917/2039/17 Про визнання недійсним протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією - 03.10.2018 Прийняття

У грудні 2017 року комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією № 00002721 від 31.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КГ ЖЕП "Автозаводське" безпосередньо не користується електричною енергією за адресами, зазначеними ПАТ "Полтаваобленерго" в акті про порушення, а є балансоутримувачем такого комунального майна, що за договорами оренди передано у користування третій особі, яка і повинна була укласти договір на постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, відмовлено в задоволенні позову.

Приймаючи рішення господарські суди дійшли висновків що, незважаючи на те, що на час виявлення самовільного підключення та складення акту про порушення від 16.06.2017 між ПАТ "Полтаваобленерго" та КГ ЖЕП "Автозаводське" не існувало договірних відносин з постачання електричної енергії на об'єкт по проспекту Свободи, 80 в м. Кременчук, позивач є споживачем електричної енергії за вказаною адресою та має нести відповідальність за виявлене порушення Правил користування електричною енергією.

КГ ЖЕП "Автозаводське" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що КГ ЖЕП "Автозаводське" не здійснювало самовільне підключення та використання електричної енергії у приміщенні за адресою м. Кременчук, проспект Свободи, 80. Акт про порушення складений за відсутності представника КГ ЖЕП "Автозаводське" як балансоутримувача приміщення. Вказує, що самовільне підключення здійснено на електроопорі в межах експлуатаційної відповідальності ПАТ "Полтаваобленрего".

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що працівниками ПАТ "Полтаваобленерго" виявлено факт порушення КГ ЖЕП "Автозаводське" Правил користування електричною енергією, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації, приєднання власних струмоприймачів до мережі енергопостачальника без укладення договору про постачання електричної енергії у приміщенні за адресою м. Кременчук, проспект Свободи, 80. З огляду на зазначене донараховано вартість необлікованої електроенергії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, працівниками ПАТ "Полтаваобленерго" складено акт про порушення № 00002721 від 16.06.2017. За вказаним актом КГ ЖЕП "Автозаводське" порушило Правила користування електричною енергією. Зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації, приєднання власних струмоприймачів до мережі енергопостачальника без укладення договору постачання електричної енергії у приміщенні за адресою м. Кременчук, проспект Свободи, 80.

За наслідками розгляду акту про порушення від 16.06.2017 за №00002721 рішенням комісії Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" донараховано вартість необлікованої електроенергії в сумі 117 455,35 грн, про що було складено протокол від 31.08.2017.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником нежитлового приміщення загальною площею 97,4 кв.м за адресою: м. Кременчук, просп. Свободи, буд. 80, є Кременчуцька міська рада Полтавської області.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.12.2007 № 1298 КГ ЖЕП "Автозаводське" утримує на балансі житловий фонд м. Кременчука, у тому числі нежитлові приміщення у житлових будинках, а також окремі адміністративні будівлі комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Судами встановлено, що КГ ЖЕП "Автозаводське" є балансоутримувачем нежитлового приміщення площею 97,4 кв.м за адресою: м. Кременчук, просп. Свободи, буд. 80.

КГ ЖЕП "Автозаводське" як балансоутримувачем об'єктів нерухомості комунальної власності м. Кременчука та ПАТ "Полтаваобленерго" було укладено договір про постачання електричної енергії від 18 березня 2016 року за № 4067 нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні (колишня вул. Пролетарська), 54.

Постачання електричної енергії у нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, 80 було врегульовано сторонами у додатковій угоді № 7 від 02.10.2017 про внесення доповнень до договору про постачання електричної енергії № 4067 від 18.03.2016.

На підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.12.2016 за № 1236 та договору оренди від 30.12.2016 за № 798 вказане нежитлове приміщення було передано Автозаводській районній адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в оренду для службових цілей, про що складено акт приймання-передачі між Автозаводською районною адміністрацією виконкому Кременчуцької міської ради та КГ ЖЕП "Автозаводське" від 30.12.2016.

Згідно з п. 5.7 договору оренди, орендар зобов'язаний укласти договори з виконавцями житлово-комунальних послуг.

Відмовляючи у задоволенні позову господарські суди виходили з того що, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісія з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (ПКЕЕ). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ договір про купівлю-продаж електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за нерегульованим тарифом електричної енергії споживачу за вільними цінами. Користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності. Постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Пунктом 1.6 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (пункт 5.1 ПКЕЕ).

За змістом пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Обґрунтовуючи прийняті рішення господарські суди зробили посилання на ст.ст. 26 та 27 Закону України "Про електроенергетику" якими передбачено обов'язки та відповідальність споживачів енергії та, зокрема встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. За змістом ст. 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, у тому числі крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, а також порушення правил користування енергією.

Суди в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку, що, незважаючи на те, що на час виявлення самовільного підключення та складення акту про порушення від 16.06.2017 між ПАТ "Полтаваобленрего" та КГ ЖЕП "Автозаводське" не існувало договірних відносин з постачання електричної енергії на об'єкт по проспекту Свободи, 80 в м. Кременчук, позивач є балансоутримувачем нежитлового приміщення та споживачем електричної енергії, використовує електричну енергію без укладення договору з електропостачальною організацією, відповідно має відшкодувати завдані цим порушенням Правил користування електричною енергією збитки.

Проте, суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору на надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення Правил користування електричною енергією особою, яка вчинила правопорушення.

Матеріали справи містять договір оренди № 798 від 30.12.2016, укладений між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради як орендодавцем та Автозаводською районною адміністрацією виконавчого комітету Кременчуцької міської ради як орендарем. Наявний акт приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2016 (а.с. 9-11, т. 1). Договір оренди передбачає обов'язок орендаря укласти договори з виконавцями житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські суди не здійснили дослідження договору оренди № 798 від 30.12.2016 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2016, не надали їм належної правової оцінки. З врахуванням цих доказів судами не вчинено жодних дій з встановлення особи, яка на момент спірної перевірки здійснювала безпосереднє споживання електричної енергії у нежитловому приміщенні за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, 80.

Дослідження зазначених доказів та встановлення вказаних обставин є необхідною умовою для правильного вирішення спору.

Окрім того, неможливо погодитись і з посиланнями господарських судів на норми ст.ст. 26 та 27 Закону України "Про електроенергетику" як обґрунтування відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів зазначає, що на дату проведення перевірки позивача (16.06.2017) та засідання комісії з розгляду акту про порушення (31.08.2017) правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено у Законі України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) , який набув чинності 11.06.2017.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій та враховуючи, що судами не виконано ці вимоги в повному обсязі, зокрема, щодо встановлення особи винної у правопорушенні, дослідження договору оренди № 798 від 30.12.2016 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2016, суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин. Колегія суддів вважає передчасними висновки господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи та досліджувати докази, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити наявність чи відсутність підстав для скасування рішення ПАТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом № 00002721 від 31.08.2017 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 16.06.2017 з врахуванням договору оренди № 798 від 30.12.2016 укладеного між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та Автозаводською районною адміністрацією виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2016, ухвалити рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України.

Оскільки справа передається на новий розгляд, то відповідно до вимог ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.04.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 у справі за № 917/2039/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.