910/21406/17 Про повернення транспортного засобу за договором оренди з підстав закінчення строку дії останнього - 10.10.2018 Прийняття

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" про стягнення 3 000,00 грн та повернення майна.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору найму від 29.10.2014 №3074/10/14, оскільки відповідач після закінчення строку договору продовжує безпідставно користуватись транспортним засобом. Позивач вважає договір оренди припиненим за його ініціативою, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 29 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" (наймач) укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу № 3074/10/14 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (в найм/оренду) автомобіль: вантажний сідловий тягач - Е Renoult Premium 410.19, 2008 року випуску, зеленого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за наймодавцем 29.10.2014 у Центр ДАІ 8009. Автомобіль, що передається в найм (оренду), належить наймодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Центр ДАІ 8009 29.10.2014.

Згідно з пунктом 2.1 Договору його укладено строком на 36 місяців з дати підписання. Сторони погодили також, що у випадку користування наймачем автомобілем, переданим за Договором, протягом одного місяця після закінчення строку Договору, за відсутності заперечень з боку наймодавця, договір є поновленим на строк, який був раніше встановлений у цьому правочині.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що плата за користування наймачем об'єктом найму (автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно з узгодженими між сторонами рахунками оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Підписання договору сторонами розцінюється як передання автомобіля (п. 4.1).

За змістом п. 4.2 договору повернення майна після закінчення строку його дії здійснюється наймачем на першу вимогу наймодавця (з урахуванням вимог п. 2.1 договору), заявлену у письмовій формі, що оформлюється актом, скріпленим підписами учасників правочину.

Повернення автомобіля може бути здійснено до закінчення строку дії договору, якщо сторони взаємно домовились про це (п. 4.3 договору).

2.2. Судами досліджено наявні у матеріалах справи акти виконаних робіт № 604126 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, № 605869 від 30.09.2016 на 1000,00 грн, № 607728 від 30.12.2016 на 1 000,00 грн, а також рахунки на оплату орендних платежів № 604582 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, №606504 від 30.09.2016 на 1000,00 грн та №608581 від 30.12.2016 на 1000,00 грн.

2.3. Листом вих. №1 від 25.07.2017 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість, в тому числі й за Договором, відмову від договору та повернення орендованого транспортного засобу позивачеві.

У листі №33 від 04.08.2017 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо повернення предмета оренди та погашення заборгованості за договором з підстав неналежного, на думку відповідача, виконання позивачем зобов'язань за іншим договором.

Листом вих. № 13 від 15.11.2017 позивач повторно вказав на наявну у відповідача заборгованість та направив на адресу відповідача відповідні акти виконаних робіт, рахунки на оплату орендної плати та акт звірки взаємних розрахунків (документи направлені відповідачу 29.11.2017, згідно з фіскальним чеком № 7664).

Згідно з листом № 22 від 30.11.2017 позивач зазначив відповідачу про наявну заборгованість з орендної плати за 2017 рік та вимагав негайного повернення транспортного засобу, орендованого за договором. При цьому, до вказаного листа позивачем додано відповідний рахунок на оплату № 5 від 01.12.2017 на суму 2333,33 грн.

2.4. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем погашено утворену заборгованість за договором на загальну суму 5 333,33 грн, у зв'язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги, а спірними залишилися вимоги про повернення автомобіля.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

3.1.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що подані позивачем суду акти не підтверджують використання відповідачем транспортного засобу, а також погодження ціни оренди, оскільки підписані акти не є обумовленими договором рахунками на оплату орендної плати, як і не встановлюють строк оплати оренди. Крім того, додані рахунки на оплату орендної плати за період з квітня по грудень 2016 року, виставлені в червні, вересні та грудні 2016 року. Проте на самих рахунках міститься відмітка про суму боргу ТОВ "Магістраль-Транс" станом на 09.11.2017, що свідчить про їх виставлення пізніше, зокрема 09.11.2017. При цьому, рахунки направлені супровідним листом 29.11.2017.

Таким чином, з урахуванням дати погодження вартості оренди після отримання відповідачем рахунків, разом з супровідним листом від 29.11.2017, відповідач сплатив вартість орендної плати раніше ніж через три місяці. В зв'язку з чим, відсутні підстави для розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. Відтак, позивач не має права вимагати від орендаря повернення об'єкту оренди.

3.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі. Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" майно: вантажний сідловий тягач - Е Renoult Premium 410.19, 2008 року випуску, зеленого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2643 грн.

3.2.1. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд застосував ч. 2 ст. 782 ЦК України, відповідно до якої договір найму (оренди) транспортного засобу №9125/12/14 від 31.12.2014 є розірваним з 03.08.2017 і у відповідача на підставі ст. 785 ЦК України виникло зобов'язання з повернення позивачу автомобіля.

При цьому суд зазначив, що рахунки №604582 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, №606504 від 30.09.2016 на 1000,00 грн та №608581 від 30.12.2016 на 1000,00 грн виставлені позивачем, на підставі підписаних та скріплених печатками сторін актів №604126 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, №605869 від 30.09.2016 на 1000,00 грн, №607728 від 30.12.2016 на 1 000,00 грн.

Відповідно до умов Договору плата за користування наймачем об'єктом найму (автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця, згідно з узгодженими ними рахунками, які наймач зобов'язаний оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, сторони не визначили чіткого розміру орендної плати. Проте, передбачили, що в подальшому він буде узгоджуватися сторонами у відповідних рахунках.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в подальшому (після укладання Договору) сторони досягли згоди про визначення орендних платежів в актах виконаних робіт, що відповідає положенням ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої допускається зміна умов договору за згодою сторін.

3.2.2. В актах №604126 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, №605869 від 30.09.2016 на 1000,00 грн встановлено розмір орендної плати одразу за шість місяців (квітень - червень 2016 року в акті №604126 та з липня по вересень 2016 року в акті №605869).

Водночас, відповідач під час розгляду справи визнав та оплатив заборгованість згідно з рахунками №604582 від 30.06.2016 на 1000,00 грн, № 606504 від 30.09.2016 на 1000,00 грн та № 608581 від 30.12.2016 на 1000,00 грн.

Таким чином, відповідач був обізнаний про суми орендної плати, які підлягали сплаті у спірному періоді, оскільки в підписаних сторонами актах виконаних робіт чітко вказано період нарахування орендної плати та її розмір, у зв'язку з чим він міг виконати обов'язок, покладений на нього у п.3.1 Договору найму щодо перерахування орендної плати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому, неотримання рахунків на оплату не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 залишити в силі.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Господарськими судами порушено вимоги ст.ст. 526, 530, ч. 4 ст. 612, 613, 782 ЦК України, що є підставою для скасування судових рішень.

4.2.2. Обов'язковою передумовою для здійснення оплати є наявність рахунку, який повинен бути узгоджений з орендарем, а не акта виконаних робіт як помилково вказано у судових рішеннях.

4.2.3. Умовами договору не передбачено можливості сплати коштів за оренду майна на підставі актів виконаних робіт, відповідно, висновки судів про те, що акти виконаних робіт є підставою для оплати за оренду, не відповідають ні умовам договору, ні вимогам ст.ст. 526, 530 ЦК України.

4.2.4. Строк, встановлений ст. 782 ЦК України, починається лише з моменту отримання відповідачем відповідних рахунків, а саме з 05.12.2017, тобто до 05.12.2017 у відповідача не виникло обов'язку щодо сплати орендної плати.

4.2.5. Безпідставними є також висновки судів про те, що лист позивача від 25.07.2017, який отриманий відповідачем 03.08.2017, є підставою для відмови від договору та повернення майна, адже у цьому листі викладена вимога позивача про розірвання договору у зв'язку з несплатою рахунків, які самим позивачем не були направлені відповідачу.

4.3. ТОВ "Євротранссервіс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

4.3.1. ТОВ "Євротранссервіс" зауважило на тому, що судове рішення, що оскаржується, ухвалене з дотриманнях вимог матеріального права, а касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на норми процесуального чи матеріального права, які порушені судом апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі виник стосується правовідносин, що виникли договору найму (оренди) транспортного засобу.

5.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

5.2.3. Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 765 ЦК України).

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно з ст.ст. 193, 202 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

5.2.4. Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2017 на адресу відповідача був направлений лист №1 "Про відмову від договору та погашення боргу", який отриманий відповідачем 03.08.2017. У зазначеному листі висунуто вимогу щодо повернення транспортних засобів відповідно до вказаного переліку.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для відмови наймодавця від договору оренди та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України Договір є розірваним з 03.08.2017, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути транспортний засіб ТОВ "Євротранссервіс".

5.2.5. Твердження скаржника про те, що обов'язковою передумовою для здійснення оплати є наявність рахунку, узгодженого з орендарем, а не акта виконаних робіт, було правильно відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки договором сторони погодили, що плата за користування наймачем об'єктом найму (автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно з узгодженими між сторонами рахунками оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Тобто, в даному випадку сторони не визначили чіткого розміру орендної плати, передбачивши, що він в подальшому буде узгоджуватися сторонами у відповідних рахунках.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт дійшли згоди щодо визначення розміру плати за користування наймачем об'єктом найму. При цьому, жодних заперечень щодо такого узгодження розміру орендної плати від сторін договору не надходило.

В свою чергу, Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що неотримання рахунків на оплату не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити орендні платежі, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

5.2.6. Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Тлумачення частини першої статті 613 ЦК України свідчить, що прострочення кредитора полягає або в безпідставній відмові від прийняття належного виконання, або в невиконанні кредиторських обов'язків, або в інших діях чи бездіяльності з боку кредитора, які не дозволяють боржнику виконати зобов'язання належним чином. Якщо прострочення боржника - це прострочення у виконанні зобов'язання, то прострочення кредитора - це прострочення у прийнятті виконання зобов'язання.

Неотримання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном.

5.2.7. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення, що оскаржується.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог обґрунтованим, оскільки позивачем доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного господарського суду - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.