ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/3650/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Прищепенко Тетяни Вікторівни
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 (судді: Руденко М. А. (головуючий), Пономаренко Є. Ю., Дідиченко М. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес",
до фізичної особи - підприємця Прищепенко Тетяни Вікторівни
про стягнення 77 001,00 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" (далі - ТОВ "Караван Експрес") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Прищепенко Т. В. 77 001,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором надання та організації автотранспортних послуг.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2018 (суддя Лилак Т. Д.) позов задоволено повністю.
4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Прищепенко Т. В. на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018.
5. Ухвалу суду аргументовано тим, що скаржник належним чином не обґрунтував поважність причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги протягом строку апеляційного оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2018, ФОП Прищепенко Т. В. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12)
України).
8. Скаржник посилається на те, що повний текст рішення суду першої інстанції було отримано матір'ю Прищепенко Т. В. - ОСОБА_7 27.04.2018, оскільки Прищепенко Т. В. (відповідач) упродовж тривалого часу не проживає за адресою: АДРЕСА_1. На підтвердження цього скаржником надано акт обстеження матеріально-побутових умов у гр. ОСОБА_8 від 20.07.2018, зі змісту якого вбачається, що Прищепенко Т. В. за зазначеною адресою не проживає, а проживає в м. Броварах.
9. Крім того, скаржник наголошує, що повний текст рішення ОСОБА_7 було перенаправлено на адресу: Київська обл., м. Бровари, а/с 236 та отримано відповідачем лише 05.06.2018, отже строк на апеляційне оскарження почався 06.06.2018, а закінчився 25.06.2018. Апеляційну скаргу подано 22.06.2018, тобто у межах визначеного строку.
Узагальнені доводи інших учасників справи
10. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. У судовому засіданні 12.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 складено 23.04.2018.
12. Не погоджуючись із рішенням суду, ФОП Прищепенко Т. В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 та прийняти нове, яким відмовити у позові.
13. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу ФОП Прищепенко Т. В. на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 залишено без руху та надано скаржникові строк не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання доказів про сплату судового збору у сумі 2 400,00 грн і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
14. На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 від скаржника 26.07.2018 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме документи, що підтверджують сплату судового збору у сумі 2 400,00 грн і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
15. Причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ФОП Прищепенко Т. В. зазначає те, що повний текст рішення суду першої інстанції не було отримано нею особисто, а перенаправлено ОСОБА_7 скаржникові 30.05.2018 на адресу: Київська обл., м. Бровари, а/с 236 та отримано нею лише 05.06.2018.
16. Згідно з відомостями, наведеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем проживання Прищепенко Тетяни Вікторівни (код ІПН НОМЕР_1) зазначено: АДРЕСА_1.
17. Як убачається із матеріалів справи, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 було вручено з відміткою "особисто" Прищепенко Т.В. 02.05.2018 (а.с. 64, т. 2).
Позиція Верховного Суду
18. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
19. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
20. За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
21. Колегія суддів звертає увагу, що із правового контексту наведених норм убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
22. Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
23. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
24. Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
25. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України (1798-12)
не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
26. Колегія суддів звертає увагу на те, що представник ФОП Прищепенко Т. В. - Риборак М. В. був присутнім у судовому засіданні 12.04.2018 під час оголошення резолютивної частини рішення суду першої інстанції.
27. 24.04.2018 рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 було направлено сторонам, у тому числі відповідачеві, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості якого відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (755-15)
є достовірними, та отримано згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення особисто Прищепенко Т.В. 02.05.2018.
28. Крім того, зазначене рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.05.2018.
29. Отже, можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
30. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
31. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що ФОП Прищепенко Т. В. належним чином не обґрунтувала поважності причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги у строк, визначений для апеляційного оскарження, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Прищепенко Т. В. на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду.
34. Отже, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду постановлено із додержанням норм процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної ухвали немає.
Щодо судових витрат
35. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Прищепенко Тетяни Вікторівни залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 у справі № 911/3650/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков