземного походження та прирівнюються до тих, що походять із країни, у якій вироблено кінцевий товар.

11.4. Пункт 2.7.

Якщо продукт, походження якого відповідає умовам цих Правил, використовується у виробництві іншого товару, то вимоги до походження, що застосовуються до матеріалів, використаних для виробництва цього продукту, не враховуються під час визначення країни походження товару.

11.5. Пункт 5.1.

Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

11.6. Пункт 5.3.

Товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.

11.7. Пункт 5.4.

Стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

11.8. Пункт 6.1.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

11.9. Пункт 6.3.

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган).

11.10. Пункт 6.4.

Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів.

11.11. Пункт 6.6.

У разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

11.12. Пункт 9.1.

Сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо: у наданому документі є підчистки, помарки або не засвідчені відповідно до цих Правил виправлення або відсутні необхідні підписи та (або) печатки; проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення; відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого; бланк наданого сертифіката не відповідає зразкам бланків, наявним у митної служби країни ввезення; у наданому сертифікаті підпис особи, уповноваженої засвідчувати сертифікати, виконано у вигляді факсиміле;товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 цих Правил; товар, зазначений у сертифікаті, підпадає під випадок, передбачений пунктом 5.2 цих Правил.

12. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 (дата набуття чинності 21.02.1994).

12.1. Частина перша статті 1.

Договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами.

12.2. Стаття 2.

Договірні Сторони не будуть: прямо або побічно обкладати товари, по відношенню до яких діє ця Угода, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва, або товари, що походять з третіх країн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Сертифікат походження товару в розумінні Правил визнається документом, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою - учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.

14. Відповідно до положень Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав якщо сертифікат форми СТ-1 є підставою для надання товару режиму вільної торгівлі, у випадку за певних умов невідповідності заповнених граф у сертифікаті (п.9) та у митній декларації щодо товарної позиції походження товару, для отримання такого режиму встановлений певний порядок підтвердження країни походження товару, як то шляхом надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акту експертизи.

15. Системний правовий аналіз норм митного законодавства дає підстави для висновку, що у разі визначення митним органом коду товару таке рішення є обов'язковим для митних цілей. Тому щодо розбіжностей у коді ввезеного товару судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що класифікація позивачем товарної позиції за кодом 2309909690 зумовлена наявністю рішення Сумської митниці №КТ-805000003-0004-2014 від 28.10.2014, яким код товару на виконання поставок по зовнішньоекономічному договору, змінено з 2304000000 на код 2309909690. В той же час зміна товарної позиції відповідачем не є підставою для того, щоб орган який проводить експертизу товару для видачі сертифікатів про походження товару вносили зміни до технічних документів та експертних висновків.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

18. Стосовно доводів відповідача викладених в касаційній скарзі щодо критерію походження товару "концентрат соєвий білковий "Балтосоя" (цілком вироблено в Російській Федерації) та що товар пройшов недостатню обробку (переробку) в державі-учасниці Угоди колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Вказані акти експертизи, в розумінні п.6.6 Правил є належними документами, як такі, що видані уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди, тобто підтверджує походження товару.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючий орган, як суб'єкт владних повноважень не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків актів експертизи для оформлення сертифікату походження товару (форми СТ-1), які підтверджують право позивача на режим вільної торгівлі.

20. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що митний орган не довів правомірність відмови позивачу у відновленні режиму вільної торгівлі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 36, 43, 45, 69 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № 818/3911/15 залишити без змін.