826/532/16 Про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість - 24.10.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 червня 2016 року (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (колегія у складі суддів: Федотова І.В., Губської Л.В., Оксененка О.М.) у справі № 826/532/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки акта перевірки є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 3 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, в задоволені позову відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ "Будівельна компанія "Моноліт" за період з 1 січня 2014 року по 30 липня 2015 року та ТОВ "Салкон - 2012", ТОВ "Інтербуд-Центр" за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатом якої складено акт від 10 вересня 2015 року №558/1-22-08-32302931.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Салкон-2012", ТОВ "Інтербуд-Центр", ТОВ "Будівельна компанія "Теко Моноліт" на загальну суму 1 108 333 грн; пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на суму 221 667 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2015 року:

- № 0006562208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 227 083,75 грн (за основним платежем 221 667 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 55 416,75 грн),

- № 0006572208, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 108 335 грн.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем та ТОВ "Салкон - 2012" укладено договір підряду від 1 квітня 2013 року № 0101/3, предметом якого є виконання підрядних робіт по демонтажу залізобетонної плити антресолі.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати позивачем робіт підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, між позивачем та ТОВ "Інтербуд-Центр" укладено договір на виконання підрядних робіт від 13 січня 2014 року №1301-1/3, предметом якого є надання послуг по прибиранню будівельного сміття.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт оплати позивачем робіт підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що вироком Автозаводського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 4 грудня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України та встановлено, що останній зареєстрував ТОВ "Салкон-2012", ТОВ "Інтербуд-Центр", з метою прикриття незаконної діяльності.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судами попередніх інстанцій) встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 Після реєстрації ТОВ "Салкон-2012" та ТОВ "Інтербуд-Центр" самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від його імені, як директора необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи зазначених підприємств по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідали дійсності, та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій.

Між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Теко Моноліт" укладено договір підряду від 2 вересня 2014 року № 02092014, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт.

На підтвердження факту виконання зазначеного вище договору позивачем надано копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акт виконаних робіт, податкову накладну, платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи.

В свою чергу, допитаний в якості свідка директор ТОВ "Будівельна компанія "Теко Моноліт" ОСОБА_2 повідомив, що зареєстрував назване товариство за грошову винагороду, до ведення господарської діяльності не мав жодного відношення.

Суд зазначає, що первинні документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

За таких обставин, Суд не погоджується з доводом позивача, що надані первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 826/532/16 залишити в силі.