927/61/18 Про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення антимонопольного комітету України у справі "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - 09.10.2018 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/61/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО",

представник позивача - Ширай К.А., адвокат (дов. від 26.12.2017),

відповідач - Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Кравченко О.К., головн. спец. відділу (дов. від 06.11.2017),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 (суддя Федоренко Ю.В.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.)

у справі № 927/61/18

за позовом публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" (далі - Товариство)

до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відділення про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 23.11.2017 № 02/17-р/к у справі № 02-05/02/17-2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Позовна заява мотивована посиланням на: неповне з'ясування Відділенням обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; порушення Відділенням норм матеріального права.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 у справі № 927/61/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018, в позові відмовлено повністю.

Судові рішення попередніх інстанцій з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" мотивовано відсутністю визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:

- в порушення приписів статей 80, 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) , в редакції, чинній з 15.12.2017) місцевий господарський суд у вирішенні спору прийняв до уваги докази, додані відповідачем до відзиву, які не були надіслані позивачу. Такі докази подані до канцелярії позивача представником відповідача після того, як сплив законодавчо встановлений строк для подачі позивачем відповіді на відзив. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, безпідставно не визнав наведене порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права;

- у прийнятті оскаржуваних судових актів суди невірно застосували приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) ;

- судами попередніх інстанцій не зазначено жодної норми права, яка порушена Товариством;

- судами у розгляді справи не враховано те, що Товариство як до прийняття рішення адміністративною колегією Відділення від 26.11.2015 № 17- рк зі справи № 02-05/17-2015, так і у період 10 днів з моменту його отримання і в подальшому забезпечує вільний доступ постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом для подачі та реєстрації вхідної кореспонденції до свого структурного підрозділу.

Відділення у відзиві просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що судами прийняті оскаржувані судові акти з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 26.11.2015 адміністративна колегія Відділення прийняла рішення № 17-рк у справі № 02-05/17-2015, відповідно до якого визнала, що: Товариство за результатами діяльності у 2014 році та січні - жовтні 2015 займало монопольне становище на ринку передачі (розподілу) електричної енергії власними місцевими локальними електромережами на території здійснення ліцензованої діяльності в територіальних межах Чернігівської області з часткою 100%; дії Товариства щодо зволікання з отриманням від ТОВ "ТЕК "ЕЛКОМ" повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України на серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 та додатків до них є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку передачі (розподілу) електричної енергії власними місцевими локальними електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії продавця (постачальника) електричної енергії (ТОВ "ТЕК "ЕЛКОМ"). Зобов'язано Товариство вжити заходи щодо забезпечення доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом для подачі та реєстрації вхідної кореспонденції до свого структурного підрозділу, який здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, про що повідомити територіальне відділення в триденний термін (пункт 3 резолютивної частини рішення). За порушення, вказане в пункті 2 цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 68 000 грн.;

- Товариством оскаржено вказане рішення у судовому порядку;

- рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.03.2016 у справі № 927/20/16 визнано частково недійсним пункт 2 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17-2015 в частині визнання дій Товариства щодо зволікання з отриманням від ТОВ "ТЕК "ЕЛКОМ" повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України на грудень 2015 та додатків до них порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку передачі (розподілу) електричної енергії власними місцевими локальними електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії продавця (постачальника) електричної енергії (ТОВ "ТЕК "ЕЛКОМ"). Також вказаним рішенням визнано недійсним повністю пункт 4 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17-2015 про накладення на Товариство штрафу у розмірі 68 000 грн.;

- рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2016 у справі № 927/20/16 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2016;

- 10.02.2016 адміністративною колегію Відділення прийняте рішення № 17/1-рк у справі № 02-05/17-2015, відповідно до якого визнано рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-р/к у справі № 02-05/17-2015 таким, дія якого не зупиняється, у зв'язку з порушенням господарським судом Чернігівської області провадження у справі № 927/20/16 про визнання його недійсним і скасування, та переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду;

- розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 03.03.2016 № 17-2016/1-рп/к у справі № 02-05/17-2016 розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Товариством порушення, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді невиконання зобов'язання, встановленого пунктом 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015;

- Товариством оскаржені рішення адміністративної колегії Відділення від 10.02.2016 № 17/1-рк у справі № 02-05/17-2015 та розпорядження адміністративної колегії Відділення від 03.03.2016 № 17-2016/1-рп/к у справі № 02-05/17-2016 у судовому порядку;

- рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.10.2016 у справі № 927/301/16, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 10.02.2016 № 17/1-рк у справі № 02-05/17-2015; в частині визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Відділення від 03.03.2016 № 17-2016/1-рп/к у справі № 02-05/17-2016 у позові відмовлено;

- 23.11.2017 адміністративна колегія Відділення прийняла рішення № 02/17-р/к у справі № 02-05/02/17-2016 (далі - Рішення АМК), відповідно до якого визнала, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді невиконання зобов'язання, встановленого пунктом 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015; за вказане порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 34 000 грн.; закрито провадження у справі в частині ознак порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з боку Товариства;

- Рішення АМК мотивоване невиконанням Товариством зобов'язання, встановленого пунктом 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 у період з 15.12.2015 по 31.10.2016.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Так, відповідно до пункту 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі.

У розгляді справи суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: виконання позивачем пункту 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 було зупинено з 06.01.2016 до 08.06.2016 (а саме, до набрання законної сили рішенням у справі № 927/20/16), з огляду на приписи абзацу першого частини четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". У зв'язку з чим Товариство до 18.06.2016 (десять днів після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/20/16) зобов'язане було усунути порушення, які встановлені пунктом 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015, та у строк до 22.06.2016 повідомити Відділення про їх усунення.

Так, відповідно до приписів частини першої статті 60 вказаного Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону;

за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно ж до частини першої статті 48 вказаного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

закриття провадження у справі.

Вказуючи у вирішенні спору виключно період часу з 06.01.2016 до 08.06.2016, коли виконання пункту 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 було зупинено, суди попередніх інстанцій не врахували і той період часу, у який справа № 927/20/16 переглядалася судом касаційної інстанції (з дня винесення ухвали про прийняття касаційної скарги у справі до розгляду і до прийняття постанови у вказаній справі судом касаційної інстанції), відповідно, коли виконання пункту 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 також було зупинено. Водночас зазначене не вплинуло на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що Товариство до 18.06.2016 (десять днів після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/20/16) зобов'язане було усунути порушення, які встановлені пунктом 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015, та у строк до 22.06.2016 повідомити Відділення про їх усунення (безвідносно до того, чи мали місце у зазначений період часу неробочі та вихідні дні, а також без урахування фактичної дати одержання постанови апеляційної інстанції зі справи № 927/20/16 Товариством, з огляду на те, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття).

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, незважаючи на те, що Товариство повідомило Відділення про усунення порушень листом від 04.07.2016 № 28/2013, станом на дату направлення вказаного листа Товариством порушення усунуті не були. Доказами, покладеними Відділенням в основу Рішення АМК, підтверджується те, що лише станом на 01.11.2016 Товариством виконані вимоги пункту 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015, у зв'язку з чим мало місце порушення строку виконання вказаного пункту рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015, який встановлений у наведеному рішенні.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що, незважаючи на те, що висновки Відділення про невиконання Товариством пункту 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 у період з 15.12.2015 по 22.06.2016 не знайшли свого підтвердження, водночас зазначене не є підставою для визнання Рішення АМК недійсним, враховуючи те, що невиконання Товариством вказаного пункту рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 мало місце, відповідно, Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За положеннями ГПК України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша статті 4-3);

- сторони у справі обґрунтовують свої, зокрема, вимоги поданими суду доказами (частина друга статті 4-3);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Суди попередніх інстанцій, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових актах зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги те, що органи Антимонопольного комітету України беруть участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді невиконання рішення адміністративної колегії Відділення від 26.11.2015 № 17-рк у справі № 02-05/17/2015 в частині пункту 3 його резолютивної частини, за що в межах розміру, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , накладено штраф, - дійшли обґрунтованого висновку стосовно відсутності передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Посилання Товариства на те, що суди попередніх інстанцій не розглянули повно та всебічно всі обставини справи, спростовується змістом оскаржуваних судових актів та здійсненим судами повним, всебічним, об'єктивним розглядом справи.

Інші доводи Товариства, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи Товариства не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Доводи Товариства про порушення місцевим господарським судом у розгляді справи норм процесуального права мотивовано відхилені судом апеляційної інстанції.

При цьому Товариство залишає поза увагою те, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частини друга статті 311 ГПК України).

Суд погоджується з аргументами Відділення, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, про те, що судами повно та всебічно досліджено всі обставини справи, а судові акти відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові акти попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 927/61/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко